Жінки з медичною освітою не зможуть працевлаштуватися як невійськовозобов’язані — постанова Кабміну

Кабмін скасував норму, яка дозволяла жінкам з медичною освітою працевлаштуватися без перебування на військовому обліку. 

Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів України.

Військовий облік жінок

16 травня 2024 року Кабмін ввів обов’язковий облік для тих жінок, які мають медичну чи фармацевтичну освіту. Раніше діяла норма, яка дозволяла медикиням працевлаштовуватися без військово-облікового документа до кінця 2026 року.

Наразі цю норму у Кабінеті Міністрів України скасували. При цьому, продовжують діяти норми, за якими керівники державних органів, підприємств та організацій повинні повідомляти ТЦК про жінок-медиків, які працюють у них і не перебувають на військовому обліку.

Тепер непрацевлаштовані жінки мають самостійно звернутися до ТЦК та стати на облік військовозобов’язаних. 

Інших жінок, які мають професії, споріднені з військово-обліковими спеціальностями, беруть на облік за їх бажанням.

Читайте також:

• 8 років тюрми: ТЦК попереджають українців про кримінальну відповідальність
• Кабмін планує підвищити податки та військовий збір для населення
• Як інвестувати у перемогу: військові облігації

В Україні запровадять єдину базову соціальну допомогу замість п’яти окремих видів державної підтримки. Розмір виплати залежатиме від доходів, майнового стану та складу сім’ї. Перехід на нову систему триватиме протягом 2028 року.

Подробиці читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA 

З 1 січня 2028 року в Україні почне діяти новий механізм державної соціальної підтримки — базова соціальна допомога. Відповідний Закон №5012-IX набув чинності 30 жовтня 2026 року.

Нова система має об’єднати п’ять видів державної допомоги в одну щомісячну виплату. Її призначатимуть з урахуванням матеріального становища родини, а не лише належності до певної соціальної категорії.

Які виплати об’єднають

Упродовж 2028 року перейти на базову соціальну допомогу зможуть сім’ї, які мають право на такі види підтримки:

• допомогу малозабезпеченим сім’ям;
• допомогу на дітей одиноким матерям;
• допомогу на дітей у багатодітних сім’ях;
• тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів;
• державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та людям з інвалідністю.

Перехід на нову систему не буде автоматичним для всіх отримувачів. Родини зможуть скористатися новим механізмом у межах передбаченого законом перехідного періоду.

Хто матиме право на допомогу

Право на базову соціальну допомогу матимуть малозабезпечені сім’ї та родини, які перебувають у кризових ситуаціях і постійно проживають в Україні.

Також таке право передбачене для іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України.

Під час визначення права на виплату враховуватимуть склад сім’ї, її сукупний середньомісячний дохід та майновий стан.

Як розраховуватимуть суму виплати

Розмір базової соціальної допомоги визначатимуть індивідуально для кожної родини. Він залежатиме від кількості членів сім’ї та їхніх доходів.

Водночас закон передбачає важливу гарантію: сума нової допомоги не може бути меншою за загальний обсяг державної підтримки, яку сім’я або людина отримувала на день звернення.

Тобто розмір виплати не буде однаковим для всіх отримувачів.

Де можна буде оформити допомогу

Заяву на призначення базової соціальної допомоги зможе подати один із повнолітніх членів сім’ї. Для цього передбачено кілька способів:

• через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• через застосунок або вебпортал «Дія»;
• у сервісному центрі Пенсійного фонду України;
• поштою.

Граничний строк призначення допомоги становитиме 30 календарних днів.

На який період призначатимуть виплату

Тривалість виплат залежатиме від обставин родини:

• сім’ям у кризовій ситуації — на три місяці;
• іншим малозабезпеченим сім’ям — на шість місяців;
• багатодітним малозабезпеченим сім’ям — на один рік з автоматичним продовженням;
• окремим категоріям, зокрема людям із безстроковою інвалідністю та одиноким особам віком від 65 років без інших джерел існування, — довічно.

Що буде з уже призначеними виплатами

Допомогу, яку родини отримують на момент запровадження нового закону, не скасовуватимуть достроково. Її продовжать виплачувати за попередніми правилами та в установлених розмірах до завершення строку, на який її призначили.

Водночас одночасно отримувати стару та нову допомогу за один і той самий період не дозволятиметься.

Таким чином, нова система має поступово замінити кілька окремих механізмів соціальної підтримки єдиною виплатою, розмір якої визначатимуть відповідно до потреб і матеріального становища конкретної сім’ї.

Джерело: Юридична Газета

Українські підприємці (ФОП) можуть отримати від держави від 15 до 30 тисяч гривень на придбання генераторів, акумуляторів, зарядних станцій та іншого обладнання для автономного електроживлення. Із 27 жовтня 2026 року діють оновлені правила програми: гроші перераховуватимуть на спеціальний банківський рахунок, а не на Дія.Картку. 

Хто з підприємців має право на виплату, як її оформити та на що дозволено витрачати кошти – розповідаємо у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Хто з підприємців може отримати допомогу

Державна програма передбачає одноразову цільову фінансову допомогу для забезпечення енергонезалежності малого бізнесу. Її можуть отримати фізичні особи-підприємці (ФОП), які відповідають установленим вимогам.

Зміни до порядку надання допомоги затвердив Кабінет Міністрів України постановою від 23 жовтня 2026 року №1323. Вони набрали чинності 27 жовтня.

Щоб претендувати на виплату, підприємець має відповідати шести умовам:

1. Дата реєстрації. ФОП повинен бути зареєстрований не пізніше 1 квітня 2026 року.
2. Наявність працівників. Підприємець має офіційно працевлаштовувати від одного до десяти найманих працівників. За кожного з них повинен бути сплачений єдиний соціальний внесок не нижче мінімального страхового внеску відповідно до останньої поданої звітності.
3. Відсутність процедури припинення діяльності. ФОП не повинен перебувати у стані ліквідації, банкрутства чи припинення.
4. Відсутність заборгованості. Не повинно бути податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску. Для першого етапу враховують станом на 1 жовтня 2026 року, для другого – станом на 1 листопада 2026 року.
5. Відсутність санкцій. Підприємець не повинен підпадати під санкції Ради національної безпеки і оборони України або Європейського Союзу.
6. Відсутність діяльності в Росії та Білорусі. Господарська діяльність не повинна здійснюватися на території Російської Федерації чи Республіки Білорусь.

Важливо: до загальної кількості працівників не зараховують тих, хто перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, відпустці для догляду за дитиною, мобілізований або тимчасово не працює з інших передбачених умовами програми причин.

Скільки грошей можуть отримати ФОПи

Розмір державної допомоги залежить від кількості офіційно працевлаштованих працівників. ФОПи, які мають від одного до чотирьох працівників, можуть отримати 15 000 гривень. За наявності від п’яти до семи працівників передбачена виплата 20 000 гривень, а підприємцям із вісьмома-десятьма найманими працівниками держава надасть 30 000 гривень. 

Коли та як подати заяву через “Дію”

Подати заяву на отримання державної допомоги можна через портал “Дія”. Програма передбачає два етапи прийому заяв. Перший, який тривав із 15 до 31 жовтня, уже завершився. На ньому заявки могли подавати підприємці, які відповідають вимогам програми та не отримували аналогічної допомоги на енергонезалежність у 2026 році.

Другий етап триватиме з 2 до 27 листопада 2026 року. За наявності залишку коштів Фонду подати заяву зможуть також підприємці, які вже отримували подібну державну підтримку протягом цього року.

Однак станом на 2 листопада послуга на порталі “Дія” ще не запрацювала.

У відповідь на запит щодо термінів запуску в “Дії” повідомили, що нову послугу “Допомога бізнесу на енергостійкість” планують запустити найближчим часом.

Про початок прийому заяв та детальні умови участі обіцяють повідомити на офіційних сторінках сервісу в соціальних мережах.

На який рахунок перерахують гроші

Однією з важливих змін, що набула чинності 27 жовтня, стало скасування вимоги щодо використання Дія.Картки.

Тепер державну допомогу перераховуватимуть через АТ “Ощадбанк” або інший банк, який уклав договір про взаємодію з Державним центром зайнятості.

Для отримання коштів ФОП повинен зазначити у заяві поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий в одному з українських банків. Реквізити рахунку мають відповідати міжнародному стандарту IBAN.

На що дозволено витрачати державну допомогу

Отримані кошти мають цільове призначення. Їх можна використати виключно для придбання обладнання, яке забезпечує автономне або резервне електроживлення бізнесу, а також для його встановлення.

Зокрема, за державну допомогу дозволено придбати:

• генератори;
• акумуляторні батареї та системи накопичення енергії;
• інвертори;
• зарядні пристрої та зарядні станції;
• джерела безперебійного живлення;
• системи резервного живлення;
• стабілізатори напруги;
• пристрої захисту та комутації;
• кабелі, проводи, елементи підключення та монтажні комплекти;
• щитове обладнання і необхідні комплектуючі.

Також кошти можна спрямувати на оплату послуг із монтажу, підключення та налаштування придбаного енергообладнання.

Водночас розраховуватися за покупки готівкою не можна. Оплата здійснюється виключно безготівково: банк перераховує гроші зі спеціального рахунку підприємця безпосередньо на рахунок продавця обладнання або підрядника.

Підставою для переказу коштів можуть бути рахунок-фактура, інвойс, договір, видаткова накладна, акт виконаних робіт або інший документ, який підтверджує придбання обладнання чи надання відповідних послуг.

За яких умов гроші доведеться повернути

Державна допомога передбачає не лише цільове використання коштів, а й дотримання додаткових вимог.

Передусім придбане обладнання повинно використовуватися виключно для господарської діяльності підприємця. Використовувати його для особистих або побутових потреб заборонено. Також таке обладнання не можна продавати.

Крім того, коштами допомоги не можна оплачувати обладнання чи послуги, які вже профінансували з державного або місцевого бюджетів чи за іншими програмами державної підтримки.

Окреме обмеження стосується термінів використання грошей. Після зарахування на спеціальний рахунок підприємець має 90 календарних днів, щоб витратити всю отриману суму за призначенням. Якщо цього не зробити, банк поверне невикористані кошти державі.

Ще одна вимога – збереження кількості працівників. Протягом трьох місяців із дня використання допомоги ФОП повинен забезпечити таку саму кількість найманих працівників, відповідно до якої визначили розмір виплати.

Винятки передбачені для випадків, коли трудові відносини припиняються за ініціативою працівника або з інших причин, що не залежать від підприємця.

Якщо банк виявить нецільове використання коштів, подання недостовірної інформації або повторне отримання допомоги всупереч умовам програми, він має вжити заходів для повернення виплати та повідомити про це Державний центр зайнятості. У такому разі підприємець зобов’язаний повернути допомогу в повному обсязі.

Чи потрібно звітувати та сплачувати податки з допомоги

Окремого звіту про використання отриманих коштів подавати не потрібно. Проте це не звільняє підприємця від обов’язку підтверджувати цільове використання грошей.

Тому ФОПам необхідно зберігати всі документи, які підтверджують витрати: фіскальні чеки, видаткові накладні, акти виконаних робіт, договори та банківські платіжні документи.

Термін зберігання таких документів – не менше трьох років.

Щодо оподаткування, державна допомога не включається до доходу ФОП – платника єдиного податку. Відповідно, з отриманої суми не потрібно сплачувати єдиний податок та військовий збір.

Це передбачено підпунктом 4 пункту 292.11 Податкового кодексу України, відповідно до якого кошти цільового призначення, отримані з бюджету або державних цільових фондів у межах державних чи місцевих програм, не враховуються у складі доходу платника єдиного податку.

Джерело: 7eminar.

Читайте також:

ПДВ для ФОП із 2027 року: Міністерство фінансів говорить про справедливість, підприємці — про ризики закриття бізнесу