Заклад освіти оприлюднив одразу декілька закупівель продуктів харчування на сайті Prozorro – від овочів і фруктів до м’яса та риби. Частину продукції постачатимуть дрібними партіями протягом року, а до якості висувають жорсткі вимоги.
Детальніше про те, які продукти використовуватимуть для харчування дітей, читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.
Що закуповує ліцей
Серед оприлюднених проєктів договорів – закупівля овочів і фруктів, м’ясної продукції та риби.
Зокрема, у документах щодо овочів і фруктів ідеться про постачання 1340 кілограмів продукції на суму 94 622 гривні, а саме:
600 кілограмів яблук;
300 кілограмів бананів;
200 кілограмів апельсинів;
100 кілограмів моркви;
100 кілограмів капусти;
40 кілограмів цибулі.
Окрім цього, ліцей оприлюднив проєкти договорів на постачання м’ясної продукції: 300 кілограмів курячого м’яса на суму 80 250 гривень та 200 кілограмів свинини на суму 53 960 гривень.
Таким чином навчальний заклад формує запас продуктів для організації харчування учнів протягом усього року.
Поставки – за заявками і дрібними партіями
Усі продукти постачатимуть не одразу, а за потребою.
У договорах зазначено, що адміністрація ліцею надсилатиме замовлення постачальнику електронною поштою або телефоном, а той повинен доставити товар протягом двох діб.
У документах прямо вказано, що через нестабільну роботу навчального закладу в офлайн та онлайн форматах на тлі війни постачання можуть здійснюватися дрібними партіями – щоб уникнути псування продуктів.
Строк дії договорів до 31 грудня 2026 року.
До продуктів – жорсткі вимоги
Ліцей детально прописав вимоги до якості:
овочі та яблука мають бути врожаю 2025 року;
продукція повинна бути без ознак гнилі, пошкоджень і сторонніх запахів;
без ГМО;
із вмістом нітратів у межах норм;
із залишком терміну придатності не менше 80%.
Для окремих позицій навіть прописані параметри плодів. Наприклад, апельсини – діаметром не менше 5 сантиметрів, банани – від 14 сантиметрів, а цибуля – від 4 сантиметрів.
Якість перевірятимуть лабораторії
Замовник залишає за собою право у будь-який час перевіряти продукцію.
У разі скарг на якість або підозри на невідповідність товару ліцей може відібрати зразки, направити їх до акредитованої лабораторії та вимагати від постачальника оплатити дослідження.
Якщо товар виявиться неякісним, постачальник має замінити його власним коштом.
Штрафи – до 20%
У договорах передбачені штрафні санкції.
Зокрема, за прострочення поставки, за недопоставку та за неякісний товар передбачено штраф у розмірі 20% вартості партії.
За фальсифікацію товару або документів – 7% від вартості всього договору.
Також ліцей може достроково розірвати договір в односторонньому порядку.
Судячи з умов закупівель, у закладі хочуть не лише забезпечити дітей продуктами, а й максимально убезпечити себе від неякісних поставок.
На старій вішалці в передпокої вже декілька років немає однієї деталі. Вона зламалася саме в той момент, коли Ганна Цой востаннє обіймала сина перед його від’їздом на війну.
“Вона впала між нами. Я зрозуміла, що це поганий знак. А він каже: “Мамо, викинь її в сміття. Я повернуся з війни і заміню всі три гачки””, – згадує жінка.
Додому він вже не повернувся.
Хлопчик, який перечитував усі підручники
Віталій у дитинстві/ фото з особистого архіву матері
Віталій виріс без батька. Поки мати працювала, ним займалася бабуся. До дитячого садка він майже не ходив, але коли настав час йти до школи, уже добре читав і писав. Тому навчання давалося йому легко.
Коли в школі видавали підручники на новий навчальний рік, більшість дітей відкривала їх лише у вересні. Віталій же перечитував усі книги ще під час літніх канікул.
“Ляжуть вони з бабусею на ліжко, і він їй читає історію, географію, усе підряд. Він усе знав. Багато знав і пам’ятав”, – каже мати.
Віталій з бабусею/ фото з особистого архіву матері
Особливо хлопець любив математику. Брав участь в олімпіадах, відвідував факультативи, займався в різних гуртках.
“Коли зʼявилися калькулятори, то йому вчитель математики дозволяв навіть на уроках ним користуватися. Не тому, що він не міг рахувати, навпаки, у нього голова працювала як калькулятор сама. А для того, щоб швидше рахувати. Ми йому спеціальний калькулятор навіть для цього купили”, – розповідає пані Ганна.
Віталій з матір’ю Ганною/ фото з особистого архіву матері
На початку 1990-х сім’я переїхала до села. Для багатьох підлітків це могло б стати покаранням, але не для Віталія. Йому подобалося працювати на землі.
У нього була власна грядка, де він садив овочі, доглядав рослини і спостерігав, як вони ростуть.
“Він марив землею. Любив у ній копатися, любив щось садити, любив полоти”, – згадує матір.
У той час він підробляв на польових роботах, допомагав дорослим і намагався заробити свої перші гроші.
Той, хто завжди допомагав
Пізніше Віталій став токарем. Спочатку навчався у вітчима, але багато чого освоїв сам. І дуже швидко став майстром, якого знали далеко за межами підприємства.
“Дуже добрий токар. Токар від Бога”, – каже пані Ганна.
До нього зверталися люди з різними деталями та механізмами. Якщо інші казали, що зробити неможливо, Віталій шукав рішення.
Його неодноразово переманювали на нові місця роботи, пропонуючи кращі умови. Репутація майстра працювала краще за будь-яку рекламу.
Утім, найбільше люди запам’ятали не його професію. Віталій завжди допомагав іншим. Якщо бачив сусідку з важкими пакетами, заносив покупки додому. Якщо хтось не міг відкрити гараж, то приходив і лагодив замок.
Мати усміхається, згадуючи, як іноді сварила його за надмірну доброту. Особливо тоді, коли він вступався за жінок.
“Не міг переносити, коли когось з жінок ображають. Обов’язково втручався. Я йому казала: “Віталію, ти колись через це по голові отримаєш”. А він тільки сміявся”, – згадує мати.
Допомагав чоловік не лише людям.
Віталій дуже любив тварин. У гаражі він облаштував прихисток для бездомних котів. Узимку поставив буржуйку, щоб тварини не мерзли. Щодня приходив їх годувати.
А ще їздив на риболовлю. Іноді не стільки для себе, скільки для котів.
“Він спеціально ловив дрібну рибу. А коти його зустрічали. От просто уявіть: двадцять-тридцять котів біжать йому назустріч, хвости догори, усі нявкають”, – каже пані Ганна.
Також він захоплювався мотоциклами.
“Особливо йому подобалося їх ремонтувати”, – згадує мати.
Залюбки переглядав фільми. Найбільше подобалися “Втеча з Шоушенка”, “Перл-Харбор”, “Останній самурай”, “Зелена Міля” та “Гладіатори”.
“Я піду воювати”
У лютому 2022 року Віталій сам прийшов до військкомату. Матір про це спочатку навіть не знала. Вона думала, що син збирає тривожну валізу, як і тисячі інших українців. Лише згодом дізналася, що він сам пішов за повісткою.
“Я кажу: навіщо ти це зробив? А він відповів: “Я маю захистити тебе, свою землю і тих дітей за стінкою (ред. дітей сусідів). Якщо прийдуть сюди – буде погано””.
Перед від’їздом Віталій поводився так, ніби попереду була звичайна дорога. Жартував, допомагав матері, намагався не показувати хвилювання.
Напередодні він попросив підстригти його. Після ванни вийшов усміхнений і, як завжди, почав заспокоювати маму.
“Я кажу: “Віталію, коли ти вже поправишся? Ще на війну підеш, зовсім худий станеш”. А він сміється: “Мамо, не переживай. Я худий – це навіть добре. Сховаюся за деревом, і мене не видно буде””.
У день від’їзду Віталій попросив мати не проводжати його до місця збору.
“Не ходи туди. Не треба плакати, кричати, утримувати мене. Проведеш мене вдома і будеш чекати”.
Вона пообіцяла, що залишиться вдома. Коли він уже стояв на порозі з рюкзаком за плечима, обійняла його. Саме тоді між ними впала частина старої вішалки.
Віталій тільки сказав:
“Мамо, викинь її. Я повернуся і все полагоджу”.
Він вийшов із дому, а вона дивилася у вікно.
“Він увесь час обертався, махав мені рукою, посилав повітряні поцілунки. Потім повернув за клінікою. І більше я його не бачила”.
Віталій у лавах ЗСУ/ фото з особистого архіву матері
На війні Віталій залишався таким самим – уважним до інших і турботливим щодо матері.
Телефонував нечасто, але щоразу намагався її заспокоїти.
“Каже: “Не хвилюйся за мене. У мене все добре. Я не голодний””, – згадує жінка.
День, коли все змінилося
10 квітня 2022 року Віталій не вийшов на зв’язок. Спочатку мати намагалася себе заспокоїти. Потім почала хвилюватися дедалі сильніше.
У ніч із 11 на 12 квітня вона прокинулася від дивного відчуття.
“Серце у груднях наче затріпотіло. У мене такого ніколи не було. Я зрозуміла, що сталася біда”.
Через кілька днів до її будинку під’їхала машина. Ганна побачила військових ще здалеку.
“У мене всередині все похололо. Я зрозуміла, що це до мене”.
Вона майже не пам’ятає тих хвилин. Каже лише, що ноги підкосилися.
“Я не кричала. Не плакала. Просто впала на коліна”.
Віталій Цой загинув у квітні 2022 року. Йому було 42 роки. Посмертно нагороджений орденом “За мужність”.
КВЕД для реєстрації бізнесу / фото ілюстративне, iStock
Класифікатор видів економічної діяльності є обов’язковим кодом для визначення напрямків роботи підприємств. Від правильного вибору цього показника залежать умови ведення бізнесу, формат звітності та доступні системи оподаткування.
КВЕД — це спеціальний код, який класифікує сферу підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб. Його необхідно створювати та вказувати під час заснування підприємства на етапі реєстрації.
Підприємець має законне право займатися виключно тими видами бізнесу, які зафіксовані в його реєстраційних документах. Визначений код безпосередньо впливає на:
можливість ведення конкретної діяльності;
формування звітності;
правила оподаткування.
Процедура вибору коду
Перед початком реєстрації потрібно проаналізувати майбутню роботу підприємства та розділити її на основний і додаткові напрямки. Обрати код зобов’язані абсолютно всі ФОПи, як на загальній системі оподаткування, так і ті, що працюють за спрощеною системою. Існують види діяльності, які заборонені для ФОПів загалом, або ж такі, що унеможливлюють вибір спрощеної системи оподаткування.
Для пошуку працює спеціальний державний сервіс. Усі види діяльності поділені на секції, розділи, групи та класи. Під час реєстрації секцію зазначати не потрібно, вписується лише розділ, група та клас. Алгоритм визначення показника виглядає так:
вибір секції, що відповідає сфері планування бізнесу:
вибір розділу з вужчим описом економічної діяльності;
вибір відповідної групи;
вибір класу, кінцевий номер якого і є необхідним кодом.
На кожному кроці державний сервіс надає пояснення та вказує на винятки. Наприклад, для роботи агентства нерухомості потрібно обрати секцію L, розділ 68, відповідну групу для операцій з майном та кінцевий клас.
Кількість дозволених кодів для одного підприємця
На законодавчому рівні не встановлено обмежень щодо загальної кількості видів діяльності для одного бізнесу. Підприємець може вказати будь-яку кількість кодів під час реєстрації, а також має право додавати чи змінювати їх у процесі подальшої роботи.
Обов’язковою вимогою є наявність одного основного виду діяльності. Ним автоматично вважається той код, який підприємець вписує першим у заяві під час первинної реєстрації.
На старій вішалці в передпокої вже декілька років немає однієї деталі. Вона зламалася саме в той момент, коли Ганна Цой востаннє обіймала сина перед його […]
Класифікатор видів економічної діяльності є обов’язковим кодом для визначення напрямків роботи підприємств. Від правильного вибору цього показника залежать умови ведення бізнесу, формат звітності та доступні […]
Вільногірський міський суд виніс вирок чоловікові, який протягом тривалого часу ухилявся від сплати аліментів на утримання своєї дитини. Що встановив суд, яку суму заборгованості накопичив […]
У травні бюджетні кошти громади витратили переважно на харчові продукти для закладів освіти, паливо, послуги у сфері землеустрою та господарського забезпечення. Також закуповували технічне обслуговування […]
В Україні продовжують працювати оновлені програми фінансової підтримки сімей із дітьми. Розміри соціальних виплат базуються на показниках держбюджету на 2026 рік, де прожитковий мінімум для […]
