У Вільногірську тривають обговорення щодо впровадження змішаної системи вивезення сміття та введення контейнерного збору відходів. За словами міського голови Володимира Василенка, реалізація цієї ініціативи потребує законодавчих підстав, зокрема погодження з регіональним планом.

Про це розповів міський голова Вільногірська Володимир Василенко у коментарі журналістам Вільногірськ IN.UA

Проблеми впровадження системи контейнерного збору сміття

Міський голова Вільногірська зазначив, що наразі “є підстави, які поки що не дозволяють втілити в життя контейнерну систему збору сміття”. Також він зазначив, що частина баків уже закуплена, але система збору ще не працює повністю. Володимир Василенко пояснив, що для втілення цієї системи необхідно мати відповідні законодавчі підстави, зокрема розроблений місцевий план управління відходами. Відсутність таких підстав гальмує розвиток цієї системи.

“Зараз дуже нагальне питання стосовно впровадження змішаної системи вивезення сміття. Ми вже закупили сміттєвози, частину контейнерів і виготовили майданчики для їхнього розміщення, але все це потребує погодження з регіональним планом, який розробляється зараз в області. Без цього ми не можемо рухатись далі”, – розповів міський голова Володимир Василенко.

Володимир Василенко також наголосив, що під час останніх консультацій з областю, йому повідомили, що концепція кластерних полігонів для Дніпропетровської області може змінитися, і замість кількох полігонів на весь регіон можуть залишитися лише два — в Дніпрі та Кривому Розі. “Ми запропонували зробити полігон на нашій території, але, ймовірно, концепція зміниться”, — зазначив Володимир Василенко.

Технічні проблеми

Ще одним важливим питанням, яке обговорювалось на останній сесії Вільногірської міської ради, є стан доріг до полігону. Міський голова заявив: “Ми знаємо, що дорога до полігону в поганому стані, і однією з пропозицій було виділення коштів для ремонту цієї дороги. Бюджет був закладений ще минулого року, і ми плануємо провести роботи на конкурсних засадах. Можливо, звернемося до комбінатів чи інших підприємств, щоб отримати допомогу”.

Володимир Василенко також зауважив, що крім регіонального плану управління відходами, місто може реалізувати програму за допомогою “Правил благоустрою міста”. Зміна цих правил дасть можливість міській раді почати реалізовувати систему контейнерного збору без погодження з регіональним планом управління відходами. 

Як зазначив міський голова, для зміни цих правил потрібно створити регуляторний акт, розробка якого може зайняти щонайменше 3 місяці. Він додав, що кінцеву дату розробки акту встановили на 1 червня.

Також міський голова наголосив, що місту необхідний резервний сміттєвоз. За словами Володимира Василенка, новий сміттєвоз місту коштуватиме приблизно 3 мільйони гривень.

“Той, що маємо коштував нам трохи більше 5 мільйони гривень. На сьогодні розглядаємо придбати менший по обʼєму і відповідно дешевший, десь приблизно до 3 мільйонів гривень. Це немалі гроші для бюджету, але будемо шукати можливості”, – зазначив Володимир Василенко.

Нагадаємо, що існує думка щодо переобладнання наявного сміттєвоза, про яку редакції розповів колишній працівник КП “Жилкомсервіс” Олександр Щекодін.

Цю ідею прокоментував міський голова, зазначивши, що керівництво КП “Жилкомсервіс” категорично запевняє про відсутність такої можливості.

За словами міського голови, крім системи контейнерного збору сміття, потрібно врахувати стан доріг та стан спецтехніки, яка здійснює вивіз сміття.

Читайте також:

• Вільногірське комунальне підприємство з другої спроби орендує автовежу
• У Вільногірську схвалили звернення до Верховної Ради на підтримку Президента України

Українське козацтво залишило глибокий слід в історії — від захисту рідної землі до формування ідеї державності. Їхній дух свободи, самоврядування та відданість Батьківщині й досі надихають українців і формують національну ідентичність.

Від Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, козацьких зимівників до знищення Запорозької Січі – більше читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Фортеця часу: де починається козацька історія

Початки заселення території Верхньодніпровщини сягають козацької доби. Колись це були землі, де проходили захисні рубежі запорожців, а саме укріплення тут мало оборонний характер – як фортеця. “Тут кожен камінь дихає козацьким минулим”, – з хвилюванням розповідає Наталія Іванівна Коновал, директорка Верхньодніпровського краєзнавчого музею.

Запорізька спадщина

В Україні існувало щонайменше близько десяти Запорозьких Січей. За словами директорки, вісім із них були на території сучасної Дніпропетровщини. Ці укріплення – свідки бурхливого розвитку запорозького козацтва, про яке в музеї можна дізнатися не лише з експозицій, а й з реконструйованого макета останньої Запорозької Січі, автором якого є Кузьма Голов’янко.

Мазепа, Полтава і наш край

З музею відкривається ще одна глибока сторінка – історія Івана Мазепи. Після поразки під Полтавою 1709 року шведська армія разом із Мазепою відступала саме через територію сучасного Верхньодніпровська. Тут, за словами директорки, в Дніпровокам’янці залишилася могила трьохсот мазепинців, які прикривали відступ союзних військ.

“У 1748 році онук одного з полеглих козаків поставив хрест на могилі свого діда, який і досі вцілів, незважаючи на війни, революції й бур’яни”, – наголошує Наталія Іванівна.

Козацькі зими й українська Кубань

Після руйнування Січі у 1775 році багато козаків рушили на Кубань, де й заклали підвалини нової спільноти. Проте дехто повертався й назад – зокрема на Верхньодніпровщину.

Архіви музею зберігають дані про п’ять козацьких зимівників на території сучасного міста, включно з зимівником Макара Нагая. Відомо навіть, де саме він був розташований.

“Ми маємо копії документів, які підтверджують – земля надавалась Григорію Потьомкіну, улюбленцю Катерини II. Тут оселилися українці і не тільки, які відслужили 25 років у війську разом зі своїми сім’ями”, – зазначає директорка.

Верхньодніпровськ: з козацької слободи – до міста

Поселення, що виникло довкола зимівника, називалось Григорівкою, пізніше – Новогригорівкою. У 1806 році воно стало повітовим містом і отримало нову назву – Верхній Дніпро (Верхньодніпровськ). Місто зростало, змінювалося, але завжди зберігало зв’язок з козацьким корінням.

“Слава Богу, що назву не змінювали далі, – усміхається пані Наталія, – бо кожна назва – це як ниточка до історії, з минулого в майбутнє”.

Петро Калнишевський: останній кошовий

Історія завершення козацької доби неможлива без згадки про Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорозької Січі. Після зруйнування Січі у 1775 році він був засланий на Соловецькі острови, де провів понад 25 років у неволі й помер у віці понад 100 років.

“На Соловках знайшли плиту з написом: “Останній кошовий отаман Війська Запорозького Петро Калнишевський””, – розповідає директорка.

Архітектура міста Архітектура Верхньодніпровська

Будинки ХІХ – початку ХХ століття – теж частина історії. Найцікавіша споруда – будинок повітового земства, збудований у 1876 році за проєктом архітектора Харманського, добудований в 1911 році, він пережив дві війни, революції, підірвані мости і реставрації.

Тут і нині збереглися мармурові сходи, по яких, за переказами, виїжджав на коні Нестор Махно у 1919 році. Основний інтер’єру залишається автентичним, незважаючи на реставрації і перебудови. Багато цікавих місць Верхньодніпрповська можна побачити під час пішохідних екскурсій по місту.

У Вільногірську з 4 серпня можуть вимкнути світло в під’їздах. Причина — старі лічильники, які давно не перевіряли. Термін повірки яких закінчився ще у 2008–2009 роках.

Про це повідомив депутат та головний інженер Комунального підприємства “Жилкомсервіс” Віталій Федоренко під час сесії Вільногірської міської ради.

Рішення виділити кошти — прийняли

Федоренко запропонував спрямувати 400 тисяч гривень, які були передбачені на генератор для котельні №10, на перевірку 118 лічильників.

Він також пояснив, що для цього потрібно спершу придбати нові лічильники й тимчасово встановити їх на час перевірки основних.

Депутати також обговорили пропозицію від енергокомпанії — перейти на загальнобудинковий облік.

Федоренко додав: “Енергетична компанія вже закупила і перевірила лічильники для 183 будинків. Вони готові встановити їх за свій рахунок, щоб місто перейшло на новий спосіб обліку електроенергії”.

Він пояснив, що наразі договори з оператором системи розподілу не підписують, бо це призведе до додаткових витрат для мешканців.

“Побутова енергетична компанія вже закупила лічильники, але якщо погодитися, мешканцям доведеться платити за втрати у мережах — це додатково 2–2,5 мільйони гривень на рік. Тому рішення поки не ухвалене”, — зазначив він.

Рішення про виділення 400 тисяч гривень на перевірку лічильників депутати підтримали.

Читайте також:

• Усе місто зупиниться на хвилину: у Вільногірську оновлять систему сповіщення — сигнал почує кожен район
• У Вільногірський ліцей №2 не набиратимуть учнів у перший клас