У Вільногірську затвердили Програму соціально-економічного розвитку на 2025–2027 роки. Головна редакторка Вільногірськ IN.UA Ганна Бокова звернула увагу на ключові недоліки документу: відсутність чітких механізмів реалізації, розмиті пріоритети та некоректний SWOT-аналіз. Чому цей план виглядає нереалістичним читайте — у матеріалі.

Майже всі любителі кінематографу, хоча б раз в житті стикалися з кіноляпами — помилками під час зйомок, які суперечать логіці або фактам у фільмі.

Можна знайти купу таких добірок, які створені задля розваг користувачів. Але коли ти стикаєшся з такими ляпами на рівні планування життя громади, стає не весело, а навіть страшно.

Ознайомлюючись з Програмою соціально-економічного та культурного розвитку Вільногірської громади на 2025-2027 рік, спіймала себе на думці, що можу написати сценарій такого ролику ляпів – назвемо їх ОМС-ляпи. Впевнена, що кожен, хто буде читати цю програму, зможе побачити свої нестиковки.

Поділюсь своїми думками і порівняннями програми, створеної міською радою Вільногірська, та подібними програмами інших міських рад. Це порівняння роблю для того, щоб показати, що це не мені чогось не вистачає, хоча, звісно, ця публікація є моєю авторською колонкою і відображає мої думки, а є приклади іншого рівня виконання таких задач.

Виявивши проблему, ми мали б, як редакція незалежного медіа, яке працює за стандартами журналістики, створити список питань, поставити їх виконавцям, отримати відповіді і лише тоді опублікувати матеріал. І ми зазвичай так і робимо.

Якщо оцінити кількість матеріалів, які не виходять з цієї причини або виходять неоперативно чи втрачають актуальність, – це приблизно 30%. Це відбувається тому, що отримати коментарі від місцевої ради дуже складно.

Розумію, що якщо в місті декілька днів не було води, і це питання відмовилися комунікувати на всіх рівнях, при цьому всі мережі наповнені коментарями невдоволених мешканців, то про програму соціально-економічного розвитку, про наявність якої не знає переважна більшість населення і тим більше не переймається її змістом, взагалі турбуватися не будуть.

Тому відповіді в телефонній розмові ми не отримаємо, а у запиті формально нам відпишуть так, щоб ми більше не питали.

Оскільки питання, на мою думку, є дуже важливим, ми вирішили на даному етапі дати цей матеріал у вигляді авторської колонки, яка не передбачає балансу думок.

Можливо, ця публікація спонукатиме місцеву владу уважніше читати те, що вони ухвалюють, і активніше комунікувати з медіа.

Я впевнена, що якби програму уважно прочитали депутати Вільногірської громади та її автори, цих ляпів би не було. А ви, наші читачі, звернете увагу на це важливе для розвитку громади рішення.

Ну ж бо, пріоритетом визначено: “Поліпшення рівня та якості життя населення, зростання заробітної плати”. Я думаю, що це саме те, чого прагнуть всі мешканці, безсумнівно. Але, по-перше, у програмі немає пояснень, за рахунок яких заходів цього будуть досягати і якими критеріями будуть вимірювати, чи досягли цієї важливої задачі.

Якщо ми визначили це пріоритетом, тобто будемо рухатися у цьому напрямку, то вважаємо, що тут у нас все не так добре, тобто це явно не наша сильна сторона на сьогодні. А ось тут і найбільший ляп, бо міська рада вважає це перевагою, тобто тим, що змінювати не потрібно і що нам буде всіляко допомагати.

Якщо ми визначили це пріоритетом, тобто будемо рухатися у цьому напрямку, то вважаємо, що тут у нас все не так добре, тобто це явно не наша сильна сторона на сьогодні.

А ось тут і найбільший ляп, бо міська рада вважає це перевагою, тобто тим, що змінювати не потрібно і що нам буде всіляко допомагати.

Нижче я наводжу скрін з програми — це таблиця зі SWOT-аналізу. Така схема використовується при стратегуванні і зазвичай включає чотири розділи, з яких два внутрішніх — це те, на що організація, яка пише стратегію, може впливати (сильні сторони і слабкі сторони), і два зовнішніх — це те, що нам дає середовище і на що ми впливати не можемо (ризики і можливості). Відповідно, сильні сторони — це те, чого ми вже досягли і на що будемо спиратися для подальшого розвитку, будемо посилювати і зберігати.

Нижче я наводжу скрін з програми — це таблиця зі SWOT-аналізу.

Така схема використовується при стратегуванні і зазвичай включає чотири розділи, з яких два внутрішніх — це те, на що організація, яка пише стратегію, може впливати (сильні сторони і слабкі сторони), і два зовнішніх — це те, що нам дає середовище і на що ми впливати не можемо (ризики і можливості).

Відповідно, сильні сторони — це те, чого ми вже досягли і на що будемо спиратися для подальшого розвитку, будемо посилювати і зберігати.

Так от, до сильних сторін у сфері “Економіка” включена “дешева робоча сила”. Тобто виконавці спочатку ставлять собі пріоритет на початку програми — що вони працюватимуть над збільшенням зарплати, — а в SWOT-аналізі визначають низьку оплату праці як сильну сторону.

На мою думку, це основний ляп цієї програми, і це приниження мешканців громади, бо тут акцент зроблено навіть не на оплаті, а на дешевій робочій силі, яку планують використовувати для зміцнення економіки.

Але ж низькі заробітки мешканців — це не лише їхня особиста проблема. Це низькі відрахування в бюджет, низька платоспроможність, а отже, і сфера послуг у місті рости не буде, що не сприяє розвитку підприємництва. Я думаю, ви вже збудували собі логічний ланцюжок причинно-наслідкових зв’язків. Йдемо далі.

Цікаво, що в одному документі наведено два списки пріоритетів, і вони не збігаються!У розділі 2 та розділі 11. Це геніальний ляп №2 авторів цієї програми. Ще одні пріоритети, тобто треті, ми знайдемо наприкінці документа. Там вони будуть називатися стратегічними цілями — їх три, і вони в чомусь співпадають, в чомусь ні. У цілому це як новий погляд, третя альтернативна думка щодо розвитку громади. До неї ми ще повернемося.

Можливо, ці пріоритети писали різні люди, потім поєднували треті, і ніхто з них не читав програму в цілому? Тут можна було б пограти в дитячу забавку “Знайди відмінності”.

В 11-му розділі про підвищення якості життя вже немає мови. Зате додається новий пріоритет — підтримка малого підприємництва. Цим якраз і завершується розділ 11.

Це ще одна прекрасна ініціатива, яка б могла зміцнити економіку, покращити рівень життя в громаді і наповнити бюджет, але в цій програмі виглядає як ляп №3 і повна зневіра у місцевий бізнес.

У розділі “Розвиток малого та середнього підприємництва” на сторінці 14 (навмисно не кажу номер розділу, бо під номером 7 в програмі їх два) написано, що збільшення малих та середніх підприємств не прогнозується. Про це різними словами повідомляють у трьох абзацах. Росту не буде, бо зовнішній стан економіки країни і війна цьому не сприяють.

Наприкінці, щоб точно закріпити ефект і неможливість розвитку, додають: фінансуватися заходи, спрямовані на розвиток бізнесу, не будуть, бо сенсу в тому немає.

Але ж в наступному розділі про торгівлю та сферу послуг з’являється надія: планується розширити сферу послуг та побутового обслуговування.

Знову нестиковка з тим, що ми бачимо на тій же самій сторінці. Наприкінці документа у таблиці операційних цілей і завдань знову зазначені заходи на розвиток підприємництва. Це вже ляп у квадраті, я б сказала.

Ляп №4 виглядає як самообман, або необізнаність співробітників, які готували цю частину програми, відчуття, що це були різні люди знову підтверджується. 

У таблиці SWOT-аналізу, у розділі «Інфраструктура», зазначено сильною стороною: “Можливість розпоряджатися комунальними об’єктами (за потреби)”.Що автори мали на увазі, коли додали в лапках “за потреби”?

Сама ця можливість явно перевищена, бо парк, який є центральним місцем для відпочинку і культурних розваг, не є у власності громади. Міська рада за бюджетним кодексом не може навіть виплачувати гроші підрядникам за його прибирання, не кажучи вже про реконструкцію.

І це мають знати виконавці цієї програми, люди, які за неї голосували. Це не сильна, а слабка сторона, яка ускладнює життя. Ми не можемо на ній будувати майбутнє, ми маємо її усунути як перешкоду, щоб вкластися в розвиток.

Про реконструкцію парку автори (можна вже з великою вірогідністю сказати, чисельні автори) згадують і в таблиці операційних цілей. Тут йдеться про продовження реконструкції парку — як і коли це буде зроблено, не вказано. В програмі взагалі немає відповідальних і термінів.

Всі заходи просто перераховуються, а хто це буде робити, коли, за які кошти — шукайте, любі друзі, у інших програмах міської ради.

Та там ви це також не знайдете, бо, якщо ви, до прикладу, відкриєте програму розвитку фізичної культури чи охорони здоров’я, то побачите загальний перелік “за все хороше”, і в кінці — загальну суму фінансування.

Не зрозуміло, на що вона буде витрачена, як допоможе здійснитися усім тим покращенням, які там обіцяють, як можна буде прослідкувати, що ми досягли підвищення якості життя чи залучення людей до здорового способу життя — ви не дізнаєтесь.

Тому що конкретних індикаторів у вигляді кількості заходів чи збільшення кількості людей, які отримають користь, ви не знайдете.

Ляп №5, яким я завершу свій огляд, бо мені здається, що вже до цього ніхто і не дочитає, — це одкровення, які у SWOT-аналізі представлені в розділі “Мешканці, громадська активність”.

Здається, що цю частину також писали інші люди, це видно навіть по оформленню тексту та формулюванням. Особливо в сфері безпеки. Якщо подивитися на слабкі сторони, то тут визначені реальні проблеми суспільства.

Біда в тому, що на більшість проблемних питань не передбачається заходів для вирішення проблем. Тут їх вирішили підсвітити і далі про них не згадувати.

А може, знову ж таки, погано читали і не помітили. Про високу ініціативність населення та взаємодію з владою також, мабуть, хтось інший писав.

Спостерігаючи за життям у громаді, я цієї взаємодії не бачу, принаймні про неї не звітують. Можливо, “за закритими дверима” є якась взаємодія.

Порівняння з іншими громадами

Для порівняння, як може виглядати логічна програма, наведу спочатку Кам’янську громаду. Тут в програмі визначені стратегічні цілі, які по розділах програми розписані детально. У підрозділах є мета, заходи і очікувані результати, логічно поєднані і не дублюються.

Можемо звернутися до подібної програми Бахмутської громади. Територія була окупована, мешканці вимушено переїхали до інших громад, міська рада працює в евакуації.

Ця програма по структурі дуже схожа на програму Вільногірської громади. Також описана поточна ситуація і визначені можливі напрямки розвитку, наприкінці наводиться таблиця з заходами. Рішення, які пропонуються, витікають з проблеми, вказані результати.

У програмі, яку створили в цьому році в Вільногірській міській раді, за яку проголосували депутати, мав би читати міський голова, немає результатів.

Відповідно, і очікувати результатів, якщо вони навіть не заплановані, важко. Та ми й ніколи не дізнаємось, чи виконали задачі, якщо не визначили критерії оцінки.

Хочу відмітити, що якщо б ми відкрили програму соціально-економічного розвитку Вільногірської громади за минулий рік, враження були б набагато гіршими.

Прогрес є, і можливо, в наступному році програма стане більш логічною. Та можливо, до її створення реально долучать громадськість.

У Вільногірську працюють чотири ліцеї, п’ять дитячих садків та школа мистецтв імені Петра Шияна. У громаді діють погодинні графіки відключення електроенергії, через що мешканці та заклади освіти інколи залишаються без світла до 17 годин на добу.

Журналісти Вільногірськ IN.UA звернулися з інформаційним запитом, щоб дізнатися, як навчальні заклади працюють під час відключень світла.

Заклади освіти мають генератори

Попри відключення електроенергії, освітній процес, за інформацією міської ради, не припиняється.

У відповіді також зазначили: Всі заклади дошкільної та загальної середньої освіти, а також школа мистецтв ім. П. Шияна обладнані резервними джерелами живлення у межах можливостей бюджету та технічних мереж.

За потреби, укриття на території закладів, підключають до генераторів, тож навчання та перебування дітей у безпеці забезпечені навіть під час відключень світла.

Також під час графіків відключень електроенергії, подача тепла до закладів освіти не припиняється.

Генератори є але ними не користуються? Проте як повідомили журналістам читачі, під час відключень електроенергії школа мистецтв ім. П. Шияна не користується генератором.

“Я навчаюся на фортепіано і ніколи не бачила, щоб генератор вмикали. Часто мої заняття проходять під час відключень світла. Ми кладемо ліхтарик на інструмент, щоб я бачила ноти”, — розповіла одна з учениць школи та керівниця проєкту Вільногірськ IN.UA Альона Щекодіна.

Журналісти вирішили перевірити цю інформацію. Виявилось, що школа мистецтв не була підключена до резервного джерела живлення, щоб забезпечити нормальний учбовий процес під час відключення електроенергії. Проте в будівлі міської ради, яка розташована поруч і має таку ж чергу відключення світла, електропостачання було наявне.

Також можна помітити, що у школі мистецтв, генератор стоїть не розпакований, вочевидь не використовується за призначенням.

Журналісти звернулися до директорки школи мистецтв Тетяни Логінової, щоб дізнатися, чому генератор не використовують під час відключень електроенергії.

За її словами, генератор в закладі вже близько року, однак його досі не ввели в експлуатацію через нестачу необхідних деталей. Наразі над усуненням цієї проблеми працюють. Водночас точні терміни запуску генератора наразі не визначені.

“Під час відключень електроенергії у закладі використовують альтернативні джерела освітлення, зокрема ліхтарики. Також у школі мистецтв є генератор меншої потужності, який періодично вмикають. Його вистачає для забезпечення електропостачання окремих приміщень, зокрема бухгалтерії та мого кабінету”, — повідомила Тетяна Логінова.

Зокрема, за словами читачів редакції, подібна ситуація була і в ліцеї номер 5.

“До грудня генератори не вмикали. Деякі діти приходили на останні уроки з портативними ліхтариками, щоб хоча б було видно текст у підручниках. За грудень не можу сказати”, — говорить співрозмовниця.

За словами учениці ліцею №5, яка погодилася поспілкуватися на умовах анонімності, в грудні під час відключень електроенергії в закладі вмикали генератор — було чутно, як він працює. Водночас, за її словами, світло в навчальних кабінетах не з’являлося, ймовірно, через недостатню потужність або технічні несправності.

“Минулого тижня, який є передостаннім перед канікулами, генератор у ліцеї, за словами співрозмовниці, взагалі не вмикали. На останніх уроках учні користуються ліхтариками. Цей навчальний тиждень у закладі планують провести дистанційно”, — пояснила співрозмовниця.

Журналісти намагалися зв’язатися з директоркою ліцею Тетяною Крижан, втім на телефонний дзвінок вона не відповідала. А номер мобільного телефону, який вказано на сайті навчального закладу – вимкнений.

Про подібну ситуацію з генераторами повідомили і батьки, чиї діти навчаються у ліцеї №2.

Під час спілкування з журналістами батьки учнів повідомили:“Я не знаю, чи вмикають генератор, але він у нас точно є. Проте діти розповідають, що вчаться під ліхтариками в темний час”.

Тож журналісти звернулися по коментар до директорки ліцею № 2 Альони Бюрікової, щоб з’ясувати, як у закладі організоване навчання під час відключень електроенергії та чи використовується наявний генератор.

Втім, керівниця ліцею відмовилася надавати пояснення з цього приводу. На запит журналістів, чому за наявності генератора учні під час уроків змушені користуватися ліхтариками, директорка відповіла: “Я не буду відповідати на це питання”.

На уточнення причини відмови вона зазначила, що “це не телефонна розмова”.Коли журналісти перепитали, чи означає це, що діти дійсно перебувають на заняттях із ліхтариками, Альона Бюрікова заявила:

“Адміністрація знає, що ми робимо”, не надавши при цьому жодних конкретних роз’яснень.

Крім того, як повідомили редакції працівники закладу дошкільної освіти №3, у садочку є генератор, проте ніхто не бачив, щоб його вмикали. Персоналу пояснюють, що до генератора не вистачає необхідних деталей. Зокрема, кухарі готують їжу для дітей уночі, коли є світло.

Крім того, редакція провела опитування у Telegram щоб з’ясувати, як працюють ліцеї та дитячі садочки Вільногірської громади під час відключень електроенергії та чи використовують у закладах освіти генератори.

Зокрема, 10% респондентів зазначили, що електроенергія є в класах, а в укритті під час відключень вмикають генератор. Ще 10% опитаних повідомили, що світло є лише в укритті, тоді як 5% — що електроенергія під час відключень доступна тільки в класах.

Водночас 11% учасників опитування відповіли, що світла немає ані в класах, ані в укриттях. Така ж частка респондентів — 11% — зазначили, що генератор у закладі є, однак він фактично не використовується й просто стоїть без підключення.

Найбільшу частку — 53% — склали відповіді “важко сказати” або “не знаю”.

У дописах під опитуванням користувачі підтвердили, що дійсно генератори у навчальних закладах та в укритті під час відключення світла не вмикаються.

В деяких навчальних закладах генератор стоїть та невикористовується, або вмикається для роботи бухгалтерії та керівництва.

Ветерани та ветеранки можуть безкоштовно відвідувати спортивні секції в межах державної програми “Ветеранський спорт”. У Вільногірську до цієї програми долучився спортивний комплекс “Авангард”.

Про це повідомили у відповіді на запит редакції Вільногірськ IN.UA.

Ветеранський спорт у Вільногірську

У межах програми ветерани та ветеранки можуть відвідувати всі секції, що діють на базі спорткомплексу “Авангард”.

Як йдеться у відповіді на запит, з початку дії програми послугами в межах “Ветеранського спорту” у закладі вже скористалися 14 ветеранів і ветеранок.

Нагадаємо, програма “Ветеранський спорт” — державна ініціатива, реалізована Міністерством у справах ветеранів України спільно з Міністерством цифрової трансформації. Вона дозволяє ветеранам та ветеранкам щоквартально отримувати фінансову підтримку для занять спортом в спортивних закладах, зокрема тренажерних залах, басейнах і секціях, які мають відповідний категорійний код діяльності.

Реєстрацію на участь відкривають з 1 до 20 числа першого місяця кожного кварталу, а отримані кошти потрібно використати до кінця того ж кварталу, в якому їх нараховано.

Додамо, що СК “Авангард” знаходиться за адресою, місто Вільногірськ, вулиця Центральна, будинок 28.

Читайте також:

Де на Дніпропетровщині можна витратити 1500 за програмою “Ветеранський спорт”