Держслужбовці Дніпропетровщини вкрали понад 286 мільйонів гривень збитків на ремонті доріг. Схему організували під час повномасштабного вторгнення у березні 2022 року.

Про це повідомляє Національне Антикорупційне Бюро України.

Наразі серед головних фігурантів справи є чинні держслужбовці на момент 2022 року:

• Голова Дніпропетровської ОДА;
• Заступник голови Дніпропетровської ОДА; 
• Керівник департаменту Дніпропетровської ОДА; 
• Начальник відділу дорожнього господарства Дніпропетровської ОДА; 
• Керівник суб’єкта господарської діяльності.

Їм повідомили про підозру за статтею 364 Кримінального кодексу України.

Розслідуванням займались у Національному Антикорупційному Бюро України та Спеціальній Антикорупційній Прокуратурі.

Передісторія схеми

У 2022 році чинне, в умовах воєнного стану, законодавство дозволяло пріоритетне фінансування обслуговування автомобільних доріг. Проте витрати на поточний та капітальний ремонт доріг були можливі лише в останню чергу.

За даними слідства, підозрювані замінили у відповідних документах відомості щодо потреби у проведенні поточного та капітального ремонту доріг на необхідність їх експлуатаційного обслуговування. Це зробили для того, аби уникнути необхідності розробки проєктної документації, проведення її експертизи та здійснення технічного нагляду. А також з метою отримати першочергове фінансування.  

Витрати на таке обслуговування штучно та безпідставно збільшили до 1,5 мільярди гривень. На цю суму уклали договори на виконання відповідних робіт з компанією, пов’язаною із головою ОДА, яка завищила вартість матеріалів на суму понад 286 мільйони гривень.

Частину цих коштів, надалі, вивели на рахунки інших компаній, пов’язаних з головою адміністрації та його заступником. Наразі триває вивчення фактів щодо можливої легалізації незаконно одержаних коштів, встановлюється причетність до злочину інших осіб.

Читайте також:

• Збирав боєприпаси та продавав: на Дніпропетровщині судитимуть військовослужбовця
• «Вкрали» понад 9 мільйонів гривень: у Дніпрі підозрюється заступник мера

Жінки у Вільногірську працюють лікарками, продавчинями, керівницями, але багато хто продовжує називати свою професію у чоловічому роді.

Редакція Вільногірськ IN.UA провела відеоопитування, щоб дізнатися ставлення жінок до фемінітивів, в  також звернулася за коментарями до медіаекспертки з гендерних питань. 

Що таке фемінітиви

Фемінітиви — це слова жіночого роду для позначення професій, посад чи видів діяльності жінок: лікарка, журналістка, начальниця, інженерка. Вони були природною частиною української мови у словниках Бориса Грінченка та інших виданнях початку ХХ століття, однак радянська мовна політика їх витіснила. Новий український правопис 2019 року повернув фемінітиви до норми, підкреслюючи рівність та видимість жінок.

Відповіді учасниць опитування

Серед опитаних місцеві жінки,які працюють лікаркою, фармацевткою, начальницею, продавчинею. Та у діловому середовищі більшість й надалі представляються як “лікар” і “начальник”.

“Чесно кажучи, мені зручно говорити “лікар”, бо це звично”,  — розповіла лікарка Олена Сіденко.

Начальниця відділу Вільногірського ДРАЦС Надія Кортікова поділилась: “Я себе називаю “керівник”. Працюю вже досить давно, ще коли ми всі були “керівниками”, тож, мабуть, така звичка й залишилася. Мене не ображає, коли мене називають “керівник”, а не “керівниця”, але якщо звертатимуться як “керівниця”, я теж нормально до цього ставлюся”.

Додамо, що редакція у своїй професійній діяльності використовує фемінітиви та дотримується гендерного балансу. Фемінітиви застосовуються для позначення професій, посад, видів діяльності й зайнятості жінок, що прописано в реакційній політиці.

Погляд медіаекспертки

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з гендерною медіаексперткою Тетяною Строй. 

Вона пояснила: “Потрібен час, щоб назви професій, посад тощо у жіночому роді унормувалися. Частина людей швидше перейшла до вживання фемінітивів, але й багато хто ще не звикли чи уникають, не розуміючи їхню важливість. На все потрібен час”.

За її словами, фемінітиви – це не нав’язане штучне нововведення, як дехто обурюється, а повернення історичної норми. Словники початку 20 століття містили до 800 фемінітивів. Потім радянська влада їх викорінила. Фемінітиви  важливі, бо роблять їх видимими у суспільстві. Надто довго вони були “у тіні”: в якості домогосподарок, “надійного тилу” успішних чоловіків, матусь, бабусь і берегинь. 

Медіаекспертка навела приклад Київської міської ради, яка закріпила у регламенті використання фемінітивів, та нагадала про чинний Класифікатор професій, що дозволяє вносити жіночі форми у трудові документи (“інженерка”, “заступниця”).

“Світ змінюється, ми змінюємося, мова природньо реагує на зміни суспільства. Фемінітиви допомагають описати внесок жінок у розвиток суспільства, особливо тепер, у час війни, коли вони переходять працювати у професії, що раніше вважалися суто “чоловічими””,  — додає медіаекспертка.

Чому це стосується Вільногірська

Редакція звернула увагу, що на сайті міської ради посади, які займають жінки, досі вказані у чоловічому роді. Попри те, що вони обіймають керівні посади, у документах та на сайті їх позначають як “начальник”, “заступник” чи “депутат”. Така практика є відлунням застарілих мовних традицій, хоча сучасне законодавство та мовні норми дозволяють використовувати фемінітиви й робити офіційну мову більш точною та гендерно чутливою.

Тетяна Строй додає, що дуже тішиться тому факту, що в українських медіа з’являється все більше матеріалів, які показують різні досвіди жінок, їхні успіхи в армії, у громадському житті, політиці, економіці, науці, бізнесі тощо. 

“Для того, щоб описати ці досвіди логічно вживати бійчиня, лейтенантка, поліціянтка, депутатка, професорка, підприємниця, винахідниця тощо. Вона все частіше чує такі слова у виступах громадських діячів, політиків, журналістів, державних службовців, а також в українському дубляжі фільмів та серіалів”, — пояснила Тетяна Строй.  

Втім вибір залишається за самою жінкою: можна називати себе і “лікарем”, і “лікаркою”, але фемінітиви дають суспільству чіткий сигнал: жінки тут є, вони працюють, керують, досліджують, будують — не менш професійно, ніж чоловіки.

Читайте також:

Адаптація після канікул: поради психологині, як допомогти дитині у школі

Вільногірськ запрошує на справжню театральну подію осені! У місті відбудеться прем’єра вистави “Повія”, поставленої за мотивами роману Панаса Мирного, у сучасній інтерпретації від Modern Theatre. Режисер-постановник, драматург Дмитро Рачковський, пропонує глядачам зануритися у світ української класики через призму сучасного мистецтва.

Сучасний підхід до класики

 “Повія” у постановці Modern Theatre — це не просто класичний твір, а його сучасна інтерпретація, з додаванням авторського бачення Дмитра Рачковського. Вистава поєднує глибину української літературної спадщини з актуальним театральним виконанням, тому буде цікава як шанувальникам класики, так і молодій аудиторії.

Про виставу

Головна героїня, дівчина Христина, втрачає батьків і змушена покинути рідне село, рятуючись від бридких домагань. Вона шукає роботу та притулок у великому місті, де життя виявляється не менш суворим і небезпечним. Доля випробовує Христину, даруючи їй надію вижити у елітному київському кабаре. Через драму, зраду та страждання дівчина проходить шлях самопізнання та боротьби за гідність.

У Вільногірську глядачі побачать виставу за участю акторів із різних міст України. Декілька акторів відомі завдяки серіалам і телепроектам, серед них — Інна Рощина, відома за серіалом “Кріпосна”. 

За рік гастролей виставу побачили вже близько 100 тисяч глядачів по всій Україні.

Після вистави глядачі зможуть особисто поспілкуватися з акторами, дізнатися більше про процес створення вистави та поставити запитання.

Де і коли
  Дата: 11 вересня
  Час: 18:00
Місце: КЗ “Вільногірський ЦКП”

Квитки та контакти
  Офіційний продаж квитків — Karabas
  Телефон для довідок: 067-972-80-12

Не пропустіть нагоду побачити сучасний театр у дії та відчути силу української класики через призму нового мистецького бачення!

Читайте також:

• Мрія про власну виставку: історія художниці з Вільногірська