Нові бар’єри для виплат ВПО: чому правозахисники та ради переселенців критикують ініціативу Мінсоцполітики

Чергова законодавча ініціатива Міністерства соціальної політики ризикує перетворитися на масштабну проблему для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій. Опублікований проєкт постанови, що має регулювати пенсійні виплати, викликав гостру критику правозахисної спільноти.

Експерти наголошують: документ містить норми, які суперечать чинному законодавству та створюють штучні перепони для отримання грошей. Зокрема, йдеться про вимогу доводити відсутність російської пенсії без зрозумілого механізму та спроби уряду розширити перелік підстав для позбавлення виплат, що є прерогативою виключно законів, а не підзаконних актів.

Детальніше про те, які загрози несе новий документ та чому проти нього об’єдналися десятки рад ВПО по всій країні — в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Суть конфлікту: що пропонує Мінсоцполітики

На офіційному ресурсі відомства з’явився проєкт постанови, що вносить зміни до порядку пенсійних та страхових виплат. Документ фокусується на мешканцях ТОТ та пенсіонерах-переселенцях, які нині перебувають за кордоном.

Головним каменем спотикання стала вимога підтвердження факту неодержання пенсії від органів рф. Коаліція громадських організацій, що опікується правами постраждалих від війни, проаналізувала текст і дійшла висновку: у нинішній редакції ухвалювати його не можна, адже це призведе до масових судових позовів та неправомірних відмов у виплатах.

Як пояснила редакції Бахмут IN.UA юристка громадської організації “Група впливу” Олеся Ляшук, документ намагається врегулювати питання, які вже прописані у законах, але робить це у спосіб, що погіршує становище громадян.

Проблема недоотриманих пенсій та “колабораціонізм”

Одним із найбільш суперечливих моментів є питання виплати так званих недоотриманих пенсій особам, засудженим за злочини проти національної безпеки. Чинний Закон “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” передбачає, що навіть засуджені особи мають право на пенсію в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних. Після відбування покарання людина може претендувати на поновлення виплат і отримання накопиченої суми.

Проте новий проєкт постанови намагається скасувати це право на рівні підзаконного акту. Юристка зауважує, що в умовах окупації межа між вимушеною співпрацею заради виживання та реальним злочином часто розмита. Позбавлення людей заробленої пенсії без індивідуального підходу та всупереч профільному закону є перевищенням повноважень Кабміну.

“У нас на рівні законодавства передбачено, що є певні особи, які можуть бути засуджені за кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України. На рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який фактично є основним законом, що регулює виплату пенсії, передбачено, що особи, які були засуджені за вчинення цих злочинів, на період засудження отримують пенсію в певному розмірі. Здається, в розмірі, який встановлюється для непрацездатного населення. Коли особи за якийсь певний період не отримують пенсію, створюється частина недоотриманої пенсії. Після звільнення особа може подати заяву про поновлення виплати пенсії, і в певному порядку дійсно пенсія повинна бути виплачена. Але на рівні проєкту постанови зараз встановлюється правило, що ось цю недоотриману пенсію особи, які були засуджені за злочини проти основ нацбезпеки, не мають права отримувати”, — розповідає юристка.

Пастка з “російською пенсією”

Ще один критичний нюанс — механізм підтвердження того, що людина не отримує виплати від країни-агресора. Чинне законодавство дозволяє людині особисто декларувати цей факт. Натомість Мінсоцполітики пропонує покладатися на інформацію від правоохоронних органів.

За словами Олесі Ляшук, це створює правовий вакуум: незрозуміло, як саме силовики мають здобувати цю інформацію з окупованих територій чи з рф, і чому пенсіонер має залежати від спроможності органів надати таку довідку. Це відкриває простір для бюрократичних відмов.

Пенсія: власність чи подарунок від держави

Корінь проблеми правозахисники вбачають у різному трактуванні самої суті пенсійних виплат. Європейський суд з прав людини та міжнародна практика визначають пенсію як майно особи, яке вона заробила своєю працею та сплатою внесків. Відтак, позбавити цього майна можна лише у виняткових випадках, чітко прописаних законом.

Мінсоцполітики ж, на думку експертів, підходить до пенсій як до соціальної допомоги, яку можна регулювати та обмежувати власними постановами. Саме ця розбіжність і провокує постійні спроби уряду ввести додаткові територіальні чи процедурні обмеження, які згодом скасовуються судами.

“Чому виникають ці проблеми? Тому що в нас з Мінсоцом різні підходи з точки зору визначення пенсії. Що таке є пенсія? Загальноприйнятий підхід, який у тому числі встановлений на рівні Європейського суду, передбачає, що пенсія — це майно особи. Не соціальна виплата, якою її вважає Мінсоц. І фактично особа свою пенсію заробила давно, сплачуючи єдиний соціальний внесок. І для того, щоб позбавити особу пенсії або встановити якісь обмеження щодо її отримання, мають бути якісь суттєві порушення, вчинені особою. А оскільки Мінсоц вважає пенсію не як майно особи, а як соціальну виплату, то встановлює різні обмеження, які притаманні саме для отримання соціальних виплат. І тому, мабуть, через це виникають основні суперечності між правозахисниками і Мінсоцом з точки зору саме отримання пенсії”, — зауважила Олеся Ляшук.

65 Рад ВПО виступили єдиним фронтом

Резонансний проєкт постанови змусив об’єднатися спільноту переселенців. 65 Рад з питань внутрішньо переміщених осіб при обласних та місцевих адміністраціях направили спільне звернення до Міністра соціальної політики України Дениса Улютіна.

У своєму листі представники переселенців висловили категоричну незгоду із запропонованими змінами. Автори звернення нагадують, що попередні урядові рішення, зокрема постанова № 299, були кроком назустріч людям і скасовували дискримінаційні норми. Нинішня ж ініціатива — це крок назад.

Ради ВПО акцентують увагу на тому, що уряд намагається запровадити нові підстави для припинення виплат, базуючись на нечіткій “інформації від правоохоронних органів”. Такий підхід порушує принцип правової визначеності та створює ризики, коли людину можуть позбавити засобів до існування без суду і слідства, просто на основі непрозорих даних.

Особливе занепокоєння викликає поширення вимоги про підтвердження “неотримання російської пенсії” на випадки виплати допомоги на поховання та недоотриманої пенсії померлого. Закон таких вимог не містить, тож постанова фактично звужує права спадкоємців.

Підписанти звернення наполягають на вилученні з проєкту всіх норм, які встановлюють додаткові обмеження, не передбачені законами України, та закликають міністерство дотримуватися Конституції.

Читайте також:

Пенсія за подвійний стаж: як її розрахувати та хто може отримати

Єдність фронту і тилу є запорукою нашої перемоги. Вільногірська міська територіальна громада продовжує активно підтримувати українських захисників, забезпечуючи їх необхідним обладнанням для боротьби з ворогом.

Про це повідомляє Вільногірська міська рада. 

Днями Вільногірська громада отримала офіційний лист-подяку від командира 411-го окремого полку безпілотних систем “Яструби” полковника Андрія Сухіна. Військові висловили вдячність жителям громади за вагомий внесок у зміцнення обороноздатності України.

“Яструби” — окрема бригада Безпілотних систем у складі Сил оборони. Підрозділ був створений у 2022 році та виконує увесь спектр завдань з розвідки, дорозвідки, виявлення та ураження цілей по всій лінії бойового зіткнення. 

Нещодавно 411-й окремий полк “Яструби” було масштабовано до бригади. 

Завдяки виділеній субвенції з місцевого бюджету Вільногірська на 2025 рік, підрозділ зміг суттєво посилити свої технічні можливості. 

Кошти були спрямовані на придбання безпілотних літальних апаратів, безпілотних авіаційних комплексів та комплектуючих до них, засобів РЕБ та автомобільного транспорту. 

Нагадаємо, що раніше ми писали про бюджет Вільногірська, зокрема про видатки спеціального фонду, який у 2025 році мав оборонний та безпековий акцент. 

За ці кошти було придбано засоби РЕБ та БпЛА, а також комплектуючі до них. Окрім цього, було закуплено автомобільний транспорт для військових частин, а також надано субвенцію обласному бюджету на програму забезпечення громадського порядку та безпеки на території Дніпропетровської області. 

Читайте також:

“Відьма”, що літає на “пташках”: історія операторки FPV Каріни Маковецької

Чорнобильська катастрофа 1986 року завдала непоправної шкоди мільйонам людей. У Вільногірську проживають десятки містян, що постраждали від трагедії та мають право на пенсії, пільги і грошові виплати. 

Для того, щоб дізнатися, як піклуються про жертв Чорнобильської катастрофи у Вільногірську редакція Вільногірськ IN.UA надіслала  запит до Департаменту соціально-гуманітарної політики. 

Скільки постраждалих перебуває у громаді 

Згідно із відповіддю на запит, станом на 1 квітня 2026 року в Управлінні соціального захисту населення Вільногірська на обліку перебуває 100 осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи: 

• I категорія — 10 осіб;  
• II категорія — 53 особи;  
• III категорія — 24 особи;  
• дружини (чоловіки) померлих громадян, чия смерть пов’язана з аварією — 8 осіб;  
• діти, які потерпіли від катастрофи — 5 осіб.

Грошова допомога з місцевого бюджету

У Вільногірській громаді діє цільова програма “З думкою про людей” (2025–2029 рр.). Згідно з нею, постраждалі отримують одноразову матеріальну допомогу до двох пам’ятних дат: 26 квітня (День Чорнобильської трагедії) та 14 грудня (День вшанування ліквідаторів). 

Розміри виплат: 

• 700 грн — особам з інвалідністю (учасникам ліквідації та потерпілим I категорії);  
• 500 грн — непрацюючим учасникам ліквідації та потерпілим (II та III категорій), які досягли пенсійного віку;  
• 300 грн — дружинам/чоловікам померлих “чорнобильців” та дітям, що мають статус постраждалих.  

Ці виплати стосуються як мешканців, зареєстрованих у громаді, так і внутрішньо переміщених осіб, які фактично проживають у Вільногірську.

Підсумки за 2025 рік 

Минулого року соціальну підтримку отримали десятки громадян. Зокрема, виплати було надано 10 особам I категорії на суму 13 300 грн, 33 пенсіонерам II та III категорій на суму 31 500 грн, а також вдовам (вдівцям) та дітям на загальну суму понад 8 000 грн.

Пенсії та пільги у 2026 році

Крім місцевих програм, на державному рівні продовжують діяти спеціальні умови для “чорнобильців”. 

Постраждалі мають право на зниження пенсійного віку на 5–13 років залежно від категорії. 

Розміри пенсій по інвалідності для ліквідаторів прив’язані до мінімальної пенсії та складають: 

• I група – 25 950,00 гривень (10 мінімальних пенсій); 
• II група – 20 760,00 гривень (8 мінімальних пенсій); 
• III група – 15 570,00 гривень (6 мінімальних пенсій); 
• дітям – 7 786,00 гривень (3 мінімальні пенсії). 

Середній розмір пенсії осіб з інвалідністю серед учасників ліквідації аварії за категоріями розподілено наступним чином: 

• I категорія – 28 291,55 гривень; 
• II категорія – 25 919,16 гривень; 
• III категорія – 19 135,53 гривень. 

Пенсійні виплати “чорнобильцям” також підлягають щорічній індексації. У 2026 році пенсійні виплати було проіндексовано з коефіцієнтом 12,1%.

Надання пільг тепер залежить від доходу домогосподарства. У 2026 році право на пільги мають сім’ї, де середньомісячний дохід на одну особу не перевищує 4 660 грн. Якщо дохід вищий, громадяни можуть звернутися за оформленням житлової субсидії.