Людям в окупації та їх рідним варто приділяти посилену увагу до власної безпеки. Зокрема, це стосується цифрової безпеки. Уряд нагадав основні правила того, як залишатися на зв’язку з рідними в окупації та захистити себе й свої дані.

Мінреінтеграції нагадує про правила безпеки в окупації.

Правила цифрової безпеки в окупації

Альтернативні оператори. Якщо ваша мобільна мережа недоступна, варто під’єднатися до інших українських операторів. Також, треба пам’ятати, що до мереж російських операторів ворог має прямий доступ.

Телефонні розмови. Телефоном варто обговорювати лише нейтральні теми. Важливо уникати тих тем, які можуть нашкодити.

Месенджери. Краще підтримувати зв’язок через месенджери та не зберігати в телефоні чи комп’ютері дані, що можуть бути небезпечними. Після видалення інформації варто додатково очищати кошик.

Зберігання даних. Цінну інформацію варто зберігати на зовнішніх носіях або в хмарному сховищі. Після завантаження даних потрібно видалити застосунок, вийти зі свого облікового запису та створіть новий акаунт.

Паролі та логіни. Потрібно запам’ятовувати або передавати паролі та логіни рідним на вільній території. Людям в окупації також рекомендують видаляти повідомлення та очищати історію браузера, закладки й чати в месенджерах.

Нейтральний контент. Рекомендується тримати на телефоні нейтральні застосунки та фото. Адже порожній телефон може викликати підозру в росіян. За можливості, потрібно знайти запасний мобільний, який можна віддати на вимогу окупантів.

Соціальні мережі. Варто переглянути підписки в соцмережах та відписатися від сторінок, які можуть викликати підозру в окупантів. Також рекомендується видалити особисту інформацію з акаунтів, обговорення політики, бойових дій та засудження росії.

Фото та контакти. Важливо не зберігати фото військової техніки, руйнувань, скриншоти з новин та меми про ворога. Краще перейменувати контакти людей, які беруть участь в опорі, на реалістичні імена.

Безпека пристроїв. Людям в окупації варто блокувати девайси за допомогою паролю чи відбитків пальців, вимикати доступ до геолокації та користуватися VPN, щоб уникнути відстеження та мати доступ до заблокованих українських сайтів і телебачення онлайн.

Українське радіо. У випадку проживання недалеко від лінії розмежування та, якщо є така можливість, варто слухати українське радіо на звичайних приймачах.

Читайте також:

• «Військова поліція пропонує співпрацю»: росіяни поширюють фейки на території України
• Гроші за «лайки»: шахрайські схеми в інтернеті

В Україні діє чіткий порядок зміни прізвища, імені чи по батькові — як для дорослих, так і для підлітків.

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Як змінити ім’я

Для того щоб змінити ім’я треба звернутися до відділу ДРАЦС, підготувати необхідні документи й дочекатися розгляду заяви. З 14 до 16 років ім’я можна змінити за письмовою згодою батьків або піклувальника. З 16 років згода батьків не потрібна.

Які потрібні документи

• перелік необхідних документів;
• заява про зміну імені;
• свідоцтво про народження заявника;
• свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);
• свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);
• свідоцтва про народження дітей (у випадку, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
• свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;
• фотокартка заявника;
• квитанція про сплату державного мита.

Зміна імені проводиться після сплати заявником державного мита.

Читайте також:

• Як отримати свідоцтво про смерть людини, яка померла на окупованій території
• В Україні ветерани можуть отримати до 1,6 мільйона гривень на власну справу

Щоб отримати свідоцтво про смерть людини на тимчасово окупованій території потрібно звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті. Подати її можна до будь-якого суду України, незалежно від місця проживання.

Про це повідомила завідувачка сектору “Вільногірське бюро правничої допомоги” Наталія Чернявська.

Як подати заяву

Це можна зробити й онлайн — через систему “Електронний суд”.

До заяви варто додати докази: свідчення очевидців, медичні довідки, фото чи відео з місця поховання.

Справи про смерть на окупованих територіях розглядаються у пріоритетному порядку. Судовий збір у таких випадках не сплачується. Після рішення суду необхідно звернутися до відділу ДРАЦС (РАЦС). Там на підставі рішення суду зареєструють смерть і видадуть свідоцтво.

Наталія Чернявська наголошує: отримати свідоцтво про смерть без звернення до суду неможливо, якщо людина померла на окупованій території.

У разі потреби — можна звернутися за безоплатною правовою допомогою.

1. Якщо смерть сталася у зоні бойових дій — може знадобитися допомога поліції.
2. Якщо людина померла за кордоном — слід звернутися до консульства.
3. Якщо потрібна лише інформація про смерть, а не документ — можна отримати витяг про смерть.

Читайте також:

• В Україні ветерани можуть отримати до 1,6 мільйона гривень на власну справу
• З 1 липня в Україні запрацює нова базова соціальна допомога: що потрібно знати