
Представники Національного музею історії України показали, який вигляд має скульптурка вепра 400–300 років до нашої ери.
Про це повідомляє Скарбниця Національного музею історії України.
У 1970 році неподалік сучасного міста Покров на Дніпропетровщині археологи Інституту археології АН УРСР під керівництвом Бориса Мозолевського розпочали масштабні розкопки скіфських курганів.
Однією зі знахідок стала золота скульптурка вепра, виявлена в кургані під назвою Хомина Могила. Насип заввишки понад 3 метри приховував три усипальниці — чоловіка-воїна, жінки та юнака. Хоча поховання воїна було пограбоване ще в давнину, уціліла золота фігурка вепра, що, ймовірно, слугувала ручкою до чаші.
“Фігурку тварини зроблено з кількох спаяних між собою частин. Невеликими срібними вставками майстер виділив смертоносні ікла, насічками – позначив густу щетину. Вепр мовбито завмер, але у всьому його тілі відчувається сила і пружність, готовність до рішучих дій” – розповіли представники музею.
Історики припускають, що ця чаша мала особливе значення. За свідченнями Геродота, скіфський цар щороку влаштовував ритуальні бенкети на честь бога війни — скіфського Ареса. Під час урочистостей воїни розповідали про бойові подвиги, а найхоробрішим цар власноруч подавав чашу з вином. Ті ж, хто не вбив жодного ворога, залишалися осторонь.
З огляду на символіку вепра як образу бога війни у скіфів, знайдена фігурка вказує на високе становище її власника — ймовірно, видатного воїна, учасника численних військових походів.
Читайте також:
- Надходження до бюджету України від грального бізнесу зросли у 143 рази у порівнянні з довоєнним періодом
- На Дніпропетровщині за І квартал “швидка” понад 200 разів виїжджала до постраждалих від обстрілів
Підписуйтесь