У Вільногірську в місцевій бібліотеці відбулася зустріч із письменницею Людмилою Охріменко, яка приїхала з Харкова, щоб презентувати свої книги. Під час заходу авторка представила нові романи — “Хрещена” та “Скляний дощ”.

Про це повідомляє журналістка Вільногірськ IN.UA, яка поспілкувалася з авторкою.

Як народжуються романи

Людмила Охріменко розповіла, що пише вже багато років і працює в різних жанрах: від дитячих оповідань та жіночих романів — до творів про мирну Україну і наше сьогодення. Останні присвячені подвигам військових, волонтерів та медиків.

Письменниця зазначає, що ретельно готується до кожної книги: вивчає літературу, досліджує історію, спілкується з героями та пропускає їхні переживання крізь себе.

Особливою для неї стала робота над романом “Оскар”, який отримав відзнаку конкурсу “Коронація слова – 2021” у номінації “Кращий воєнний роман”.

“Критики — мої читачі”

Людмила Охріменко вважає своїми головними критиками саме читачів. Вона наводить приклад, коли повість “Далека блакитна далечінь”, що містить багато автобіографічних моментів, спершу мала назву “Я достаю скелети із шафи”.

“Я отримала повідомлення: “Яка ж це чепуха”. Спершу засмутилася, але далі зрозуміла: читачка мала на увазі саме назву. Врешті вона сама запропонувала інший варіант — вислів із книги, який точніше передав сенс історії”, — згадує авторка.

Від жіночих історій до військових романів

На запитання відвідувачів, з якого твору варто почати знайомство з її творчістю, письменниця відповіла:

“Я пишу романи про жінок, дитячі оповідання, розповіді волонтерів, історії наших військових. Кожен може знайти щось для себе — головне, щоб книга була близькою серцю”.

Серед іншого Людмила згадала і про свою повість “Легка поведінка”, яка має несподівану історію створення.

“Коли я працювала в дитячому будинку, були фінансові складнощі у керівництва. І щоб оплатити годування дітей, я вирішила звернутися до жінок професії, про яку ви подумали, почувши назву книги. І саме моя ідея врятувала на певний період наших дітей — ті жінки оплачували постачальникам за їжу дітям”, — згадує молоді роки свого життя Людмила.

Сьогодні Людмила Охріменко — на пенсії, але продовжує активно працювати: пише й продає книги, донатить на ЗСУ, волонтерить і подорожує Україною, щоб її творчість дізнавалося якомога більше людей.

Читайте також:

У Вільногірську з 1 вересня запрацює шкільний автобус

До Верховної Ради надійшов законопроєкт, який передбачає введення штрафів за порушення комендантської години та інших обмежень, що діють під час воєнного стану. Наприклад, за перебування у нічний час на вулиці та в інших громадських місцях без спеціальних дозвільних перепусток планують штрафувати на 850-1700 гривень.

Про це йдеться в картці законопроєкту.

Нові штрафи за порушення комендантської години

В Україні пропонують запровадити адміністративну відповідальність за порушення комендантської години. Згідно з законопроєктом, перебування вночі на вулиці чи в інших громадських місцях без спеціальної перепустки каратиметься штрафом у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1700 гривень. У разі повторного правопорушення протягом року санкція зростатиме — від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів (1700–3400 гривень).

Водночас документ передбачає низку винятків. Громадянам дозволять виходити під час комендантської години у випадку повітряної тривоги для прямування до укриття, під час надання медичної допомоги чи супроводу постраждалих, а також у разі евакуації людей, порятунку майна чи інших надзвичайних обставин, що становлять загрозу життю і здоров’ю.

Окремо законопроєкт встановлює відповідальність за незаконний в’їзд та перебування в населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію. У такому випадку перше порушення без перепустки чи відповідного посвідчення коштуватиме 510–850 гривень (30–50 неоподатковуваних мінімумів). Якщо ж особа повторно протягом року проігнорує заборону, штраф становитиме від 1700 до 3400 гривень (100–200 неоподатковуваних мінімумів).

Окрім самих штрафів, законопроєкт дозволятиме поліції затримувати порушників комендантської години

Зазначимо, що ініціатива лише зареєстровано у Верховній Раді, проте наразі його ще не розглянули народні депутати.

Читайте також:

• В Україні запустили єдину картку для всіх державних виплат
• В Україні збільшили розмір президентських стипендій

Батьки за власним бажанням можуть змінити прізвище своїй дитині, якщо їй не виповнилося 7 років. По досягненню цього віку зміна прізвища можлива тільки її згодою.

Про це повідомляє Міністерство юстиції.

Як змінити прізвище дитині

У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.

Якщо один із батьків проти зміни прізвища дитини, то спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Крім того, існують випадки, коли прізвище дитини може бути змінено за заявою одного з батьків, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.

Для заміни прізвища батьки можуть звернутися до відділів державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Читайте також:

Батьки першокласників у цьому році отримають по 5000 тисяч гривень: як подати заявку