Компенсація у разі загибелі або поранення військового: скільки та хто отримає

У разі загибелі військового членам його сім’ї призначається одноразова грошова допомога у розмірі 750 прожиткових мінімумів, а це 22,7 мільйона гривень. Ця виплата має на меті підтримку родин загиблих під час військових дій.

Про це йдеться в постанові Кабміну від 24 вересня цього року.

Сума виплати визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність.

Також збільшена одноразова грошова допомога в разі встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання для працездатних осіб:

• 400 прожиткових мінімумів, у разі встановлення інвалідності I групи;
• 300 прожиткових мінімумів, у разі встановлення інвалідності II групи;
• 250 прожиткових мінімумів, у разі встановлення інвалідності III групи.

Якщо військовому під час повторного огляду, встановлять вищу групу інвалідності, він має право на отримання допомоги в більшому розмірі з урахуванням попередніх виплат.

Законом №3460 встановлено що прожитковий мінімум на 2024 рік становитиме 2920 гривень, 2563 гривні для дітей до 6 років, діти від 6 до 18 років – 3196 грн, та 3028 гривень для працездатних осіб.

Читайте також:

• Недбале ставлення до служби та шахрайство у Дніпрі: подробиці
• На 1,2 мільйона гривень: знайомий обманув дружину військового

На Дніпропетровщині ситуація із забезпеченням пальним залишається стабільною, а можливі ризики через ворожі атаки намагаються мінімізувати завдяки новим алгоритмам роботи. 

Детальніше про те, як в області забезпечують безперебійне постачання пального та посилюють безпеку на автозаправних станціях, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Пального вистачає, проблеми вирішують оперативно

Про це повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його словами, бензин і дизельне пальне є в наявності, а у випадку локальних труднощів питання вирішують максимально швидко.

“Ситуація з пальним в області стабільна. Пальне є. Якщо в деяких районах є проблематика, вона вирішується миттєво”, – зазначив Олександр Ганжа під час телемарафону новин.

В ОВА також наголосили, що разом із постачальниками вже відпрацьовані алгоритми дій на випадок надзвичайних ситуацій. Зокрема, за потреби можуть залучати мобільні автозаправні станції, які забезпечуватимуть людей пальним там, де це буде необхідно.

Запаси у резервуарах скоротили через ризик атак

Одним із рішень для зменшення можливих наслідків ворожих ударів стало скорочення обсягів бензину та дизельного пального, що одночасно зберігаються у підземних резервуарах автозаправних станцій.

Такий підхід дозволяє мінімізувати потенційні збитки у разі атаки, не впливаючи при цьому на загальне забезпечення області пальним.

Біля АЗС встановлюють укриття та бетонний захист

Окрему увагу приділили безпеці працівників і відвідувачів автозаправних станцій.

За словами начальника ОВА, на засіданні Ради оборони області ухвалили низку рішень щодо посилення захисту АЗС. Зокрема, триває укріплення найважливіших елементів автозаправних комплексів за допомогою габіонів, бетонних блоків і спеціальних захисних сіток.

Крім цього, біля заправок встановлюють мобільні захисні споруди та бетонні укриття, де люди зможуть перебувати під час повітряної тривоги.

“Для безпеки людей – персоналу і відвідувачів автозаправних станцій – проводиться встановлення мобільних захисних споруд, де люди зможуть перечекати повітряну тривогу”, – зазначив Олександр Ганжа.

Під час тривог на АЗС не дозволятимуть скупчення автомобілів

Ще одним важливим напрямком безпеки стало патрулювання автозаправних станцій правоохоронцями.

Поліцейські інструктують водіїв щодо правил поведінки під час повітряної тривоги та контролюють, щоб біля АЗС не виникали великі черги й скупчення автомобілів.

В ОВА наголошують: під час сигналу повітряної тривоги працівники та відвідувачі мають залишити територію автозаправної станції й перейти до найближчого укриття або спеціально облаштованої захисної споруди. Це рішення спрямоване насамперед на збереження життя людей в умовах постійної загрози ворожих ударів.

Читайте також:

Ексочільник поліції став керівником області: що відомо про нового начальника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжу

Якщо під час дії вже оформленої відстрочки у військовозобов’язаного з’явилася інша законна підстава для її отримання, тепер її можна змінити без ризику втратити чинну. 

Детальніше про нові правила та чинні підстави для отримання відстрочки читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UА

Відстрочку можна змінити без втрати чинної

Кабінет Міністрів спростив процедуру, а на час розгляду документів попередня відстрочка залишатиметься дійсною.

Про нововведення повідомили у Кам’янській районній військовій адміністрації.

Відтепер, якщо військовозобов’язаний уже має чинну відстрочку, але згодом отримав іншу законну підставу для її оформлення, він може подати заяву на переоформлення без ризику залишитися без відстрочки на час розгляду документів.

Наприклад, це може статися, якщо у сім’ї народилася третя дитина або виникла необхідність здійснювати постійний догляд за близьким родичем.

Поки триває розгляд заяви, попередня відстрочка продовжує діяти.

Подати документи можна через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Заяву мають розглянути протягом семи робочих днів, а якщо знадобиться додаткова перевірка – до 15 робочих днів.

Якщо нову підставу підтвердять, вона автоматично замінить попередню. Якщо ж у наданні нової відстрочки відмовлять, чинна залишатиметься дійсною до завершення строку, на який її було оформлено.

Крім того, на період розгляду заяви військовозобов’язаного не направлятимуть на військово-лікарську комісію (ВЛК). Після ухвалення позитивного рішення інформацію внесуть до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів протягом одного календарного дня. 

Хто має право на відстрочку

Порядок надання відстрочки визначає стаття 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Загалом право на неї мають кілька категорій військовозобов’язаних. 

Серед основних підстав:

• особи, які мають бронювання на період мобілізації;
• люди з інвалідністю або тимчасово непридатні за станом здоров’я;
• батьки трьох і більше дітей віком до 18 років за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів;
• одинокі батьки, які самостійно виховують неповнолітню дитину;
• особи, які здійснюють постійний догляд за хворими членами сім’ї або людьми з інвалідністю за наявності передбачених законом умов;
• студенти, аспіранти, докторанти, інтерни, які навчаються за визначеними законом формами;
• наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які відповідають встановленим вимогам;
• окремі категорії державних службовців, суддів, народних депутатів та інших осіб, визначених законом. 

Читайте також:

“Поки лунає цей дзвін – живе надія”: у Вільногірську вперше провели акцію на підтримку військовополонених і безвісти зниклих