Танцювальний колектив “Радість” об’єднує дітей і підлітків Вільногірська, які прагнуть розвиватися в хореографії. Його учасниці розповіли, як потрапили до колективу, які труднощі довелося подолати та що для них означає танець. Керівник Сергій Бабяк поділився своїм баченням розвитку команди та її досягнень.

Журналістка Вільногірськ IN.UA прийшла на одну з репетицій колективу та поспілкувалася з деякими учасницями та їх керівником Сергієм Бабяком.

Перші кроки в танцях

Кожна з учасниць прийшла до “Радості” по-різному. Дехто потрапив сюди випадково, інші — за порадою рідних.

“Мене просто завели сюди в дитинстві. Потім якось пропонували перейти до іншого колективу, але я вирішила залишитися тут”, — розповідає Каміла.

Кароліна теж не одразу усвідомлювала, що “Радість” стане для неї важливою частиною життя.

“У мене мама ходила сюди, сестра, і багато знайомих казали, що тут гарний колектив. Тож я вирішила приєднатися”, — говорить Кароліна.

Для Ані також ключовим фактором став сімейний досвід. Вона прийшла до “Радості” через те, що тут танцювала її сестра. Їй подобалося спостерігати за виступами, і згодом вона вирішила спробувати себе в танцях.

Згодом до розмови приєдналася інша учасниця Маша. Вона спочатку займалася в іншій студії, але втратила до неї інтерес.

“Я зробила паузу в танцях, а потім подруга з “Радості” запропонувала спробувати себе тут. На наступне заняття я вже прийшла”, — розповідає Маша.

Тренування, випробування та підтримка

Регулярні заняття вимагають витривалості та наполегливості. Найбільш складним моментом для багатьох учасниць стала розтяжка, яка потребує терпіння та фізичної підготовки.

“Це дуже боляче”, — зізнається Кароліна.

Проте більшість учасниць вже звикли до навантажень і справляються з усіма складнощами.

“У мене все нормально виходить вже”, — зазначає Каміла.

Попри труднощі, дівчата зізнаються, що найціннішим у тренуваннях є підтримка колективу.

Емоції на сцені та значущі перемоги

Нещодавно колектив брав участь у 25 Міжнародному конкурсі сучасного мистецтва “FREEDOM FEST” у Львові, де виборов Гран-прі. Для учасників та учасниць це був важливий досвід, який приніс яскраві емоції.

“Я сильно переживала”, — каже Кароліна.

Керівник гурту Сергій Бабяк зазначає, що виступи на великих сценах допомагають учасницям розвивати впевненість і витримку.

“Фестивалі дають змогу відчути дух конкуренції, подивитися на рівень інших колективів і мотивують працювати ще більше”, — пояснює Сергій.

Курйози та атмосфера в колективі

Під час тренувань і виступів трапляються кумедні ситуації. Найчастіше вони пов’язані з втомою та напруженням перед виступами.

“Бували моменти, коли ми вчили танець, повторювали рухи й раптом хтось падав. Це було дуже смішно”, — згадує Каміла.

Щоб упоратися з хвилюванням перед виходом на сцену, дівчата знайшли власний метод — спілкування та підтримка одна одної.

“Ми жартуємо між собою, щоб зняти напругу”, — розповідає Аня.

Улюблені номери та значення танцю

Учасниці мають різні вподобання щодо танців, але серед найулюбленіших вони виділяють “Зомбі” та грузинський танець.

“Зомбі — це дуже яскравий і емоційний танець”, — пояснює Кароліна.

“Мені подобається грузинський танець. У нього є своя харизма, енергія та красиві костюми”, — додає Маша.

Для дівчат танець — це не лише рухи, а й спосіб вираження емоцій, можливість відчути радість від спільної роботи.

“Це не просто красиві рухи, а ще й момент єдності”, — каже Аня.

Керівник гурту підкреслює, що танці допомагають розвивати дисципліну, відповідальність і здатність працювати в команді.

“Важливо не просто вивчити хореографію, а навчитися відчувати ритм, працювати з партнером і передавати емоції глядачам”, — зазначає Сергій Бабяк.

Плани на майбутнє: ким мріють стати танцівниці

Деякі учасниці планують пов’язати своє майбутнє з танцями. Каміла та Кароліна бажають стати хореографами та навчати наступне покоління танцівників.

Для інших танці поки що залишаються улюбленим хобі, але вони не виключають можливості професійного розвитку в цій сфері.

На думку Сергія Бабяка, головне — це не лише перемоги, а й любов до мистецтва та бажання вдосконалюватися.

“Найважливіше — це те, що дівчата вкладають душу в танець. Це видно на сцені, і це їхня найбільша перемога”, — підсумовує Сергій.

Читайте також:

• Безоплатні послуги сімейного лікаря: що входить у пакет медичної допомоги
• Родинна справа сім’ї Бабяк: історія вільногірського танцювального колективу «Радість»

У Вільногірську мешканка багатоповерхівки Вікторія повідомила, що її балкон на вулиці В. Варена постійно обмальовують невідомі. Інциденти тривають близько чотирьох місяців і зазвичай відбуваються у нічний час.

Постійне псування балкону

 “Ми його постійно відмиваємо, але все одно білий балкон псується. Він уже подряпаний, хоча фактично новий — ми поставили його лише минулого року”, — розповіла Вікторія у коментарі журналістам Вільногірськ IN.UA. 

Жінка припускає, що псування балкону могли вчинити підлітки.

“Мені здається, що це підлітки років 13–17. Думаю, дорослі люди цим би не займалися”, — каже Вікторія.

Жінка повідомила, що поки не зверталася до поліції. За її словами, вона сумнівається, що звернення буде розглянуте через відсутність доказів.

Пояснення психолога: “Це форма деструктивної поведінки”

Дитячий психотерапевт Олександр Зінченко вважає такі дії формою деструктивної поведінки — підлітки отримують емоційне задоволення, спостерігаючи за реакцією людини, на чию власність вони посягають.

 За словами фахівця, це типове хуліганство, коли важливо не сам факт псування, а емоції, які викликає їхня “витівка”. 

Він додав, що часто існує “лідер” групи, який організовує подібні “розваги”, а учасники відчувають себе безкарними.

Психолог зазначає, що така поведінка часто є наслідком прогалин у вихованні, коли дитині не прищепили розуміння меж і відповідальності. За його словами, підлітки, які не засвоїли принципу “є дія — є наслідок”, шукають розваг через порушення правил і руйнування.

На думку психолога, якщо псування майна вчиняє дорослий, це вже свідоме завдання шкоди. 

Примітка. Згідно із законодавством України, відповідальність за подібні дії залежить від віку порушників. Якщо особі менше 14 років — за збитки відповідають батьки або опікуни. Підлітки від 14 до 16 років можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство — штраф або громадські роботи. Особи від 16 років несуть повну адміністративну або кримінальну відповідальність. Якщо збитки значні, дії можуть кваліфікуватися як умисне пошкодження майна за статтею 194 Кримінального кодексу України, що передбачає штраф або навіть позбавлення волі.

Читйте також:

Девіантна поведінка у дітей та підлітків: причина та способи вирішення

У Вільногірську вже готуються до першого снігу. Міська рада затвердила нові маршрути прибирання вулиць і тротуарів на осінньо-зимовий період 2025–2026 років. Тепер кожна комунальна служба, підприємство та підприємець знає, де чистити сніг та посипати льодові ділянки.

Про це йдеться у рішенні Вільногірської міської ради.

Цього року увага приділятиметься центральним вулицям та перехрестям: Центральна, бульвар Миру, Молодіжна, Степова, Віктора Варена та Захисників України. Тут працюватиме і комунальна техніка, і вантажні машини великих підприємств міста.

Тротуари та пішохідні зони також не залишать без уваги: від ринку “Світанок” до залізничного вокзалу, алеї міського парку, а також території біля лікарні та ліцею №2. Крім того підприємці зобов’язані прибирати сніг на прилеглих територіях, аби перехожим було безпечно.

Як зазначив виконком, попередні плани 2024–2025 років більше не діють. Нові маршрути покликані зробити пересування містом зручним та безпечним навіть під час ожеледиці та снігових заметів.

Читайте також:

Актуальний розклад руху приміських автобусів