Анжела Петрівна з Вільногірська вже багато років вирощує розсаду — для себе, родини, а іноді й на продаж. У теплицях на її городі росте все: від полуниці до баклажанів. Вона не просто вирощує рослини — вона рятує їх у мінусову ніч, вкриває волокном і димить соломою, щоб зберегти кожен пагінець.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з Анжелою Петрівною та дізналася, як вона рятує розсаду від неочікуваних морозів.

“Самі зробили — самі й бережемо”

Свої теплиці Анжела облаштувала власноруч — разом із родиною, без зайвих витрат і сторонньої допомоги. Тут усе продумано до дрібниць: плівка, парнички, крапельний полив.

“Звичайно, самі все робили. Купили плівку, встановили полив — і вперед. Усе самостійно”, — каже Анжела.

Ґрунт також готують власноруч. У магазині нічого не купують — усе своє, перевірене. Землю удобрюють, але без хімікатів: тільки те, що не зашкодить рослинам.

Полив — не за графіком, а за відчуттям

Анжела Петрівна не вірить у чіткі інструкції, коли мова про полив. Вона дивиться на землю.

“Якщо земля волога — навіщо поливати? А от коли пересихає — тоді вже треба. Тут усе залежить від погоди і ґрунту”, — пояснює Анжела Петрівна.

Анжела каже, заливаюти розсаду — найбільша помилка. Усе треба робити вчасно і з розумінням, а не “про всяк випадок”.

Ніч — ворог розсади, але не для досвідчених

Найбільша проблема ранньої весни — це нічний холод. Щоб зберегти рослини, доводиться влаштовувати справжню рятувальну операцію.

“Ночами — мінус три, мінус п’ять. Ми тоді солому палимо, дим пускаємо, вкриваємо волокном. Чим можемо — тим і рятуємо. Інакше все померзне”, — ділиться Анжела.

Як каже Анжела Петрівна, тепло і дим — найкращі друзі розсади у березні-квітні.

Головна порада новачкам

За словами Анжели, на початку були й в неї помилки. І з термінами не вгадували, і з пікіровкою запізнювались, і просто боялись щось зіпсувати. Тепер Анжела каже, що страх — головна перепона.

“Треба мати терпіння, бажання і не боятись експериментувати. Все прийде з досвідом”, — радить Анжела тим, хто тільки починає.

Читайте також:

• У Вільногірську витратять понад 120 тисяч гривень на обрізку та озеленення дерев
• Кохання у Вільногірську: як визначити свою мову любові навчать у Центрі Життєстійкості

На цю посаду міський голова Володимир Василенко запропонував депутата Олега Штамбурга. Редакція Вільногірськ IN.UA поцікавилася у мешканців, кого вони бачать на посаді секретаря міської ради. Більшість опитаних зізналися, що не орієнтуються в депутатському корпусі. Водночас двоє мешканців назвали конкретні прізвища депутатів, яких вважають можливими кандидатами.

Кого пропонують мешканці на посаду секретаря міської ради.

Додамо, у складі Вільногірської міської ради зараз працюють 26 депутатів. Секретаря міської ради обирають саме з числа депутатів.

Одна з місцевих жителів зазначила, що бачить секретарем міської ради депутатку Ірину Тхоренко, або Ірину Бойко.

“Депутатів Ірину Сміяненко, Олег Калініченко, можливо вони…” , — сказав вільногірець Олександр Дворнік.

Ці всі люди, кого називали мешканці, на сьогодні є діючими депутатами.

У середу, 17 вересня, на сайті Вільногірської міської ради з’явився проєкт рішення щодо цієї посади. У документі йдеться про пропозицію міського голови обрати секретарем депутата Олега Штамбурга. Йому також планують встановити 9 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування.

Отже, найближчим часом депутати мають визначитися: чи стане саме Штамбург новим секретарем міської ради.

Журналісти Вільногірськ IN.UA поспілкувалися з Олегом Штамбургом.

“По-перше, це довіра міського голови (кандидатуру на посаду секретаря міської ради зігдно законодавства подає міський голова, у разі необрання, з другої спроби – вже пропонують самі депутати – прим.редакції) та бажання реально зробити щось корисне для міста. Мені здається, що на цій посаді я матиму більше можливостей і шансів для цього. По-друге, можливо, це звучить не зовсім скромно, але я маю великий професійний досвід, працюючи начальником цеху водопостачання. Крім того, добре знаю місто, його інфраструктуру та маю досвід роботи в органах місцевого самоврядування”,— поділився Олег Штамбург.

Що відомо про Олега Штамбурга

Олег Штамбург є депутатом Вільногірської міської ради від партії “Слуга Народу”. Наразі працює начальником ЦВП філії “ВГМК” АТ “ОГХК”.

Він неодноразово висловлював позицію щодо організації скошування трави за нижчу вартість та наполягав на тому, що комунальні підприємства мають самостійно заробляти кошти й не звертатися до бюджету громади за фінансуванням.

Олег Штамбург також підтримав звернення жителів села Мар’янівка, які висловили занепокоєння через будівництво свердловини біля пам’ятника. Він запропонував погодити проєкт землеустрою з обласним управлінням культури.

Нагадаємо, раніше посаду секретаря Вільногірської міської ради обіймав Антон Боклаг, проте він вирішив залишити її за власним бажанням, пропрацювавши мене ніж один рік.

Антона Боклага звільнили з посади секретаря міськради, яку він обіймав із кінця 2024 року. Відповідне рішення ухвалили депутати під час сесії 24 липня.

Зазначимо, що Боклага обрали лише з другої спроби, після того як посада залишалася вакантною майже рік.

У Вільногірську відбувся День донора, який зібрав десятки охочих допомогти іншим. Загалом цього разу кров здали 47 людей. Серед донорів були як досвідчені учасники, так і ті, хто прийшов вперше.

Про це повідомляє журналістка Вільногірськ IN.UA.

День донора у Вільногірську

Вперше спробувала себе в ролі донора Юля:“ Вирішила прийти, бо у знайомого мама хвора, і треба допомогти. Поки що це мій перший раз, але хочу й надалі здавати кров”.

Своїми враженнями поділився і Сергій, який теж прийшов заради друга:

“Я прийшов, бо у мого друга мама хворіє, потрібно було допомогти. Враження незвичні, навіть прикольно. Є трохи слабкість, але водночас відчуття, що допоміг іншій людині”.

Цього дня у Вільногірську вручили посвідчення почесного донора Антону Баженку — він здав кров уже понад 40 разів.

Посвідчення видається донору після четвертої здачі, а вже почесним донором можна стати після 40-вої здачі.

За словами Юлії Зубко, завідувачки відділу заготівлі крові структурного підрозділу Кам’янського Дніпропетровської обласної станції переливання крові, донорство має не лише гуманітарне, а й оздоровче значення:

“Коли людина здає кров, ми змушуємо працювати кровотворні органи: кістковий мозок, селезінку. Народжуються нові клітини, організм омолоджується, нормалізується тиск”.

Вона наголосила, що донорство особливо важливе зараз, у час війни. Дніпропетровщина є великим хабом, куди звозять кров з усієї України, і потреба у ній лише зростає.

“Потреба в донорах наразі постійна! Зараз дуже багато жінок приходить, виріс відсоток молоді. Адже чоловіки — на війні, серед них є й ті, хто був донорами, а тепер загинув. До нас приїжджають внутрішньо переміщені особи, чиє здоров’я ослаблене через переїзди. У нашому місті лікується багато переселенців. Кров потрібна постійно, адже її замінника досі не існує”, — зазначила лікарка.

Ще лікарка згадала вже історичний випадок – коли кров скидали дроном, прямо на полі бою, і лікар зміг зробити переливання пораненому бійцю і таким чином врятував йому життя. За це лікар був нагороджений європейськими лікарями. Такий висновок стався в “Азові”.

Дуже приємні та турботливі медсестри, які допомагають донорам під час взяття крові. Аліна медсестра до кожного зверталася з повагою, пояснювала як лягти, що робити під час здачі крові, питала постійно чи нормально почуває себе донор, поділилася Олена, яка вдруге прийшла здати кров для ЗСУ .

Крім того, до і після донори можуть випити солодкого та гарячого чаю з печивом прямо в лікарні. Також, кожний донор отримує за здачу крові по 76,40 гривень та вихідні – або відразу два дні, або один додатковий до відпустки.

Читайте також:

У Вільногірській лікарні приймають акушер-гінеколог та ЛОР