Залізничний вокзал у Вільногірську — одна з найстаріших будівель міста та важливий елемент його історичної спадщини. Збудована в 1898 році, станція спочатку була частиною будівництва Катерининської залізниці, що продовжувала свій шлях від Верхівцево до П’ятихаток. Відтоді цей об’єкт став не лише транспортним вузлом, а й символом розвитку міста, адже саме завдяки залізниці, Вільногірськ отримав своє стратегічне значення.

Історію про залізничну станцію розповів краєзнавець Володимир Смирнов.

Історія залізничного вокзалу Вільногірська

“Вокзал став важливим транспортним вузлом для місцевості, забезпечуючи зручне сполучення з іншими містами. “Вокзал був не лише транспортною артерією, а й культурним осередком, — зазначає Володимир Смирнов. — Він був місцем зустрічей, подій, що залишали свій слід в історії. Для багатьох жителів Вільногірська цей вокзал став символом зв’язку з великим світом”.

Будівля вокзалу, збережена у своєму первісному вигляді зовні, до сьогодні є свідченням архітектурного стилю того часу. Внутрішнє оздоблення зазнало значних змін, а пічне опалення, яке раніше використовувалося для обігріву приміщень, було замінено на сучасніші системи.

Залізнична станція спочатку називалася “Вільні хутори” до кінця 70 років попри те що місто вже мало назву Вільногірськ.

За словами Володимира Смирнова, за тих часів завдяки зусиллям Олександра Герасимовича Москальчука, голови виконавчого комітету Вільногірської міської ради, вона була перейменована на “Вільногірськ”.

Цей крок був частиною ширших зусиль по підвищенню значення Вільногірська в регіоні, адже до цього місто часто сприймалося як малозначущий населений пункт.

Будівля сучасного залізничного вокзалу у Вільногірську.

Водночас, залізничний вокзал не тільки служить транспортним центром, але й є частиною культурної спадщини міста.

Читайте також:

• У Вільногірську гінекологічне відділення не закривають: міська рада спростувала чутки
• У Вільногірську затвердили ціни на літній відпочинок у місцевих ліцеях

З 1 квітня 2025 року окремі категорії людей обов’язково мають пройти оцінювання повсякденного функціонування. Це стосується тих, хто отримав інвалідність ще до впровадження нової системи й з поважних причин не пройшов повторний огляд у встановлений час.

Про це повідомили на сайті Урядового порталу.

Хто має пройти повторний медичний огляд

Чоловіки віком від 25 до 60 років, які мають другу або третю групу інвалідності, так які мали пройти повторний огляд у 2022-2024 роках, але з різних обставин не пройшли його, проходять оцінювання в період з 1 квітня до 1 листопада 2025 року.

Інші люди, які також мали пройти повторний огляд, але не проходили його під час воєнного стану, мають зробити це до 1 квітня 2026 року.

Це не стосується:

• людей, яким інвалідність була встановлена пізніше — вже у 2025 році — і строк її перегляду ще не настав;
• людей з безстроковим статусом інвалідності;
• військовослужбовців, осіб цивільного захисту — для них діють окремі підходи.

Також серед винятків люди, які перебувають на територіях, де ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих територіях;пацієнти з важкими порушеннями функцій організму (не мають кінцівки або якогось з парних органів, не чують або не бачать, мають онкологічне або психічне захворювання).

Читайте також:

• Світовий банк оцінив відновлення Дніпропетровщини у майже 19 мільярдів доларів
• У Вільногірську затвердили ціни на літній відпочинок у місцевих ліцеях

Село Мотронівка, що нині входить до територіальної громади Вільногірська, має давню і маловідому історію, пов’язану з козацтвом, імперськими реформами та дворянськими родами.

Історію про село Мотронівка розповів краєзнавець Володимир Смирнов.

Село назвали на честь дворяни

У XVIII столітті землі вздовж річок Самоткань і Домоткань належали козацьким землівникам. Проте наприкінці століття, згідно з указами царського уряду, ці території почали вилучати в козаків і роздавати в користування наближеним до імператриці чиновникам. Зокрема, частину земель отримав фаворит Катерини ІІ — Григорій Потьомкін.

Згодом ці землі стали так званими ранговими дачами — наділами, які передавалися за службу військовим і дворянам. Одна з таких дач дала початок поселенню Вовчі Байраки, що з часом трансформувалося в сучасну Мотронівку.

На початку ХІХ століття ці землі були продані дворянці Матріоні Бистровій.

Після її смерті маєток успадкував син — полковник Бистров, який і перейменував село на Мотронівку на честь своєї матері, увічнивши її ім’я у назві поселення.

На території Мотронівки й досі збереглася занедбана дворянська садиба XIX століття. Хоча точні відомості про її власників втрачено, в архівах останні згадки про родину Бистрових датуються 1898 роком.

Читайте також:

• У Вільногірську затвердили ціни на літній відпочинок у місцевих ліцеях
• У Вільногірську гінекологічне відділення не закривають: міська рада спростувала чутки