Служба безпеки України затримала інформаторку російської спецслужби, яка шпигувала одразу на двох напрямках оборони українських військ. Фігуранткою виявилася продавчиня крамниці в одному із селищ на півдні Дніпропетровщини, яке межує із Запорізьким районом.
СБУ затримала ймовірну інформаторку російських спецслужб
У відомстві повідомляють, на півдні Дніпропетровської області фігурантка розвідувала місця базування підрозділів ЗСУ. На Запорізькому напрямку — маршрути руху та пункти дислокації українських захисників на підступах до обласного центру.
За наявними даними, окупанти планували використати розвіддані для прориву української оборони.
Служба безпеки викрила російську інформаторку та затримала її «на гарячому», коли вона фотографувала переміщення української бронетехніки.
В СБУ зазначають, інформаторка намагалася встановлювати близькі контакти з українськими військовими, щоб випитувати потрібні відомості.
Розвіддані вона передавала окупантам через свою знайому, яка проживає у тимчасово окупованому Криму і має брата — командира підрозділу рф.
Наразі зловмисниця перебуває під вартою, їй повідомили про підозру за ч. 3 ст. 114-2 Кримінального кодексу України (несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ за можливості їх ідентифікації на місцевості).
У Вільногірську відкриють незвичну експозицію/ фото з особистого архіву героїні
Скоро у Вільногірську відкриють незвичну експозицію — на ній покажуть гільзи, які стали мистецтвом. Авторка робіт — вільногірка, яка перетворює залишки війни на символи відродження, миру й весни.
На бажання героїні ми не розголошуємо імʼя.
Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA
Ідея створювати щось нове з гільз з’явилася не випадково — її підказала родичка. Первинно вона була адресована синові жінки, який навчається на художника. Однак через брак часу юнак не зміг втілити задум. Тоді майстриня взялася за справу самостійно.
“Так і розпочалося. Одна за іншою гільзи виходили”, — згадує вона.
Розписані гільзи — це не лише художні об’єкти, а й спосіб переосмислення досвіду війни.
“Мені хотілося, щоб на кожну річ можна було звернутись і поглянути з іншого ракурсу. І те, що вчора ще нас вбивало, сьогодні можна переробити і перетворити на щось інше”, — каже майстриня.
Тематика робіт змінювалася з часом. Спочатку з’являлися символічні образи, пов’язані з українською національною традицією — зокрема, ляльки-мотанки. Але з приходом весни жінку потягнуло до квітів.
“Я розпочинала малювать те, що в мене йшло зсередини. Так мені хотілося нарешті, щоб прийшло щось нове, щось таке квітуче”, — пояснює вона.
Квітковий розпис/ фото з особистого архіву героїні
Для авторки важливо не лише створювати красиві речі, а й змінювати ставлення до болючих спогадів:
“Щоб це не так було важко згадувати. Щось додати, якусь деталь — і це вже заграє іншими фарбами”.
Хоча жінка не має художньої освіти, її близькі підтримали ініціативу. На перший план для неї виходить не професійність, а щирість.
“Я просто робила те, що я хотіла, і все”, — каже вона.
Від майбутньої виставки майстриня очікує не слави, а надії.
“Я би хотіла побажати все ж таки миру. І щоб ми залишили все погане в минулому і на деякі речі дивились по-новому — з розквітом нового життя”.
Як побажання для читачів та майбутніх відвідувачів виставки, вільногірка ділиться віршем:
Учень 10-Б класу Вільногірського ліцею №4 Єгор Цівка виборов ІІ місце на IV етапі Х Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформаційних технологій, що стала для нього не лише інтелектуальним викликом, а й можливістю для особистого розвитку та нових вражень.
Деталі читайте на Вільногірськ.IN.UA
Підготовку до олімпіади Єгор розпочав разом із вчителькою Тетяною Ярославівною:
“Ми з нею зустрічалися, виконували завдання, готувалися. Вона досить багато зробила для моєї перемоги в олімпіаді”, – розповідає хлопець.
Після успішного проходження міського та обласного турів, Єгор вирушив на наступний етап:
“Потім я пройшов міський тур, обласний, і поїхав на наступний з одним з вчителів. Ми жили в гуртожитку, ходили до університету писати завдання”, – згадує переможець.
Завдання олімпіади виявилися досить складними:
“Завдання були досить складними, я б сказав, дуже складними”, – зізнається Єгор Цівка.
Єгор висловив побажання, щоб завдання були більш практичними:
“Простішими, реалістичнішими і практичнішими, тому що завдання дуже складні і важко уявити, як їх можна застосувати у повсякденному житті”, – наголошує хлопець.
Олімпіада стала для учня не лише інтелектуальним викликом, а й можливістю подорожувати:
“Я думаю, ця олімпіада досить хороша можливість для подорожування, тому що зараз воєнний стан, це не дуже безпечно і просто так виїхати кудись відпочивати це досить складно. А тут надаються всі умови для цього і, звичайно, олімпіада дала цю можливість”, – розповідає Єгор.
IV етап Х Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформаційних технологій/фото з особистого архіву героя
Його улюбленим предметом у школі є інформатика:
“Напевно, це інформатика, тому що мені там все загалом зрозуміло. Але мені всі предмети потроху подобаються”, – ділиться учень.
Щодо майбутнього, Єгор планує вступати на графічний дизайн:
“Я б хотів вступити на графічний дизайн, але поки що конкретних університетів я не знаю. Ми ще шукаємо і обираємо, в які. Потихеньку готую портфоліо, щоб вже були якісь роботи для цього”, – зізнається учень.
Підготовку до іспитів він планує розпочати з літа:
“Поки що ні, але буду поступово також готуватися, починаючи з літа”, – розповідає Єгор.
На даний момент він навчається самостійно:
“Поки що до репетиторів я не ходжу”, – каже хлопець.
Особливою мотивацією для участі в олімпіаді стала підтримка вчительки, яка відіграла важливу роль у виборі Єгором цього шляху:
“Для мене ця олімпіада — це можливість відкрити для себе нові міста та знайти нових знайомих. Звичайно, це новий, безцінний для мене досвід. На моє остаточне рішення щодо участі в олімпіаді вплинула Івашина Тетяна Ярославівна, бо для неї важливо, щоб учні не тільки володіли предметом, а й показували результати праці вчителя. Тому для мене це була велика відповідальність — не підвести вчительку і школу в цілому,” — зізнається Єгор.
Ця історія демонструє, як наполегливість, підтримка вчителів та власна мотивація можуть привести до значних досягнень у навчанні та відкриття нових можливостей для самореалізації.
Оновлено: у попередній версії матеріалу було допущено неточність та вжито словосполучення “здобув перемогу” та “шлях до перемоги”, цю неточність було виправлено. Згідно редакційної політики ми не видаляємо матеріали, а усуваємо недоліки.
У Дніпрі ще один із центрів первинної медико-санітарної допомоги підписав договір з Національною службою здоров’я України за пакетами “Реабілітаційна допомога дорослим і дітям в амбулаторних […]
У ніч на 17 квітня ворог здійснив масовану атаку безпілотниками по Дніпропетровській області. Сили протиповітряної оборони знищили 10 ворожих БпЛА над регіоном. Про це повідомляє […]
Підприємці з прифронтових регіонів зможуть отримати до 500 тисяч гривень гранту за програмою “Власна справа”. Про це повідомили в Міністерстві економіки України. Хто може отримати […]
