Як військовослужбовцю визначити, хто отримає одноразову допомогу в разі загибелі

Для цього необхідно скласти особисте розпорядження — письмовий документ у довільній формі, де зазначаються особи, які мають отримати кошти, а також частка кожного у відсотках.

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Кого можна вказати

У розпорядженні можна зазначити будь-яку особу — незалежно від родинних зв’язків. Втім, закон зберігає обов’язкову частку для таких категорій:

• малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти;
• непрацездатна вдова (вдівець);
• непрацездатні батьки.

Вони мають право на 50% частки, яка належала б кожному з них за законом, навіть якщо у розпорядженні вказані інші особи.

Як залишити особисте розпорядження

Розпорядження можна скласти:

• у довільній письмовій формі;
• засвідчити у нотаріуса або у командира військової частини.

Оригінал документа зберігається в особовій справі, копія — у військовослужбовця. Зміст розпорядження є конфіденційним і не підлягає розголошенню. Якщо військовослужбовець не складе такого документа, кошти у разі його загибелі розподіляються за законом.

Читайте також:

Безбар’єрний шлях: ветерани з інвалідністю можуть безкоштовно навчитися водити авто

Виконавчий комітет Вільногірської міської ради визнав доцільним відібрання 10-річної дівчинки у матері без позбавлення її батьківських прав. Підставою стало систематичне ігнорування матір’ю своїх обов’язків по відношенню до дитини. Служба у справах дітей має звернутися з відповідним позовом до суду.

Подробиці читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA 

У Вільногірську розглянули ситуацію щодо неналежного виконання матір’ю батьківських обов’язків стосовно малолітньої доньки. За результатами вивчення матеріалів Служби у справах дітей виконавчий комітет міської ради ухвалив рішення про доцільність відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав.

Як зазначено в оприлюдненому документі, родина перебувала під увагою соціальних служб із 2023 року. Дитину брали на облік як таку, що перебуває у складних життєвих обставинах. Фахівці неодноразово фіксували проблеми із забезпеченням належних умов проживання, виховання та розвитку дівчинки.

Дитина вже перебувала у патронатній родині

Згідно з матеріалами рішення, у січні 2025 року мати сама звернулася до Служби у справах дітей із заявою про тимчасове влаштування доньки до патронатної сім’ї через складні життєві обставини.

Наприкінці січня дитину влаштували до патронатного вихователя. У квітні 2025 року її повернули до біологічної родини після нормалізації життєвих обставин.

Однак згодом дівчинку повторно влаштували до патронатної сім’ї. У документах зазначено, що після повернення додому фахівці фіксували пропуски навчальних занять без поважних причин, перебування дитини на вулиці без нагляду дорослих та інші обставини, які могли становити загрозу її здоров’ю і безпеці.

Соціальні служби також намагалися відновити соціальний супровід родини. Проте, за інформацією виконкому, мати не підтримувала належного зв’язку з фахівцями та не забезпечила виконання узгодженого плану роботи.

Які обставини врахував виконком

У рішенні йдеться про результати обстеження помешкання, під час якого фахівці зафіксували незадовільний санітарний стан, захаращення побутовими відходами та відсутність належних умов для проживання дитини.

Також у документі зазначено, що мати не забезпечувала доньці належного щоденного догляду:

“… зокрема, мати не вважає за необхідне забезпечувати щоденний догляд за донькою, приготувати їжу, здійснювати контроль за особистою гігієною доньки, допомагати і контролювати дитину під час виконання домашніх завдань, тощо. На думку гр. **** В.В., виконання батьківських обов’язків полягає виключно в матеріальному забезпечені доньки…” – сказано в рішенні.

За матеріалами Служби у справах дітей, матір неодноразово письмово попереджали про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов’язків. Крім того, жінка неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності.

Ситуацію розглядали на засіданнях міждисциплінарної команди, яка оцінювала потреби дитини та результати соціального захисту.

У підсумку фахівці дійшли висновку, що обставини, які перешкоджають поверненню дівчинки до матері, не змінилися, а подальше перебування дитини в такому середовищі може становити загрозу її благополуччю.

Що буде далі

Виконавчий комітет визнав доцільним відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав. Службі у справах дітей доручили підготувати та подати до суду відповідну позовну заяву.

Отже, остаточне рішення щодо відібрання дитини має ухвалити суд.

Інформація підготовлена на підставі рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради.

Джерело: сайт Вільногірської міської ради

Народні депутати пропонують щороку 20 жовтня відзначати День стійкості внутрішньо переміщених осіб. Відповідний проєкт постанови передбачає проведення тематичних заходів, присвячених підтримці ВПО, захисту їхніх прав та інтеграції у приймаючі громади.

У Верховній Раді пропонують установити в Україні нову пам’ятну дату – День стійкості внутрішньо переміщених осіб. Відповідна ініціатива міститься у проєкті постанови, внесеному народними депутатами України.

Згідно з документом, відзначати цей день пропонують щороку 20 жовтня. Дату обрали на згадку про ухвалення Верховною Радою у 2014 році Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який започаткував формування спеціальних законодавчих гарантій для захисту ВПО.

Автори проєкту наголошують на внеску переселенців у стійкість українського суспільства. У документі йдеться про мільйони громадян, які через російську збройну агресію були змушені залишити свої домівки, втратили житло, роботу, звичне середовище та соціальні зв’язки. Попри це, вони продовжують працювати, навчатися, виховувати дітей, розвивати приймаючі громади та долучатися до захисту й відновлення України.

Які заходи пропонують проводити

Проєкт постанови передбачає рекомендацію Кабінету Міністрів України розробити комплексний план заходів до відзначення Дня стійкості ВПО. До його підготовки пропонують залучити громадські організації, представників переселенців та Ради з питань внутрішньо переміщених осіб.

На державному й місцевому рівнях пропонують щороку проводити тематичні зустрічі, круглі столи, громадські обговорення, культурно-просвітницькі та інформаційні заходи. Також планують поширювати історії стійкості, взаємодопомоги та успішної інтеграції переселенців.

Окремо в документі наголошують на необхідності привертати увагу до питань захисту прав ВПО, забезпечення житлом, працевлаштування, доступу до освіти, медичних і соціальних послуг.

Місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування також рекомендують долучатися до щорічного відзначення цієї дати.

Для Вільногірської громади питання підтримки переселенців також залишається актуальним. Як писала наша редакція, за даними Департаменту соціально-гуманітарної політики міської ради, станом на 1 жовтня 2026 року на обліку перебували 1 898 внутрішньо переміщених осіб – на 133 більше, ніж у березні.

Серед них 363 дитини, 551 пенсіонер та 144 людини з інвалідністю. Найбільше переселенців прибули з Донецької, Луганської та Дніпропетровської областей.

Ці цифри свідчать, що питання соціальної адаптації, доступу до послуг і підтримки ВПО має безпосереднє значення і для нашої громади

Джерело: Офіційний вебпортал парламенту України