«Нас женуть, а ми стоїмо»: зустріч містян з міським головою Вільногірська

Вчора, 10 вересня, відбулася зустріч мешканців міста з Володимиром Василенко. Пенсіонери та продавці поскаржилися міському голові на те, що хочуть торгувати продукцією власного виробництва саме “під берізками”. У той час поліція проти. На зустрічі також були присутні начальник УАКБ та ЖКХ Ростислав Варницький та працівники поліції.

На зустрічі були й журналісти Вільногірськ IN.UA

Передісторія стихійного базару

Більше 10 років у Вільногірську існує стихійний базар. За словами лідера ініціативної групи, вони вже зверталися в міську раду про створення законного місця для торгівлі. Чотири роки тому група збирала підписи, з проханням залишити стихійний базар в пожвавленій території міста – біля берізок, за що підписалося три тисячі містян, за словами лідера ініціативної групи Анатолій Коровіко. Питання тоді так і не вирішили.  

Власники сільськогосподарських продуктів продовжували торгувати своїм товаром в «берізках». Продавці, переважна кількість пенсіонерів, розказали, що штрафів та “розгону” не було. А у вересні “взялися” за них.

«Я торгую квітами. Це сезонний товар. Останні 4 роки ми продавали й на нас не складали протоколи, як зараз. Чому це сталося? Бо як і раніше це питання не вирішили. А людям немає з чого прожити, тому й йдуть на такі міри, аби вижити. Сьогодні теж нічого не вирішили ми, тому знову будемо створювати ініціативну групу та йти до міського голови з питаннями де нам можна продавати свій товар і на яких умовах», –  коментує лідер ініціативної групи Анатолій Коровіко.

У вихідні дні на стихійний ринок з’їжджаються фермери з регіону, продають м’ясо, молочну продукцію, овочі, фрукти. Як повідомляє місцева рада, це люди, які у більшості не оформлені як підприємці, відповідно, не сплачують податки. На стихійному ринку продукція не проходить лабораторного аналізу, на цьому заощаджують продавці, але це піддає небезпеці споживачів.  

Що кажуть у  поліції щодо торгівлі на ринку “під берізками”

За словами начальника Відділення поліції 4 Кам’янського районного управління Володимира Колокола  протоколи щодо нелегальної торгівлі мешканців складалися нерегулярно –  раз на місяць, або ж тиждень. Протягом 10 – 15 років поліція пропонувала правопорушникам перенести торгівлю на спеціально відведене місце. Проте вони відмовлялися. 

Працівники поліції складають протоколи за статтею 160 адміністративного кодексу частина 1, 2 – торгівля з рук в невстановленому місті. Та за статтею 152 — порушення благоустрою в місті, штраф від 340 гривень. 

«Поліція сумлінно віднеслася до своїх службових обов’язків. Для дільничних офіцерів поліції, якщо на території обслуговування є стихійна торгівля, то це рахується як негативне явище для дільничного і його обов’язок діяти з чинним законодавством», –  висловився Володимир Колокол.

На думку торгівців, місце під “берізками” вигідне за розташуванням, має постійний потік покупців. Тут найкраще йде торгівля. Продавці цими вихідними спробували провести торгівлю на комерційному місцевому ринку, залишилися незадоволеними.

«Нас женуть, а ми стоїмо. Ми спробували перенести свою торгівлю до місцевого ринку. Там нас поставили, як до стіни. Місця немає. Й дорого за місце платити. Якщо я продала 2 кілограм слив, а більше в мене й немає. Я велику частку з цього повинна за місто заплатити. А жити за що мені?», – скаржиться продавчиня Надія.

На скарги директор ринку Руслан Полтавський реагує і пояснює, що на території його ринку є певні умови. Є своя плата, і її розмір розраховують в залежності від виду товару та площі місця для торгівлі, також включаються витрати підприємства на ведення його господарської діяльності. Є пільги. Наприклад, для пенсіонерів, які продають зелень з городини, місце безплатне.

«У міру можливості я для продавців організував зручну для них торгівлю. У мене були прилавки, я їм їх поставив, натомість продавці від них відмовилися й стали в проході. В мене є певні умови перебування на ринку – це плата за місце й чистота»,  – прокоментував директор комерційного ринку у Вільногірську Руслан Полтавський. 

Що вирішили

На зустрічі остаточної згоди сторони так і не дійшли. Міський голова Володимир Василенко зазначив, що покроковий план для продавців власної продукції, де пояснять правила, місце торгівлі, плату та умови, опублікують на офіційній сторінці міської ради.

У поліції повідомили, що буде продовжувати виписувати штрафи за торгівлю в невизначеному місці.

«Роботу свою ми будемо проводити й надалі сумлінно. Якщо буде стихійний базар працювати – складати адміністративні протоколи за правопорушення ми будемо. Ми діємо в рамках закону», – зазначає Володимир Колокол.

Також, Володимир Василенко зазначив про розгляд  варіантів розміщення ринку в інших місцях Вільногірська. Поки продавці можуть збувати товар на ринках, що працюють у місті.

«В місті є два офіційних місця для законної торгівлі. Це Новий ринок по вулиці Центральна та старий по Устенка», – сказав начальник УАКБ та ЖКХ Ростислав Варницький.

Читайте також:

• У Вільногірську підвищиться тариф на воду
• Скільки людей проживають на території Вільногірської територіальної громади

Плед, гарячий чай, за вікном прохолодно, а на екрані — золоте листя, затишні будинки, романтика або трохи містики. Осінь ніби сама створена для вечорів із хорошим кіно, а атмосферних фільмів для такого настрою — чимало.

В матеріалі Вільногірськ IN.UA ми зібрали п’ять стрічок, які допоможуть упіймати її особливий настрій.

Романтика осіннього Нью-Йорка

Осінь у кіно може бути дуже різною. Вона буває романтичною — з прогулянками вулицями Нью-Йорка, затишною — з родинними історіями та теплими інтер’єрами, або моторошною — з відьмами, таємницями й старими маєтками.

“Коли Гаррі зустрів Саллі” (1989), режисер Роб Райнер

Ця романтична комедія розповідає про Гаррі та Саллі, які знайомляться під час поїздки з Чикаго до Нью-Йорка. Спочатку вони сперечаються про те, чи можуть чоловік і жінка залишатися просто друзями, а згодом їхні стосунки проходять через роки змін, нові знайомства та особисті переживання.

Фільм часто асоціюють саме з осінню завдяки його атмосфері Нью-Йорка. Золоте листя, теплий одяг, довгі прогулянки містом і затишні кав’ярні створюють той самий настрій, коли хочеться сповільнитися та поговорити про життя.

Це хороший варіант для тих, хто шукає легку романтичну історію без містики та зайвої драматичності.

Коли осінь стає трохи чарівною

“Практична магія” (1998), режисер Ґріффін Данн

Саллі та Джилліан Овенс — сестри, які походять із давнього роду відьом. Їхня родина живе під прокляттям: чоловіки, які закохуються в жінок Овенс, приречені на ранню смерть.

Дівчата зростають у будинку своїх ексцентричних тіток і поступово дізнаються більше про магічну спадщину родини. Коли минуле повертається в їхнє життя, сестрам доводиться разом протистояти небезпеці.

Старий будинок, сад, прохолодна погода, свічки, магічні ритуали та атмосфера Гелловіну роблять цю стрічку особливо доречною восени.

Цей фільм підійде для вечора, коли хочеться чогось затишного, романтичного і водночас трохи моторошного.

Тепло родини та ностальгія

“Маленькі жінки” (2019), режисерка Ґрета Ґервіґ

Фільм розповідає історію чотирьох сестер Марч — Джо, Меґ, Бет та Емі. Дівчата дорослішають, шукають власний шлях, закохуються, сваряться, мріють і поступово змінюють своє уявлення про майбутнє.

У центрі стрічки — родина, сестринство, кохання та прагнення знайти себе. А осіння атмосфера лише підсилює ці теми.

“Маленькі жінки” особливо запам’ятовуються теплими домашніми сценами, старовинними костюмами, дерев’яними будинками та барвистими пейзажами Нової Англії.

Це кіно для тих вечорів, коли хочеться спокійної сімейної історії, красивих кадрів і трохи ностальгії.

Осінь із присмаком таємниці

“Ножі наголо” (2019), режисер Раян Джонсон

Великий заміський будинок, родина з непростими стосунками та смерть відомого письменника. Спочатку все виглядає як самогубство, але приватний детектив Бенуа Блан починає власне розслідування.

У міру того як детектив розмовляє з родичами загиблого, стає зрозуміло: майже кожен із них має власні таємниці, а мотиви деяких героїв викликають дедалі більше запитань.

Осінній пейзаж Нової Англії, старовинний маєток, тепле приглушене світло та похмура погода створюють атмосферу класичного детективу.

Фільм варто обрати, якщо романтичного кіно на вечір недостатньо і хочеться розгадувати загадку разом із героями.

Історія про цінність моменту

“Солодкий листопад” (2001), режисер Пет О’Коннор

Нельсон Мосс звик жити роботою. Його життя змінюється після знайомства із Сарою Дівер — жінкою, яка зовсім інакше дивиться на час, стосунки та повсякденність.

Вони домовляються провести разом один місяць — листопад. Сара намагається показати Нельсону, що життя складається не лише з кар’єри, планів і постійної гонитви за результатом.

Осінь у цій історії стає не просто декорацією. Коротші дні, прохолодне повітря та листя, що змінює колір, нагадують про швидкоплинність часу й цінність моментів, які ми іноді не помічаємо.

Це фільм для тих, хто шукає романтичну та емоційну історію для тихого осіннього вечора.

Осінь, яку можна побачити на екрані

У кожного своя осінь. Для когось — це прогулянки під золотим листям, для когось — книга й чай біля вікна, а для когось — перегляд фільмів під теплим пледом.

Згадана добірка фільмів показуює цю пору року по-різному — від романтики й сімейного затишку до містики та детективних таємниць.

Тож коли за вікном стане прохолодніше, можна просто вимкнути зайве світло, приготувати гарячий напій і дозволити собі кілька годин осіннього кіно.

Читайте також:

Найочікуваніші фільми 2026 року

Щороку восени школи, ліцеї, садочки та заклади професійної освіти наповнюються словами подяки. Учителі отримують квіти, теплі побажання й листівки від учнів, а колеги вітають одне одного з професійним святом. 

В матеріалі Вільногірськ IN.UA розповідаємо, звідки походить це свято, чому його відзначають саме восени та які традиції пов’язані з Днем учителя.

Коли відзначають День працівників освіти у 2026 році

В Україні День працівників освіти традиційно відзначають у першу неділю жовтня. У 2026 році святкова дата припадає на 4 жовтня.

Цього дня вітають не лише шкільних учителів. Професійне свято стосується всіх, хто працює в освітній сфері: вихователів і працівників дитячих садочків, викладачів, майстрів виробничого навчання, працівників закладів професійної та позашкільної освіти, керівників закладів, педагогів-організаторів та інших фахівців.

Тож День учителя фактично став днем усієї освітянської спільноти.

День учителя у Вільногірську

Для Вільногірська День працівників освіти — це можливість привітати педагогів, які щодня працюють із дітьми та молоддю міста.

У школах і ліцеях Вільногірська навчаються діти різного віку, а освітню систему доповнюють заклади дошкільної, позашкільної та професійної освіти. За кожним уроком, заняттям, гуртком чи практикою стоїть робота людей, які допомагають молодому поколінню здобувати знання та розвиватися.

Сьогодні українським освітянам доводиться працювати в умовах, які суттєво змінили звичний навчальний процес. Педагоги адаптують заняття до нових обставин, опановують цифрові інструменти, підтримують дітей та продовжують навчання навіть тоді, коли освітній процес потребує додаткової гнучкості.

Саме тому професійне свято — це ще одна нагода сказати педагогам просте, але важливе слово “дякую”.

Редакція Вільногірськ IN.UA щиро вітає всіх освітян міста з професійним святом!

Бажаємо вчителям, вихователям, викладачам, майстрам виробничого навчання та всім працівникам освіти Вільногірська міцного здоров’я, сил, натхнення та терпіння.

Нехай учні та вихованці відповідають на вашу щоденну працю цікавістю, повагою та новими досягненнями. Нехай у класах і аудиторіях завжди буде місце для допитливості, добрих слів і щирих усмішок.

Бажаємо, щоб ваша праця приносила відчуття потрібності та гордості, а знання, які ви передаєте дітям і молоді, ставали міцною основою їхнього майбутнього.

Історія Дня вчителя: звідки з’явилося свято

Міжнародна історія Дня вчителя пов’язана з 5 жовтня 1966 року. Саме цього дня ЮНЕСКО та Міжнародна організація праці ухвалили Рекомендацію щодо статусу вчителів. Документ визначив важливі принципи щодо прав та обов’язків педагогів, їхньої професійної підготовки, умов праці та навчання.

На міжнародному рівні Всесвітній день учителя відзначають 5 жовтня з 1994 року.

В Україні професійне свято освітян має іншу дату — першу неділю жовтня. Таку традицію в країні підтримують уже багато років.

Цікаво, що у 2026 році Всесвітній день учителя матиме особливе символічне значення: виповнюється 60 років від ухвалення Рекомендації 1966 року. Цьогоріч ЮНЕСКО присвячує день питанням захисту професії вчителя, підвищення її статусу та підтримки педагогів у світі, що швидко змінюється. 

Які традиції має День учителя

Для багатьох поколінь школярів День учителя асоціюється з особливою атмосферою у закладі освіти.

Одна з найпоширеніших традицій — вітати педагогів квітами, листівками та словами подяки. Учні можуть готувати святкові концерти, творчі номери, відеопривітання або невеликі сюрпризи для своїх учителів.

У багатьох школах існує традиція дня учнівського самоврядування, коли старшокласники на певний час беруть на себе роль педагогів та проводять заняття для молодших школярів. Для учнів це можливість побачити шкільне життя з іншого боку, а для вчителів — отримати трохи незвичного відпочинку від звичного навчального процесу.

Ще одна важлива традиція — зустрічі педагогічних колективів, святкові заходи та нагородження працівників освіти за професійні здобутки.

Однак головною частиною свята залишаються не подарунки, а увага й вдячність. Адже робота педагога часто складається не лише з уроків, журналів і перевірки зошитів. Учитель допомагає дитині повірити у власні сили, знайти відповідь на складне питання, зробити перший крок до майбутньої професії.

З Днем працівників освіти! Нехай кожен ваш урок залишає добрий слід у чиємусь житті.

Читайте також:

День вихователя у Вільногірську: дякуємо тим, хто щодня поруч із нашими дітьми