Оператори мобільного зв’язку, які працюють в Україні, мають забезпечити доступність своїх послуг протягом десяти годин відсутності електропостачання.

Про це йдеться в оновлених вимогах, які опублікували на сайті Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій.

Зв’язок без світла

Згідно з наявними даними, вимоги для операторів мобільного зв’язку оновили, зокрема, для виконання рішення Ставки верховного головнокомандувача від 4 липня 2024 року щодо посилення заходів, котрі спрямовані на забезпечення стабільності електронних комунікаційних мереж в умовах воєнного стану.

За оновленими вимогами, мобільні оператори повинні забезпечити доступність послуг протягом 10 години відсутності електропостачання інфраструктури. При цьому їм надаватиметься обмежена кількість часу:

• до 1 жовтня 2024 року — 60% базових станцій мобільного зв’язку, які розташовані в межах кожної області, повинні забезпечувати доступність послуг мобільного зв’язку у кожному районі цієї області протягом 10 годин блекауту;
• до 1 листопада 2024 року така норма стосуватиметься 70% базових станцій мобільного зв’язку;
• до 1 грудня 2024 року — 80% базових станцій мобільного зв’язку;
• до 1 лютого 2025 року — 100% базових станцій мобільного зв’язку. Виключення — мікро базових станції.

В документі також зазначається, що до 1 грудня мінімум 25% базових станцій у кожній області повинні бути підключені до стаціонарної та/або пересувної електрогенераторної установки із запасом пально-мастильних матеріалів або обладнані змінним блоком акумуляторних батарей на перші 72 години. Аналогічну вимогу, але до 1 вересня, повинні реалізувати всі об’єкти фізичної інфраструктури електронної комунікації, які виконують спеціалізовані функції. До них входять:

• міжнародні центри комутації;
• центри комутації мобільного зв’язку;
• автоматичні міжміські телефоні станції;
• транзитні або опорно-транзитні станції;
• магістральні програмні комутатори та маршрутизатори;
• технічні майданчики розташування комутаційного обладнання національних точок обміну Інтернет-трафіком.

Ці ж вимоги мають виконати спеціальні служби, які підключені до оперативно-диспетчерські служби 101, 102, 103, 104 та 112.

Читайте також:

• У трьох громадах Дніпропетровщини не будуть підіймати ціни на воду
• В Україні під’єднали 18 із 91 когенераційних установок від USAID: скільком вони можуть надати світло

Поліція Дніпра припинила діяльність мережі нелегальних гральних закладів, які надавали доступ до азартних ігор в онлайн-форматі.

Про це повідомляє поліція Дніпропетровської області.

Мережа гральних закладів

Гральні заклади працювали у різних районах міста під суворою конспірацією. Організаторкою підпільного бізнесу виявилась 29-річна жителька Дніпра. Разом з нею у схемі брали участь ще дві жінки віком 34 і 39 років.

Вони відповідали за обслуговування клієнтів, прийом готівки, відеоспостереження та ведення «чорної» бухгалтерії.

Потрапити до гральних залів могли лише “свої”: клієнтів попередньо перевіряли телефоном, а вхід дозволяли після ідентифікації через камери спостереження.

Наразі всім трьом жінкам повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 203-2 Кримінального кодексу України — незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор. Слідчі дії тривають.

Читайте також:

• Правоохоронці затримали чоловіка, який підпалював релейні шафи на залізниці за завданням “куратора”
• У Дніпрі судитимуть директорку навчального закладу за привласнення 400 тисяч гривень бюджетних коштів

У Кривому Розі на річці Інгулець поліцейські викрили двох чоловіків, які під час нерестової заборони займалися незаконним виловом риби. Збитки, завдані природі, оцінили майже у 200 тисяч гривень.

Викрили браконьєрів із уловом на 200 тисяч гривень

Інцидент стався 4 червня під час спільного патрулювання водної поліції, рибоохорони та поліцейських офіцерів громади. Правоохоронці помітили, як двоє чоловіків ловили рибу сітками з гумового човна, порушуючи заборону на вилов під час нересту.

У результаті незаконного промислу браконьєри добули близько 50 кілограмів риби — серед яких карасі, лящі та окуні.

За фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України — незаконне зайняття рибним промислом. Наразі триває досудове розслідування.

Читайте також:

• На Дніпропетровщині шахраї ошукали родичів зниклих безвісти військових на мільйони гривень
• Правоохоронці затримали чоловіка, який підпалював релейні шафи на залізниці за завданням “куратора”