Студентів-чоловіків можуть відрахувати за відмову від проходження базової військової підготовки

Кабмін дозволив відраховувати з вишів студентів придатних до військової служби, якщо вони відмовляються проходити базову загальновійськову підготовку. 

Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів України. 

Практичну базову підготовку мають проходити студенти вишів, яким є 18 років. Зокрема, чоловіки — обов’язково, жінки — за бажанням. Студенток можуть залучити до такої підготовки, якщо вони виявили на це бажання, не пізніше ніж за шість місяців до початку практичної підготовки.

Базову підготовку згідно з навчальним планом проходять: 

• курсанти вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти; 
• курсанти закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських; 
• поліцейські під час проходження первинної професійної підготовки у закладах освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. 

Від проходження базової військової підготовки звільняються студенти, які: 

• визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби; 
• до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах; 
• проходили військову службу; 
• мають сертифікат про проходження базової підготовки та здобуття військово-облікової спеціальності.

Перед направленням для проходження практичної базової підготовки студенти проходять медичний огляд у порядку, що визначається Міноборони.

Читайте також:

• Рада ухвалила закон про мобілізацію: що зміниться
• Базова військова підготовка для цивільних у чотирьох містах Дніпропетровщини

Фото іллюстративне

Із 1 вересня 2026 року всі учні 1–11 (12) класів комунальних шкіл України, які навчаються очно або у змішаному форматі, отримуватимуть безоплатне гаряче харчування. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України, повідомляє Міністерство освіти і науки.

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Програма охопить близько 3 мільйонів школярів. Для її реалізації у вересні–листопаді 2026 року держава спрямує до місцевих бюджетів понад 7,4 млрд гривень субвенції.

«Держава завчасно спрямовує громадам потрібний фінансовий ресурс, щоб з 1 вересня безоплатне гаряче харчування стало доступним для всіх учнів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Це дає громадам можливість заздалегідь підготуватися до нового навчального року, вчасно провести всі закупівлі та якісно організувати харчування дітей», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Держава фінансуватиме вартість продуктів із розрахунку 50 гривень на день для учнів початкової школи та 60 гривень — для учнів базової й профільної середньої освіти. Виняток становитимуть окремі прифронтові області, де діятиме спеціальний механізм фінансування за участю Всесвітньої продовольчої програми ООН.

Обсяг коштів для кожної області визначатимуть залежно від кількості учнів, формату навчання, кількості навчальних днів, рівня відвідуваності, вартості харчування та моделі його організації в громаді. Розподіл субвенції здійснюватимуть обласні та Київська міська державні адміністрації.

Крім того, у школах планують запровадити системний моніторинг організації харчування. За підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні також розробляють цифровий інструмент, який допоможе відстежувати ціни на продукти та вартість послуг харчування.

Розширення програми є частиною Стратегії реформування системи шкільного харчування до 2027 року, яку реалізують за ініціативою першої леді України Олени Зеленської. Її мета — забезпечити дітей якісним і здоровим харчуванням, а також модернізувати шкільні харчоблоки та оновити підходи до організації харчування.

Фото: Пресс-центр НБУ 

Із 4 вересня 2026 року в Україні з’явиться нова банкнота номіналом 2 000 гривень, повідомляє Вільногірськ IN.UA. із посиланням на Національний банк України. 

У Нацбанку пояснюють: запровадження купюри пов’язане не лише зі зростанням цін, а й зі змінами в економіці та потребою зробити готівкові розрахунки зручнішими.

За словами голови НБУ Андрія Пишного, від часу появи банкноти номіналом 1 000 гривень у 2019 році середня зарплата в Україні зросла майже втричі, а рівень цін – приблизно удвічі. Водночас обсяг готівки в обігу перевищив 970 млрд гривень, а понад половину її вартості вже становлять саме тисячогривневі купюри. У світовій практиці центральних банків це є одним із показників необхідності введення банкноти вищого номіналу.

У НБУ також наголошують, що під час війни готівка залишається важливим платіжним засобом, особливо в громадах, де через обстріли можуть виникати перебої зі зв’язком або безготівковими розрахунками.

Нова банкнота має зробити обіг готівки більш зручним. Для держави це означає менші витрати на друк, транспортування та зберігання грошей, для банків і бізнесу – швидше обслуговування та менші обсяги готівки, а для громадян – зручніше користування великими сумами.

Банкнота виконана у синіх кольорах і присвячена українському поету, дисиденту та правозахиснику Василю Стусу. На її лицьовому боці розміщено його портрет, а на зворотному – будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався. У дизайні також використані мотиви мозаїк Алли Горської та рядок із поезії Стуса: «І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве».

Окрему увагу приділили захисту нової купюри. Вона містить понад 20 захисних елементів, зокрема нову анімовану полімерну стрічку, на якій під час нахилу банкноти Тризуб змінюється на знак гривні. За інформацією НБУ, це перша у світі банкнота з такою технологією захисту.

В обіг нову банкноту введуть 4 вересня 2026 року. Дату обрали символічно: саме цього дня у 1965 році Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою взяв участь у першому відкритому протесті проти політичних репресій у СРСР, а 4 вересня 1985 року загинув у радянському таборі.