Риба — один із найкращих джерел високоякісного білка, який легко засвоюється організмом. Вона не лише підтримує м’язову масу, а й сприяє зміцненню імунітету та загальному здоров’ю.
Редакція Вільногірськ.IN.UA зібрала ТОП-5 сортів риби з найбільшим вмістом білка
Риба з найбільшим вмістом білка
Лосось
Лосось, вирощений на фермах, забезпечує 20,4 грама білка на порцію вагою 3,5 унції, тоді як у дикому лососі цей показник становить 22,3 грама. Як жирна риба, лосось є багатим джерелом омега-3 жирних кислот, які сприяють зміцненню здоров’я. Крім того, він містить значну кількість вітаміну D, що відіграє ключову роль у підтримці здоров’я кісток.
Скумбрія
Скумбрія є чудовим джерелом білка, забезпечуючи 18,6 грама на порцію вагою 100 грамів. Вона також містить поліненасичені жирні кислоти, які сприяють зниженню ризику серцево-судинних захворювань та інсультів. Як жирна риба, скумбрія багата на омега-3 жирні кислоти, що допомагають зменшити ймовірність мігрені та покращити зір.
Тунець
Тунець є відмінним джерелом білка, забезпечуючи 19 грамів на порцію вагою 100 грамів консервованого продукту. Він також містить важливі вітаміни та мінерали, зокрема калій, кальцій, вітаміни групи B, фосфор і селен. Завдяки вмісту заліза, вітаміну B12 і фолату, вживання тунця може допомогти у профілактиці анемії.
Забута банківська картка може коштувати грошей / фото ілюстративне, iStock
Банківська картка, якою людина не користується роками, не обов’язково перестає діяти разом із рахунком. Водночас деякі фінустанови можуть списувати кошти за обслуговування неактивних рахунків, а за певних умов – закривати їх.
Які правила діють та як не втратити гроші через забуту картку – розповідаємо у матеріалі Вільногірськ IN.UA
Чи може банк списувати гроші з неактивної картки
Якщо людина тривалий час не користується банківською карткою, гроші на рахунку не зникають автоматично. Однак банк може нараховувати комісію за обслуговування неактивного рахунку, якщо це передбачено договором та тарифами фінансової установи.
Важливо розрізняти банківську картку та рахунок. Картка – це платіжний інструмент, за допомогою якого клієнт розраховується в магазинах або знімає готівку. Натомість гроші зберігаються безпосередньо на банківському рахунку.
Тому навіть якщо термін дії пластикової картки закінчився, це не означає, що рахунок автоматично закрили. Він може залишатися активним, а банк – продовжувати його обслуговування відповідно до встановлених тарифів.
Наприклад, у ПриватБанку передбачена комісія за обслуговування неактивних рахунків. Якщо клієнт не відновлює фінансові операції, банк може щомісяця списувати 20 гривень із кожного такого рахунку. Якщо після списання комісій коштів не залишається, картка та рахунок автоматично закриваються.
Водночас у Sense Bank із 1 січня 2026 року діють окремі тарифи залежно від виду рахунку та тривалості його неактивності.
Зокрема, за картковими рахунками комісія може становити 100 гривень, якщо фінансових операцій не було понад 180 днів. За певних умов, зокрема після 36 місяців бездіяльності та неактуалізованих даних клієнта, плата може сягати 1 000 гривень.
Отже, сума на старій картці може поступово зменшуватися через банківські комісії. При цьому умови та розмір списань залежать від конкретної фінансової установи.
Коли банк може закрити неактивний рахунок
Порядок відкриття та закриття банківських рахунків в Україні визначає, зокрема, постанова Національного банку України №162 від 29 липня 2022 року.
Згідно з нею, банк або інший надавач платіжних послуг може припинити дію договору та закрити поточний чи платіжний рахунок, якщо протягом трьох років поспіль за ним не проводили операцій і на ньому немає коштів.
Тобто сама відсутність платежів протягом трьох років не є достатньою підставою для закриття рахунку за цією нормою. Важливою умовою також є відсутність залишку грошей.
Водночас законодавство передбачає й інші підстави для припинення обслуговування. Зокрема, це можуть бути обставини, пов’язані з вимогами фінансового моніторингу.
Як не втратити гроші через стару банківську картку
Щоб уникнути несподіваних списань, власникам карток, якими вони давно не користуються, варто періодично перевіряти їхній статус та умови обслуговування.
Зробити це можна через мобільний застосунок, інтернет-банкінг або звернувшись до служби підтримки свого банку.
Якщо картка більше не потрібна, краще офіційно закрити рахунок, а не просто припинити ним користуватися.
Перед закриттям варто:
перевірити залишок коштів на рахунку;
з’ясувати, чи немає заборгованості перед банком;
перевірити регулярні платежі та підключені послуги;
подати до банку заяву про закриття рахунку;
отримати підтвердження, що рахунок закрито.
Таким чином, неактивна банківська картка не означає автоматичної втрати грошей або закриття рахунку. Проте через передбачені тарифами комісії залишок коштів може поступово зменшуватися. Тому навіть старі картки, якими людина вже не користується, не варто залишати без уваги.
День скловиробника: привітання та історії людей / фото ілюстративне, ШІ
Щороку 19 листопада в Україні відзначають День скловиробника. За кожним скляним виробом стоїть праця людей, які знають ціну високих температур, виробничих процесів і відповідальності за якість продукції. У Вільногірську скляне виробництво стало частиною історії міста, а для багатьох його мешканців завод – це не просто місце роботи, а роки професійного життя, важливих подій та спогадів.
До професійного свята редакція Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з людьми, які працювали на підприємстві, щоб почути їхні історії та привітання колегам.
День скловиробника: професійне свято
19 листопада – професійне свято людей, чия робота пов’язана з виробництвом скла. Його відзначають скловари, оператори виробничих ліній, налагоджувальники обладнання, технологи, інженери та всі, хто щодня забезпечує роботу скляної промисловості.
Це свято присвячене не лише готовій продукції, яку ми бачимо на полицях магазинів чи використовуємо у повсякденному житті. Передусім воно нагадує про людей, які працюють за складних виробничих умов, мають спеціальні знання та досвід і відповідають за кожен етап створення скла.
Скляний завод у Вільногірську: підприємство, яке творили люди
Для Вільногірська скляне виробництво має особливе значення. Місцевий завод ТОВ “Скляний Альянс” став одним із важливих промислових підприємств міста, а його історія нерозривно пов’язана з долями людей, які приїжджали сюди працювати, розвивали виробництво та передавали свої знання колегам.
За роки роботи підприємство об’єднало фахівців різних професій. Хтось працював безпосередньо біля печей, хтось відповідав за обладнання, технологічні процеси чи якість продукції. Але кожен робив свій внесок у спільну справу.
До Дня скловиробника редакція Вільногірськ IN.UA вирішила згадати людей, які були частиною цієї історії, та записати їхні спогади.
Галина Щекодіна: від Львівського заводу до розвитку скляного виробництва у Вільногірську
Однією зі співрозмовниць редакції стала Галина Щекодіна, яка присвятила скляній промисловості десятки років свого життя. Її професійний шлях розпочався ще у 1979 році на Львівському скляному заводі.
Там вона пропрацювала приблизно 10-11 років. Згодом через сімейні обставини переїхала до Бахмута, який на той час мав назву Артемівськ. А у 2001 році отримала запрошення працювати на Вільногірському скляному заводі.
На підприємстві Галина Щекодіна працювала до кінця 2017 року. Її основною посадою була головна технологиня, хоча певний час вона виконувала й обов’язки головного інженера.
За словами жінки, коли вона приїхала до Вільногірська, на заводі працювала лише одна невелика піч.
“Приїхала на завод у 2001 році, працювала одна маленька пічка, і та не дуже в якості добре. А за цей час ми побудували цілих п’ять печей”, – згадує пані Галина.
За роки її роботи на підприємстві запустили три цехи: два цехи з двома печами та ще один – з однією піччю. Фактично завод пройшов шлях від невеликого виробництва до одного з найпотужніших і найсучасніших підприємств скляної галузі України.
Галина пригадує, що робота була напруженою, але водночас надзвичайно цікавою. Особливо запам’яталися запуски нових печей і капітальні ремонти, які передбачали зупинку виробництва. Такі відповідальні процеси відбувалися майже щороку.
“Робота напружена, робота цікава, дуже цікава, тому що це ексклюзивна робота”, – розповідає колишня головна технологиня.
Працювати доводилося переважно в чоловічому колективі, адже скляне виробництво – це складна та гаряча робота, яка вимагає витримки, професійних знань і відповідальності.
Попри те, що з моменту завершення її роботи на заводі минуло вже кілька років, Галина Щекодіна зберегла теплі спогади про колектив і місто. За її словами, під час зустрічей колишні колеги та знайомі радіють спілкуванню, і їй приємно, що у Вільногірську її пам’ятають.
Побажання тим, хто продовжує працювати у скляній галузі
До професійного свята Галина Щекодіна насамперед побажала всім мирного неба, а підприємству – розвитку та стабільної роботи, попри складні обставини, у яких сьогодні живе країна.
“Щоб у людей завжди була робота. Щоб люди любили свою роботу. Хто справжній скляр, ті, незважаючи на складну роботу, люблять її. Дай Бог, щоб підприємство жило і процвітало”, – побажала вона.
Надія Цуркан: 17 років у кришталевому цеху та спогади про особливі вироби
Ще однією героїнею матеріалів редакції стала Надія Цуркан, яка понад 17 років свого життя присвятила роботі на Вільногірському скляному заводі. Її історія – про часи, коли у місті виготовляли кришталеві вази, келихи, салатники та навіть декоративних лебедів, а майстерність працівників перетворювала звичайну скломасу на витончені вироби.
Вона стала однією з перших жінок у кришталевому цеху. Її робота полягала в нарізанні візерунків на кришталевих виробах – вазах, склянках, салатниках і попільничках. У цьому цеху Надія пропрацювала 17,5 років, аж до закриття виробництва кришталю.
Найбільше у своїх спогадах Надія цінує саме людей, з якими працювала.
“Ми були дружні, один за одного стояли. У нас не було особливих конфліктів чи пригод – просто гарна робоча атмосфера”, – розповідала жінка.
Окрім основної продукції, працівники створювали й особливі речі – декоративні вироби, які робили не для продажу, а для себе. Майстри, які видували кришталь, виготовляли власноруч троянди, нарциси та лебедів.
“Це були вироби не на продаж – їх робили для себе, як сувеніри або подарунки”, – згадувала Надія.
Завод випускав різноманітну продукцію: вази для квітів і фруктів, келихи, склянки, салатники, попільнички, а також кришталеві елементи для люстр.
Попри роки, що минули, жінка й досі цікавиться долею підприємства. Нині вона живе за кордоном і приїжджає до Вільногірська приблизно раз на рік, але підтримує зв’язок із колишніми колегами. Вона радіє, що завод відновився та продовжує працювати.
“Приємно все це згадувати і поділитись історією”, – ділилась Надія.
Привітання від працівника скляного виробництва
Своїми словами привітання з редакцією поділився також один із працівників підприємства, який побажав залишитися анонімним.
Він наголосив, що навіть у непростий для України час працівники продовжують виконувати свої обов’язки та підтримувати стабільну роботу підприємства. Кожен фахівець, за його словами, робить внесок у спільну справу.
Окремо чоловік відзначив роботу операторів та налагоджувальників СФМ. Їхня праця потребує витримки, досвіду, уважності й відповідальності, адже від злагодженості їхньої роботи залежать стабільність виробничого процесу та якість продукції.
“Щиро вітаю всіх працівників скляної галузі з Днем скловиробника! Бажаю всім міцного здоров’я, безпечної праці, гідної заробітної плати, взаємоповаги, професійних успіхів та найголовніше – миру Україні!” – передав привітання працівник.
Вітання від редакції Вільногірськ IN.UA
День скловиробника – це нагода подякувати всім, хто своєю працею розвивав і продовжує розвивати скляну галузь. Тим, хто роками працював біля печей, запускав нові виробничі лінії, ремонтував обладнання, контролював технологічні процеси та створював продукцію, якою користуються люди.
Редакція Вільногірськ IN.UA вітає працівників і ветеранів скляного виробництва з професійним святом!
Бажаємо міцного здоров’я, мирного неба, безпечних умов праці, гідної оцінки вашої роботи, професійних успіхів та підтримки колег. Нехай підприємство розвивається, виробництво працює, а досвід і знання людей, які творили його історію, не забуваються.
Дякуємо кожному, хто своєю працею долучився до розвитку скляного виробництва у Вільногірську!
Банківська картка, якою людина не користується роками, не обов’язково перестає діяти разом із рахунком. Водночас деякі фінустанови можуть списувати кошти за обслуговування неактивних рахунків, а […]
Щороку 19 листопада в Україні відзначають День скловиробника. За кожним скляним виробом стоїть праця людей, які знають ціну високих температур, виробничих процесів і відповідальності за […]
Родина військовослужбовця Дмитрука Ігоря Анатолійовича, який зник безвісти під час виконання військового обов’язку в районі бойових дій, просить допомоги у пошуку чоловіка. У Вільногірській міській […]
У соціальних мережах останнім часом почали активно обговорювати умови, в яких перебувають діти та працівники шкіл і дитячих садочків під час відключень електроенергії. Містяни скаржаться […]
У Вільногірській міській раді підготували проєкт рішення про присвоєння Сергію Грінченку звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” посмертно. Детальніше про те, яке рішення пропонують […]