У другому залі історико-краєзнавчого музею у П’ятихатках відвідувачі можуть побачити побутові речі, якими раніше користувалися жителі сіл Комісарівка, Лихівка, Троїцьке та Саксагань. Ткацький верстат, жіночий одяг та інформацію про обряд подарунка.  

Завісу у музейний зал журналістам Вільногірськ IN.UA відчинив директор музею Олег Адабаш.

Зал етнографії у музеї П’ятихаток

Ткацький верстат для прядіння рядна, прядки, гребні великі та малі, різноманітний гончарний посуд, як-то глечики, макітри та миски. 

Ще самовари, дерев’яне корито для замішування тіста, рубель з качалкою для прасування одягу, чавунні праски, жіночий одяг та прикраси.

Центром уваги є набивний килим ручної роботи «Козак з козачкою», який виготовили вкінці ХІХ століття. Його музею подарувала родина з Дніпропетровщини Горбань-Зубовських. 

«Прядка була цінним подарунком: батько дарував її доньці, наречений – нареченій, чоловік – дружині. У деяких місцях, за звичаєм, наречений повинен був виготовити прядку власноруч, а стару чи батьківську зламати в знак заручин», — розповідає директор музею Олег Адабаш.

Прядіння і ткацтво були найтрудомісткішим з усіх видів робіт, які виконували селянки. Майже п’ять місяців у році, з листопада до березня, жінки пряли. Ручне прядіння було дуже повільним. Оброблене лляне або полотняне волокно прив’язували до верхньої частини прядки гребня. Пряха обережно витягувала з куделі нитку, скручуючи її за допомогою веретена. 

Витягували нитку достатньої довжини, пряха змотувала її на веретено і повторювала все спочатку. Наймайстерніша пряха працюючи від зорі до зорі, могла напрясти вдень не більше 300 метрів пряжі. 

Продуктивність прядки була набагато вищою ніж від веретена, тому до другої половини ХІХ століття вона майже повністю його замінила. Прядка в основному складається з точних деталей і її добротність та краса залежить від майстерності токаря. 

Для виготовлення токарських деталей використовують добре висушену деревину берези. Прядка складається з трьох основних вузлів: станини, колеса і рогача. Старі майстри дбали не тільки про те, щоб прядка була зручною і працювала справно, а і радувала око, була окрасою житла.

Читайте також:

• Осередок освіти та історії у П’ятихатках: у місті працює народний історико-краєзнавчий музей
• Історія давнини у П’ятихатському музеї: що відомо

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

В Камʼянському загорілась квартира на п’ятому поверсі в дев’ятиповерховому житловому будинку. Із задимленого під’їзду рятівники вивели чотирьох мешканців.

Про це повідомляє головне управління ДСНС Дніпропетровської області.

Врятовані медичної допомоги не потребували. Площа займання становила 30 квадратних метри. На пожежі в Камʼянському, вогнеборці виявили тіло людини. Вгамовували займання 11 рятувальників та 3 одиниці пожежно-рятувальної техніки.

Пізніше, в Нікополі, загорілась квартира в п’ятиповерховому житловому будинку. Пожежа, площею 20 квадратних метри, охопила третій поверх. 

Із палаючого помешкання надзвичайники винесли жінку та передали медичним працівникам. З попереднім діагнозом термічні опіки тіла та верхніх дихальних шляхів її госпіталізовано до лікарні. 

Також з верхніх поверхів врятували 7 людей, з яких 2 дитини. Та на місці пожежі виявили загиблого чоловіка. Ліквідували пожежу 10 рятувальників та 3 одиниці пожежно-рятувальної. 

Читайте також:

• На дорогах України встановлять обмеження швидкості руху
• Епідемічна ситуація на Дніпропетровщині: зросла захворюваність на коронавірус та ГРВІ

Бібліотека для дітей, розташована на житловому масиві Тополя-1, була незаконно вибута в 2012 році, коли Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська визнав право власності на це приміщення за ТОВ «Артур-С».

Про це повідомляє Дніпровська міська рада.

Не погодившись із цим рішенням, Дніпровська міська рада звернулась із апеляційною скаргою. Ухвалою Апеляційного суду від 30 травня 2017 року рішення Бабушкінського районного суду скасовано.

Після цього, мерія вжила заходів для відновлення порушених прав. У листопаді 2017 року звернулася до суду з позовом про витребування приміщення на користь територіальної громади міста.

Рішенням Бабушкінського районного суду Дніпропетровська, приміщення бібліотеки було витребувано і повернуто до комунальної власності. Суд підкреслив, що спірне нежитлове приміщення належало територіальній громаді, а тому вибуття майна було неправомірним. 

“В обґрунтування задоволення позову суд першої інстанції зазначив, що спірне нежитлове приміщення належало територіальній громаді міста Дніпра, а тому вбачається, що майно вибуло із комунальної власності неправомірно та поза волею міської ради.”, – зазначили в Дніпровській міській раді.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, що підтверджує законність повернення бібліотеки до комунальної власності Дніпра.

Читайте також:

• Вільногірська міська рада інформує: соціальна допомога з перевезення для ВПО
• Нові переможці програми «Власна справа»: підприємці отримають гранти на 110 млн грн