
У Вільногірську підготували проєкт рішення про посмертне присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” Сергію Гармашу, Андрію Цимбалу та Дмитру Жорнику.
Детальніше про життєвий шлях військовослужбовців і те, як у громаді планують увічнити їхню пам’ять, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA
Звання почесного громадянина
Згідно з проєктом рішення Вільногірської міської ради, звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” посмертно пропонують присвоїти трьом військовослужбовцям:
- Сергію Віталійовичу Гармашу – народився 22 січня 1987 року, загинув 31 серпня 2026 року;
- Андрію Анатолійовичу Цимбалу – народився 20 лютого 1975 року, загинув 29 вересня 2026 року;
- Дмитру Едуардовичу Жорнику – народився 23 квітня 1986 року, помер 8 жовтня 2026 року.
Підставами для присвоєння звання є особиста мужність і героїзм, виявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі й незламність духу.
Сергій Гармаш: від участі в АТО до боїв на найгарячіших напрямках
Сергій Гармаш народився у Вільногірську. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи №2 здобув професію скловара у професійно-технічному училищі, нині – ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”.
Трудовий шлях розпочав на підприємстві “Вільногірське скло”, згодом п’ять років працював токарем на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті. Пізніше трудився на ДП 2Вільногірський елеватор” та підстанції 750 кВ “Дніпровська”.
У біографії Сергія були й роки участі в антитерористичній операції на Донецькому напрямку. Тоді він уже став на захист територіальної цілісності України та повернувся додому у званні молодшого сержанта.
У квітні 2022 року його призвали на військову службу за мобілізацією. Він служив у Національній гвардії України на посаді заступника командира бойової машини – навідника-оператора відділення батальйону оперативного призначення. У 2025 році йому присвоїли звання сержанта.
Разом із побратимами вільногірець виконував бойові завдання на різних напрямках, зокрема під Бахмутом і Соледаром, а також у Донецькій, Сумській, Херсонській та Харківській областях.
31 серпня 2026 року Сергій Гармаш загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Веселе Харківського району Харківської області.

Андрій Цимбал: залишився у війську після поранення
Андрій Цимбал народився у Дніпрі 20 лютого 1975 року. Коли йому було два роки, родина переїхала до Вільногірська. Тут він навчався у середній школі №5, а згодом у місцевому професійно-технічному училищі здобув професію машиніста екскаватора.
Після служби у Військово-морському флоті Андрій працював помічником машиніста екскаватора на руднику Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, а пізніше – на збагачувальній фабриці, на дільниці зневоднення пісків.
У березні 2022 року його призвали до війська за мобілізацією. Андрій виконував бойові завдання на різних напрямках, однак під Торецьком дістав важке поранення. За станом здоров’я його комісували, але він вирішив залишитися у лавах Збройних сил України.
За час військової служби захисника відзначили Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ “Кращий сержант (старшина) ЗСУ” та медаллю “За військову звитягу”.
29 вересня 2026 року Андрій Цимбал загинув унаслідок ураження ударним безпілотником російських військ типу “Ланцет” у населеному пункті Артемівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Дмитро Жорник: повернувся до Вільногірська та став на захист України
Дмитро Жорник народився у Вільногірську 23 квітня 1986 року. Після закінчення загальноосвітньої школи №3 здобув фах механіка в місцевому технікумі, а вищу освіту за спеціальністю отримав у Національній металургійній академії у Дніпрі.
Трудову діяльність Дмитро розпочав в обласному центрі, проте згодом повернувся до рідного міста. Працював на руднику філії “Вільногірський ГМК” АТ “ОГХК”.
У липні 2026 року Дмитра призвали на військову службу за мобілізацією. Після навчання він виконував бойові завдання на Харківському напрямку.
8 жовтня 2026 року Дмитро Жорник помер поблизу населеного пункту Співаківка Ізюмського району Харківської області.

Читайте також:
Підписуйтесь







