Відповідно до статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” представники місцевого самоврядування зобов’язані щорічно подавати декларації про свої доходи та майно.

У цьому матеріалі журналісти Вільногірськ IN.UA зібрали інформацію про майно та доходи заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради – директорки департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Інни Петруші.

Статки Інни Петруші

Як відомо з декларації оприлюдненої Інною Петрушею на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) її основний дохід у 2024 році надійшов у вигляді заробітної плати на посаді керівниці департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради, на загальну суму у 652,2 тисячі гривень або приблизно 54,3 тисячі гривень на місяць.

Також Інна Петруша задекларувала квартиру площею 64,1 метра квадратних, якою володіє спільно з Ольгою Петрушею. Квартира у власності Петруші перебуває з 2003 року, вказавши їх вартість 12 гривень.

Журналісти вирішили з’ясувати, чому приблизна вартість нерухомості, яку декларує чиновниця, становить 12 гривень?

Відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” з пунктом 3 частини 1 статті 46, суб’єкти декларування повинні зазначати вартість майна на дату набуття права власності або за останньою грошовою оцінкою.

У випадку якщо оцінку не проводили або відсутні документи з оцінкою, то вартість може бути зазначена символічно (наприклад, 1 гривня) або як сума, що міститься в правовстановлюючих документах.

Крім того, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у своїх роз’ясненнях часто наголошує, що в деклараціях потрібно вказувати саме документально підтверджену вартість, а не ринкову чи приблизну. Якщо документальної вартості немає, можна вказати мінімальну суму.

Таким чином, посадовиця вказала мінімальну вартість нерухомого майна у декларації. Це може бути пов’язано з тим, що на момент набуття права власності або останньої грошової оцінки відсутні документально підтверджені дані про реальну вартість об’єкта. Відповідно до вимог законодавства, у такому випадку допустимо зазначити символічну або мінімальну суму.

Оновлено: у попередній версії матеріалу було допущено неточность та вжито слово депутатка, цю помилку було виправлено. Згідно редакційної політики ми не видаляємо матеріали, а усуваємо недоліки.

Нагадаємо, редакція Вільногірськ.IN.UA. готує серію матеріалів про доходи посадовців. Раніше ми писали, яке майно задекларував міський голова Вільногірська Володимир Василенко.

Читайте також:

• На Дніпропетровщині викрили поліцейського, який вимагав 28 тисяч гривень
• Коли Вільногірськ буде без світла: планові роботи з ремонту електромереж

8 серпня відзначають Всесвітній день котів – свято, присвячене одним із найпопулярніших домашніх улюбленців. З цієї нагоди зібрали цікаві факти про пухнастиків, які можуть здивувати навіть їхніх найвідданіших господарів.

Більше – на Вільногірськ IN.UA.

Коти живуть поруч із людьми набагато довше, ніж вважалося раніше

Довгий час вважалося, що першими приручили кішок стародавні єгиптяни – приблизно 4000 років тому. Однак у 2004 році французькі археологи на Кіпрі виявили поховання кішки, вік якої оцінюють у 9500 років. Знахідка свідчить, що історія співіснування людей і котів бере початок ще в добу неоліту.

Траур у Стародавньому Єгипті 

У Стародавньому Єгипті котів вважали священними тваринами. За свідченнями історика Геродота, смерть кішки була великою трагедією для родини – на знак жалоби всі її члени збривали собі брови.

Схожість з тиграми 

Генетично домашні коти дуже близькі до тигрів – їхній ДНК збігається приблизно на 95,6%. Саме спільне походження частково пояснює деякі звички наших улюбленців, зокрема те, що вони мітять територію, полюбляють гратися зі “здобиччю” та проводять багато часу уві сні.

Домінуюча лапа 

Подібно до людей, коти також мають перевагу у виборі домінуючої лапи, тобто можуть бути “правшами” або “лівшами”. Наукові спостереження демонструють певну гендерну закономірність – кішки найчастіше віддають перевагу правій лапі, тоді як коти частіше користуються лівою.

Відбиток носа 

Візерунок поверхні котячого носа є абсолютно унікальним, наче людські відбитки пальців. У природи немає повторів, тож двох котів із абсолютно ідентичними носами просто не існує.

Рекорд найдовшого кота в історії 

Домашні коти зазвичай здаються невеликими та вишуканими тваринами. Але серед них трапляються справжні велетні. Найдовшим котом у світі вважається мейн-кун на ім’я Стьюї, довжина якого сягала 123 сантиметрів. 

Найбагатший кіт у світі 

Найбагатшим котом у світі за версією Книги рекордів Гіннеса вважають Блекі. Після смерті його господаря-мільйонера кіт став спадкоємцем величезного статку – власник не залишив майно своїм родичам, а заповів Блекі близько 7 мільйонів фунтів стерлінгів.

Читайте також:

Перший догфест у Вільногірську: усім сподобався Тофі

У Запорізькій обласній клінічній лікарні успішно виконали пересадку нирки 17-річному Станіславу. Хлопець кілька років боровся з нирковою недостатністю та перебував у очікуванні на відповідного донора.

Про це йдеться на сайті Запорізької обласної державної адміністрації. 

До трансплантації хлопець тричі на тиждень їздив на гемодіаліз із Пʼятихаток до Запоріжжя. Дорога з пересадками займала цілий день. Додому вони з матірʼю Любовʼю поверталися близько першої години ночі. Пані Любов залишила роботу на залізниці, аби весь час бути поряд із сином. 

Жінка вже знала біль непоправної втрати – на війні загинув її старший син. Найбільшим страхом для неї було втратити й молодшого. Кожна поїздка до лікарні ставала для неї символом віри та надії на його одужання.

“Є донор – ці два слова ми чекали роками. Лікар запитав, чи ми згодні. Я одразу крикнула: “Звичайно!”, а син додав: “Я готовий!””, – згадує Любов. 

Коли лікар повідомив про те, що для Станіслава знайшли донорську нирку, вони одразу вирушили до Дніпра. Після підготовки донорського органа до пересадки медики разом із пацієнтом повернулися до Запоріжжя, де й виконали операцію з трансплантації.

Як зазначив завідувач відділення трансплантації та нефрології Запорізької обласної клінічної лікарні Євген Гайдаржа, медики підбирали для хлопця донорський орган із найвищим рівнем сумісності.

“Станіслав тривалий час перебував у листі очікування на трансплантацію. Для молодого пацієнта ми свідомо чекали на максимально сумісний донорський орган. Після появи донора команда діяла максимально оперативно, щоб скоротити час холодової ішемії”, – каже він. 

Наразі Станіслав почувається добре та вже будує плани на майбутнє: 

“Я мрію вступити до університету і стати юристом, мрію подорожувати Україною. Хочу побувати в Одесі, Києві, Харкові, Ужгороді, Чернівцях – скрізь. Але найбільше хочу просто жити у нашій мирній країні”, – каже хлопець.

Читайте також:

Оформлення лікарняних та електронних рецептів: нові правила видачі медичних документів в Україні