Жінки з медичною освітою не зможуть працевлаштуватися як невійськовозобов’язані — постанова Кабміну

Кабмін скасував норму, яка дозволяла жінкам з медичною освітою працевлаштуватися без перебування на військовому обліку. 

Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів України.

Військовий облік жінок

16 травня 2024 року Кабмін ввів обов’язковий облік для тих жінок, які мають медичну чи фармацевтичну освіту. Раніше діяла норма, яка дозволяла медикиням працевлаштовуватися без військово-облікового документа до кінця 2026 року.

Наразі цю норму у Кабінеті Міністрів України скасували. При цьому, продовжують діяти норми, за якими керівники державних органів, підприємств та організацій повинні повідомляти ТЦК про жінок-медиків, які працюють у них і не перебувають на військовому обліку.

Тепер непрацевлаштовані жінки мають самостійно звернутися до ТЦК та стати на облік військовозобов’язаних. 

Інших жінок, які мають професії, споріднені з військово-обліковими спеціальностями, беруть на облік за їх бажанням.

Читайте також:

• 8 років тюрми: ТЦК попереджають українців про кримінальну відповідальність
• Кабмін планує підвищити податки та військовий збір для населення
• Як інвестувати у перемогу: військові облігації

Відстежувати приблизний рух крилатих ракет і ударних безпілотників тепер можна на карті в застосунку “Повітряна тривога”. Оновлення показує орієнтовне розташування повітряних цілей і напрямок їхнього руху, однак не відображає всі загрози та не замінює офіційних сигналів небезпеки.

Детальніше про те, як працює нова функція, які повітряні цілі можна побачити на карті та чому навіть за відсутності позначок потрібно йти в укриття, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Які повітряні цілі можна побачити на карті

В оновленому застосунку “Повітряна тривога” з’явилася функція відображення приблизного руху повітряних цілей. Вона дозволяє користувачам краще орієнтуватися в ситуації під час повітряних атак.

На карті можна побачити позначки деяких повітряних загроз, зокрема крилатих ракет, “Бандеролей” та ударних безпілотників типу “Шахед”.

Користувачі також можуть збільшувати масштаб карти, вмикати сітку з квадратами розміром 10 на 10 кілометрів і переглядати теплову карту “Підвищена небезпека”. Вона допомагає зрозуміти орієнтовний напрямок руху повітряних цілей.

За інформацією Міністерства оборони України, нову функцію розробили у відповідь на запит громадян, які прагнуть отримувати більше інформації про повітряні загрози.

Як працює нова функція

Для відображення повітряних цілей Міністерство оборони України організувало передачу даних від Повітряних Сил ЗСУ до застосунку “Повітряна тривога”.

До розробки функціоналу за підтримки Міністерства цифрової трансформації України долучилися технологічні компанії, а також ІТ-команди Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ та Повітряних Сил.

Водночас інформація на карті не є повним і точним відображенням повітряної обстановки. Дані передають захищеними каналами зв’язку, а перед надходженням до застосунку вони проходять попередню обробку з міркувань безпеки.

Застосунок отримує лише необхідну для роботи функції інформацію – тип загрози та географічну зону, де її зафіксували. Тому карта не показує точних координат повітряних цілей і не забезпечує їхнього відстеження в реальному часі. Інформація також може надходити із затримкою.

Чому на карті можуть бути не всі загрози

Нова функція має обмеження. Зокрема, на карті не відображаються балістичні ракети та повітряні цілі, які рухаються зі швидкістю понад 2000 кілометрів на годину.

Крім того, через особливості обробки та передачі даних позначки не завжди відображають актуальне розташування загрози.

Тому відсутність цілі на карті не означає, що територія перебуває в безпеці. Так само зникнення позначки не свідчить про завершення небезпеки.

Чи потрібно йти в укриття, якщо поблизу немає позначок

Під час повітряної тривоги необхідно прямувати до найближчого укриття незалежно від того, що показує карта в застосунку.

Не варто чекати, поки повітряна ціль з’явиться поблизу вашого населеного пункту. Переглядати карту та стежити за інформацією про загрози слід уже в укритті.

Завершувати перебування в безпечному місці потрібно лише після офіційного сигналу відбою повітряної тривоги.

Для отримання актуальної інформації про небезпеку Міністерство оборони рекомендує користуватися перевіреними джерелами: офіційними каналами Повітряних Сил ЗСУ в Telegram і Viber, застосунком “Повітряна тривога” та офіційною картою повітряних тривог України.

Оновлена карта вже доступна в застосунку “Повітряна тривога” (AppStore, Google Play).

Важливо пам’ятати: карта є додатковим інструментом для ознайомлення з повітряними загрозами, а не засобом визначення того, чи безпечно залишатися на відкритій місцевості. Під час повітряної тривоги головним орієнтиром залишається офіційний сигнал небезпеки.

Джерело: Міністерство оборони України.

Читайте також:

Як навчаються школярі Вільногірська під час повітряних тривог: дізнавалася редакція

Школи зможуть поєднувати очне та дистанційне навчання, використовувати облаштовані укриття й змінювати розклад залежно від безпекової ситуації. Однак нові вимоги залишають запитання: як проводити уроки в холодних і переповнених укриттях та що робити, якщо через відключення світла неможливо навчатися онлайн?

Детальніше про те, як організовуватимуть навчання школярів, які предмети матимуть пріоритет і чому нові вимоги викликали дискусію, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Як школи організовуватимуть навчання під час тривог

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький опублікував допис про рішення уряду щодо організації навчання під час тривалих повітряних тривог. Зокрема, йдеться про можливість поєднання очного та дистанційного форматів, використання облаштованих укриттів і гнучке планування розкладу. Публікація викликала жваве обговорення в коментарях.

Навчальний процес може відбуватися в кількох форматах:

• очно в класах, коли це дозволяє безпекова ситуація;
• в облаштованих укриттях;
• у змішаному форматі, коли очне навчання поєднують із дистанційним.

Громади мають допомогти закладам освіти адаптувати навчання до безпекових викликів. Зокрема, їм доручили опрацювати можливість використання інших облаштованих укриттів, а не лише тих, що розташовані безпосередньо в будівлі школи.

Конкретний формат занять залежатиме від можливостей закладу освіти та умов, у яких перебуватимуть діти під час повітряних тривог.

Які предмети матимуть пріоритет

Якщо місткість укриття не дозволяє проводити там усі уроки, першочергово рекомендують організовувати заняття з предметів, що належать до таких освітніх галузей:

• математичної;
• природничої;
• мовно-літературної;
• громадянської та історичної.

Інші предмети за потреби можна вивчати дистанційно. Водночас конкретний розклад і розподіл занять залежатимуть від можливостей кожного закладу освіти.

Якими мають бути шкільні укриття

Укриття в школах, які працюють очно, повинні бути придатними для тривалого перебування дітей. Йдеться не лише про можливість сховатися під час повітряної тривоги, а й про створення умов для продовження навчання.

Зокрема, в укриттях мають бути:

• облаштовані навчальні місця;
• належне освітлення;
• резервне живлення;
• доступ до інтернету;
• належні санітарні умови.

Громади мають приділити особливу увагу забезпеченню необхідних умов і допомогти закладам освіти реалізувати обрані моделі навчання.

Міністерство освіти і науки щомісяця відстежуватиме виконання урядового рішення.

Як батьки дізнаватимуться про зміни в розкладі

Ще одна вимога стосується передбачуваності навчального процесу для родин. Батьки мають заздалегідь розуміти, як навчатимуться діти, та мати можливість планувати власний день.

Для цього розклади повинні бути гнучкими, а формати навчання – прогнозованими. Тобто заклади освіти мають завчасно пояснювати, як організовуватимуть заняття, зокрема за умов тривалих повітряних тривог.

Водночас у коментарях до допису про рішення уряду користувачі звертають увагу на труднощі, які можуть виникнути під час його реалізації.

“А тепло там має бути?”: що пишуть люди про навчання в укриттях

Одне з головних питань, яке порушують коментатори, – чи можна забезпечити комфортні умови для дітей у приміщеннях, не пристосованих до тривалого перебування.

Оксана Жданова Павленко запитує, чи передбачене опалення в укриттях, адже, за її словами, деякі з них сирі та холодні. Вона також зазначає, що після кількох годин перебування в таких умовах діти можуть хворіти.

Ірина Чорна закликає представників влади особисто подивитися, як облаштовані шкільні підвали. У своєму коментарі вона описує недостатнє освітлення, велику кількість дітей у спільному приміщенні та брак місць для сидіння. Окремо жінка наголошує на психологічному стані школярів і педагогів, які мають продовжувати навчання, коли над ними лунають вибухи.

На проблеми з вентиляцією, браком місць і шумом також звертає увагу Юлія Вахутко. За її словами, в окремих укриттях немає належної вентиляції, а коли спускаються всі діти, їм може не вистачати місця.

Лариса Шевченко теж вказує на труднощі з організацією уроків у таких умовах. Вона пише, що діти змушені сидіти на стільцях і виконувати письмові завдання на колінах, а під час тривалих тривог виникають проблеми із задухою та доступом до інтернету.

Таким чином, коментатори ставлять під сумнів можливість повноцінного навчання в укриттях, де, за їхніми словами, немає необхідних умов. Водночас ці повідомлення відображають особистий досвід і оцінки авторів коментарів, а не перевірені дані про стан усіх шкільних укриттів.

Хто має облаштовувати укриття та фінансувати роботи

Ще одна тема, яка викликала обговорення, – відповідальність за створення умов для навчання.

Аня Іванова критикує підхід, за якого від шкіл очікують виконання нових вимог без належної фінансової підтримки. Вона стверджує, що вчителі, батьки та працівники закладів власними силами й коштами облаштовували укриття, а тепер від них очікують створення повноцінних навчальних просторів.

“Ви не будете гарно виглядати, як напишете вказівку”, – пише коментаторка, закликаючи спочатку забезпечити фінансування та необхідні ресурси, а вже потім вимагати виконання нових завдань.

Ці коментарі демонструють невдоволення частини користувачів тим, що від педагогів очікують виконання нових вимог, тоді як питання фінансування, будівництва та належного облаштування укриттів, на їхню думку, залишаються невирішеними.

“Дітям треба навчатись”: чого очікують від організації освітнього процесу

Попри різку критику, у коментарях звучить і думка про необхідність продовжувати навчання. Зокрема, Лариса Шевченко наголошує, що дітям потрібно здобувати освіту, але в умовах війни важливо враховувати їхній фізичний і психологічний стан.

Вона закликає до гнучкішого та людянішого підходу, зважаючи на тривоги, нічні обстріли, перебування в укриттях і технічні перешкоди для дистанційних занять.

Загалом серед наданих коментарів переважають критичні оцінки практичної реалізації урядового рішення. Користувачі зосереджуються на чотирьох проблемах: безпечності та комфорті укриттів, фінансуванні необхідних робіт, реальній доступності дистанційного навчання й додатковому навантаженні на педагогів та родини.

Головне питання, яке порушують учасники обговорення, полягає не в тому, чи потрібно дітям навчатися під час війни, а в тому, як організувати освітній процес так, щоб вимоги відповідали реальним можливостям шкіл і не створювали додаткових ризиків для дітей та педагогів.

Чи можна залишатися в класі під час повітряної тривоги

Попри можливість змінювати формат навчання, безпека дітей і педагогів залишається безумовним пріоритетом. Під час повітряної тривоги перебування в укритті є обов’язковим.

Нові підходи не скасовують правил безпеки. Як саме їх реалізовуватимуть на практиці, залежатиме від можливостей конкретного закладу освіти, стану укриття та рішень адміністрації й громади.

Водночас коментарі під дописом свідчать, що для частини батьків і педагогів ключовим залишається питання практичної реалізації нових вимог: перш ніж вимагати проведення уроків в укриттях, необхідно забезпечити умови, у яких діти зможуть перебувати безпечно та продовжувати навчання.

Джерело: Facebook Сергій Корецький.

Читайте також:

Де у Вільногірську розташовані укриття: перелік адрес і місткість