Вільногірську собаку реабілітувала одеситка: продовження історії Лани

Через хворобу кісток та суглобів алабай Лана перестала ходити. На лікування собаку забрали до Одеси. Наразі твариною опікується волонтерка Діана Спіцина, собаці робить масаж та обстежує.

Більше про Вільногірську Лану волонтерка та масажистка-реабілітологиня Діана Спіцина розповіла журналістам Вільногірськ IN.UA.

Вільногірська собака Лана на реабілітації в Одесі

Собака Лана, породи алабай, жила у місцевому притулку Вільногірська.  Через те, що попередні господарі тримали тварину у холодному металевому вольєрі, вона важко захворіла та перестала ходити. 

Завдяки небайдужим людям, Лана потрапила до волонтерів Одеси. Понад трьох місяців собака перебувала у лікарні. Тоді на лікування вільногірської собаки волонтери відкривали збір, аби мати змогу купувати ліки та  організувати повноцінну реабілітацію тварини.

«На Ольгу Бабанську була підписана давно, також іноді долучалася до зборів для порятунку тварин. Коли вона написала пост про те, що є така собака Лана, яка відновлюється після операцій, майже не ходить, треба відновлювати мʼязи та рух — запропонувала свою допомогу, як масажист», — розповідає волонтерка з Одеси Діана Спіцина. 

Діана Спіцина за фахом масажистка-реабілітологиня, з 2022 року працювала у шпиталі, де допомагала відновлюватися захисникам України та військовим медикам, які евакуювали людей з Маріуполя, Запоріжжя, Харкова та Херсонської області. А от з тваринами Діана працює вперше. 

«Працювати з собакою мені було дуже цікаво, на мій погляд, це людині можна «заговорити зуби», так би мовити. Людину можна впевнити, що твої техніки працюють. Велика сила коли ти віриш в те, що ти робиш. А на собаці або дійсно працюють всі твої техніки, або ти шарлатан. Лана дуже вдячна та розумна собака, вона коли впевнилася, що я не роблю їй боляче або погано – довірилася мені повністю», — ділиться Діана.

Спочатку Лана була на перетримці в «Айболиті», коли її перевезли до Одеси з Вільногірська. Згодом, коли перетримка там стала неможлива, її перевезли  до іншого притулку.  

«На той момент ми з родиною упʼятеро жили у двокімнатній квартирі, з трьома кішками. Тому забрати собаку до себе я не могла. Але думка мене не полишала про Лану. І забрала її тільки зараз, коли ми змогли переїхати до будинку», — розповідає волонтерка.

Стан здоров’я Лани

Щоб мати актуальну інформацію про стан здоровʼя, собаку Лану повністю обстежили. 

«По рентгенах динаміка хороша, дирофіляріоз є, але не в активному стані. Треба все останнє життя щомісяця давати ліки проти нього, сама актуальна проблема з бурситами на ліктях та стопі між пальцями, але бак посів також здали, чекаємо на результат. Далі лікар скаже подальші дії та кроки», — розповідає Діана Спіцина.

Зараз волонтерка обробляє лапи алабаїхи щодня, вранці та ввечері. Жінка каже: собака Лана дуже доброзичлива до всіх, проте коли зрозуміла, що двір та територія загалом її — пильнує все навкруги, як чесний охоронець.

Читайте також:

• Студенти з Вільногірська допомагають котам у притулку
• Антирабічна допомога: де у Вільногірську вакцинуватися від сказу 

На розгляд Вільногірської міської ради винесено проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” військовослужбовцю, який загинув, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.

Про це йдеться на сайті Вільногірської міської ради. 

За особисту мужність, героїзм та вірність військовій присязі, звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” планують присвоїти (посмертно) Ізюмову Станіславу Павловичу (28.10.1972 – 31.12.2024). 

Станіслав народився 28 жовтня 1972 року у Вільногірську. Після навчання у школі №1 та місцевому ПТУ, він пройшов строкову службу, а згодом присвятив своє життя праці на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті. Колеги з ремонтно-монтажного управління пам’ятають його як майстерного фахівця, надійного друга та щиру людину.

З початком повномасштабного вторгнення, 20 травня 2022 року, Станіслав долучився до лав збройних сил України. Його бойовий шлях розпочався у силах ППО в Харкові, де він отримав статус учасника бойових дій. Згодом захищав небо над столицею та Київщиною. Пізніше був переведений до піхоти та тримав оборону на Донеччині.

Останній бій Станіслава відбувся поблизу населеного пункту Воздвиженка, що на Покровщині.

Відповідно до проєкту рішення, виконавчий комітет міської ради забезпечить гідне вшанування героя. У холі приміщення виконкому планують розмістити фотокартку загиблого захисника, а також біографічну довідку, що розповідатиме про його життєвий і бойовий шлях. Окрім цього, будуть представлені інформаційні матеріали, які висвітлюють внесок військового у захист суверенітету України.

Із іменами загиблих Героїв Вільногірської громади можна ознайомитися за посиланням. Вічна шана та світла пам’ять кожному, хто віддав життя за Україну.

Читайте також:

“Я маю захистити тебе і свою землю”: історія Віталія Цоя очима матері 

У Вільногірську провели опитування серед пацієнтів щодо якості медичних послуг у Центральній міській лікарні. Мешканців попросили оцінити роботу закладу, рівень обслуговування, професійність медичного персоналу та умови перебування.

Більше – на Вільногірськ IN.UA.

Частина респондентів позитивно оцінила роботу лікарні та зазначила, що загалом задоволена якістю медичних послуг.

“Звертаюся до ЛОРа, окуліста, дерматолога. Загалом я була у всіх спеціалістів, усі нормальні”, – каже одна з респонденток.

Інша жінка коротко оцінила роботу закладу як “задовільну”.

Водночас не всі опитані висловили однозначно позитивну думку. Деякі зазначили, що якість послуг могла б бути кращою або що їм бракує уваги з боку медичного персоналу.

“П’ятдесят на п’ятдесят. Хочеться більше уваги”, – відповіла одна з пацієнток.

Окремі респонденти також розповіли, що за потреби звертаються до медичних закладів в інших містах.

“Ми переважно їздимо в Дніпро”, – каже одна з жінок.

Поряд із позитивними оцінками учасники опитування висловили й низку зауважень щодо роботи лікарні. Зокрема, вони звернули увагу на відсутність забезпечення пацієнтів необхідними медичними матеріалами та недотримання графіка прийому лікарями.

“Ну стосовно прийому лікарів, я не знаю, він, напевно, всюди однаковий. А стосовно лягати – я б не радила. Це чомусь дуже дорого і немає нічого. Ні шприців, ні систем, ні таблеток, які з бюджету виділяються МОЗ”, – скаржиться пацієнтка.

Інший респондент розповів про свій досвід відвідування лікарів за попереднім записом:

“Я вам скажу чесно, не хотілося б, звичайно, жалітися, але тим не менше. Ось перший доктор – я прийшов, у мене був запис на 12-ту, а її пів години просто не було. Те ж саме і з другим. Прийшов на свій час, його не було 20 хвилин, десь він ходив, потім прийшов”.

Ще одна жителька Вільногірська лаконічно оцінила рівень медичних послуг:

“Чесно? Могли б бути кращими”.

Інша респондентка каже: 

“Абсолютно нічого не влаштовує. Їздимо у Дніпро, Камʼянське”. 

Деякі люди також зазнають, що переважно не звертаються до лікарів Центральної міської лікарні. 

“Все дуже давно не зверталася туди”, – каже жінка. 

Ще одна респондентка відзначає: 

“Давно не було, там вже напевно нікого не залишилось. Їжджу в Дніпро, Камʼянське. Там рівень послуг на високому рівні”. 

Читайте також:

У Вільногірську ЦМЛ закупила протипожежні саморятівники за цінами вище ринкових