Лікарняні виплати у 2024 році: алгоритм нарахування

Українці, які не можуть працювати через стан здоров’я та беруть лікарняний, можуть отримувати грошову компенсацію. Суму можна розрахувати самостійно.

Про це йдеться на сторінці Уряду.

Лікарняні виплати: як та хто їх призначає й виплачує

1. Працівник, захворівши, має звернутися до лікаря.

2. Лікар, за результатами огляду, має створити медичний висновок про тимчасову втрату працездатності у відповідному Реєстрі електронної системи охорони здоров’я.

3. На підставі медичного висновку в Електронному реєстрі листків непрацездатності формується лікарняний.

4. Роботодавець в електронному кабінеті страхувальника пенсійного фонду:

• отримує листок непрацездатності;
• ухвалює рішення про призначення допомоги через тимчасову втрату працездатності;
• формує заяву-розрахунок;
• направляє до пенсійного фонду.

5. ПФУ опрацьовує заяву-розрахунок та, не пізніше трьох днів після надходження заяви фінансує кошти на окремий рахунок роботодавця.

6. Роботодавець виплачує допомогу працівнику разом із найближчою зарплатою.

Який розмір лікарняних виплат

На суму лікарняних виплат впливає чотири показники:

• заробітна плата за 12 місяців перед датою відкриття лікарняного;
• страховий стаж;
• кількість днів, протягом яких людина лікуватиметься;
• причина непрацездатності.

Для деяких категорій людей розмір лікарняних виплат дорівнює 100% незалежно від стажу. Зокрема, це:

• постраждалі внаслідок Чорнобильської аварії;
• ветерани війни;
• члени родин загиблих захисників та захисниць.

Як розрахувати суму лікарняних виплат

1. Визначити дохід за 12 місяців, який включає зарплату, премії, компенсації та відпускні. Отриману суму треба розділити на 365 днів.

2. Залежно від страхового стажу працівник отримує відсоток від середньої зарплати за день:

• до 3 років стажу — 50%;
• 3-5 років стажу — 60%;
• 5-8 років стажу — 70%;
• понад 8 років стажу — 100%.

3. Тепер треба помножити середню заробітну плату за день на кількість лікарняних днів. Далі помножити результат на відсоток від середньої зарплати від стажу роботи.

Лікарняні виплати: приклад розрахунку

Річний дохід працівника – 200 тисяч гривень, а страховий стаж – 4 роки.

Середня зарплата за день = 547,95 гривні (200 000 гривень/ 365 днів). Термін лікарняного — 10 днів.

Згідно з відсотком стажу 3-5 років – 60%, розрахунок розміру лікарняного буде таким:

547,95 гривні * 10 днів * 60 % = 3 тисячі 287 гривень 70 копійок.

Нагадаємо, що якщо не вистачає страхового стажу, його можна офіційно докупити. Страховий стаж впливає на розмір пенсії у майбутньому. Щоб його «купити», необхідно укласти онлайн договір з Пенсійним фондом. За даними ПФУ, фактично кожні 100 гривень добровільно сплаченого внеску збільшують місячну зарплату, яку враховуватимуть для призначення пенсій, майже на 455 гривень.

«Купити» страховий стаж можуть застраховані та незастраховані люди старші 16 років.

Періодичність та розмір сплати страхових внесків можна визначити самостійно, а робити внески можна за себе та за іншу людину, якщо вона не є пенсіонером.

«Докупити» стаж можуть:

• працевлаштовані за кордоном, які хочуть отримувати пенсію в Україні;
• люди передпенсійного віку, яким не вистачає стажу для отримання пенсії;
• українці з низьким рівнем офіційного доходу, які хочуть збільшити розмір пенсії у майбутньому.

Як укласти договір з Пенсійним фондом, читайте у нашому матеріалі за посиланням.

Читайте також:

• Як перерахують пенсії працюючим пенсіонерам: хто отримуватиме більші виплати
• Уряд розширив коло людей, які можуть отримати допомогу для малозабезпечених родин: хто та як може подати заяву на допомогу

12 вересня в Україні відзначають День українського кіно. Це нагода згадати, як за понад століття кінематограф пройшов шлях від перших експериментів із рухомими зображеннями до міжнародного визнання. 

Від класичних стрічок Олександра Довженка та Сергія Параджанова до сучасних документальних фільмів – розповідаємо про історію українського кіно та знакові стрічки, які варто побачити, на Вільногірськ IN.UA.

Від перших кінокадрів до світового визнання: як розвивався український кінематограф

Історія українського кінематографу бере початок наприкінці XIX століття. У 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко створив апарат, здатний знімати та відтворювати рухомі зображення. Це сталося за два роки до появи відомого винаходу братів Люм’єр. У ті часи кінематограф називали “рухомою фотографією”.

Перший публічний кінопоказ в Україні відбувся 2 грудня 1896 року в Харківському оперному театрі, де нині розташована обласна філармонія. Глядачам продемонстрували кілька короткометражних стрічок, знятих у Харкові фотографом Альфредом Федецьким – одним із перших українських кінооператорів документальної хроніки.

Після цього кінематограф почав розвиватися й в інших українських містах. У Дніпрі, Києві та Одесі з’являлися невеликі кіностудії, де створювали перші водевілі, комедії та драматичні стрічки.

Важливою подією став 1930 рік, коли відбулася прем’єра першого звукового фільму “Ентузіазм: Симфонія Донбасу” режисера Дзиги Вертова.

Новий етап розвитку українського кіно пов’язують із творчістю Олександра Довженка. Його фільми “Звенигора”, “Арсенал” та “Земля”, створені у 1928-1930 роках, стали знаковими для українського кінематографу.

У 1930-х роках звук з’явився і в роботах режисера Івана Кавалерідзе – “Коліївщина”, “Прометей” та “Наталка Полтавка”.

Після Другої світової війни українське кіно продовжили розвивати режисери Сергій Параджанов, Кіра Муратова та Леонід Осика. Саме в цей період на екранах яскраво проявилися таланти Івана Миколайчука, Леоніда Бикова, Ади Роговцевої та Богдана Ступки, які згодом стали одними з найвідоміших постатей українського кінематографу.

Від класики до сучасності: видатні українські фільми

“Тіні забутих предків” (1965, Сергій Параджанов)

Протягом десятиліть між двома гуцульськими родинами триває запекла ворожнеча. Проте на тлі ненависті та помсти зароджується щире кохання між молодими представниками ворогуючих родів – Іваном і Марічкою. Їм доведеться пройти через численні випробування, перш ніж їхні долі зможуть поєднатися.

Сюжет фільму є своєрідним українським переосмисленням історії Ромео та Джульєтти, створеним за мотивами твору Михайла Коцюбинського. Саме ця стрічка принесла режисеру Сергію Параджанову міжнародне визнання та стала однією з найвідоміших робіт українського кінематографу.

“Камінний хрест” (1968, Леонід Осика)

Фільм створений за мотивами двох новел класика української літератури Василя Стефаника. У центрі сюжету – трагічна історія селянина Івана Дідуха, який прагне кращого життя для своєї родини та вирішує емігрувати до Канади.

Стрічка поєднує галицьку поетичність, мальовничі пейзажі та традиційні вірування з моральними питаннями, актуальними й сьогодні. Доля Дідуха символізує болісний розрив людини з рідною землею та необхідність самостійно відповідати за власний вибір.

Фільм вирізняється глибоким психологізмом і реалістичністю, водночас зберігаючи особливу атмосферу українського поетичного кіно. Саме тому ця історія залишається близькою сучасному глядачеві.

“Білий птах з чорною ознакою” (1971, Юрій Іллєнко) 

“Білий птах з чорною ознакою” – сміливий і новаторський для свого часу фільм Юрія Іллєнка, у якому режисер через поетичну кіномову звертається до складних подій історії Західної України.

У центрі сюжету – родина, яка опиняється в умовах крайньої бідності. Щоб прогодувати сім’ю та врятувати її від злиднів, батько змушений віддати своїх синів у найми. На цьому тлі розгортаються драматичні події, пов’язані з боротьбою за встановлення радянської влади на західноукраїнських землях до та після Другої світової війни.

Стрічка поєднує історичну драму з мотивами народного епосу. Особливої атмосфери їй надають образи дитинства в гірському селі, перші життєві та любовні переживання героїв, які розгортаються на тлі трагічних історичних подій.

“20 днів у Маріуполі” (2023, Мстислав Чернов)

“20 днів у Маріуполі” – документальна стрічка українського журналіста та режисера Мстислава Чернова, яка розповідає про перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну та облогу Маріуполя.

У центрі фільму – робота журналістської команди, яка залишалася в місті під час активних бойових дій і фіксувала наслідки російських атак, життя цивільних, евакуацію та гуманітарну катастрофу. Камера показує події безпосередньо з місця, дозволяючи побачити реальність війни очима людей, які опинилися в оточеному місті.

Стрічка стала важливим документальним свідченням російської агресії проти України та отримала міжнародне визнання. У 2024 році “20 днів у Маріуполі” став першим українським фільмом, який отримав премію “Оскар” у категорії “Найкращий документальний фільм”.

Читайте також:

Осінь прийшла: час для родинних кіно-вечорів

9 вересня на сайті Державної служби зайнятості опублікували вакансію асистента вчителя до одного з вільногірських ліцеїв. 

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA. 

Вимоги до кандидата: 

• освітній рівень молодшого бакалавра, бакалавра, магістра або фахового молодшого бакалавра; 
• знання психології та педагогіки, роботи з дітьми з ООП; 
• досвід роботи. 

Завдання та обовʼязки: 

• соціально-педагогічний супровід учнів з особливими освітніми потребами. 

Режим роботи передбачає 5-денний робочий тиждень та постійне працевлаштування, а умови роботи визначені як оптимальні. 

Заробітна плата становить 19 400 гривень. 

Якщо Вас зацікавила дана вакансія, зверніться до Центру зайнятості, вказавши номер вакансії – 04602609100007. Телефон для отримання додаткової інформації про вакансію: +380684916873. 

Джерело: сайт Державної служби зайнятості. 

Читайте також:

Відкрита вакансія: практичний психолог до Вільногірського фахового коледжу