Відповідно до статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” представники місцевого самоврядування зобов’язані щорічно подавати декларації про свої доходи та майно.

У цьому матеріалі журналісти Вільногірськ IN.UA зібрали інформацію про майно та доходи заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради – директорки департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Інни Петруші.

Статки Інни Петруші

Як відомо з декларації оприлюдненої Інною Петрушею на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) її основний дохід у 2024 році надійшов у вигляді заробітної плати на посаді керівниці департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради, на загальну суму у 652,2 тисячі гривень або приблизно 54,3 тисячі гривень на місяць.

Також Інна Петруша задекларувала квартиру площею 64,1 метра квадратних, якою володіє спільно з Ольгою Петрушею. Квартира у власності Петруші перебуває з 2003 року, вказавши їх вартість 12 гривень.

Журналісти вирішили з’ясувати, чому приблизна вартість нерухомості, яку декларує чиновниця, становить 12 гривень?

Відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” з пунктом 3 частини 1 статті 46, суб’єкти декларування повинні зазначати вартість майна на дату набуття права власності або за останньою грошовою оцінкою.

У випадку якщо оцінку не проводили або відсутні документи з оцінкою, то вартість може бути зазначена символічно (наприклад, 1 гривня) або як сума, що міститься в правовстановлюючих документах.

Крім того, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у своїх роз’ясненнях часто наголошує, що в деклараціях потрібно вказувати саме документально підтверджену вартість, а не ринкову чи приблизну. Якщо документальної вартості немає, можна вказати мінімальну суму.

Таким чином, посадовиця вказала мінімальну вартість нерухомого майна у декларації. Це може бути пов’язано з тим, що на момент набуття права власності або останньої грошової оцінки відсутні документально підтверджені дані про реальну вартість об’єкта. Відповідно до вимог законодавства, у такому випадку допустимо зазначити символічну або мінімальну суму.

Оновлено: у попередній версії матеріалу було допущено неточность та вжито слово депутатка, цю помилку було виправлено. Згідно редакційної політики ми не видаляємо матеріали, а усуваємо недоліки.

Нагадаємо, редакція Вільногірськ.IN.UA. готує серію матеріалів про доходи посадовців. Раніше ми писали, яке майно задекларував міський голова Вільногірська Володимир Василенко.

Читайте також:

• На Дніпропетровщині викрили поліцейського, який вимагав 28 тисяч гривень
• Коли Вільногірськ буде без світла: планові роботи з ремонту електромереж

Вільногірська міська рада готується затвердити зміни до міської цільової “Програми зайнятості населення на 2023-2027 роки”. Основна мета коригувань — посилення соціального захисту громадян та стимулювання працевлаштування через організацію оплачуваних громадських робіт. 

Про це повідомляє Вільногірська міська рада. 

У чому полягають зміни? 

Рішення про внесення змін було підготовлене за результатами аналізу виконання “Програми зайнятості населення на 2023-2027 роки”. Головним чинником змін стала потреба в додатковому фінансуванні для активізації громадських робіт, зокрема для підтримки комунального сектору громади. 

Запропоновані зміни передбачають збільшення фінансування Програми на суму 76 298,00 грн у 2026-му році.

Таким чином, загальний обсяг фінансування збільшено з 720 522,00 гривень до 796 820,00 гривень. У 2026 році – з 130 854,00 гривень до 207 152,00 гривень. 

На що будуть спрямовані додаткові кошти?

Додаткові ресурси будуть скеровані на організацію оплачуваних громадських робіт. Ці роботи мають на меті не лише зниження рівня безробіття, а й допомогу найбільш вразливим категоріям населення. 

Додаткове фінансування передбачає: 

• працевлаштування безробітних внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та ветеранів війни;
• залучення учнівської та студентської молоді до праці у вільний від навчання час, з пріоритетом для дітей-сиріт, дітей із малозабезпечених та неповних сімей і підлітків, схильних до правопорушень. 

Значна частина робіт буде організована на базі комунального підприємства “Вільногірська центральна міська лікарня”. 

Нагадаємо, що у квітні ми повідомляли про те, що міськрада розглядала можливість залучення нових установ до організації оплачуваних громадських робіт у 2026 році.

Ініціатором відповідних змін стала Вільногірська центральна міська лікарня, яка звернулася з листом до виконкому міськради. 

У план додали два важливі обʼєкти, де люди виконуватимуть громадські роботи: 

• КП “Вільногірська міська центральна лікарня”; 
• КЗ “Спортивний комплекс “Авангард”. 

Координацію роботи по виконанню рішення покладено на начальницю управління соціального захисту населення Ніну Лимар, контроль — на директорку Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міськради Інну Петрушу.

Читайте також:

Вільногірська міська лікарня замовляє схеми евакуації за 50 тисяч гривень

Сьогодні, 21 травня, у Відокремленому структурному підрозділі “Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій” відбувся тематичний захід до Всесвітнього дня вишиванки. Свято, яке колись починалося як студентська ініціатива, у стінах коледжу поєднало історію, вдячність військовим, урочисті нагородження та навіть дефіле у традиційному українському одязі. 

На події була присутня представниця редакції Вільногірськ IN.UA

Свято, яке почалося з однієї вишиванки

Сьогодні Всесвітній день вишиванки важко уявити без масових флешмобів, фотографій у національному одязі та святкових заходів у навчальних закладах. Та двадцять років тому все почалося з ідеї однієї студентки.

У 2006 році студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк започаткувала акцію “Всесвітній день вишиванки”. Надихнув її одногрупник Ігор Житарюк, який регулярно приходив на заняття у вишитій сорочці. Тоді Леся запропонувала студентам і викладачам обрати день, коли всі разом вдягнуть вишиванки.

Спершу до акції долучилися лише кілька десятків студентів та викладачів факультету. Але з кожним роком ініціатива набирала обертів, виходячи далеко за межі університету. Згодом День вишиванки став всеукраїнським, а пізніше – міжнародним. До нього приєдналася українська діаспора по всьому світу та друзі України.

Саме про це під час заходу згадували у Вільногірському коледжі.

“Свято єдності, культури і самоідентичності”

Під час урочистостей учасники неодноразово наголошували: нині українці можуть відзначати свої свята завдяки військовим, які боронять країну.

Директорка коледжу Олена Погребняк звернулася до присутніх зі словами вдячності та нагадала, який шлях пройшло це свято:

“Хочу ще раз наголосити, що сьогодні, 21 травня, 20-й ювілейний рік поспіль українці вдягають вишиванки, щоб долучитися до святкування Всесвітнього дня вишиванки. Події, яка з простої студентської ініціативи переросла в свято єдності, культури і самоідентичності”.

Після привітання директорка перейшла до нагородження студентів, які досягають успіхів у навчанні та представляють заклад на конкурсах і олімпіадах.

Сертифікат учасника конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з електротехнічних дисциплін серед студентів закладів фахової передвищої освіти Дніпропетровської області отримав Матвій Коваленко.

Також грамотою відзначили Єлизавету Головко, студентку групи А-225, за успіхи та досягнення.

Окрім грамот, деякі студенти отримали і грошові премії.

“Відкладу на мрію”

Серед нагороджених був студент групи Е-225/9 Любомир Михайлик. На запитання, за що саме він отримав премію, хлопець відповів, що за участь в олімпіадах та успішне навчання. 

А от щодо витратити нагороду відповідь виявилася несподіваною: “Не знаю, скоріш за все відкладу на мрію”.

Яка саме мрія – поки не визначився.

“Може потім щось сподобається, куплю собі, якщо треба”, – додав він.

Книжки замість розваг

Ще один студент, Артур Степанюк із групи Е-222, отримав премію за успіхи у навчанні.

Хлопець розповів, що найбільше йому подобаються профільні дисципліни.

“Спецдисципліни. Електропостачання”, – коротко пояснив він.

А на питання, куди планує витратити премію, відповів без вагань: “Думаю, куплю книжок”.

Вишиванки – не лише одяг, а й історія

Завершенням святкового заходу стало дефіле викладачів та працівників коледжу у вишиванках. Яскраві орнаменти, різноманітні кольори й візерунки вкотре нагадали: українська вишиванка – це більше, ніж одяг.

Колись вона об’єднала кілька десятків студентів одного університету. Сьогодні – об’єднує мільйони українців у різних куточках світу.

Читайте також:

“Народжені у вишиванках”: у Вільногірську об’єдналися покоління задля створення перших оберегів для немовлят