Левова частка щомісячних доходів українців йде на покриття базових потреб — продукти харчування та оплату житлово-комунальних послуг. На розваги, відпочинок чи формування фінансової подушки залишається менше ніж два відсотки від загального сімейного бюджету. Такі реалії сьогодення продемонструвало нове дослідження споживацьких настроїв від компанії Deloitte Ukraine.
Редакція Вільногірськ IN.UA проаналізувала звіт та розповідає, як змінилися фінансові пріоритети громадян та чим наші витрати відрізняються від європейських.
На що витрачають свій бюджет українці
Протягом 2025 року українці продемонстрували стійкі зміни у своїх купівельних звичках. Громадяни почали значно частіше замовляти товари онлайн, активно користуватися послугами поштоматів та кур’єрських доставок. Крім того, під час вибору товару покупці тепер більше довіряють відгукам інших людей та рекомендаціям у соціальних мережах.
Попри те, що у витратах переважають виключно товари першої необхідності, для українців залишається критично важливою репутація бізнесу.
“Сучасний український споживач поєднує прагматичність, цифрову обізнаність і чітку ціннісну позицію. Саме ця комбінація формує сучасну економічну реальність країни“, — наголошує керівник напряму ритейлу Deloitte Ukraine Олександр Ямпольський.
Дослідження підтверджує ці слова статистикою: 62% покупців свідомо та принципово уникають брендів, які мають бодай якийсь зв’язок із російським ринком, а 87% громадян продовжують регулярно фінансово підтримувати Збройні сили України.
Як розподіляється бюджет
Наразі 84% усіх грошей українців “з’їдають” товари та послуги першої необхідності. Дослідники порівняли реальний розподіл щомісячних витрат із тим “бажаним” бюджетом, до якого прагнуть самі громадяни:
- продукти харчування (без урахування кафе): витрачається 40% (бажаний показник — 26%);
- обов’язкові платежі (комуналка, оренда, кредити): забирають 31% (бажано — 10%);
- охорона здоров’я: витрачається 9% (бажано — 8%);
- одяг та взуття: витрачається 5% (бажано — 9%);
- транспорт та пальне: забирають 4% (бажано — 2%);
- цифрові послуги (інтернет, зв’язок, підписки): витрачається 4% (бажано — 2%);
- заощадження та інвестиції: вдається відкласти лише 2% (українці прагнуть відкладати 19%);
- електроніка та побутова техніка: витрачається 1% (бажано — 6%);
- дозвілля, відпочинок і туризм: залишається лише 1% (бажано — 12%);
- донати та благодійність: витрачається 1% (бажано — 3%);
- освіта, спорт, краса: витрачається мізерні 0,4% (бажано — 3%);
Як бачимо, українці мріють суттєво зменшити частку витрат на базове виживання (до 46%), щоб мати змогу більше інвестувати, відпочивати та донатити.
Прірва між Україною та Європою
Аналітики також порівняли структуру витрат в Україні з бюджетами європейських споживачів. Результати продемонстрували суттєву різницю в рівні життя.
Якщо українці змушені віддавати 84% свого доходу на базові потреби, то у Німеччині та Нідерландах цей показник становить значно менше — від 56% до 59%. Найбільш разючий контраст спостерігається у сфері дозвілля: українці витрачають на відпочинок лише 1% свого бюджету, тоді як мешканці згаданих європейських країн можуть дозволити собі виділяти на це 16-17% доходу.
Де українці залишають свої гроші: офлайн чи онлайн
Забезпечення базових потреб у 2025 році все ще залишається за традиційними фізичними магазинами. Статистика свідчить:
- 76% споживачів купують продукти виключно в офлайн-супермаркетах;
- 66% надають перевагу звичайним магазинам під час купівлі побутової хімії;
- 63% ходять за ліками до фізичних аптек.
Водночас інтернет-торгівля продовжує впевнено зміцнювати свої позиції у сегменті непродовольчих товарів. Минулого року 18% українців замовляли онлайн електроніку та косметику, а 17% купували через інтернет одяг та взуття.
Читайте також:
Підписуйтесь
