Студентів-чоловіків можуть відрахувати за відмову від проходження базової військової підготовки

Кабмін дозволив відраховувати з вишів студентів придатних до військової служби, якщо вони відмовляються проходити базову загальновійськову підготовку. 

Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів України. 

Практичну базову підготовку мають проходити студенти вишів, яким є 18 років. Зокрема, чоловіки — обов’язково, жінки — за бажанням. Студенток можуть залучити до такої підготовки, якщо вони виявили на це бажання, не пізніше ніж за шість місяців до початку практичної підготовки.

Базову підготовку згідно з навчальним планом проходять: 

• курсанти вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти; 
• курсанти закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських; 
• поліцейські під час проходження первинної професійної підготовки у закладах освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. 

Від проходження базової військової підготовки звільняються студенти, які: 

• визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби; 
• до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах; 
• проходили військову службу; 
• мають сертифікат про проходження базової підготовки та здобуття військово-облікової спеціальності.

Перед направленням для проходження практичної базової підготовки студенти проходять медичний огляд у порядку, що визначається Міноборони.

Читайте також:

• Рада ухвалила закон про мобілізацію: що зміниться
• Базова військова підготовка для цивільних у чотирьох містах Дніпропетровщини

У непростий для медицини час Вільногірська центральна міська лікарня намагається не лише втримати стабільну роботу, а й поступово розвиватися. Лікарня поступово відновлюється, але потребує людей, ресурсів і підтримки громади.

Про фінансування, кадровий дефіцит, нові послуги та плани з благоустрою журналістці Вільногірськ IN.UA розповіла директорка закладу Альона Ткаченко.

“Потрібно багато працювати”: з чого починала нова керівниця

Альона Ткаченко очолила лікарню в непростий для установи період. За її словами, на момент призначення ситуація вимагала не гучних рішень, а щоденної системної роботи.

“Я можу сказати лише одне – потрібно багато працювати. Ми поступово йдемо до відновлення. Це командна робота і командний дух”, – зазначає директорка.

Попри труднощі, головним орієнтиром залишається якість допомоги пацієнтам і стабільність для громади.

Одна з тем, що хвилює мешканців – виплата зарплат медикам. Керівниця лікарні запевняє: наразі ситуація контрольована.

Лікарня працює за договорами з НСЗУ, виконує умови пакетів і отримує фінансування без затримок. Водночас підкреслює: рівень доходу закладу напряму залежить від активності самих працівників.

Кадри – головний виклик

Найгостріша проблема – нестача спеціалістів. Саме вона стримує розвиток лікарні.

Наразі заклад повертає колишніх працівників, залучає нових лікарів та розширює спектр послуг.

У лікарні вже працюють нові фахівці, зокрема реабілітологи, а вузькопрофільні спеціалісти почали регулярно приймати пацієнтів щосуботи.

Серед найбільш дефіцитних спеціальностей: кардіолог, хірург, педіатр, інфекціоніст, терапевти.

“Ми можемо підписувати нові пакети НСЗУ, але все впирається у наявність працівників”, – пояснює Ткаченко.

Нові можливості для пацієнтів: від ендоскопії до реабілітації

У лікарні з’явилися нові послуги та обладнання. Зокрема:

• сучасний ендоскоп із фото- та відеофіксацією,
• можливість проведення біопсії,
• розвиток реабілітаційного напрямку.

Більшість консультацій вузьких спеціалістів – безкоштовні за направленням сімейного лікаря. Водночас є нюанси: деякі обстеження, зокрема ендоскопія для молодших пацієнтів, можуть бути платними через обмеження державних пакетів.

Авто для пацієнтів і допомога від донорів

Одним із важливих кроків стало отримання спеціалізованого автомобіля для перевезення лежачих пацієнтів. Тепер їх можуть доставляти на обстеження до інших міст без залучення сторонніх служб.

Також лікарня регулярно отримує допомогу у вигляді генераторів, медикаментів, витратних матеріалів та гуманітарної підтримки від волонтерів та організацій.

“Будь-яка допомога зараз критично необхідна”, – наголошує директорка.

Благоустрій: “рожева мрія” – оновлення лікарні

Окремий напрям роботи – приведення до ладу території та приміщень. Частину робіт вже виконали власними силами працівників і за підтримки благодійників.

Серед першочергових потреб:

• ремонт операційного блоку,
• оновлення харчоблоку,
• ремонт перев’язочних,
• облаштування безбар’єрного доступу,
• заміна огорожі,
• благоустрій території.

“Наша “рожева мрія” – зробити фасад лікарні і провести капітальні ремонти”, – каже Ткаченко.

У лікарні вже встановлюють пандуси, оновлюють обладнання, працюють над доступністю для маломобільних пацієнтів.

Роль лікарні для громади

Керівниця підкреслює: лікарня – це не просто заклад, а ключовий елемент життя громади.

“Медицина – це фундамент. Це народження, лікування і, на жаль, останні моменти життя. Ми супроводжуємо людину на всіх етапах”.

До Вільногірської лікарні звертаються не лише мешканці міста, а й жителі навколишніх громад.

У лікарні не приховують: підтримка містян важлива. Йдеться не лише про фінанси.

Мешканці можуть долучатися до прибирання території, допомагати з благоустроєм та підтримувати лікарню благодійно.

“Ми стараємося”: про щоденну роботу і плани

Попри всі виклики, у лікарні вже вибудували систему роботи: проблеми вирішують поступово, визначаючи пріоритети.

“Є нагальні питання – вирішуємо одразу. Інші – поетапно. Але ми стараємося навести порядок і розвивати лікарню”, – підсумовує директорка.

Лікарня має генератори, працює як пункт незламності та продовжує надавати допомогу навіть в умовах енергетичних викликів.

Читайте також:

Вільногірська міська лікарня замовила техобслуговування рентген-апарату: деталі тендеру

Питання розрахунку неоподатковуваного мінімуму доходів громадян традиційно викликає чимало плутанини серед українців. У 2026 році базовий принцип нарахування залишився незмінним, однак ключові фінансові показники, від яких залежать податкові розрахунки, оновилися.

Редакція Вільногірськ IN.UA пояснює, як правильно розуміти цей показник та у яких випадках його сума кардинально відрізняється.

Що таке неоподатковуваний мінімум доходів громадян

У чинному законодавстві України термін “неоподатковуваний мінімум доходів громадян” фактично не використовується як єдина універсальна сума для оподаткування. Його значення змінюється залежно від сфери застосування: податкової, адміністративної чи кримінальної.

У переважній більшості випадків, коли цей термін згадується у нормативних та підзаконних актах, під ним мається на увазі умовна фіксована сума — 17 гривень. Вона слугує виключно як технічна одиниця для розрахунків. Водночас існує принциповий виняток: у сфері адміністративного та кримінального законодавства цей показник прив’язується не до 17 гривень, а до розміру податкової соціальної пільги.

Оновлені соціально-економічні показники та ПСП у 2026 році

Як зазначають у Головному управлінні Державної податкової служби, з 1 січня 2026 року в Україні почали діяти нові соціально-економічні показники, які безпосередньо впливають на систему оподаткування фізичних осіб.

Зокрема, встановлено такі суми:

• прожитковий мінімум для працездатної особи — 3 328 гривень;
• мінімальна заробітна плата — 8 647 гривень.

Саме ці цифри є базою для визначення податкової соціальної пільги (ПСП) та встановлення граничних доходів для її застосування. Згідно з Податковим кодексом України, кожен платник податку має право на зменшення свого оподатковуваного доходу (заробітної плати) за рахунок цієї пільги.

Базовий розмір ПСП становить 50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня. Таким чином, у 2026 році розмір податкової соціальної пільги дорівнює 1 664 гривні. Податківці наголошують, що саме ця сума є основним соціальним інструментом, який впливає на рівень оподаткування громадян.

Подвійний підхід у юридичній практиці: як рахують штрафи та збитки

У юридичній площині зберігається подвійний підхід до використання неоподатковуваного мінімуму. Якщо для розрахунку штрафів застосовують 17 гривень, то для кваліфікації тяжкості правопорушення — показник податкової соціальної пільги (1 664 гривні у 2026 році).

Показовим прикладом є майнові злочини. Відповідно до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, крадіжка майна вважається дрібною, якщо її вартість не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У цьому випадку для розрахунку береться саме податкова соціальна пільга: 0,2 помножити на 1 664 гривні. Тобто межа становить 332,8 гривні.

Якщо ж вартість викраденого перевищує 332,8 гривні, для порушника настає кримінальна відповідальність за статтею 185 Кримінального кодексу України. Таємне викрадення чужого майна карається штрафом у розмірі від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів. І саме на цьому етапі для визначення суми штрафу базовою розрахунковою величиною знову стають стандартні 17 гривень.

Таким чином, для визначення порогових значень у злочинах використовується податкова соціальна пільга, тоді як 17 гривень продовжують залишатися технічною величиною для розрахунку самих штрафних санкцій.

Читайте також:

Як продати або купити авто через Дію: інструкція