Програма “єЯсла”: як батькам у Вільногірську отримати виплати на догляд за дітьми до 3 років

В Україні запроваджується нова масштабна державна ініціатива “єЯсла”, яка має на меті допомогти батькам гармонійно поєднувати роботу або навчання із доглядом за дитиною раннього віку. Відповідний закон (№13532) був переданий на підпис Президенту 10 листопада 2025 року, а сама програма офіційно запрацювала з 1 січня 2026 року.

Проєкт спрямований на подолання негативних демографічних тенденцій, підвищення рівня народжуваності та комплексну підтримку родин у перші роки життя малюка.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA детально проаналізувала умови нової програми та підготувала роз’яснення щодо того, хто і як зможе отримати ці кошти.

Хто має право на допомогу за програмою “єЯсла”

Програма передбачає щомісячну грошову компенсацію витрат на оплату послуг з догляду за дітьми віком від 1 до 3 років.

Отримати фінансову допомогу зможе один із батьків або інший законний представник дитини, який раніше фактично доглядав за малюком, але вирішив достроково повернутися до роботи (у режимі повного робочого дня) або до навчання. Дія закону поширюється на всі українські сім’ї, включно з внутрішньо переміщеними особами (ВПО).

Водночас законодавство визначає категорії громадян, які не мають права на цю компенсацію. До них належать:

• прийомні батьки;
• батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;
• патронатні вихователі;
• представники закладів, які виконують функцію опікунів чи піклувальників.

Розмір виплат та умови їх отримання

Головною особливістю програми “єЯсла” є те, що призначення виплат не залежить від рівня доходів родини.

Точний механізм реалізації та остаточні суми будуть додатково затверджені Кабінетом Міністрів України, проте наразі планується встановити базовий розмір допомоги на рівні 8 000 гривень на дитину щомісяця. Для сімей, які виховують дитину з інвалідністю, передбачена підвищена допомога із застосуванням коефіцієнта 1,5 — такі виплати становитимуть від 12 000 до 16 000 гривень на місяць.

Виплати автоматично припиняються у двох випадках:

• якщо дитина досягла 3-річного віку (для дітей з інвалідністю цей поріг подовжено до 7-8 років);
• якщо дитину офіційно зараховано до державного дитячого садка на повний день.

Цікавий нюанс: якщо батьки все ж вирішують залишити дитину вдома і доглядати за нею самостійно, держава бере на себе сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ) за весь період догляду до 3 років. Фінансування цих витрат здійснюватиметься з державного бюджету.

Як оформити державну допомогу

Для того щоб стати учасником програми, дорослим необхідно звернутися із відповідною заявою до будь-якого зручного сервісного центру Пенсійного фонду України.

Працівникам служби потрібно надати такий пакет документів:

• документ, що посвідчує особу заявника (паспорт);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), за наявності;
• свідоцтво про народження дитини;
• копію або офіційний витяг із наказу роботодавця про вихід заявника на роботу у режимі повного робочого часу (або довідку з місця навчання).

Куди надходитимуть кошти та на що їх можна витратити

Щомісячні виплати нараховуватимуться на спеціальний банківський рахунок із режимом цільового використання, до якого буде прив’язана “Дію.Картка”. Це означає, що витратити гроші на будь-що не вийде.

Кошти призначені виключно для оплати за офіційним договором послуг з догляду за дитиною. Надавачами таких послуг можуть бути:

• фізичні особи-підприємці (ФОП), окрім самих батьків та опікунів дитини;
• юридичні особи на спрощеній або загальній системі оподаткування (якщо вони є неприбутковими організаціями);
• державні та комунальні заклади освіти, якщо вони надають додаткові платні послуги.

Організації або ФОПи, яким перераховуються кошти, повинні мати відповідні КВЕДи: діяльність агентств тимчасового працевлаштування (78.20), дошкільна освіта (85.10), надання інших послуг догляду із забезпеченням проживання (87.90), денний догляд за дітьми (88.91) або діяльність домашніх господарств як роботодавців для домашньої прислуги (97.00). Тобто цими коштами можна офіційно оплачувати послуги приватної няні, асистента для дитини з інвалідністю або приватного дитячого садка.

Якщо дитина відвідує державний чи комунальний заклад, коштами “єЯсла” дозволяється оплачувати:

• харчування (повністю або частково);
• перебування у чергових групах (ранкових, вечірніх, у вихідні чи святкові дні);
• додаткові заняття у гуртках, секціях чи студіях;
• корекційно-розвиткові, психолого-педагогічні та реабілітаційні послуги;
• заняття за парціальними програмами, що не входять до стандартної освітньої програми;
• послуги цілодобового перебування дітей.

Читайте також:

Виплата 20 тисяч гривень звільненим з полону та родинам зниклих безвісти: інструкція для мешканців Вільногірська

Ветерани, ветеранки та їхні родини з Дніпропетровщини можуть долучитися до безкоштовного навчання в межах освітньо-підтримувальної програми “Ветеранське коло”. Учасникам пропонують нові навчальні курси, психологічну та кар’єрну підтримку, а також можливість пройти адаптацію до цивільного життя в колі людей із подібним досвідом.

Детальніше про умови участі та можливості програми читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Хто може взяти участь

До участі запрошують:

• ветеранів та ветеранок;
• членів їхніх родин;
• родини військовослужбовців;
• сім’ї загиблих, полонених і зниклих безвісти захисників і захисниць.

Подати заявку можуть жителі або ті, хто раніше проживав у Дніпропетровській, Харківській, Полтавській, Запорізькій та Одеській областях.

Що пропонує програма

Оновлене “Ветеранське коло” поєднує навчання, адаптацію та подальший супровід учасників.

Програма передбачає:

• навчання за новими напрямами: проєктний менеджмент у громадських організаціях, маркетинг та OSINT (розвідка на основі відкритих джерел);
• “Раннє коло” – адаптаційний етап ще до початку основного навчання;
• бадді-групи за принципом “рівний рівному” та розширену систему наставництва;
• кар’єрну підтримку протягом 12 місяців після завершення навчання.

Примітка. Бадді-групи – це формат взаємної підтримки, у якому учасників об’єднують у невеликі групи або пари. Вони регулярно спілкуються, обмінюються досвідом, допомагають одне одному адаптуватися до нових умов, мотивують і підтримують під час навчання та після нього. Принцип “рівний рівному” означає, що підтримку надають люди зі схожим життєвим досвідом, які краще розуміють виклики одне одного.

Організатори зазначають, що програма покликана допомогти ветеранам і їхнім близьким легше адаптуватися до цивільного життя, здобути нові професійні навички та знайти підтримку однодумців.

Як подати заявку

Для участі необхідно зареєструватися на онлайн-зустріч, обрати навчальний курс та заповнити анкету учасника.

Форма реєстрації: https://forms.fillout.com/t/eSxj827ioTus 

Реєстрація триватиме до 4 серпня.

Програму реалізують за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Читайте також:

Синельниківська міська рада переїжджає до Вільногірська через безпекову ситуацію

Фото іллюстративне

Сьогодні питання оренди нерухомості стоїть гостро як ніколи. Через війну мільйони українців змушені залишати власні домівки та евакуюватися в інші, безпечніші міста країни. Про головні юридичні тонкощі та правила найму житла розповідає сайт Міністерства юстиції України.

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Попит на житло залишається високим, і в поспіху чи через стрес люди часто забувають про елементарні правила безпеки.

Проте усні домовленості «на чесному слові» часто завершуються фінансовими втратами, раптовим підвищенням ціни або навіть протиправним виселенням. Міністерство юстиції України наголошує: єдиний спосіб захистити себе – це правильно оформлений договір найму (оренди) житла.

Що каже закон: основні вимоги

Договір оренди – це угода, за якою власник (наймодавець) передає або зобов’язується передати іншій стороні (наймачеві) житло для проживання на певний строк за плату. Щоб документ мав повну юридичну силу, слід врахувати такі норми:

• Тільки письмово (ст. 811 ЦК України). Договір найму житла обов’язково укладається в письмовій формі. Усні обіцянки не мають юридичної сили. Угода складається у двох примірниках – по одному для кожної зі сторін.

• Термін дії договору (ст. 821 ЦК України). Строк встановлюється за домовленістю сторін. Проте, якщо у договорі цей строк взагалі не вказаний, закон автоматично вважає його укладеним на 5 років.
• Хто має право проживати? У договорі обов’язково мають бути вказані всі особи, які житимуть разом із наймачем. Вони набувають рівних із ним прав та обов’язків. Важливо: наймач несе повну відповідальність перед власником за дії своїх співмешканців. Якщо наймачами виступають кілька осіб, їхні обов’язки є солідарними (відповідають спільно).
• Нотаріальне посвідчення.Для окремих довгострокових договорів закон може вимагати нотаріального посвідчення та державної реєстрації прав (перед укладанням таких угод Мін’юст радить отримати консультацію). Водночас сторони можуть завірити у нотаріуса будь-який договір добровільно. Нотаріус обов’язково перевірить особи сторін, право власності на житло та відсутність обтяжень (арештів), що дає додатковий захист.

Чек-лист від Мін’юсту: що передбачити в тексті?

Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов (ст. 638 ЦК України). За домовленістю сторін в тексті варто прописати:

 1. Повні дані осіб, які укладають договір (паспортні дані, коди).

 2. Точні відомості про житло (повна адреса, номер будинку та квартири).

 3. Строк, на який укладається договір, та термін оренди.

 4. Права та обов’язки сторін (зокрема, хто відповідає за ремонт та оплату комунальних послуг).

 5. Розмір та порядок оплати, а також відповідальність сторін (штрафи, пеня).

 6. Порядок та умови дострокового розірвання договору.

 7. Реквізити та підписи.

Також закон дозволяє вносити до тексту й інші положення, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

Важливо про податки та майно:

• Акт приймання-передачі. У ньому фіксується реальний стан квартири, наявність меблів, техніки та показники лічильників на момент заїзду.
• Оподаткування: Доходи від оренди підлягають оподаткуванню відповідно до Податкового кодексу України (залежно від статусу сторін – фізособа чи ФОП).

Письмовий договір – це не формальність, а ваш захист від необґрунтованого виселення та надійний доказ у суді, якщо виникне спір.