Пише нову історію спорту Вільногірська: що вдалося реалізувати у «Авангарді» новому директору

У 2023 році керувати спорткомплексом «Авангард» взявся Максим Єгоров. За пропозицією міського голови чоловік став директором спорткомплексу та одразу запровадив зміни у «Авангарді». Наразі у спорткомплексі навчають дев’яти видів спорту, а на території присутні літній басейн, корт для великого тенісу та локація для катання на роликах.

Про реалізацію проєктів спорткомплексу Вільногірськ IN.UA розповів директор «Авангарду» Максим Єгоров.

Як змінилося життя спорткомплексу «Авангард» з появою нового директора

З 1 липня 2023 року директором «Авангард» є Максим Єгоров. Він же й депутат міської ради Вільногірська. Чоловік має звання судді національного рівня, який отримав у Харкові, у листопаді 2018 року. Був суддею багатьох змагань. У спорті з 11 років, займався боксом під керівництвом тренера Євгенія Кузьменко у стінах рідного спорткомплексу.

«Крім дітей, займатися футболом приходять й ветерани. У спорткомплекс я вкладаю максимум зусиль, щоб молодь росла здоровою та вихованою, а ветерани спорту відчували підтримку та бажання не зупинятися і жити», — розповідає директор спорткомплексу «Авангард» Максим Єгоров.

У спорткомплексі працюють секції з дев’яти видів спорту: бокс, греко-римська боротьба, футбол, паверліфтинг, настільний теніс, плавання, нейрофітнес, легка атлетика та карате.

Єгоров розповідає, вже у вересні 2023 року організував гімназіаду до Дня фізичної культури та спорту. Відкрита першість з боксу, паверліфтингу, настільного тенісу, легкої атлетики та карате. Тоді до Вільногірська приїжджали 160 спортсменів області. Розіграли 19 кубків, 15 з яких залишились у місті.

«Наше місто має талановитих та впевнених спортсменів. П’ять відкритих видів спорту Вільногірськ прийняв в один день. Такого не проводили в нашому місті років 18. Поки я тут, гімназіада проводитиметься систематично», — каже Максим Єгоров.

У грудні 2023 року директор спорткомплексу відновив Всеукраїнський традиційний турнір пам’яті Петра Максимовича Лигуна з греко-римської боротьби. Його у Вільногірську не проводили п’ять років. До турніру долучилися 123 учасники з Новомосковська, Кам’янського, Верхньодніпровська, Дніпра та Запоріжжя.

Наразі, у співпраці з Кам’янською федерацією боксу, Єгоров планує організувати великий турнір. 15 червня вільногірці змагатимуться з учасниками з різних міст Дніпропетровщини.

Проводить Максим Єгоров й змагання з футболу.

«Як суддя, я бачив сльози поразки та перемоги. Для дітей турніри, де вони змагаються – свято. Хочу бачити щасливих дітей Вільногірська, тому впевнено продовжую йти своїм шляхом і реалізовувати задумане», — ділиться директор «Авангарду».

За 10 місяців роботи Єгорову вдалося залучити до співпраці голову національного олімпійського комітету України у Дніпропетровській області Михайла Кошляка. Той, після відвідування спорткомплексу, подарував «Авангарду» тренажер для ніг «Машина Сміта», вартість якого понад 100 тисяч гривень.

Басейн у Вільногірську розпочне роботу на початку літа

За даними Максима Єгорова, міськрада все ж надала гідрохлорид для очистки басейну. Відомо, що на засідання 61 сесії міськради депутати не підтримали пропозицію про виділення коштів на дезінфекцію басейну.

Басейн має запрацювати на початку червня. Відвідати відкритий басейн зможуть усі охочі. Відвідування буде платним, проте ціни ще не встановили. Для навчання дітей та дорослих планують створити групу з плавання.

Також влітку придбають нові тренажери для спорткомплексу «Авангард». На це виділятимуть гроші з субвенції на виконання доручень виборців депутатами Дніпропетровської обласної ради.

За ініціативи директора комплексу Максима Єгорова, у «Авангарді» відремонтували душеві кабінки, тренажерну залу та відновили флагшток. У квітні цьогоріч вже два рази покосили поле, на відміну від попереднього року. Також у планах відновити дві секції перед спортивним полем комплексу «Авангард».

«Після перемоги я хочу прийти до спорткомплексу і на відновленому полі під жовто блакитним стягом зіграти у футбол в знак шани до тих, хто не повернувся додому, віддав своє життя задля всіх українців»,  — ділиться ветеран футболу, військовослужбовець ЗСУ Андрій.

Читайте також:

• Безробітні переселенці можуть отримувати гроші за громадські роботи
• Вільногірська ЦМЛ отримала меблі від благодійників

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

12 вересня в Україні відзначають День українського кіно. Це нагода згадати, як за понад століття кінематограф пройшов шлях від перших експериментів із рухомими зображеннями до міжнародного визнання. 

Від класичних стрічок Олександра Довженка та Сергія Параджанова до сучасних документальних фільмів – розповідаємо про історію українського кіно та знакові стрічки, які варто побачити, на Вільногірськ IN.UA.

Від перших кінокадрів до світового визнання: як розвивався український кінематограф

Історія українського кінематографу бере початок наприкінці XIX століття. У 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко створив апарат, здатний знімати та відтворювати рухомі зображення. Це сталося за два роки до появи відомого винаходу братів Люм’єр. У ті часи кінематограф називали “рухомою фотографією”.

Перший публічний кінопоказ в Україні відбувся 2 грудня 1896 року в Харківському оперному театрі, де нині розташована обласна філармонія. Глядачам продемонстрували кілька короткометражних стрічок, знятих у Харкові фотографом Альфредом Федецьким – одним із перших українських кінооператорів документальної хроніки.

Після цього кінематограф почав розвиватися й в інших українських містах. У Дніпрі, Києві та Одесі з’являлися невеликі кіностудії, де створювали перші водевілі, комедії та драматичні стрічки.

Важливою подією став 1930 рік, коли відбулася прем’єра першого звукового фільму “Ентузіазм: Симфонія Донбасу” режисера Дзиги Вертова.

Новий етап розвитку українського кіно пов’язують із творчістю Олександра Довженка. Його фільми “Звенигора”, “Арсенал” та “Земля”, створені у 1928-1930 роках, стали знаковими для українського кінематографу.

У 1930-х роках звук з’явився і в роботах режисера Івана Кавалерідзе – “Коліївщина”, “Прометей” та “Наталка Полтавка”.

Після Другої світової війни українське кіно продовжили розвивати режисери Сергій Параджанов, Кіра Муратова та Леонід Осика. Саме в цей період на екранах яскраво проявилися таланти Івана Миколайчука, Леоніда Бикова, Ади Роговцевої та Богдана Ступки, які згодом стали одними з найвідоміших постатей українського кінематографу.

Від класики до сучасності: видатні українські фільми

“Тіні забутих предків” (1965, Сергій Параджанов)

Протягом десятиліть між двома гуцульськими родинами триває запекла ворожнеча. Проте на тлі ненависті та помсти зароджується щире кохання між молодими представниками ворогуючих родів – Іваном і Марічкою. Їм доведеться пройти через численні випробування, перш ніж їхні долі зможуть поєднатися.

Сюжет фільму є своєрідним українським переосмисленням історії Ромео та Джульєтти, створеним за мотивами твору Михайла Коцюбинського. Саме ця стрічка принесла режисеру Сергію Параджанову міжнародне визнання та стала однією з найвідоміших робіт українського кінематографу.

“Камінний хрест” (1968, Леонід Осика)

Фільм створений за мотивами двох новел класика української літератури Василя Стефаника. У центрі сюжету – трагічна історія селянина Івана Дідуха, який прагне кращого життя для своєї родини та вирішує емігрувати до Канади.

Стрічка поєднує галицьку поетичність, мальовничі пейзажі та традиційні вірування з моральними питаннями, актуальними й сьогодні. Доля Дідуха символізує болісний розрив людини з рідною землею та необхідність самостійно відповідати за власний вибір.

Фільм вирізняється глибоким психологізмом і реалістичністю, водночас зберігаючи особливу атмосферу українського поетичного кіно. Саме тому ця історія залишається близькою сучасному глядачеві.

“Білий птах з чорною ознакою” (1971, Юрій Іллєнко) 

“Білий птах з чорною ознакою” – сміливий і новаторський для свого часу фільм Юрія Іллєнка, у якому режисер через поетичну кіномову звертається до складних подій історії Західної України.

У центрі сюжету – родина, яка опиняється в умовах крайньої бідності. Щоб прогодувати сім’ю та врятувати її від злиднів, батько змушений віддати своїх синів у найми. На цьому тлі розгортаються драматичні події, пов’язані з боротьбою за встановлення радянської влади на західноукраїнських землях до та після Другої світової війни.

Стрічка поєднує історичну драму з мотивами народного епосу. Особливої атмосфери їй надають образи дитинства в гірському селі, перші життєві та любовні переживання героїв, які розгортаються на тлі трагічних історичних подій.

“20 днів у Маріуполі” (2023, Мстислав Чернов)

“20 днів у Маріуполі” – документальна стрічка українського журналіста та режисера Мстислава Чернова, яка розповідає про перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну та облогу Маріуполя.

У центрі фільму – робота журналістської команди, яка залишалася в місті під час активних бойових дій і фіксувала наслідки російських атак, життя цивільних, евакуацію та гуманітарну катастрофу. Камера показує події безпосередньо з місця, дозволяючи побачити реальність війни очима людей, які опинилися в оточеному місті.

Стрічка стала важливим документальним свідченням російської агресії проти України та отримала міжнародне визнання. У 2024 році “20 днів у Маріуполі” став першим українським фільмом, який отримав премію “Оскар” у категорії “Найкращий документальний фільм”.

Читайте також:

Осінь прийшла: час для родинних кіно-вечорів

Фото зі сторінки “Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради” соцмережі Facebook

Вільногірська громада отримала вже другий новий шкільний автобус. Транспорт придбали в межах державної програми «Шкільний автобус» за кошти освітньої субвенції та за співфінансування Європейського Союзу в рамках інструменту Ukraine Facility.

Більше – на Вільногірськ IN.UA. 

Новий автобус використовуватимуть для підвезення учнів до місця навчання та у зворотному напрямку. Очікується, що він забезпечить комфортніше перевезення школярів та сприятиме створенню сучасних умов для навчання.

Придбання автобуса стало можливим у межах державної програми «Шкільний автобус» за кошти освітньої субвенції та за співфінансування Європейського Союзу в рамках інструменту Ukraine Facility.

У Вільногірській громаді подякували Європейському Союзу за партнерство та підтримку, а також начальнику Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександру Ганжі, директору Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації Кирилу Огданському та Вільногірській міській раді — за сприяння в реалізації програми й увагу до освітніх потреб громади.

Окремо висловили подяку Збройним силам України за захист і безпеку.

«Інвестуємо в освіту сьогодні — формуємо сильне майбутнє нашої громади завтра», — зазначили у Департаменті соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради.

Джерело: сторінка “Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради” соцмережі Facebook