Користувачі інтернету найчастіше стають жертвами фішингових сайтів, підроблених оголошень та фейкових прохань про допомогу, не підозрюючи, що за звичайним оголошенням про продаж можуть ховатися шахраї.

Про це повідомила завідувачка “Вільногірського бюро правничої допомоги” Наталія Чернявська.

Як захиститися від інтернет-шахраїв

Найпоширеніші види шахрайства в інтернеті: фішингові сайти, фейкові “магазини”, виманювання реквізитів карток чи паролів.

Такі дії підпадають під статтю 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Закон передбачає відповідальність від штрафу й громадських робіт до позбавлення волі на строк від 5 до 12 років (у випадку особливо великих розмірів або організованих груп).

Як убезпечити себе:

• перевіряйте сайт чи продавця, звертайте увагу на https:// в адресі;
• не повідомляйте паролі чи CVV-коди навіть “працівникам банку”;
• використовуйте перевірені торговельні майданчики, бажано — з післяплатою;
• підключіть SMS або push-сповіщення банку;
• якщо пропозиція виглядає “занадто вигідною” — майже напевно це шахрайство.

Куди звертатися, якщо ви стали жертвою:

1. Кіберполіція України можна заповнити онлайн-форму на сайті або звернутися за допомогою за місцем проживання.

2. Ваш банк — терміново заблокуйте картку та подайте заяву.

3. Контакт-центр НБУ — 0 800 505 240.

4. Платформа “Stop Fraud” .

У заяві варто вказати час події, спосіб зв’язку з шахраєм, суму збитків, реквізити рахунків чи номер телефону та додати скріншоти чи квитанції.

Досвід мешканців

Журналісти Вільногірськ IN.UA поспілкувалися з мешканкою, якій, за її словами, телефонували шахраї. Проте їй вдалося уникнути пастки, адже вона вчасно розпізнала обман.

Одна з найпоширеніших схем, за якою їй телефонували шахраї, — це коли вони представляються популярним інтернет-магазином і просять підтвердити платіж на певну суму. Кожного разу сума різнилася — від 800 до 1000 гривень, пояснила у коментарі журналістам жінка.

“Фраза звучала приблизно так: “Добрий день, це інтернет-магазин. Ви підтверджуєте платіж на 860 гривень?” Я пам’ятаю, що нічого не замовляла. Вони уточнювали: “Може, це хтось із ваших рідних?” Після моєї відмови зазвичай кидали слухавку. Подібна ситуація повторилася ще через кілька років — ті самі питання від “інтернет-маназину”. Коли я запитала: “Звідки у вас мій номер телефону?” — вони кидали слухавку”.

Крім того співрозмовниця поділилася, що вона колись продавала річ на платформі безкоштовних оголошень. Їй написала жінка, яка захотіла зробити покупку, але через сервіс доставки.

“Все було нормально, поки вона не надіслала мені повідомлення з посиланням, що вона начебто провела оплату. Справа була в тому, що той сервіс не передбачає посилань для перевірки статусу оплати. За посиланням я не переходила, бо відразу зрозуміла, що це фішинг”.

Примітка: Фішинг — це вид шахрайства в інтернеті, коли зловмисники намагаються отримати ваші конфіденційні дані (паролі, логіни, реквізити банківських карток тощо) шляхом обману. Надсилають посилання на підроблений сайт, який виглядає як справжній (банк, інтернет-магазин, соцмережа).

Читайте також:

В Україні розширили перелік безкоштовних ліків для пацієнтів з важкими захворюваннями

Благодійний фонд “Право на захист” розширює освітню програму “Право на бізнес” на Дніпропетровську та Миколаївську області. Мета курсу — допомогти внутрішньо переміщеним особам та постраждалим від війни розвивати власну справу та підвищити економічну спроможність.

Про це повідомили на сайті благодійного фонду.

Хто може взяти участь

Для підприємців, ФОП та самозайнятих, які хочуть започаткувати, відновити або розширити бізнес у Дніпропетровській та Миколаївській областях (крім територій активних бойових дій).

Програма пропонує учасникам практичні знання від провідних експертів та успішних підприємців:

• від створення бізнес-ідеї та моделі до фінансового планування,
• бухгалтерії,
• маркетингу та управління ризиками.

Також учасники дізнаються, як зробити сервіс своєю конкурентною перевагою на ринку.

Коли розпочнеться навчання

Навчання розпочнеться у першій половині жовтня та триватиме два місяці. Навчання проходитиме раз на тиждень у вихідні в офлайн иежимі.

Переваги курсу

1. Практичні знання від експертів та підприємців.
2. Можливість уникнути типових помилок у бізнесі.
3. Навчання фінансовому управлінню та ресурсному плануванню.
4. Нові знайомства та потенційні партнерства.
5. Шанс отримати грант до 3 000 доларів для розвитку власної справи.

Для участі в програмі потрібно зареєструватися за посиланням: для Дніпра та Миколаєва.

Заявки приймаються до 26 вересня 2025 року.

Для учасників з інших міст передбачена компенсація витрат на проїзд та проживання в межах Дніпропетровської та Миколаївської областей.

Читайте також:

Ветеринари можуть отримати ліцензію у Дія

Жінки у Вільногірську працюють лікарками, продавчинями, керівницями, але багато хто продовжує називати свою професію у чоловічому роді.

Редакція Вільногірськ IN.UA провела відеоопитування, щоб дізнатися ставлення жінок до фемінітивів, в  також звернулася за коментарями до медіаекспертки з гендерних питань. 

Що таке фемінітиви

Фемінітиви — це слова жіночого роду для позначення професій, посад чи видів діяльності жінок: лікарка, журналістка, начальниця, інженерка. Вони були природною частиною української мови у словниках Бориса Грінченка та інших виданнях початку ХХ століття, однак радянська мовна політика їх витіснила. Новий український правопис 2019 року повернув фемінітиви до норми, підкреслюючи рівність та видимість жінок.

Відповіді учасниць опитування

Серед опитаних місцеві жінки,які працюють лікаркою, фармацевткою, начальницею, продавчинею. Та у діловому середовищі більшість й надалі представляються як “лікар” і “начальник”.

“Чесно кажучи, мені зручно говорити “лікар”, бо це звично”,  — розповіла лікарка Олена Сіденко.

Начальниця відділу Вільногірського ДРАЦС Надія Кортікова поділилась: “Я себе називаю “керівник”. Працюю вже досить давно, ще коли ми всі були “керівниками”, тож, мабуть, така звичка й залишилася. Мене не ображає, коли мене називають “керівник”, а не “керівниця”, але якщо звертатимуться як “керівниця”, я теж нормально до цього ставлюся”.

Додамо, що редакція у своїй професійній діяльності використовує фемінітиви та дотримується гендерного балансу. Фемінітиви застосовуються для позначення професій, посад, видів діяльності й зайнятості жінок, що прописано в реакційній політиці.

Погляд медіаекспертки

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з гендерною медіаексперткою Тетяною Строй. 

Вона пояснила: “Потрібен час, щоб назви професій, посад тощо у жіночому роді унормувалися. Частина людей швидше перейшла до вживання фемінітивів, але й багато хто ще не звикли чи уникають, не розуміючи їхню важливість. На все потрібен час”.

За її словами, фемінітиви – це не нав’язане штучне нововведення, як дехто обурюється, а повернення історичної норми. Словники початку 20 століття містили до 800 фемінітивів. Потім радянська влада їх викорінила. Фемінітиви  важливі, бо роблять їх видимими у суспільстві. Надто довго вони були “у тіні”: в якості домогосподарок, “надійного тилу” успішних чоловіків, матусь, бабусь і берегинь. 

Медіаекспертка навела приклад Київської міської ради, яка закріпила у регламенті використання фемінітивів, та нагадала про чинний Класифікатор професій, що дозволяє вносити жіночі форми у трудові документи (“інженерка”, “заступниця”).

“Світ змінюється, ми змінюємося, мова природньо реагує на зміни суспільства. Фемінітиви допомагають описати внесок жінок у розвиток суспільства, особливо тепер, у час війни, коли вони переходять працювати у професії, що раніше вважалися суто “чоловічими””,  — додає медіаекспертка.

Чому це стосується Вільногірська

Редакція звернула увагу, що на сайті міської ради посади, які займають жінки, досі вказані у чоловічому роді. Попри те, що вони обіймають керівні посади, у документах та на сайті їх позначають як “начальник”, “заступник” чи “депутат”. Така практика є відлунням застарілих мовних традицій, хоча сучасне законодавство та мовні норми дозволяють використовувати фемінітиви й робити офіційну мову більш точною та гендерно чутливою.

Тетяна Строй додає, що дуже тішиться тому факту, що в українських медіа з’являється все більше матеріалів, які показують різні досвіди жінок, їхні успіхи в армії, у громадському житті, політиці, економіці, науці, бізнесі тощо. 

“Для того, щоб описати ці досвіди логічно вживати бійчиня, лейтенантка, поліціянтка, депутатка, професорка, підприємниця, винахідниця тощо. Вона все частіше чує такі слова у виступах громадських діячів, політиків, журналістів, державних службовців, а також в українському дубляжі фільмів та серіалів”, — пояснила Тетяна Строй.  

Втім вибір залишається за самою жінкою: можна називати себе і “лікарем”, і “лікаркою”, але фемінітиви дають суспільству чіткий сигнал: жінки тут є, вони працюють, керують, досліджують, будують — не менш професійно, ніж чоловіки.

Читайте також:

Адаптація після канікул: поради психологині, як допомогти дитині у школі