У другому залі історико-краєзнавчого музею у П’ятихатках відвідувачі можуть побачити побутові речі, якими раніше користувалися жителі сіл Комісарівка, Лихівка, Троїцьке та Саксагань. Ткацький верстат, жіночий одяг та інформацію про обряд подарунка.  

Завісу у музейний зал журналістам Вільногірськ IN.UA відчинив директор музею Олег Адабаш.

Зал етнографії у музеї П’ятихаток

Ткацький верстат для прядіння рядна, прядки, гребні великі та малі, різноманітний гончарний посуд, як-то глечики, макітри та миски. 

Ще самовари, дерев’яне корито для замішування тіста, рубель з качалкою для прасування одягу, чавунні праски, жіночий одяг та прикраси.

Центром уваги є набивний килим ручної роботи «Козак з козачкою», який виготовили вкінці ХІХ століття. Його музею подарувала родина з Дніпропетровщини Горбань-Зубовських. 

«Прядка була цінним подарунком: батько дарував її доньці, наречений – нареченій, чоловік – дружині. У деяких місцях, за звичаєм, наречений повинен був виготовити прядку власноруч, а стару чи батьківську зламати в знак заручин», — розповідає директор музею Олег Адабаш.

Прядіння і ткацтво були найтрудомісткішим з усіх видів робіт, які виконували селянки. Майже п’ять місяців у році, з листопада до березня, жінки пряли. Ручне прядіння було дуже повільним. Оброблене лляне або полотняне волокно прив’язували до верхньої частини прядки гребня. Пряха обережно витягувала з куделі нитку, скручуючи її за допомогою веретена. 

Витягували нитку достатньої довжини, пряха змотувала її на веретено і повторювала все спочатку. Наймайстерніша пряха працюючи від зорі до зорі, могла напрясти вдень не більше 300 метрів пряжі. 

Продуктивність прядки була набагато вищою ніж від веретена, тому до другої половини ХІХ століття вона майже повністю його замінила. Прядка в основному складається з точних деталей і її добротність та краса залежить від майстерності токаря. 

Для виготовлення токарських деталей використовують добре висушену деревину берези. Прядка складається з трьох основних вузлів: станини, колеса і рогача. Старі майстри дбали не тільки про те, щоб прядка була зручною і працювала справно, а і радувала око, була окрасою житла.

Читайте також:

• Осередок освіти та історії у П’ятихатках: у місті працює народний історико-краєзнавчий музей
• Історія давнини у П’ятихатському музеї: що відомо

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

Відділ освіти Вільногірської міської ради надав офіційну відповідь на колективне звернення громадян щодо стану укриттів у місцевих ліцеях. У документі йдеться, що всі приміщення відповідають нормам безпеки та дозволяють продовжувати навчання навіть під час повітряних тривог.

Редакція “Вільногірськ IN.UA” вирішила перевірити, чи дійсно укриття, зазначені у відповіді, особливо ті, що орендуються у підвальних приміщеннях житлових будинків, придатні для перебування школярів.

Вільногірський ліцей №3

Вільногірський ліцей №3 у своїй будівлі має найпростіше укриття. Крім того, для додаткової безпеки учні можуть перебувати в орендованому підвальному приміщенні триповерхового житлового будинку за адресою: вул. В. В. Варена, 34.

У червні 2025 року ліцей підписав  контракт  на облаштування укриття для учнів. Угода з місцевим підприємцем Євгеном Крюковим передбачає постачання 23 лавок та 3 стільців на суму 96111 тисяч гривень.

У відповіді зазначено, що укриття на вул. В. В. Варена, 34 відповідає нормам. Проте реальна перевірка показала інше.

Журналістка Вільногірськ IN.UA відвідала укриття за адресою вул. В. В. Варена, 34 й зазначила, що воно перебуває у незадовільному стані. У приміщенні є лампи та світильники, проте відсутня електропроводка, немає води. Замість лавок стоять піддони, відчувається сирість і пил. Перебувати там можливо, але умови далекі від комфортних.

Також із однієї кімнати є двері з решіткою, які закриті. Можливо, далі в приміщенні умови більш комфортні, але потрапити туди неможливо. З усіх кімнат, що відкриті, тільки стіни в коридорі пофарбовані.

Вільногірський ліцей №4

У Вільногірському ліцеї №4 укриття розташоване безпосередньо у приміщенні навчального закладу. Воно відповідає санітарно-гігієнічним нормам і дозволяє учням та педагогам безперервно продовжувати освітній процес під час тривоги.

Приміщення укриття обладнане всім необхідним для тимчасового перебування людей. Заклад має належну матеріально-технічну базу та стабільне підключення до мережі інтернет, що дозволяє організовувати навчання у будь-яких умовах.

Крім того, для забезпечення безпеки школярів використовується й орендоване укриття у підвальному приміщенні будинку за адресою: вул. Молодіжна, 38-А. Однак потрапити в нього журналістці не вдалося  — укриття було закрито під час відвідин.

Вільногірський ліцей №5

Вільногірський ліцей №5 розрахований на 923 учні та забезпечений усім необхідним для організації навчання в умовах воєнного стану. У закладі функціонують два найпростіші укриття, які розташовані у підвальних приміщеннях.

Вони обладнані вентиляцією, водою, аптечками, засобами пожежної безпеки та іншими ресурсами для перебування дітей та вчителів під час тривоги. Усі укриття відповідають вимогам і мають затверджені Акти оцінки об’єкта. Це дозволяє безпечно організовувати перебування учнів, не перериваючи навчальний процес.

Академічний Вільногірський ліцей №2

Окремо варто зазначити, що Вільногірський ліцей №2 було перепрофільовано в академічний ліцей. Це відкриває для учнів ширші можливості у навчанні та профільній підготовці, а також відповідає сучасним вимогам освітньої системи.

Усі заклади освіти Вільногірська мають укриття, проте не всі вони відповідають заявленим у документах нормам. Частина приміщень перебуває у незадовільному стані, а в деякі не вдалося потрапити, оскільки вони були зачинені. 

Читайте також:

• Вільногірські ліцеї оновлюють навчальну базу: мультимедійні панелі
• Що не так з розглядом петицій у Вільногірську?

У Волоському на Дніпропетровщині відкрили транзитний центр. У центрі можуть поселитися, ті хто рятується з прифронтових територій Синельниківщини.

Про це повідомив у Telegram начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

За потреба у центрі можуть прийняти і евакуйованих й з Донеччини

У центрі вже розгорнули 76 ліжок, а за необхідності кількість збільшать до 200. Є кімнати для проживання, їдальня, дитячий простір.

“Тут створені умови для людей з інвалідністю. Максимально переселенці можуть залишитися тут три дні. Тим часом – зареєструватися, оформити виплати. Отримати юридичні, психологічні, медичні послуги. І вирішити – куди рухатися далі. Тут є різні варіанти. Приймають переселенців Київщина, Рівненщина, Кіровоградщина”, — зазначив Сергій Лисак.

Він також додав, що за потреби у центрі можуть прийняти і евакуйованих з Донеччини.

Згодом можна розселитися у місцях тимчасового проживання на Дніпропетровщині.

Читайте також:

Учасники бойових дій та люди з інвалідністю від війни з числа ВПО можуть отримати до 2 мільйони гривень на житло