3 фільми, після перегляду яких ти тричі подумаєш, перш ніж спробувати наркотики

Колись в школах та університетах влаштовували зустрічі з представниками охорони здоровʼя, які розповідали про згубну дію алкоголю та наркотичних речовин. Проте є набагато ефективніша альтернатива — кінофільми.

Стрічки показують всю жорстокість, руйнацію та жах впливу цього тимчасового кайфу на людей. Після перегляду цих фільмів зʼявляється не лише страх, але й огида до такого  життя і до наркотичних речовин. 

Фільми про згубний вплив наркотиків

«Джіа» . Біографічна драма про життя знаменитої манекенниці Джіа Каранджі. Вона була успішною та відомою, проте все життя дівчину переслідували невдачі в особистому житті та наркотична залежність. Фільм закінчуюється смертю 26-річної Джиї від СНІДу. Джіа стала однією з перших жінок, чиєю причиною смерті був відкрито названий вірус імунодефіциту.

«Щоденник баскетболіста». Ще один кінофільм, знятий за автобіографічним романом Джима Керролла. Розповідь ведеться від його ж імені Джима Керролла. Джим Керролл — шістнадцятирічний підліток, який грає в баскетбол й пише гарні вірші. Життя героя заносить на неправильний шлях, який веде до кокаїну та героїну. Фільм правдиво й жорстко показує як виглядає світ під дією наркотичних речовин і в що перетворюється людина, яка вживає.

«Реквієм за мрією» . Американський художній фільм, екранізація однойменного роману Г’юберта Селбі-молодшого. У фільмі показано різноманітні форми згубної пристрасті, внаслідок яких герої опиняються в світі ілюзій, що потім стає завдає катастрофічних наслідків, руйнування людей та зламаних життів.

Читайте також:

• ТОП-5 захоплюючих фільмів для суботнього вечора
• 5 найвідоміших фентезі-історій, які варто прочитати кожному любителю жанру
• 7 книг для саморозвитку

Щодня о 9:00 Україна завмирає у Хвилині мовчання, вшановуючи пам’ять загиблих. Для дорослих цей ритуал уже став звичним, а от діти часто не розуміють, чому потрібно раптово зупинитися, мовчати чи відкласти улюблену гру. 

Детальніше про те, чому дітям буває складно зрозуміти Хвилину мовчання, як правильно говорити з ними про пам’ять і що показують нові навчальні мультфільми, – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Чому дітям складно зрозуміти Хвилину мовчання

Щоранку рівно о 9:00 українці зупиняються на одну хвилину, щоб вшанувати пам’ять полеглих захисників, захисниць і всіх жертв російської війни.

Однак для дітей ця традиція не завжди є зрозумілою. У цей момент вони можуть розгубитися, відволікатися, сміятися через внутрішню напругу, ставити прямі запитання або просто не знати, як поводитися.

Не менш складною ця розмова буває і для дорослих. Пояснити дитині, що таке Хвилина мовчання, водночас не налякавши її та не викликавши почуття провини чи страху, – непросте завдання.

Саме тому ГО “Академія турботи” спільно з ГО “Вшануй” підготували три короткі анімаційні відео, які можуть стати підтримкою для батьків, педагогів і всіх дорослих, які говорять із дітьми про пам’ять, вдячність і війну.

Три прості відповіді на дитячі запитання

Кожен ролик відповідає на одне із запитань, які найчастіше виникають у дітей.

Що ми робимо під час Хвилини мовчання?

Автори пояснюють це простою мовою: о 9:00 варто на мить зупинитися, відкласти телефон, призупинити гру чи навчання.

Дитині пропонують уявити, що всередині неї запалюється “теплий вогник пам’яті”, який подумки можна надіслати тим, кого вже немає поруч.

У мультфільмі наголошують: коли люди мовчать разом, вони висловлюють вдячність тим, кого пам’ятають.

Про що можна думати?

У другому відео дітям пояснюють, що правильних чи неправильних думок не існує.

Можна подякувати живим, побажати сил українським захисникам і захисницям, згадати загиблих із вдячністю або просто побажати Україні миру.

Головна ідея ролика – пам’ять у кожної людини може бути особистою, але спільне мовчання об’єднує всіх у вшануванні тих, кого вже немає.

Що нормально відчувати?

Третій мультфільм розповідає про емоції.

Його автори підкреслюють: Хвилина мовчання не завжди означає сум. У цей момент людина може відчувати вдячність, гордість або навіть не відчувати нічого особливого.

І це нормально.

Найважливіше – зупинитися і пам’ятати.

Допомога для батьків і педагогів

У ГО “Академія турботи” зазначають, що серія мультфільмів створена саме для того, аби зробити непросту розмову з дитиною зрозумілішою та безпечнішою.

Організація закликає батьків переглянути ролики разом із дітьми та поділитися ними з друзями, знайомими й педагогами.

Відео створено в межах ініціативи ГО “Можливості. Мотивація. Медіа.” у партнерстві з ГО “Вшануй” та Уповноваженою Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’єю Герасимчук за підтримки проєкту “Ґендерно-чутливі підходи до ментального здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні”, який впроваджується компанією GIZ за дорученням Уряду Німеччини.

Читайте також:

Конституція, пам’ять і єдність: як у Вільногірську відзначили День Конституції України

Щороку перед вступниками постає питання: як саме університети відбирають студентів на бюджетні місця? Звична система, коли держава закріплювала певну кількість місць за конкретним вишем, залишилася в минулому. Сьогодні відбір спирається на широкий конкурс та автоматичний алгоритм адресного розміщення.

Детальніше — в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Формування конкурсного бала

Вступна кампанія (на бакалаврат та медичну магістратуру) традиційно триває з 19 липня до 1 серпня. Головне правило для абітурієнта на цьому етапі — розрізняти середній бал Національного мультипредметного тесту (НМТ) та кінцевий конкурсний бал.

Щоб узагалі брати участь у відборі, необхідно подолати мінімальні порогові значення з кожного предмета. Далі система розраховує ваш конкурсний бал (КБ) за спеціальною формулою:

КБ = (К1 × П1 + К2 × П2 + К3 × П3 + К4 × П4 + КТ × ТК) / (К1 + К2 + К3 + (К4 макс + К4)/2 + КТ) + ОУ) × РК × ГК.

На підсумковий показник конкурсного бала впливають:

Що означають ці складові:

П1, П2… — бали, отримані за кожен предмет НМТ;

К1, К2… — вагові коефіцієнти кожного предмета (залежать від спеціальності);

ТК та КТ — бал за творчий конкурс і його коефіцієнт (лише для відповідних напрямків);

ОУ — додаткові бали за успішне закінчення підготовчих курсів при обраному ЗВО;

РК та ГК — регіональний та галузевий коефіцієнти.

Зазначимо, що коефіцієнти кардинально змінюють картину. Наприклад, маючи 150 балів з НМТ, вступник на “Філологію” у Києві отримає конкурсний бал 144,83. Водночас абітурієнт із такими ж результатами НМТ, який вступає на “Агрономію” до Запоріжжя (завдяки галузевому та регіональному коефіцієнту 1,07), матиме бал 152,02.

Присвоєння пріоритетів та їхня роль

Як працюють пріоритети заяв

Кожного року вступник має право подати до 10 заяв, з яких претендувати на бюджетні місця можуть не більше п’яти. Кожній такій заяві абітурієнт присвоює рівень пріоритетності від 1 до 10, де “одиниця” — це найбажаніша спеціальність та університет.

Пріоритетність є головним орієнтиром для алгоритму адресного розміщення. Система працює крок за кроком:

• спочатку перевіряється можливість вступу за першим пріоритетом. Якщо конкурсного бала достатньо, алгоритм зупиняється і надає рекомендацію;
• якщо балів для першої заяви не вистачає, система автоматично переходить до перевірки другого пріоритету, і так далі за списком.

Важливий нюанс: змінити пріоритет можна лише до того моменту, поки заклад освіти не зареєстрував вашу заяву. Після реєстрації ви зможете лише скасувати її, однак використаний пріоритет “згорить” назавжди без права перенесення на іншу заяву. Тому найвищі позиції варто віддавати тим напрямкам, де ваші бали дають реальні шанси на проходження.

Механізм загальнонаціонального “широкого конкурсу”

Починаючи з 2015 року, в Україні скасовано систему, за якої бюджетні місця належали конкретним вишам. Натомість працює механізм широкого конкурсу. Це означає, що всі вступники на одну спеціальність (наприклад, “Менеджмент”) формують єдиний всеукраїнський рейтинг і змагаються між собою у масштабах усієї країни. Єдиний виняток — творчі спеціальності, де бюджетні місця розподіляються між вишами індивідуально через специфіку творчих чи фізичних вступних випробувань.

Автоматичний алгоритм розподіляє місця на основі трьох показників:

• конкурсний бал абітурієнта.
• пріоритетність, вказана у заявах.
• ліцензований обсяг (максимальна кількість студентів, яких фізично може прийняти університет).

Якщо держава виділила 100 бюджетних місць на певну спеціальність, а заяв надійшло 500, система вишиковує всіх кандидатів країни від найвищого бала до найнижчого. Щасливчиками стануть перші 100 осіб. Усі, хто опинився на 101-й позиції й нижче, бюджету не отримають, навіть якщо вони були лідерами в списках окремо взятого університету.

Читайте також:

Інформаційні пастки, які ми не помічаємо: у Вільногірську навчали розпізнавати приховану пропаганду