Українці украли понад 72 тисячі шлюбів за 6 місяців 2024 року. Це на 15% менше, ніж торік, та на третину менше до 2022 року. А от шлюбних договорів побільшало. Нотаріуси від початку року використали 3 768 бланків для шлюбного договору, це на чверть більше, аніж за відповідний період торік.

Повідомляє Опендатабот.

Шлюби та розлучення в Україні: перше півріччя 2024 року

Лідирує за кількістю укладених шлюбів Київ — 9 392 нових сімей за пів року. Друге місце посідає Дніпропетровщина — 7 076 одружень, третє — Одещина — 4 896 шлюбів.

За статистикою Опендатабот, в Україні на п’ять шлюбів припадає одне розлучення. 

Так в Україні за перші шість місяців 2024 року зареєстрували 15 578 розірвань шлюбу. Це у півтора раза більше за відповідний період минулого року та на 18% більше, ніж за перше півріччя 2021 року.

У Києві за пів року розлучилися 2 118 пар. На Дніпропетровщині — 1404 розлучень, а на Харківщині — 1148 пар.

Читайте також:

• У застосунку «Дія» одружилися перші три пари
• У Дії можуть з’явитися свідоцтва про народження, шлюб, розлучення та зміну імені

Освітні заклади Вільногірська активно модернізують свої класи, впроваджуючи сучасне мультимедійне обладнання. Закупівлі фінансуються з місцевого бюджету та оприлюднені на порталі Prozorro.

Освітні інновації для вільногірських школярів

Сучасна освіта дедалі більше спирається на інтерактивні технології. В умовах реформування системи середньої освіти, впровадження концепції Нової української школи (НУШ) та потреби в якісному візуальному супроводі навчання, інтерактивні панелі стають необхідністю.

Вільногірські ліцеї цього року зробили крок назустріч інноваціям і розпочали оновлення матеріально-технічної бази. Одразу три заклади – ліцеї №3, №4 та №5 – оголосили або уклали угоди на закупівлю мультимедійних комплексів, які значно розширять можливості освітнього процесу.

Ліцей №4: два мультимедійні комплекти

20 серпня 2025 року Вільногірський ліцей №4 підписав договір із київським товариством з обмеженою відповідальністю “СКУЛ ЛАБ”. Згідно з документацією, заклад отримає два мультимедійні комплекти: інтерактивні панелі діагоналлю 75 дюймів з операційною системою Android та настінним кріпленням.

Сума контракту склала 169075 тисяч гривень, а постачання обладнання має бути завершене до 15 грудня 2025 року. Техніка придбана за кошти місцевого бюджету.

Ліцей №3: сучасне обладнання

22 серпня 2025 року Вільногірський ліцей №3 уклав договір із постачальником підприємцем Андрєєвою Ольгою Олександрівною на аналогічне устаткування – дві інтерактивні панелі 75’’ з ОС Android. Загальна вартість закупівлі також склала 169075 тисяч гривень.

Ліцей №5: три інтерактивні панелі для нових класів

Не залишився осторонь і Вільногірський ліцей №5. 13 серпня 2025 року заклад оголосив тендер на придбання трьох мультимедійних комплектів із тим самим функціоналом: інтерактивні панелі 75’’ на базі Android та настінне кріплення.

Очікувана вартість закупівлі складає 253612 тисяч гривень.  Згідно з умовами, постачання техніки заплановано до 9 грудня 2025 року.

Цей ліцей став першим серед вільногірських закладів, який вирішив придбати одразу три комплекти обладнання.

Чому це важливо для громади

Закупівлі мультимедійних панелей – це не лише придбання сучасної техніки. Це:

• Якісне навчання. Учні зможуть опановувати матеріал через інтерактивні завдання, візуалізацію, відео та електронні ресурси.
  
• Підтримка освітньої реформи. НУШ передбачає сучасні методики викладання, які без технологічного оснащення реалізувати складно.

Вже до кінця 2025 року три навчальні заклади міста отримають нові мультимедійні комплекти. Це означає, що класи стануть більш інтерактивними.

Читайте також:

• Вартість підготовки до школи: що потрібно першокласнику у Вільногірську
• 1 087 330 гривень на ремонт: що закуповувало вільногірське КП “Жилкомсервіс” у серпні 2025 року

Електронна петиція — це одна з форм розгляду звернень громадян, яка у разі підтримки жителями, мала б розглядатися в особливому порядку. Так написано в Положенні, яке наразі діє в нашій громаді. Ми проаналізували документ та відповіді та виявили, що порядок розгляду петиції нічим не відрізняється від звичайного звернення, а в самому положенні про розгляд петиції не визначено, хто буде розглядати питання, яке підтримали сто вільногірців.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про подання петиції активною мешканкою Ольгою Прокопенко щодо облаштування дитячих майданчиків. Відповідь на петицію міська рада оприлюднила на своєму сайті. Ми порівняли відповіді на петицію та на звернення громадян і виявили, що обидва документи ідентичні.

Втім в Положенні про петицію визначено, що в разі набрання відповідної кількості голосів — в нашій громаді це 100 підписів — електронне звернення розглянуть в особливому порядку, але відповідь просто продублювали. У Положенні не визначено, у чому саме полягає цей особливий порядок, а також не вказано, яким органом буде розглядатися петиція.

Законом про звернення громадян, який визначає основні засади процесу подання і розгляду електронних петицій, не встановлено єдиного правила, хто саме має розглядати петицію — міський голова чи депутати міської ради. Вказано лише загально — органи місцевого самоврядування. Це має визначатися на рівні місцевого положення чи статуту, але в нашому випадку цього немає.

Як це працює в інших громадах?

Практика щодо форми розгляду та кількості підписів дуже різна. До прикладу, у Дніпрі потрібно зібрати 3000 підписів, і фінальну відповідь після розгляду комісіями надає міський голова. Причому механізм розгляду прописаний досить детально.

“Якщо петиція набрала більше 3 000 голосів жителів міста, вона розглядається робочою групою, за результатами чого складається протокол із висновками та пропозиціями, який направляється міському голові на розгляд. Міський голова після отримання протоколу робочої групи з метою вирішення питань, порушених в електронній петиції, дає відповідне доручення виконавчому органу міської ради, видає розпорядження або виступає суб’єктом подання проєкту рішення міської ради чи виконавчого комітету міської ради”, — зазначено в одній з відповідей на петицію на сайті DEM-місцеві петиції.   

У Павлограді питання, порушене в петиції, виносять на розгляд сесії міської ради. На тому ж сайті DEM-місцеві петиції ми знайшли приклад того, як у цій громаді працюють із петицією, яка набрала потрібну кількість голосів. У цій громаді потрібно отримати 500 підписів від жителів. Один із мешканців підняв питання небезпечного впливу міського звалища, яке, за словами автора, часто горить і тліє, на життя та здоров’я мешканців громади. На полігон виїхала комісія, яка складалася з депутатів, автора петиції та працівників міської ради. Петицію на сесії не підтримали, але ініціювали ряд перевірок.

Ми маємо за останній час лише один приклад підтриманої та розглянутої петиції від Ольги Прокопенко щодо облаштування дитячих майданчиків.

У відповіді вказано, що петицію розглянуло Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства, так само як і до звернення додається лист того самого управління. В обох випадках відповідь надана за підписом міського голови. Виходить, що зусилля щодо створення петиції та набору 100 прихильників нічого не дають у результаті. 

На найближчій сесії Вільногірської міської ради має відбутися скасування Положення про розгляд петицій. Сподіваємось, що депутати міської ради звернуть увагу на те, що в новому Положенні потрібно зазначити, яким органом і в якому порядку розглядається це питання. Можливо депутати захочуть взаємодіяти з активними громадянами та візьмуть питання розгляду електронних петицій на себе. 

На сайті міської ради також з’явилось посилання на систему DEM-місцеві петиції. Очевидно, найближчим часом вільногірці будуть залишати підписи саме тут, і відповідно має бути створене нове Положення, оскільки зміниться форма реєстрації та отримання відповіді.

Нагадаємо, це вже не перший раз, коли ми виявляємо невідповідності в документах міської ради. У Порядку акредитації журналістів та представників засобів масової інформації Вільногірської міської ради внесено вимоги, які не існують у законах України. Такі висновки ми зробили завдяки допомозі медіаюристів.

На вимогу в отриманні акредитації для журналістів,  Вільногірська міська рада посилаючись на ст.26 “Закону про медіа” просила надати документи, що засвідчують професійну належність осіб, кандидатури яких зазначені у поданні: диплом про спеціальну освіту або документ, що підтверджує членство у професійному об’єднанні.

Втім ст. 26 “Закону про медіа” не має таких положень. Ми повідомили про це у листі до міської ради та отримали акредитацію, але рішення про зміну Порядку в публічному просторі ми не бачили.

Читайте також:

У Вільногірську запрацювала геоінформаційна система земельного кадастру громади: деталі