Відповідно до статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” представники місцевого самоврядування зобов’язані щорічно подавати декларації про свої доходи та майно.

У цьому матеріалі журналісти Вільногірськ IN.UA зібрали інформацію про майно та доходи заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради – директорки департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Інни Петруші.

Статки Інни Петруші

Як відомо з декларації оприлюдненої Інною Петрушею на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) її основний дохід у 2024 році надійшов у вигляді заробітної плати на посаді керівниці департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради, на загальну суму у 652,2 тисячі гривень або приблизно 54,3 тисячі гривень на місяць.

Також Інна Петруша задекларувала квартиру площею 64,1 метра квадратних, якою володіє спільно з Ольгою Петрушею. Квартира у власності Петруші перебуває з 2003 року, вказавши їх вартість 12 гривень.

Журналісти вирішили з’ясувати, чому приблизна вартість нерухомості, яку декларує чиновниця, становить 12 гривень?

Відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” з пунктом 3 частини 1 статті 46, суб’єкти декларування повинні зазначати вартість майна на дату набуття права власності або за останньою грошовою оцінкою.

У випадку якщо оцінку не проводили або відсутні документи з оцінкою, то вартість може бути зазначена символічно (наприклад, 1 гривня) або як сума, що міститься в правовстановлюючих документах.

Крім того, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у своїх роз’ясненнях часто наголошує, що в деклараціях потрібно вказувати саме документально підтверджену вартість, а не ринкову чи приблизну. Якщо документальної вартості немає, можна вказати мінімальну суму.

Таким чином, посадовиця вказала мінімальну вартість нерухомого майна у декларації. Це може бути пов’язано з тим, що на момент набуття права власності або останньої грошової оцінки відсутні документально підтверджені дані про реальну вартість об’єкта. Відповідно до вимог законодавства, у такому випадку допустимо зазначити символічну або мінімальну суму.

Оновлено: у попередній версії матеріалу було допущено неточность та вжито слово депутатка, цю помилку було виправлено. Згідно редакційної політики ми не видаляємо матеріали, а усуваємо недоліки.

Нагадаємо, редакція Вільногірськ.IN.UA. готує серію матеріалів про доходи посадовців. Раніше ми писали, яке майно задекларував міський голова Вільногірська Володимир Василенко.

Читайте також:

• На Дніпропетровщині викрили поліцейського, який вимагав 28 тисяч гривень
• Коли Вільногірськ буде без світла: планові роботи з ремонту електромереж

День Вінні-Пуха відзначають на честь письменника Алана Александра Мілна – автора знаменитих дитячих історій, який народився 18 січня 1882 року в районі Хампстед у Лондоні. Саме він подарував світові Вінні-Пуха та його друзів – персонажів, які вже багато десятиліть залишаються близькими й улюбленими для різних поколінь читачів.

Про повідомляє Ділова Мова. 

Історія створення 

Історія Вінні-Пуха має цілком реальне походження. Як розповідає Ліндсі Маттік у книжці “У пошуках Вінні”, у 1914 році канадський військовий ветеринар Гаррі Колеборн під час служби в Першій світовій війні придбав ведмежа за 20 доларів. Він назвав його Вінні на честь свого рідного міста Вінніпег. Він став талісманом полку, що перебував в Англії, а згодом, перед відправленням солдата на фронт у Францію, його залишили в Лондонському зоопарку – там було безпечніше.

Цікавий факт: на відміну від літературного персонажа, справжня Вінні була дівчинкою. Образ Вінні-Пуха Мілн створив, надихнувшись плюшевим ведмедиком свого сина Крістофера Робіна. А частина імені “Пух”, за однією з версій, походить від імені лебедя. Деякі дослідники вважають, що родина Мілнів зустріла лебедя на ім’я Вінні під час відпустки, а сам письменник згадував його у вірші “Дзеркало”.

День Вінні-Пуха – це гарна нагода повернутися до теплих спогадів дитинства й дізнатися більше про історію улюблених героїв. Усвідомлення того, що казковий ведмедик має реальне історичне підґрунтя, робить його образ ще більш зворушливим і особливим для читачів будь-якого віку.

Читайте також:

День брауні: готуємо найсмачніший десерт за лічені хвилини

17 січня у світі відзначають День піци – з хрумкою скоринкою, тягучим сиром і безліччю начинок на будь-який смак – піца об’єднує людей у різних країнах і культурах. У цей день пропонуємо згадати її історію та приготувати домашню піцу “Маргариту”.

Більше на Вільногірськ IN.UA 

Історія 

Сучасна піца у звичному для нас вигляді з’явилася в італійському Неаполі у XVIII столітті. Однією з найвідоміших сторінок її історії став 1889 рік, коли неаполітанський майстер Раффаеле Еспозіто приготував особливу піцу на честь королеви Маргарити Савойської. Для неї він використав помідори, моцарелу та базилік – інгредієнти, що відтворюють кольори італійського прапора. Саме так народилася піца “Маргарита”, яка згодом здобула світову популярність.

У 2017 році мистецтво неаполітанських піцайоло офіційно визнали нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО, що підтвердило унікальну культурну й гастрономічну цінність піци. 

В Італії Всесвітній день піци відзначають 17 січня — у день святого Антонія Абата, покровителя пекарів і піцайоло. Особливо урочисто це свято проходить у Неаполі, де його традиційно вважають професійним днем майстрів піци.

Рецепт піци 

Інгредієнти: 

Тісто:

• 400 грамів борошна +для підпилу; 
• 200 мілілітрів води; 
• 10 грамів пресованих дріжджів; 
• 1 столова ложка олії; 
• 0,5 чайної ложки цукру; 
• дрібка солі. 

Соус: 

• 150 грамів томатів пелаті; 
• 2 зубчики часнику; 
• 1 столова ложка оливкової олії; 
• 3 листочки базиліку; 
• дрібка солі; 
• дрібка цукру. 

Начинка: 

• 150 грамів сиру моцарела; 
• 1 томат; 
• 10 листочків базиліку для подачі. 

Приготування:

Готуємо тісто

1. Опара: У мисці змішайте теплу воду, дріжджі, цукор та сіль. Перемішайте до розчинення.

2. Заміс: Додайте борошно та олію. Замісіть еластичне тісто, що не липне до рук. Сформуйте кулю.

3. Відпочинок: Залиште тісто в теплому місці на 60 хвилин, потім обімніть його і покладіть у холодильник ще на 60 хвилин.

Робимо соус та начинку

1. Соус: Блендером перебийте томати пелаті з часником, базиліком, олією та спеціями до однорідності.

2. Підготовка: Натріть моцарелу на крупній тертці, томат наріжте тонкими кружальцями.

Збірка та випікання

1. Формування: Розділіть тісто навпіл. Розкочуйте корж товщиною 2 міліметри, зробивши невеликі бортики (до 3 сантиметрів).

2. Начинка: Змастіть основу соусом (відступаючи 2 сантиметри від краю). Рівномірно посипте сиром, а зверху викладіть скибочки томатів.

3. Духовка: Випікайте 20 хвилин при температурі 230°C.

Порада: Свіжі листочки базиліку додавайте вже на готову гарячу піцу перед подачею — так вони збережуть колір та аромат.

Читайте також:

Що приготувати із залишків куті: рецепти