Українці знову можуть замовляти індивідуальні номери для автівок: скільки це коштує

Міністерство внутрішніх справ відновило послугу щодо замовлення індивідуальних номерних знаків. Тепер водії та водійки можуть замовити номери для автомобілів за власними побажаннями.

Про це йдеться на сайті Уряду.

Індивідуальні номерні знаки для авто

Індивідуальні номерні знаки популярні серед водіїв та водійок. Їх знову можна замовляти у Сервісних центрах МВС та в Кабінеті водія. Додаток до номерного знаку державної реєстрації транспорту, за замовленням власника, є унікальним і не може повторюватись. 

Номерний знак для легкових автомобілів може містити від трьох до восьми символів – від трьох до восьми літер чи від трьох до семи літер і цифр.

А напис для мотоциклів –  від трьох до шести символів – від двох до п’яти літер і цифр. 

Обов’язкова умова, що індивідуальний номерний знак має містити не менше двох літер.

Вартість послуги:

• номерний знак для легкових авто – 204 гривень;
• для мотоциклів –  92,4 гривні;
• три символи (мінімальне замовлення) – 300 гривень;
• кожний наступний (до восьми символів) – 90 гривень;
• графічний елемент – 500 гривень.

Отримати індивідуальний номерний знак можливо двома способами:

• самостійно у Головному сервісному центрі МВС у Києві – в управлінні стандартизації за адресою вул. Мрії, 19;
• доставленням на відділення «Нової Пошти». 

Виготовлення номерів триває протягом 40 днів.

Додаткова інформація за телефонами: (044) 374-13-67 або (044) 374-13-68.

Читайте також:

• Мобілізація транспорту: у кого можуть вилучити авто на потреби ЗСУ

12 вересня в Україні відзначають День українського кіно. Це нагода згадати, як за понад століття кінематограф пройшов шлях від перших експериментів із рухомими зображеннями до міжнародного визнання. 

Від класичних стрічок Олександра Довженка та Сергія Параджанова до сучасних документальних фільмів – розповідаємо про історію українського кіно та знакові стрічки, які варто побачити, на Вільногірськ IN.UA.

Від перших кінокадрів до світового визнання: як розвивався український кінематограф

Історія українського кінематографу бере початок наприкінці XIX століття. У 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко створив апарат, здатний знімати та відтворювати рухомі зображення. Це сталося за два роки до появи відомого винаходу братів Люм’єр. У ті часи кінематограф називали “рухомою фотографією”.

Перший публічний кінопоказ в Україні відбувся 2 грудня 1896 року в Харківському оперному театрі, де нині розташована обласна філармонія. Глядачам продемонстрували кілька короткометражних стрічок, знятих у Харкові фотографом Альфредом Федецьким – одним із перших українських кінооператорів документальної хроніки.

Після цього кінематограф почав розвиватися й в інших українських містах. У Дніпрі, Києві та Одесі з’являлися невеликі кіностудії, де створювали перші водевілі, комедії та драматичні стрічки.

Важливою подією став 1930 рік, коли відбулася прем’єра першого звукового фільму “Ентузіазм: Симфонія Донбасу” режисера Дзиги Вертова.

Новий етап розвитку українського кіно пов’язують із творчістю Олександра Довженка. Його фільми “Звенигора”, “Арсенал” та “Земля”, створені у 1928-1930 роках, стали знаковими для українського кінематографу.

У 1930-х роках звук з’явився і в роботах режисера Івана Кавалерідзе – “Коліївщина”, “Прометей” та “Наталка Полтавка”.

Після Другої світової війни українське кіно продовжили розвивати режисери Сергій Параджанов, Кіра Муратова та Леонід Осика. Саме в цей період на екранах яскраво проявилися таланти Івана Миколайчука, Леоніда Бикова, Ади Роговцевої та Богдана Ступки, які згодом стали одними з найвідоміших постатей українського кінематографу.

Від класики до сучасності: видатні українські фільми

“Тіні забутих предків” (1965, Сергій Параджанов)

Протягом десятиліть між двома гуцульськими родинами триває запекла ворожнеча. Проте на тлі ненависті та помсти зароджується щире кохання між молодими представниками ворогуючих родів – Іваном і Марічкою. Їм доведеться пройти через численні випробування, перш ніж їхні долі зможуть поєднатися.

Сюжет фільму є своєрідним українським переосмисленням історії Ромео та Джульєтти, створеним за мотивами твору Михайла Коцюбинського. Саме ця стрічка принесла режисеру Сергію Параджанову міжнародне визнання та стала однією з найвідоміших робіт українського кінематографу.

“Камінний хрест” (1968, Леонід Осика)

Фільм створений за мотивами двох новел класика української літератури Василя Стефаника. У центрі сюжету – трагічна історія селянина Івана Дідуха, який прагне кращого життя для своєї родини та вирішує емігрувати до Канади.

Стрічка поєднує галицьку поетичність, мальовничі пейзажі та традиційні вірування з моральними питаннями, актуальними й сьогодні. Доля Дідуха символізує болісний розрив людини з рідною землею та необхідність самостійно відповідати за власний вибір.

Фільм вирізняється глибоким психологізмом і реалістичністю, водночас зберігаючи особливу атмосферу українського поетичного кіно. Саме тому ця історія залишається близькою сучасному глядачеві.

“Білий птах з чорною ознакою” (1971, Юрій Іллєнко) 

“Білий птах з чорною ознакою” – сміливий і новаторський для свого часу фільм Юрія Іллєнка, у якому режисер через поетичну кіномову звертається до складних подій історії Західної України.

У центрі сюжету – родина, яка опиняється в умовах крайньої бідності. Щоб прогодувати сім’ю та врятувати її від злиднів, батько змушений віддати своїх синів у найми. На цьому тлі розгортаються драматичні події, пов’язані з боротьбою за встановлення радянської влади на західноукраїнських землях до та після Другої світової війни.

Стрічка поєднує історичну драму з мотивами народного епосу. Особливої атмосфери їй надають образи дитинства в гірському селі, перші життєві та любовні переживання героїв, які розгортаються на тлі трагічних історичних подій.

“20 днів у Маріуполі” (2023, Мстислав Чернов)

“20 днів у Маріуполі” – документальна стрічка українського журналіста та режисера Мстислава Чернова, яка розповідає про перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну та облогу Маріуполя.

У центрі фільму – робота журналістської команди, яка залишалася в місті під час активних бойових дій і фіксувала наслідки російських атак, життя цивільних, евакуацію та гуманітарну катастрофу. Камера показує події безпосередньо з місця, дозволяючи побачити реальність війни очима людей, які опинилися в оточеному місті.

Стрічка стала важливим документальним свідченням російської агресії проти України та отримала міжнародне визнання. У 2024 році “20 днів у Маріуполі” став першим українським фільмом, який отримав премію “Оскар” у категорії “Найкращий документальний фільм”.

Читайте також:

Осінь прийшла: час для родинних кіно-вечорів

9 вересня на сайті Державної служби зайнятості опублікували вакансію асистента вчителя до одного з вільногірських ліцеїв. 

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA. 

Вимоги до кандидата: 

• освітній рівень молодшого бакалавра, бакалавра, магістра або фахового молодшого бакалавра; 
• знання психології та педагогіки, роботи з дітьми з ООП; 
• досвід роботи. 

Завдання та обовʼязки: 

• соціально-педагогічний супровід учнів з особливими освітніми потребами. 

Режим роботи передбачає 5-денний робочий тиждень та постійне працевлаштування, а умови роботи визначені як оптимальні. 

Заробітна плата становить 19 400 гривень. 

Якщо Вас зацікавила дана вакансія, зверніться до Центру зайнятості, вказавши номер вакансії – 04602609100007. Телефон для отримання додаткової інформації про вакансію: +380684916873. 

Джерело: сайт Державної служби зайнятості. 

Читайте також:

Відкрита вакансія: практичний психолог до Вільногірського фахового коледжу