Студентів-чоловіків можуть відрахувати за відмову від проходження базової військової підготовки

Кабмін дозволив відраховувати з вишів студентів придатних до військової служби, якщо вони відмовляються проходити базову загальновійськову підготовку. 

Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів України. 

Практичну базову підготовку мають проходити студенти вишів, яким є 18 років. Зокрема, чоловіки — обов’язково, жінки — за бажанням. Студенток можуть залучити до такої підготовки, якщо вони виявили на це бажання, не пізніше ніж за шість місяців до початку практичної підготовки.

Базову підготовку згідно з навчальним планом проходять: 

• курсанти вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти; 
• курсанти закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських; 
• поліцейські під час проходження первинної професійної підготовки у закладах освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. 

Від проходження базової військової підготовки звільняються студенти, які: 

• визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби; 
• до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах; 
• проходили військову службу; 
• мають сертифікат про проходження базової підготовки та здобуття військово-облікової спеціальності.

Перед направленням для проходження практичної базової підготовки студенти проходять медичний огляд у порядку, що визначається Міноборони.

Читайте також:

• Рада ухвалила закон про мобілізацію: що зміниться
• Базова військова підготовка для цивільних у чотирьох містах Дніпропетровщини

Школи зможуть поєднувати очне та дистанційне навчання, використовувати облаштовані укриття й змінювати розклад залежно від безпекової ситуації. Однак нові вимоги залишають запитання: як проводити уроки в холодних і переповнених укриттях та що робити, якщо через відключення світла неможливо навчатися онлайн?

Детальніше про те, як організовуватимуть навчання школярів, які предмети матимуть пріоритет і чому нові вимоги викликали дискусію, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Як школи організовуватимуть навчання під час тривог

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький опублікував допис про рішення уряду щодо організації навчання під час тривалих повітряних тривог. Зокрема, йдеться про можливість поєднання очного та дистанційного форматів, використання облаштованих укриттів і гнучке планування розкладу. Публікація викликала жваве обговорення в коментарях.

Навчальний процес може відбуватися в кількох форматах:

• очно в класах, коли це дозволяє безпекова ситуація;
• в облаштованих укриттях;
• у змішаному форматі, коли очне навчання поєднують із дистанційним.

Громади мають допомогти закладам освіти адаптувати навчання до безпекових викликів. Зокрема, їм доручили опрацювати можливість використання інших облаштованих укриттів, а не лише тих, що розташовані безпосередньо в будівлі школи.

Конкретний формат занять залежатиме від можливостей закладу освіти та умов, у яких перебуватимуть діти під час повітряних тривог.

Які предмети матимуть пріоритет

Якщо місткість укриття не дозволяє проводити там усі уроки, першочергово рекомендують організовувати заняття з предметів, що належать до таких освітніх галузей:

• математичної;
• природничої;
• мовно-літературної;
• громадянської та історичної.

Інші предмети за потреби можна вивчати дистанційно. Водночас конкретний розклад і розподіл занять залежатимуть від можливостей кожного закладу освіти.

Якими мають бути шкільні укриття

Укриття в школах, які працюють очно, повинні бути придатними для тривалого перебування дітей. Йдеться не лише про можливість сховатися під час повітряної тривоги, а й про створення умов для продовження навчання.

Зокрема, в укриттях мають бути:

• облаштовані навчальні місця;
• належне освітлення;
• резервне живлення;
• доступ до інтернету;
• належні санітарні умови.

Громади мають приділити особливу увагу забезпеченню необхідних умов і допомогти закладам освіти реалізувати обрані моделі навчання.

Міністерство освіти і науки щомісяця відстежуватиме виконання урядового рішення.

Як батьки дізнаватимуться про зміни в розкладі

Ще одна вимога стосується передбачуваності навчального процесу для родин. Батьки мають заздалегідь розуміти, як навчатимуться діти, та мати можливість планувати власний день.

Для цього розклади повинні бути гнучкими, а формати навчання – прогнозованими. Тобто заклади освіти мають завчасно пояснювати, як організовуватимуть заняття, зокрема за умов тривалих повітряних тривог.

Водночас у коментарях до допису про рішення уряду користувачі звертають увагу на труднощі, які можуть виникнути під час його реалізації.

“А тепло там має бути?”: що пишуть люди про навчання в укриттях

Одне з головних питань, яке порушують коментатори, – чи можна забезпечити комфортні умови для дітей у приміщеннях, не пристосованих до тривалого перебування.

Оксана Жданова Павленко запитує, чи передбачене опалення в укриттях, адже, за її словами, деякі з них сирі та холодні. Вона також зазначає, що після кількох годин перебування в таких умовах діти можуть хворіти.

Ірина Чорна закликає представників влади особисто подивитися, як облаштовані шкільні підвали. У своєму коментарі вона описує недостатнє освітлення, велику кількість дітей у спільному приміщенні та брак місць для сидіння. Окремо жінка наголошує на психологічному стані школярів і педагогів, які мають продовжувати навчання, коли над ними лунають вибухи.

На проблеми з вентиляцією, браком місць і шумом також звертає увагу Юлія Вахутко. За її словами, в окремих укриттях немає належної вентиляції, а коли спускаються всі діти, їм може не вистачати місця.

Лариса Шевченко теж вказує на труднощі з організацією уроків у таких умовах. Вона пише, що діти змушені сидіти на стільцях і виконувати письмові завдання на колінах, а під час тривалих тривог виникають проблеми із задухою та доступом до інтернету.

Таким чином, коментатори ставлять під сумнів можливість повноцінного навчання в укриттях, де, за їхніми словами, немає необхідних умов. Водночас ці повідомлення відображають особистий досвід і оцінки авторів коментарів, а не перевірені дані про стан усіх шкільних укриттів.

Хто має облаштовувати укриття та фінансувати роботи

Ще одна тема, яка викликала обговорення, – відповідальність за створення умов для навчання.

Аня Іванова критикує підхід, за якого від шкіл очікують виконання нових вимог без належної фінансової підтримки. Вона стверджує, що вчителі, батьки та працівники закладів власними силами й коштами облаштовували укриття, а тепер від них очікують створення повноцінних навчальних просторів.

“Ви не будете гарно виглядати, як напишете вказівку”, – пише коментаторка, закликаючи спочатку забезпечити фінансування та необхідні ресурси, а вже потім вимагати виконання нових завдань.

Ці коментарі демонструють невдоволення частини користувачів тим, що від педагогів очікують виконання нових вимог, тоді як питання фінансування, будівництва та належного облаштування укриттів, на їхню думку, залишаються невирішеними.

“Дітям треба навчатись”: чого очікують від організації освітнього процесу

Попри різку критику, у коментарях звучить і думка про необхідність продовжувати навчання. Зокрема, Лариса Шевченко наголошує, що дітям потрібно здобувати освіту, але в умовах війни важливо враховувати їхній фізичний і психологічний стан.

Вона закликає до гнучкішого та людянішого підходу, зважаючи на тривоги, нічні обстріли, перебування в укриттях і технічні перешкоди для дистанційних занять.

Загалом серед наданих коментарів переважають критичні оцінки практичної реалізації урядового рішення. Користувачі зосереджуються на чотирьох проблемах: безпечності та комфорті укриттів, фінансуванні необхідних робіт, реальній доступності дистанційного навчання й додатковому навантаженні на педагогів та родини.

Головне питання, яке порушують учасники обговорення, полягає не в тому, чи потрібно дітям навчатися під час війни, а в тому, як організувати освітній процес так, щоб вимоги відповідали реальним можливостям шкіл і не створювали додаткових ризиків для дітей та педагогів.

Чи можна залишатися в класі під час повітряної тривоги

Попри можливість змінювати формат навчання, безпека дітей і педагогів залишається безумовним пріоритетом. Під час повітряної тривоги перебування в укритті є обов’язковим.

Нові підходи не скасовують правил безпеки. Як саме їх реалізовуватимуть на практиці, залежатиме від можливостей конкретного закладу освіти, стану укриття та рішень адміністрації й громади.

Водночас коментарі під дописом свідчать, що для частини батьків і педагогів ключовим залишається питання практичної реалізації нових вимог: перш ніж вимагати проведення уроків в укриттях, необхідно забезпечити умови, у яких діти зможуть перебувати безпечно та продовжувати навчання.

Джерело: Facebook Сергій Корецький.

Читайте також:

Де у Вільногірську розташовані укриття: перелік адрес і місткість

У Верхньодніпровській громаді Дніпропетровської області перевіряють інформацію про поховання чоловіка, який, за повідомленнями в соцмережах, міг служити у російській армії. У публікаціях стверджують, що 35-річного Олександра Оленченка поховали в селі Домоткань як пожежника-рятувальника, який загинув під час виконання службових обов’язків. 

Детальніше про те, що відомо про поховання та як на поширену інформацію відреагувала місцева влада, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Що відомо про Олександра Оленченка

Інформація про поховання чоловіка, якого пов’язують зі службою у збройних силах Російської Федерації, з’явилася в соціальних мережах. У дописі стверджується, що в селі Домоткань Верхньодніпровської громади поховали Олександра Оленченка, 16 вересня 1991 року народження.

За версією автора публікації, чоловіка поховали під виглядом пожежника-рятувальника, який загинув під час виконання службових обов’язків. Автор також припускає, що саме таке пояснення могло не викликати зайвих запитань у місцевих мешканців.

У дописі зазначається, що автор разом із командою Центру “Миротворець” дослідив біографію чоловіка та його сторінку в соціальних мережах.

За оприлюдненою інформацією, Оленченко народився в Республіці Мордовія, а проживав і був зареєстрований у Москві та Пензі.

Автор стверджує, що у 2017–2019 роках чоловік проходив військову службу у збройних силах РФ, у 2022–2023 роках працював пожежником у Міністерстві надзвичайних ситуацій Москви, а у 2024–2026 роках знову служив у російській армії. Як можливе підтвердження останнього автор згадує фотографії чоловіка у військовій формі, оприлюднені за відповідний період.

Водночас ці відомості наразі слід розглядати як твердження автора допису. Їхню достовірність мають перевірити компетентні органи.

Як прах чоловіка опинився в селі Домоткань

За інформацією з допису, Олександр Оленченко загинув 13 червня 2026 року. Автор припускає, що це сталося під час обстрілу штабу російсько-окупаційних військ.

Також у публікації стверджується, що особу загиблого встановили за залишками ДНК, після чого тіло кремували. Згодом, за версією автора, батько чоловіка привіз прах до України через Білорусь і Польщу для поховання в селі Домоткань Верхньодніпровської громади.

Автор допису ставить питання про те, на підставі яких документів погодили поховання, хто саме ухвалював відповідні рішення та чи знали місцеві органи влади й інші представники громади про обставини, викладені в публікації.

Він також висловлює припущення, що частина мешканців могла знати про справжню біографію чоловіка, однак не повідомила про це.

Наразі ці твердження не можна вважати офіційно підтвердженими. Зокрема, потребують перевірки обставини загибелі чоловіка, його військова служба, маршрут перевезення праху та документи, на підставі яких організували поховання.

Що відповіла Верхньодніпровська міська рада

Після появи інформації в соціальних мережах Верхньодніпровська міська рада звернулася до правоохоронних органів. Про це повідомило видання “Суспільне Дніпро”.

Мета звернення – з’ясувати фактичні обставини події, перевірити достовірність оприлюднених відомостей і встановити правомірність організації поховання на території громади чоловіка, який, за повідомленнями в соцмережах, міг проходити військову службу у збройних силах РФ.

Крім того, у міській раді розпочали службову перевірку в межах своїх повноважень. Після її завершення та отримання інформації від компетентних органів обставинам події мають надати належну оцінку. За потреби влада обіцяє вжити відповідних заходів у межах законодавства України.

У міській раді наголосили, що поширені в соціальних мережах твердження потребують належної перевірки та документального підтвердження. До встановлення всіх обставин їх не можна вважати остаточно підтвердженими.

Що відомо на цей момент

Станом на 16 жовтня офіційного підтвердження інформації про поховання на території Верхньодніпровської громади чоловіка, який нібито служив у російській армії, немає.

Місцева влада Верхньодніпровської громади закликає громадян не робити передчасних висновків, не поширювати неперевірених відомостей і не звинувачувати будь-кого без установлених фактів.

Подальші висновки щодо обставин поховання можна буде робити після завершення перевірок та отримання офіційних результатів.

Джерело: “Суспільне Дніпро”.