Відповідно до статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” представники місцевого самоврядування зобов’язані щорічно подавати декларації про свої доходи та майно.

У цьому матеріалі журналісти Вільногірськ IN.UA зібрали інформацію про майно та доходи заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради – директорки департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Інни Петруші.

Статки Інни Петруші

Як відомо з декларації оприлюдненої Інною Петрушею на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) її основний дохід у 2024 році надійшов у вигляді заробітної плати на посаді керівниці департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради, на загальну суму у 652,2 тисячі гривень або приблизно 54,3 тисячі гривень на місяць.

Також Інна Петруша задекларувала квартиру площею 64,1 метра квадратних, якою володіє спільно з Ольгою Петрушею. Квартира у власності Петруші перебуває з 2003 року, вказавши їх вартість 12 гривень.

Журналісти вирішили з’ясувати, чому приблизна вартість нерухомості, яку декларує чиновниця, становить 12 гривень?

Відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” з пунктом 3 частини 1 статті 46, суб’єкти декларування повинні зазначати вартість майна на дату набуття права власності або за останньою грошовою оцінкою.

У випадку якщо оцінку не проводили або відсутні документи з оцінкою, то вартість може бути зазначена символічно (наприклад, 1 гривня) або як сума, що міститься в правовстановлюючих документах.

Крім того, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у своїх роз’ясненнях часто наголошує, що в деклараціях потрібно вказувати саме документально підтверджену вартість, а не ринкову чи приблизну. Якщо документальної вартості немає, можна вказати мінімальну суму.

Таким чином, посадовиця вказала мінімальну вартість нерухомого майна у декларації. Це може бути пов’язано з тим, що на момент набуття права власності або останньої грошової оцінки відсутні документально підтверджені дані про реальну вартість об’єкта. Відповідно до вимог законодавства, у такому випадку допустимо зазначити символічну або мінімальну суму.

Оновлено: у попередній версії матеріалу було допущено неточность та вжито слово депутатка, цю помилку було виправлено. Згідно редакційної політики ми не видаляємо матеріали, а усуваємо недоліки.

Нагадаємо, редакція Вільногірськ.IN.UA. готує серію матеріалів про доходи посадовців. Раніше ми писали, яке майно задекларував міський голова Вільногірська Володимир Василенко.

Читайте також:

• На Дніпропетровщині викрили поліцейського, який вимагав 28 тисяч гривень
• Коли Вільногірськ буде без світла: планові роботи з ремонту електромереж

У Вільногірську міський суд виніс вирок жінці, яку визнали винною у крадіжці пральної машини свого співмешканця. Суд призначив покарання з іспитовим строком.

Детальніше про обставини справи читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Винесла пральну машину під виглядом власної

Як встановив суд, 20 квітня 2026 року близько 13:30 обвинувачена перебувала у квартирі у Вільногірську, де проживала разом із потерпілим. Саме тоді у неї виник намір викрасти пральну машину марки Candy, яка належала співмешканцю.

Оскільки самостійно винести техніку вона не могла, жінка звернулася по допомогу до випадкового водія, якого зустріла біля будинку. Вона повідомила чоловікові неправдиву інформацію, що пральна машина належить їй, тому він погодився допомогти перенести техніку, не підозрюючи про злочинні наміри.

За висновком судової товарознавчої експертизи, вартість викраденої пральної машини Candy CS3 1052D2-S становила 5 566 гривень 67 копійок. Після викрадення жінка розпорядилася майном на власний розсуд, завдавши потерпілому майнової шкоди на цю суму. Згодом техніку було виявлено у ломбарді.

У матеріалах справи зазначено, що обвинувачена вже неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за шахрайство та крадіжки. Востаннє вона була умовно-достроково звільнена у лютому 2024 року після відбуття покарання, однак, за висновком суду, на шлях виправлення не стала й знову вчинила аналогічний злочин.

Суд затвердив угоду про визнання винуватості

Між прокурором та обвинуваченою була укладена угода про визнання винуватості. Жінка повністю визнала свою провину, щиро розкаялася та добровільно відшкодувала завдані збитки шляхом повернення пральної машини власнику. Пом’якшуючими обставинами суд визнав щире каяття і відшкодування шкоди, а обтяжуючою – рецидив злочину.

Суд визнав жінку винною за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України – крадіжка, вчинена повторно в умовах воєнного стану. Їй призначили 5 років позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік і 6 місяців. Протягом цього часу вона зобов’язана періодично з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за межі України без погодження.

Читайте також:

У Вільногірську чоловіка засудили за крадіжку телефону

Зображення згенеровано за допомогою ШІ

З липня 2026 року в межах трансформації Сил оборони України запроваджується нова додаткова винагорода для військовослужбовців.  10 000 гривень, а також роз’яснило умови виплат під час виконання обов’язків у тилу, перебування у відпустці або на лікуванні.

Детальніше про це розповіли представники Міноборони.

Кому передбачена виплата на тилових посадах

Винагороду впровадили для військовослужбовців, які не беруть участі в бойових діях, не працюють на пунктах управління та не отримують інших доплат у розмірі 30 000, 50 000 або 100 000 гривень. Кошти виплачуватимуть пропорційно до часу виконання службових обов’язків.

Якщо військовослужбовця з небойової посади залучать до виконання спеціальних або бойових завдань, йому нарахують вищу додаткову винагороду, а виплата 10 000 гривень за цей період скасовується.

Розрахунок під час відпустки

Під час перебування у відпустці додаткова винагорода у розмірі 10 000 гривень не нараховується. За військовим зберігається виключно основне грошове забезпечення. Це правило поширюється на такі випадки:

• щорічна основна відпустка тривалістю від 30 днів;
• відпустка за сімейними обставинами до 10 днів без урахування часу на проїзд;
• додаткова відпустка для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни на 14 днів;
• відпустка після звільнення з полону на 90 днів;
• відпустка для лікування, термін якої визначає військово-лікарська комісія.

Якщо частина місяця припадає на відпустку, винагороду розрахують тільки за дні фактичного виконання службових обов’язків.

Виплати під час лікування

Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 232 від 29 червня 2026 року, період лікування не є підставою для скасування виплати. Під час лікарняного через хворобу або поранення, яке не пов’язане із захистом Батьківщини, військовий отримує основне забезпечення та додатково 10 000 гривень. Після чотирьох місяців безперервного лікування фінансування продовжують виключно на підставі висновку ВЛК та відповідного наказу командира частини.

У разі поранення під час захисту Батьківщини, що обов’язково підтверджується довідкою за формою 5, військовослужбовцю додатково до основного забезпечення виплачують 100 000 гривень на місяць. Ця сума нараховується на період стаціонарного лікування в Україні чи за кордоном, а також під час відпустки для лікування тяжкого поранення за висновком ВЛК. Якщо комісія не класифікує поранення як тяжке, виплата у розмірі 100 000 гривень на час такої відпустки не здійснюється.