Грант для переселенців, які проживають на Дніпропетровщині: відновлення мікробізнесу

Переселенці можуть відновити власний мікробізнес на новому місці та отримати грант від міжнародних партнерів у розмірі 2600 тисяч доларів.

Повідомляє Mercy Corps.

Грант для ВПО Дніпропетровщини

Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps спільно з ГО «Центр Зайнятості Вільних Людей» розпочала другу фазу Програми підтримки економічної стійкості України. Вона сприяє розвитку мікропідприємництва для переселенців у Дніпропетровській та Донецькій областях.

Середній розмір фінансової допомоги в межах цієї програми складає 2600 доларів США у гривневому еквіваленті за актуальним курсом НБУ.

Відбір учасників здійснюватиметься на конкурсній основі згідно з такими критеріями:

• чітка аргументація необхідності отримання фінансової допомоги;
• відповідність бізнес-ідеї умовам та цілям програми;
• життєздатність та реалістичність бізнес-ідеї;
• спроможність учасника програми реалізувати запропоновану бізнес-ідею;
• розуміння свого ринку збуту та клієнтського потоку;
• досвід ведення бізнесу;
• наявність соціальної або фінансової вразливості.

Подати заявку на участь у програмі можна лише після реєстрації на головній сторінці. 

За додатковою інформацією можна звертатися за телефоном: +380 (97) 460 10 48.

Читайте також:

• Як в Дії подати заявку на грант: детальне пояснення
• Підприємства Дніпропетровщини можуть виграти до 5 тисяч доларів на розвиток бізнесу: як податися на отримання гранту

Із 1 листопада 2026 року в Україні почала діяти сезонна заборона на вилов риби у зимувальних ямах. Обмеження триватимуть до початку нересту навесні 2027 року. За порушення рибалкам загрожують не лише штрафи, а й конфіскація снастей та відшкодування збитків за кожну незаконно виловлену рибину.

Де саме діятимуть обмеження, якими снастями можна користуватися на інших водоймах та скільки доведеться заплатити за незаконний вилов – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Чому з 1 листопада забороняють вилов риби

Щороку з початком холодного сезону в Україні запроваджують обмеження на вилов водних біоресурсів у зимувальних ямах. Це глибокі ділянки річок, озер і водосховищ, де риба збирається на зимівлю.

Коли температура води знижується, активність риби та обмінні процеси в її організмі сповільнюються, а потреба в їжі зменшується. У цей період риба стає вразливішою, тому масовий вилов може завдати шкоди її популяціям.

Сезонну заборону передбачають Правила рибальства, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19 вересня 2022 року.

Обмеження діють із 1 листопада 2026 року до початку весняно-літнього нерестового періоду 2027 року. Конкретні дати завершення визначатимуть залежно від початку нересту у відповідних водоймах.

Де на Дніпропетровщині не можна буде рибалити

На водоймах Дніпропетровської області обмеження стосуються окремих ділянок Кам’янського, Дніпровського, Макортівського та Карачунівського водосховищ.

Зокрема, на Кам’янському водосховищі заборона діє поблизу Дніпровокам’янки, Правобережного, Домоткані, Бородаївського кар’єру, Верхньодніпровська та водозабору в Аулах.

На Дніпровському водосховищі до переліку потрапили окремі ділянки поблизу Кам’янського, Миколаївки, Карнаухівського рукава, островів Діївський та Дівочий, а також у Самарській затоці. На Макортівському та Карачунівському водосховищах обмеження діятимуть на визначених ділянках поблизу Андріївки, Нової Зорі, урочища “Руді кручі” та села Мусіївка.

У 2026 році перелік зимувальних ям на Дніпропетровщині також поповнили дві нові ділянки в Самарській затоці – поблизу Підгородного та села Новоселівка.

Повний перелік зимувальних ям із межами та характеристиками ділянок оприлюднив Дніпропетровський рибоохоронний патруль. Перед риболовлею варто перевірити, чи не входить обране місце до забороненої зони. Ловити рибу в межах зимувальних ям не можна навіть із берега.

Якими снастями можна користуватися взимку

Поза межами визначених зимувальних ям любительська риболовля дозволена, якщо на конкретній водоймі не діють інші сезонні або місцеві обмеження.

Залежно від стану водойми рибалки можуть використовувати:

• за наявності льоду – зимові вудки та жерлиці;
• за відсутності льоду – поплавкові й донні вудки, спінінги та нахлистові снасті з природними або штучними принадами.

Водночас загальна кількість гачків на всіх знаряддях лову одного рибалки не повинна перевищувати семи.

Також від льодоставу до скресання криги заборонено використовувати знаряддя лову з гачками, у яких відстань від цівки до кінчика жала перевищує 10 міліметрів.

Використання браконьєрських снастей та інших заборонених способів вилову не дозволяється незалежно від сезону.

Скільки риби дозволено виловлювати за день

На водоймах загального користування добова норма вилову для більшості видів риби становить три кілограми та одну додаткову особину, яка відповідає мінімально дозволеному для вилову розміру.

Для деяких видів, зокрема верховодки, ротаня-головешки та сонячного окуня, обмеження за загальною масою вилову не встановлені.

Однак ці норми діють виключно на водоймах і ділянках, де риболовля дозволена. Вони не скасовують заборони на вилов у зимувальних ямах.

Рибалкам також необхідно враховувати обмеження щодо вилову окремих видів риби та додаткові правила, які можуть діяти в регіонах під час воєнного стану.

Які штрафи загрожують за незаконну риболовлю

За порушення правил рибальства передбачена адміністративна відповідальність. Залежно від характеру порушення громадянам можуть оголосити попередження або призначити штраф від 34 до 170 гривень.

За грубе порушення правил, зокрема використання заборонених знарядь лову, штраф становить від 340 до 680 гривень. Також можлива конфіскація снастей і незаконно виловленої риби.

Якщо незаконний вилов завдав істотної шкоди, порушнику може загрожувати кримінальна відповідальність за статтею 249 Кримінального кодексу України. Санкція, зокрема, передбачає штраф від 17 до 51 тисячі гривень або інші види покарання, визначені законом.

Окрім штрафу, порушники зобов’язані відшкодувати збитки за кожну незаконно виловлену рибину. Суми залежать від виду риби та не залежать від її ваги.

Зокрема, за одного незаконно виловленого сома нараховують 5 117 гривень збитків, сазана – 3 706 гривень, судака – 3 587 гривень, щуку – 3 468 гривень, окуня – 3 162 гривні, а ляща – 1 649 гривень.

Навіть один незаконно виловлений екземпляр може обійтися рибалці у кілька тисяч гривень додаткових збитків. Тому перед виходом на водойму варто перевірити, чи не належить обрана ділянка до зимувальних ям та які правила рибальства на ній діють.

Джерело: Українські національні новини (УНН) 

Читайте також:

“Кубок незламних”: у Лихівці ветерани змагалися за найбільший улов 

Двоє військовослужбовців із Вільногірська вийшли на поміст Відкритого турніру з класичного жиму лежачи у Дніпрі. Попри важкі поранення, спортсмени продемонстрували силу та витримку: Артем Конопацький став чемпіоном у своїй ваговій категорії, а Іван Михайліченко виборов срібло.

Змагання стали не лише перевіркою фізичних можливостей, а й символом незламності українських захисників, які продовжують боротися та досягати перемог навіть після поранень. Як виступили спортсмени та які нагороди привезли до Вільногірська – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Військові з Вільногірська виступили на турнірі пам’яті захисника

Відкритий турнір з класичного жиму лежачи серед чоловіків та жінок відбувся у Дніпрі 7 листопада 2026 року. Змагання присвятили пам’яті Павла Ведмедя – захисника Збройних сил України та досвідченого тренера Дніпропетровського регіону.

Вільногірськ на спортивному заході представили військовослужбовці Іван Михайліченко та Артем Конопацький. Обидва спортсмени продемонстрували силу, витримку й майстерність, змагаючись під гаслом: “Не здаватися, боротися і не поступатися!”.

Як розповіла тренерка Наталія Зінчук, попри важкі поранення, чоловіки продовжують спортивний шлях і доводять, що боротьба за нові досягнення не припиняється.

Артем Конопацький став чемпіоном у своїй ваговій категорії

Один із найкращих результатів турніру показав Артем Конопацький. У ваговій категорії до 105 кілограмів серед військовослужбовців він підняв 152,5 кілограма та виборов перше місце.

Цей результат також приніс спортсмену друге місце в абсолютній першості серед усіх захисників, які брали участь у змаганнях.

За свої досягнення Артем отримав пам’ятний кубок та спортивне харчування.

Іван Михайліченко виборов срібло у напруженій боротьбі

Не менш емоційним став виступ Івана Михайліченка у ваговій категорії до 74 кілограмів.

За словами тренерки, боротьба за перше місце була напруженою, а переможця фактично визначала третя спроба. У підсумку вільногірський спортсмен посів другу сходинку п’єдесталу пошани.

Виступ Івана подарував чимало емоцій не лише його команді, а й усім присутнім у спортивній залі.

Вільногірськ представили також суддя та тренерська команда

До участі в турнірі долучилася й Альбіна Ніхаєнко. Вона представила Вільногірськ як суддя першої категорії з пауерліфтингу та підтримала команду спортсменів.

Окрему подяку за організацію змагань Наталія Зінчук висловила Оксані Ведмідь – дружині Павла Ведмедя, військовослужбовиці ЗСУ, майстрині спорту України міжнародного класу з пауерліфтингу, багаторазовій чемпіонці та призерці світових і європейських змагань.

Також тренерка подякувала адміністрації ДОФП за гостинність і підтримку проведення турніру пам’яті.

“Ви – справжній приклад незламності”: слова вдячності військовим спортсменам

Наталія Зінчук наголосила, що особлива цінність цих змагань – участь військовослужбовців, які, попри пережиті випробування та поранення, знаходять сили виходити на спортивний поміст.

“Хлопці, дякуємо вам за кожен підхід, за кожну підкорену вагу, за вашу присутність і за те, що ви надихаєте кожного з нас”, – зазначила тренерка.

Вона також підкреслила, що українські захисники щодня демонструють силу та мужність на передовій, а на спортивному помості – сталеву волю, дисципліну й прагнення до перемоги.

Участь Івана Михайліченка та Артема Конопацького у турнірі стала ще одним підтвердженням того, що навіть після важких поранень можна продовжувати рухатися вперед, знаходити нові цілі та досягати результатів.

“Дякуємо ЗСУ за можливість жити, тренуватися та проводити такі пам’ятні події у вільній країні!” – підсумувала Наталія Зінчук.

Читайте також:

“Ніколи не пізно почати”: як мешканка Вільногірська знайшла себе у пауерліфтингу