У Дніпрі хочуть повернути старі назви: Короленка, Фабра та Амурський міст

У Дніпрі планують повернути старі назви 41 топоніму, серед яких вулиці, площі та парки. Це рішення стало частиною дискусії про збереження культурної спадщини міста та відновлення його історичної ідентичності.

Про це повідомляє Інформатор. 

У липні 2024 року у Дніпрі та області перейменували 292 обʼєкти. Загалом у Дніпрі перейменували 141 топонім. 

16 жовтня на сайті мерії Дніпра було розміщено проєкт рішення Дніпровської міської ради. У ньому зазначається, що 41 перейменованому топоніму хочуть повернути старі назви.

Список топонів( діюча назва-стара назва):

• вулиця Дениса Котенка – вулиця 152-ї дивізії;
• вулиця Кирила Осьмака – вулиця 20-річчя Перемоги;
• район Нижньодніпровський – район Амур-Нижньодніпровський;
• міст Старий – міст Амурський;
• сквер Задніпровський – сквер Амурський парк;
• вулиця Лазаря Глоби – вулиця Андрія Фабра;
• вулиця Юрія Горліса-Горського – вулиця Арсенальна;
• провулок Євгена Тимченка – провулок Арсенальний;
• вулиця Івана Кобзи – вулиця Білоріченська;
• вулиця Василя Шкляра – вулиця Богданова;
• вулиця Артема Веделя – вулиця Братьска;
• провулок Миколи Пимоненка – провулок Братський;
• провулок Мелетія Смотрицького – провулок Визволення;
• сквер Таромський – сквер імені Івана Волівача;
• вулиця Олекси Тихого – вулиця Гвая;
• вулиця Генерала Удовиченка – вулиця Генерала Волівача;
• вулиця Степана Чарнецького – вулиця Генерала Ткаченка;
• провулок Михайла Гайворонського – провулок Генерала Ткаченка;
• сквер Соборний – сквер імені Івана Старова;
• вулиця Івана Нечуя-Левицького – вулиця Каруни;
• вулиця Адмірала Білинського – вулиця Каспійська;
• провулок Тараса Трясила – провулок Кибальчича;
• вулиця Первозванівська – вулиця Короленка;
• провулок Самійла Кішки – провулок Короленка;
• вулиця Олександра Щербакова – вулиця Леоніда Стромцова;
• вулиця Євгена Плужника – вулиця Лосева;
• вулиця Злуки – вулиця Олександра Оцупа;
• бульвар Королеви Анни – бульвар Платонова;
• вулиця Модеста Менцинського – вулиця Приморська;
• вулиця Тодося Осьмачки – вулиця Рудниченка;
• вулиця Михайла Медведя – вулиця Співдружності;
• вулиця Винахідниці Ющенко – вулиця Старова
• провулок Кирила Стеценка – провулок Старова;
• вулиця Генерала Грекова – вулиця Стародубцева;
• вулиця Павла Скоропадського – вулиця Столярова;
• узвіз Княжий – узвіз Струківський;
• вулиця Докії Гуменної – вулиця Таращанська;
• вулиця Сергія Васильківського – вулиця Фартушного;
• вулиця Василя Совенка – вулиця Хандоги;
• вулиця Олександра Мишуги – вулиця Шаляпіна;
• вулиця Івана Шулика – вулиця Якова Самарського.

Підпису мера на документі ще немає, тож чинності він поки не набув.

Читайте також:

• Дніпропетровський фермер виростив гігантський гарбуз і встановив національний рекорд
• Дніпровська міськрада повернула до комунальної власності дитячу бібліотеку, яку забрали шахрайським шляхом у 2012 році

Після того, як народний депутат Дмитро Чорний публічно підняв тему критичної ситуації з електропостачанням у містах без централізованого опалення та ініціював звернення до Кабінету Міністрів України, редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до нього за коментарем. Ми запитали, як саме він бачить механізм захисту Вільногірської громади від тривалих і небезпечних відключень електроенергії.

Редакція Вільногірськ IN.UA поставила депутату пряме запитання: як саме він бачить можливість перегляду механізму відключень електроенергії для Вільногірської громади. У відповіді Дмитро Чорний окреслив своє бачення.

Адаптовані та рівномірні графіки.
На думку депутата, для таких громад мають діяти не загальні, а адаптовані графіки. Якщо через дефіцит електроенергії світла немає умовно 16 годин на добу, ці години потрібно розподіляти рівномірно: 4 години без світла, 2 години зі світлом, а не по 7-8 годин поспіль. Це може допомогти квартирам не охолоджуватися критично і підтримувати більш-менш прийнятну температуру.

Реєстр будинків з електроопаленням.
Депутат пропонує створити офіційний реєстр будинків, де електрика є єдиним або основним джерелом тепла. Такі будинки, за його словами, мають бути віднесені до критичної інфраструктури і не підлягати відключенням.

Температурний поріг і моніторинг.
Ще одна пропозиція полягає у встановленні чіткого температурного порогу. При досягненні критично низької температури відключення в таких будинках мають бути заборонені. Паралельно має діяти система моніторингу температури.

Відкритість і контроль.
“Потрібні щотижневі публічні звіти про заживлення таких будинків і фактичні відключення, щоб уникнути хаосу та конфліктів”, – зазначив Дмитро Чорний у відповіді для редакції.

З цього приводу редакція додатково звернулася до народного депутата з уточнювальним запитанням: хто саме, на його думку, має готувати такі звіти, перед ким вони повинні оприлюднюватися і в якій формі. Станом на момент публікації відповіді на це запитання редакція ще не отримала.

Читайте також:

У Вільногірську збирають підписи на звернення щодо зміни графіку відключень

Це свято щороку відзначають у день проголошення Акта Злуки між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною Республікою у 1919 році.

Деталі на Вільногірськ IN.UA

Історія свята 

22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві відбулася урочиста церемонія проголошення Акта Злуки — об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в одну незалежну державу. Під час зібрання було зачитано “Універсал соборності”, у якому наголошувалося, що відтепер в єдине ціле поєднуються частини України, розділені століттями: Західноукраїнська Народна Республіка  та Наддніпрянська Україна. У документі підкреслювалося, що здійснилися вікові прагнення українського народу, за які боролися й віддавали життя найкращі його сини, і віднині існує єдина незалежна Українська Народна Республіка.

Офіційно це свято було запроваджене у 1999 році, зважаючи на політичну та історичну важливість об’єднання УНР і ЗУНР для створення єдиної соборної української держави.

Символом Дня Соборності став живий ланцюг — традиційна акція, під час якої люди беруться за руки, формуючи безперервний ланцюг єдності. Такий ланцюг демонструє прагнення українців до злагоди та солідарності, нагадуючи про історичне об’єднання країни.