Чому про вибори можна і треба говорити?

Згідно з Конституцією України, місцеві вибори проводяться раз на п’ять років. Це означає, що термін каденції чинного міського голови Вільногірська завершується у 2025 році. Тому питання виборів залишається відкритим. Водночас жодне конституційне право не обмежує можливість обговорення виборчого процесу навіть у воєнний час. Якщо сьогодні не можна говорити про вибори, то завтра не можна буде про корупцію, а згодом – і про війну.

Днями редакція Вільногірськ.IN.UA оприлюднила опитування щодо виборів, що викликало хвилю критики з боку секретаря міської ради Антона Боклага.

Якщо в цьому році будуть вибори, за кого буде ваш голос?

Нижче наводимо результати опитування ( фото, скріншот з Telegram-каналу Вільногірськ.IN.UA.

Через дві години після публікації Антон Боклаг на своїй сторінці опублікував реакцію на обговорення виборів. Така швидка відповідь може свідчити про те, що його допис про “неадекватність” стосувався конкретних людей.

“У річницю повномасштабного вторгнення будь-які розмови про вибори є неадекватними. А хто їх піднімає – вони ще більш неадекватні. Слава Україні! Слава Збройним Силам України!” – йдеться в дописі секретаря міської ради Антона Боклага.

Коментарі під цим дописом були приховані, що було цілком очікувано. Однак у соціальних мережах реакція жителів Вільногірська на такі заяви не забарилася обговорення продовжилося вже в інших публікаціях.

— Якщо він так само оперативно реагував на проблеми в громаді, то ціни б йому не було...

— Почав свою піар компанію мабуть в мери хоче?

— А корумповані органи Вільногірської ради, адекватні? А гроші відмивати на своїх тендерах під час війни, це адекватно? Якби ми жили в зоні бойових дій, то це було б зрозуміло, а так мова йде про Вільногірськ!

— За всі роки, поки мер при владі, с кожним роком тільки гірше гірше, на зустрічах з місцевим населенням, в нього завжди на все одна відповідь “в бюджеті нема грошей”. То де вони завжди зникають? І не треба мені тут розказувати шо там всі білі та пухнасті, нещодавні події показала які в нас чиновники, та і без цього все було відомо!

Відповідаючи на запитання журналістів Вільногірськ.IN.UA щодо порушення теми виборів, секретар міської ради пояснив, що, коли він говорив про “неадекватних”, то мав на увазі всіх, хто піднімає питання виборів, зокрема в межах нашої громади.

“Будь яка тема, або згадка, про вибори одразу політизує всі процеси, це аксіома виборчого процесу, і це сьогодні точно не на користь всім. Вже ж бачимо приклади міст, де блокуються рішення, це все тому що люди вже думають про вибори, а це смішно. Бо сьогодні вирішується доля країни”, – додав Антон Боклаг.

Вільна дискусія – це основа демократії

Тема виборів останнім часом в Україні викликає гострі реакції. Одні вважають їх проведення несвоєчасним, інші – необхідною частиною суспільного діалогу.

Але коли журналістів, які підіймають це питання, публічно звинувачують у “неадекватності” – це вже не аргументована дискусія, а спроба цензури.

Журналістика існує не для того, щоб замовчувати теми, які можуть викликати дискусії. Ми не пишемо темники. Ми аналізуємо факти і даємо людям перевірену достовірну інформацію.

Якраз спроби заборонити будь-які обговорення виборів – це і є цензура. До того ж, тема виборів – одна з головних тез російської пропаганди, яка поширює наратив про “диктатуру в Україні”.

Тепер цю тезу повторює і Дональд Трамп. Але виборів в Україні немає не через диктатуру, а через війну розв’язану рф.

Як місцева влада комунікує з журналістами

Редакція Вільногірськ.IN.UA вже давно чекаємо на інтерв’ю з секретарем міської ради, адже він обіцяв сам ініціювати таку зустріч після свого приходу на посаду.

Однак, його реакція на “неадекватність” тих, хто піднімає важливі питання, дивує. Адже тема виборів обговорюється на рівні області, країни, зокрема на міжнародному рівні з президентом.

Крім того місцева влада жодного разу не прокоментувала питання про затримання депутатів в громаді. Проте секретар міського ради зайнятий виправдовуванням перед фейковим аккаунтом. Його реакція дивує…

Журналісти проаналізували дописи секретаря міської ради в його Telegram-каналі з моменту призначення на посаду. За цей час він опублікував лише два власних поста, а решта — це перепости з інших сторінок. Водночас в його публікаціях не міститься жодної інформації про роботу міської ради чи результати діяльності.

В Україні існує практика проведення виборів під час бойових дій з 2014 році

Проведення виборів під час бойових дій стало практикою ще з 2014 року, коли деякі міста Донецької та Луганської областей були в окупації, а частина українців брала участь в антитерористичній операції (АТО), захищаючи країну від російських загарбників. Ці вибори відбувалися на фоні російської агресії в Україні, анексії Криму та війни на Донбасі. Хоча тоді теж в інформаційному просторі обговорювали неможливість їх проведення.

2014 рік

• Президентські вибори — 25 травня 2014 року.

• Позачергові парламентські вибори — 26 жовтня 2014 року.

2015 рік

25 жовтня 2015 року — це були перші місцеві вибори після Революції Гідності. Вони охопили вибори до місцевих рад і міських голів по всій Україні, окрім тимчасово окупованих територій Криму та частини Донбасу.

2019 рік

• Президентські вибори — 31 березня 2019 року, у яких перемогу здобув чинний президент Володимир Зеленський, ставши шостим президентом України.

• Парламентські вибори — 21 липня 2019 року. Вони відбулися після розпуску Верховної Ради п’ятого скликання, і нові вибори призвели до формування парламентської коаліції з партією “Слуга народу” на чолі.

2020 рік

• Місцеві вибори — 25 жовтня 2020 року. Це були вибори до місцевих органів влади, включаючи міських голів, депутатів обласних, міських і районних рад. Ці вибори стали важливим етапом децентралізації в Україні.

Редакція Вільногірськ.IN.UA вважає обговорення виборів абсолютно природним і необхідним.

Судячи з коментарів, мешканці громади також вважають тему виборів важливою та прийнятною для обговорення саме зараз. Це не означає, що ми закликаємо проводити їх негайно.

Українці мають право на інформацію та вільну дискусію. І ми журналісти будемо це право захищати.

В Україні відновлено подання заяв на отримання допомоги “Пакунок школяра” у розмірі 5 000 грн для підготовки майбутніх першокласників до навчального року.

Про це повідомляє “Дія”. 

Хто може подати заяву

Подати заяву про “Пакунок школяра” можуть: 

• батьки першокласника; 
• усиновлювачі; 
• законні представники дитини – громадяни України. 

Для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, заяву має подати законний представник особисто в сервісному центрі Пенсійного фонду України. Звернутися можна до будь-якого сервісного центру незалежно від місця реєстрації.

Як подати заяву онлайн 

Подати заяву можна за кілька кроків в “Дії”: 

1. Авторизуйтеся в застосунку “Дія”. 
2. Відкрийте сервіс “Допомога від держави”. 
3. Оберіть “Пакунок школяра”. 
4. Оберіть дитину, яка йде до першого класу.
5. Перейдіть до подання заяви.
6. Відкрийте Дія.Картку в одному з уповноважених банків, якщо ще не маєте її. 
7. Оберіть Дія.Картку з відкритим спеціальним рахунком “Турбота для дитини” для зарахування допомоги.
8. Перевірте дані та підпишіть заяву Дія.Підписом.

Як подати заяву офлайн 

Отримати допомогу офлайн можна у сервісних центрах Пенсійного фонду. 

“Пакунок школяра” не призначать, якщо: 

• дитину не зарахували до першого класу, вона повторно навчатиметься або не розпочне навчання цього року;
• заяву не планують подавати до 1 листопада;
• Пенсійний фонд України або Міністерство фінансів України не підтвердили право на отримання виплати за результатами верифікації;
• заяву на отримання допомоги щодо цієї дитини вже подав інший із батьків або законний представник;
• заявника позбавлено батьківських прав;
• дитина перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території або в районі активних бойових дій, де ще не відбулася деокупація;
• заявник перебуває на тимчасово окупованій території та не має статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО).

Читайте також:

Адаптація після канікул: поради психологині, як допомогти дитині у школі

Представниця редакції Вільногірськ IN.UA відвідала Лихівську громаду, аби побачити, як триває підготовка до відкриття нового гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб. Колись занедбана будівля без вікон, сьогодні майже повністю перетворилася на сучасний простір із безбар’єрними кімнатами, новими меблями та ліфтом.

Детальніше про те, як Лихівська громада готується приймати нових мешканців, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Від покинутої будівлі до сучасного житла

Екскурсію майбутнім гуртожитком для редакції провела селищна голова Лихівської громади Лариса Савченко. За її словами, будівля ще кілька років тому перебувала у вкрай занедбаному стані.

Тут не було вікон, приміщення потребувало капітального ремонту, а частину будівлі фактично займали голуби. Лише перший поверх використовували сімейні лікарі.

Після того, як Лариса Савченко очолила громаду, було ухвалено рішення повністю відновити будівлю та створити в ній сучасний гуртожиток для внутрішньо переміщених осіб.

Сьогодні ремонт виконаний майже на 90%. Простір практично не впізнати: світлі кімнати, нові санвузли, сучасні коридори та обладнання, яке ще кілька років тому здавалося для невеликої громади недосяжним.

Гуртожиток розрахований на 100 переселенців

За словами Лариси Савченко, новий гуртожиток зможе прийняти 100 внутрішньо переміщених осіб.

Переважно тут проживатимуть маломобільні люди та родини з дітьми – саме така умова передбачена договором із міжнародним партнером.

Наразі у Лихівській громаді офіційно зареєстровано 187 внутрішньо переміщені особи. Проте більшість із них уже інтегрувалися в громаду: придбали власне житло або забезпечені ним іншим способом. Ще 17 людей мешкають у місці тимчасового проживання.

Новий гуртожиток розрахований насамперед на тих українців, які лише евакуйовуватимуться із небезпечних територій.

“Це будуть зовсім інші люди, які приїдуть до нас зараз під час евакуації”, – пояснила Лариса Савченко.

Хто зможе поселитися

Відповідно до домовленостей із міжнародним партнером благодійною організацією “Схід SOS”, 75% місць розподілятиме донорська організація, ще 25% – Лихівська селищна рада.

За словами очільниці громади, вже зараз надходять звернення від людей, які хотіли б переїхати до Лихівки. Найчастіше звертаються переселенці із Павлограда, Васильківки, Межової, а також інших громад.

Спеціальних переваг для окремих категорій людей під час заселення не передбачено.

Водночас у громаді визнають, що гостро потребують молодих лікарів, педагогів, зокрема вчителів англійської мови, та інших фахівців. Якщо серед охочих переїхати будуть представники необхідних професій, громада зацікавлена у їхньому переїзді та подальшій роботі.

Крім того, Лихівська громада бере участь ще в одній житловій програмі, яка передбачає придбання квартир і будинків для залучення необхідних спеціалістів.

Ліфт, який став справжньою гордістю громади

Однією з особливостей нового гуртожитку став сучасний ліфт.

Його встановлення було необхідною умовою, адже будівля орієнтована на проживання маломобільних людей. Водночас саме ліфт став предметом особливої гордості жителів громади.

Під час екскурсії представниця редакції почула навіть жарт місцевих: мовляв, “підемо проїдемось на ліфті”. Для невеликої громади поява такого сучасного обладнання стала справді знаковою подією.

Окрім ліфта, будівлю повністю адаптували до потреб людей з інвалідністю. Тут облаштовані безбар’єрні санвузли, зручні проходи та кімнати різної місткості – для двох або трьох мешканців.

Другий і третій поверхи майже повністю готові 

Під час візиту редакція побачила, що другий поверх практично повністю готовий до заселення.

До кімнат уже завезли меблі, триває їхнє встановлення. У житлових блоках будуть ліжка, шафи, холодильники, кухонні витяжки, плити, сушильні та пральні машини – усе необхідне для комфортного проживання.

Як уточнили після візиту до гуртожитку, у суботу, 1 серпня, до будівлі доставили решту меблів і побутової техніки для третього поверху. Наразі триває їх монтаж та облаштування приміщень, тож підготовка гуртожитку до відкриття перебуває на завершальному етапі.

Окремі роботи громада виконала власним коштом. Зокрема, за рахунок місцевого бюджету облаштували сходову клітку, тоді як реалізація самого проєкту стала можливою завдяки обласному співфінансуванню та підтримці міжнародного партнера.

Крім самого гуртожитку, міжнародний партнер “Схід SOS” реалізує ще один важливий проєкт для громади – встановлює твердопаливну модульну котельню, яка забезпечуватиме будівлю теплом. До неї також облаштують навіс для зберігання дров, а систему забезпечать джерелом безперебійного живлення, щоб гуртожиток міг функціонувати навіть у разі перебоїв з електропостачанням.

Відкриття вже незабаром

У Лихівській громаді сподіваються, що вже найближчим часом гуртожиток відкриє двері для своїх перших мешканців.

Будівля, яка ще донедавна була занедбаною, невдовзі стане сучасним тимчасовим домом для людей, які через війну були змушені залишити власні оселі.

Для самої громади цей проєкт – не лише про нові квадратні метри. Це можливість прийняти тих, хто потребує підтримки, створити безпечні умови для життя та водночас залучити до громади нових мешканців і фахівців, яких сьогодні особливо бракує.

Читайте також:

Від гуртожитку для ВПО до майбутнього музею: чим сьогодні живе Лихівська громада