Відповідно до статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” представники місцевого самоврядування зобов’язані щорічно подавати декларації про свої доходи та майно.

У цьому матеріалі журналісти Вільногірськ IN.UA зібрали інформацію про майно та доходи заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради – директорки департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Інни Петруші.

Статки Інни Петруші

Як відомо з декларації оприлюдненої Інною Петрушею на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) її основний дохід у 2024 році надійшов у вигляді заробітної плати на посаді керівниці департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради, на загальну суму у 652,2 тисячі гривень або приблизно 54,3 тисячі гривень на місяць.

Також Інна Петруша задекларувала квартиру площею 64,1 метра квадратних, якою володіє спільно з Ольгою Петрушею. Квартира у власності Петруші перебуває з 2003 року, вказавши їх вартість 12 гривень.

Журналісти вирішили з’ясувати, чому приблизна вартість нерухомості, яку декларує чиновниця, становить 12 гривень?

Відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” з пунктом 3 частини 1 статті 46, суб’єкти декларування повинні зазначати вартість майна на дату набуття права власності або за останньою грошовою оцінкою.

У випадку якщо оцінку не проводили або відсутні документи з оцінкою, то вартість може бути зазначена символічно (наприклад, 1 гривня) або як сума, що міститься в правовстановлюючих документах.

Крім того, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у своїх роз’ясненнях часто наголошує, що в деклараціях потрібно вказувати саме документально підтверджену вартість, а не ринкову чи приблизну. Якщо документальної вартості немає, можна вказати мінімальну суму.

Таким чином, посадовиця вказала мінімальну вартість нерухомого майна у декларації. Це може бути пов’язано з тим, що на момент набуття права власності або останньої грошової оцінки відсутні документально підтверджені дані про реальну вартість об’єкта. Відповідно до вимог законодавства, у такому випадку допустимо зазначити символічну або мінімальну суму.

Оновлено: у попередній версії матеріалу було допущено неточность та вжито слово депутатка, цю помилку було виправлено. Згідно редакційної політики ми не видаляємо матеріали, а усуваємо недоліки.

Нагадаємо, редакція Вільногірськ.IN.UA. готує серію матеріалів про доходи посадовців. Раніше ми писали, яке майно задекларував міський голова Вільногірська Володимир Василенко.

Читайте також:

• На Дніпропетровщині викрили поліцейського, який вимагав 28 тисяч гривень
• Коли Вільногірськ буде без світла: планові роботи з ремонту електромереж

Зображення створено за допомогою ШІ

ГО «Будуємо Україну Разом» збирає волонтерів до будівничого табору в Карпатах. Приєднатися запрошують молодь з усіх куточків України.

У Карпатах із 12 до 19 вересня 2026 року відбудеться волонтерський будівничий табір БУР.  

БУР – це український волонтерський рух, заснований у 2014 році, який об’єднує молодь для відновлення країни, розбудови громад та розвитку волонтерства. 

Захід проходитиме в селі Бабин Косівського району Івано-Франківської області.

Учасники протягом тижня допомагатимуть облаштовувати простір БУР-гір — місце для волонтерської спільноти, де можна навчатися, відновлюватися, відпочивати та разом працювати над новими ідеями.

Програма табору передбачає спільне облаштування простору, будівничі та практичні роботи.

А також тренінги, неформальні обговорення і обмін досвідом.

Окрім волонтерської роботи, учасники зможуть прогулятися карпатськими стежками, разом готувати їжу та проводити вечори у спільноті.

Хто може долучитися

До участі запрошують молодь із різних регіонів України. Зокрема, табір розрахований на тих, хто хоче волонтерити та допомагати громадам, навчитися нових практичних навичок, а також цікавиться відбудовою, спільнотворенням, подорожами Україною та новими соціальними зв’язками.

Попередній будівничий досвід для участі не потрібен. Організатори забезпечують проживання та харчування, а витрати на доїзд покривають частково.

Зареєструватися на БУР-табір можна за посиланням.

Зображення створено за допомогою ШІ

Напередодні нового навчального року Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до освітян та представила практичну пам’ятку щодо застосування державної мови в освітньому середовищі. У ній розглядаються, зокрема, питання спілкування учнів, учителів і батьків на уроках, перервах, позакласних заходах та у шкільних чатах.

За словами Уповноваженої, питання дотримання мовного законодавства у школах нерідко стають предметом дискусій із батьками. 

Чи потрібно учням спілкуватися українською не лише на уроках

У пам’ятці зазначається, що освітній процес не обмежується тривалістю уроків. До нього належать також виховна, організаційна та позакласна діяльність, а також спілкування з учнями й батьками.

Тому, як зазначає Уповноважена, вимога використовувати державну мову поширюється на весь час перебування в закладі освіти та всі види освітньої комунікації.

Як правові підстави у пам’ятці наведені Конституція України, закони «Про національну безпеку України», «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про освіту», а також закон «Про національні меншини (спільноти) України», Європейська хартія регіональних або міноритарних мов, рішення Конституційного Суду України та лист МОН від 27 жовтня 2023 року № 1/16742-23.

Уповноважена також називає зауваження вчителя до учнів щодо використання державної мови під час освітнього процесу законним педагогічним методом, спрямованим на формування ключових компетентностей дитини та її національної ідентичності.

Чому батьки мають використовувати українську у шкільних чатах

Окремо у пам’ятці розглядається питання спілкування батьків у класних чатах, а також із педагогами та адміністрацією школи.

Зазначається, що батьки є учасниками освітнього процесу. Тому спілкування щодо організації навчання, зокрема у батьківських чатах і листуванні з учителями та адміністрацією, належить до публічної сфери освіти. Відповідно, на нього поширюється вимога щодо застосування державної мови.

У пам’ятці також наведено посилання на лист МОН від 5 лютого 2026 року № 1/2199-26, відповідно до якого батьки учнів як учасники освітнього процесу мають дотримуватися вимог законодавства та використовувати державну мову у спілкуванні з дітьми та педагогічними працівниками.

При цьому дія Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не поширюється на сферу приватного спілкування.

Водночас обговорення організації освітнього процесу в месенджерах і чатах, згідно з пам’яткою, є частиною публічної освітньої сфери.

Як учителям рекомендують реагувати

Уповноважена рекомендує педагогам послідовно й коректно нагадувати учасникам освітнього процесу про необхідність використання державної мови під час уроків, виховних заходів, офіційних шкільних подій та у робочих класних чатах.

Також педагогам радять не переходити на мову держави-агресора під час виконання професійних обов’язків, оскільки законодавство захищає мовні права педагога.

Для спілкування з батьками в пам’ятці рекомендують зберігати доброзичливу та впевнену інтонацію, пояснюючи вимоги законодавства без конфронтації. 

Також пропонується використовувати підхід «визнання та розширення»: спочатку визнати право на вільний розвиток мов, після чого пояснити права інших учасників освітнього процесу на отримання інформації та навчання державною мовою.

Яка передбачена відповідальність

У пам’ятці зазначено, що відповідно до статті 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення вимог щодо застосування державної мови у сфері освіти може тягнути за собою попередження або штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 3 400 до 5 100 гривень за перше порушення.

За повторне порушення протягом року передбачений штраф від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 8 500 до 11 900 гривень.

Мови корінних народів та національних меншин

Окремо у пам’ятці зазначено, що законодавство гарантує особам, які належать до корінних народів або національних меншин України, право вивчати відповідну мову в державних, комунальних і корпоративних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

Водночас у документі наголошується, що передбачені законодавством гарантії захисту мов не поширюються на мову держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.