Відповідно до статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” представники місцевого самоврядування зобов’язані щорічно подавати декларації про свої доходи та майно.

У цьому матеріалі журналісти Вільногірськ IN.UA зібрали інформацію про майно та доходи заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради – директорки департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Інни Петруші.

Статки Інни Петруші

Як відомо з декларації оприлюдненої Інною Петрушею на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) її основний дохід у 2024 році надійшов у вигляді заробітної плати на посаді керівниці департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради, на загальну суму у 652,2 тисячі гривень або приблизно 54,3 тисячі гривень на місяць.

Також Інна Петруша задекларувала квартиру площею 64,1 метра квадратних, якою володіє спільно з Ольгою Петрушею. Квартира у власності Петруші перебуває з 2003 року, вказавши їх вартість 12 гривень.

Журналісти вирішили з’ясувати, чому приблизна вартість нерухомості, яку декларує чиновниця, становить 12 гривень?

Відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” з пунктом 3 частини 1 статті 46, суб’єкти декларування повинні зазначати вартість майна на дату набуття права власності або за останньою грошовою оцінкою.

У випадку якщо оцінку не проводили або відсутні документи з оцінкою, то вартість може бути зазначена символічно (наприклад, 1 гривня) або як сума, що міститься в правовстановлюючих документах.

Крім того, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у своїх роз’ясненнях часто наголошує, що в деклараціях потрібно вказувати саме документально підтверджену вартість, а не ринкову чи приблизну. Якщо документальної вартості немає, можна вказати мінімальну суму.

Таким чином, посадовиця вказала мінімальну вартість нерухомого майна у декларації. Це може бути пов’язано з тим, що на момент набуття права власності або останньої грошової оцінки відсутні документально підтверджені дані про реальну вартість об’єкта. Відповідно до вимог законодавства, у такому випадку допустимо зазначити символічну або мінімальну суму.

Оновлено: у попередній версії матеріалу було допущено неточность та вжито слово депутатка, цю помилку було виправлено. Згідно редакційної політики ми не видаляємо матеріали, а усуваємо недоліки.

Нагадаємо, редакція Вільногірськ.IN.UA. готує серію матеріалів про доходи посадовців. Раніше ми писали, яке майно задекларував міський голова Вільногірська Володимир Василенко.

Читайте також:

• На Дніпропетровщині викрили поліцейського, який вимагав 28 тисяч гривень
• Коли Вільногірськ буде без світла: планові роботи з ремонту електромереж

У Вільногірській міській раді оновили проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” посмертно. В попередній редакції йшлося про трьох полеглих військовослужбовців, тепер до переліку додали ще одного захисника – Миколу Норенка.

Детальніше про те, чим доповнили оновлений проєкт рішення та що відомо про четвертого захисника – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA 

Кого пропонують відзначити посмертно

Редакція Вільногірськ IN.UA раніше повідомляла, що міська рада розглядає можливість посмертно відзначити трьох військовослужбовців, які загинули, захищаючи Україну. В оновленому документі з’явилося четверте ім’я – Миколи Сергійовича Норенка, який загинув 28 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині.

Згідно з оновленим проєктом рішення Вільногірської міської ради, звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” пропонують присвоїти чотирьом військовослужбовцям:

• Сергію Віталійовичу Гармашу (22 січня 1987 року – 31 серпня 2026 року);
• Андрію Анатолійовичу Цимбалу (20 лютого 1975 року – 29 вересня 2026 року);
• Дмитру Едуардовичу Жорнику (23 квітня 1986 року – 8 жовтня 2026 року);
• Миколі Сергійовичу Норенку (19 листопада 1992 року – 28 травня 2026 року).

Підставою для присвоєння звання у документі зазначають особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі й незламність духу.

Микола Норенко: мріяв про фермерство, але став на захист України

Микола Норенко народився 19 листопада 1992 року у Вільногірську. Базову середню освіту здобував у загальноосвітній школі №5 та вечірній школі. Працював на підприємствах Кам’янського та Вільногірська.

За інформацією громади, чоловік був спокійним, добрим і чуйним. Особливо любив займатися сільським господарством та мріяв про власну фермерську справу.

Однак повномасштабна війна змінила його життєві плани. 9 січня 2026 року Миколу Норенка призвали на військову службу за мобілізацією.

Після проходження навчання він служив гранатометником та оператором безпілотних літальних апаратів в одній із військових частин Збройних сил України.

28 травня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області військовослужбовець зник безвісти.

Після проведення відповідних слідчих дій встановили, що солдат загинув на полі бою. Датою його загибелі визначили 28 травня 2026 року.

Як планують увічнити пам’ять загиблих військових

Окрім присвоєння почесного звання, проєкт рішення передбачає окремий пункт щодо вшанування пам’яті чотирьох захисників.

Виконавчому комітету Вільногірської міської ради пропонують розмістити у холі будівлі виконкому фотографії загиблих військовослужбовців, їхні біографічні довідки та інші інформаційні матеріали.

Читайте також:

У Вільногірську звання почесного громадянина отримають троє військових (посмертно) 

На тлі подій в Україні громади шукають способи забезпечити безперебійну роботу комунальних служб та інших важливих об’єктів. Один із варіантів – облаштування невеликих заправних пунктів із резервом пального, які можуть працювати навіть за відсутності електроенергії. У Вільногірській громаді розглядають можливість облаштування мобільної заправки, яка могла б стати додатковим джерелом пального в умовах воєнних ризиків. 

Редакція Вільногірськ IN.UA запитала секретаря Вільногірської міської ради, чи планують створити таку заправку у Вільногірській громаді та як місто готується до можливих перебоїв із постачанням пального.

Чи може у Вільногірську з’явитися мобільна заправка

Під час розмови з редакцією секретар міської ради Олег Штамбург зазначив, що ідею облаштування мобільної заправки вже обговорювали на робочих нарадах. Зокрема, під час обговорення підготовки до опалювального сезону розглядалися проекти подібного обладнання.

Йдеться про невелику заправну станцію орієнтовним об’ємом 9-10 кубічних метрів, обладнану лічильником і заправним пістолетом. Такий пункт не обов’язково має пересуватися громадою: він може бути встановлений у визначеному місці та використовуватися для заправлення транспортних засобів.

“Я думаю мобільна заправка потрібна. Цікава ідея, правильна, особливо на тлі останніх подій в країні”, – зазначив секретар міської ради, коментуючи можливість реалізації такого рішення.

За його словами, відповідні ідеї вже надходили й від одного з комунальних підприємств. Водночас перед ухваленням рішення потрібно з’ясувати вартість обладнання, умови його придбання та доцільність таких витрат для громади.

Наразі йдеться про опрацювання пропозиції, а не про затверджений проєкт із визначеними термінами реалізації. Як зазначив посадовець, об’єкт дороговартісний. Реалізація його за рахунок місцевого бюджету може стикнутися зі складнощами. Тож, швидше за все, доведеться залучати зовнішнє фінансування.

Для чого громаді потрібен запас пального

Окремо під час розмови секретар міської ради розповів про роботу над створенням резерву пального для потреб громади.

За його словами, держава зобов’язує забезпечувати 14-денний запас пального для критично важливих потреб. У зв’язку із цим міська рада звернулася до оператора “Укрнафти” з листами щодо можливості сформувати відповідний резерв палива.

Громада попросила забезпечити запас у розмірі 10 тонн пального. Наразі міська рада очікує на відповідь щодо цієї пропозиції.

За словами секретаря, подібну роботу проводили й торік. Тепер громада знову розраховує на співпрацю з оператором, щоб мати необхідний резерв на випадок надзвичайних ситуацій.

Чи зможе громада отримувати пальне під час відключень світла

Наявність резерву пального важлива не лише для забезпечення поточних потреб комунальних служб, а й на випадок можливих перебоїв з електропостачанням.

Як пояснив секретар міської ради, у підприємства, з яким ведуть переговори, є генератор та можливості для роботи за таких умов. Це може допомогти забезпечувати доступ до пального навіть тоді, коли електроенергія відсутня.

Водночас остаточні умови співпраці та можливість створення 14-денного запасу для Вільногірської громади залежатимуть від відповіді оператора “Укрнафти”.

Що вирішуватимуть далі

Питання мобільної заправки потребує додаткового опрацювання. Зокрема, міській раді необхідно визначити орієнтовну вартість обладнання, можливі джерела фінансування та те, як саме такий пункт використовуватимуть у громаді.

Секретар міської ради повідомив, що планує повернутися до цього питання під час наступної наради та з’ясувати, як просувається його опрацювання.

Редакція Вільногірськ IN.UA стежитиме за тим, чи вдасться громаді домовитися про запас пального та чи перейде ідея мобільної заправки від обговорення до практичної реалізації.