Пил із Сахари/ фото Український гідрометеорологічний центр
Аномально високі температури повітря принесли пил із Сахари. Хвиля тепла линула на Україну із західного Середземномор’я.
Про це повідомляє Український гідрометеорологічний центр.
Пил із Сахари дістався до України
Останніми днями мешканці західного регіону могли спостерігати пил ще минулої доби, 31 березня. Сьогодні, 1 квітня, він пошириться на більшість областей України. Небо буде тьмяним та триматиметься аномально висока температура повітря.
У гідрометцентрі радять зачиняти вікна, бо пил може бути шкідливим для людей з респіраторними захворюваннями, а також дітей та людей похилого віку.
Також у гідрометеорологічному центрі зазначають, що запиленість повітря пустельним пилом — це не пилова буря.
Для пилової бурі швидкість вітру має бути вищою за 12 м/с, а тривати це має три години та більше. За даними синоптиків, в Україні не очікується посилення швидкості вітру, а отже і бурі цього разу не буде.
«Будь ласка, не плутайте легке погіршення видимості через пил із небезпечним стихійним явищем. Не уявляйте зайвого і не панікуйте», — пишуть у гідрометцентрі.
На околицях Вільногірська є своя «пустеля».
Білі піски, які оточують Вільногірськ/ фото Вільногірськ IN.UA
Чемпіонат України з пауерліфтингу/ фото Наталія Зінчук
Вихованки відділення пауерліфтингу КДЮСШ “Авангард” міста Вільногірськ здобули “срібло” на чемпіонаті України з класичного пауерліфтингу серед юнаків, дівчат, юніорів, юніорок та студентів закладів вищої освіти. Змагання проходили у місті Коломия Івано-Франківської області.
Про це повідомляє Наталія Зінчук, тренерка з пауерліфтингу.
Тренує дівчат Наталія Зінчук — досвідчена наставниця, яка багато років розвиває пауерліфтинг у Вільногірську.
На всеукраїнському помості честь Дніпропетровського регіону представили спортсменки Альбіна Ніхаєнко та Вероніка Стороженко. Завдяки їхнім виступам збірна області здобула друге місце у командному заліку серед дівчат, ставши срібним призером змагань.
Варто також відзначити внесок Альбіни Ніхаєнко не лише як спортсменки, а й як судді першої категорії, що свідчить про її багаторічний досвід у спорті. А суддя-асистент Олександр Носач забезпечив підтримку спортсменів безпосередньо на помості.
Наталія Зінчук висловила вдячність прихильникам залізного світу, які не лише поруч, а й надихають спортсменів на нові досягнення.
Також команда висловила щиру вдячність Збройним Силам України за мужність і відвагу, які дозволяють українським спортсменам змагатися, тренуватися і перемагати під мирним небом.
У Вільногірську відкриють незвичну експозицію/ фото з особистого архіву героїні
Скоро у Вільногірську відкриють незвичну експозицію — на ній покажуть гільзи, які стали мистецтвом. Авторка робіт — вільногірка, яка перетворює залишки війни на символи відродження, миру й весни.
На бажання героїні ми не розголошуємо імʼя.
Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA
Ідея створювати щось нове з гільз з’явилася не випадково — її підказала родичка. Первинно вона була адресована синові жінки, який навчається на художника. Однак через брак часу юнак не зміг втілити задум. Тоді майстриня взялася за справу самостійно.
“Так і розпочалося. Одна за іншою гільзи виходили”, — згадує вона.
Розписані гільзи — це не лише художні об’єкти, а й спосіб переосмислення досвіду війни.
“Мені хотілося, щоб на кожну річ можна було звернутись і поглянути з іншого ракурсу. І те, що вчора ще нас вбивало, сьогодні можна переробити і перетворити на щось інше”, — каже майстриня.
Тематика робіт змінювалася з часом. Спочатку з’являлися символічні образи, пов’язані з українською національною традицією — зокрема, ляльки-мотанки. Але з приходом весни жінку потягнуло до квітів.
“Я розпочинала малювать те, що в мене йшло зсередини. Так мені хотілося нарешті, щоб прийшло щось нове, щось таке квітуче”, — пояснює вона.
Квітковий розпис/ фото з особистого архіву героїні
Для авторки важливо не лише створювати красиві речі, а й змінювати ставлення до болючих спогадів:
“Щоб це не так було важко згадувати. Щось додати, якусь деталь — і це вже заграє іншими фарбами”.
Хоча жінка не має художньої освіти, її близькі підтримали ініціативу. На перший план для неї виходить не професійність, а щирість.
“Я просто робила те, що я хотіла, і все”, — каже вона.
Від майбутньої виставки майстриня очікує не слави, а надії.
“Я би хотіла побажати все ж таки миру. І щоб ми залишили все погане в минулому і на деякі речі дивились по-новому — з розквітом нового життя”.
Як побажання для читачів та майбутніх відвідувачів виставки, вільногірка ділиться віршем:
Головне з життя Вільногірська за останній тиждень — від гучних подій до важливих рішень у місті. Вільногірськ IN.UA зібрав усе найцікавіше в одному матеріалі. У […]
У перший робочий понеділок після Великодня українці завжди мали додатковий вихідний. Про те з оголошенням воєнного стану ця тенденція змінилася. Чи матимуть українці додатковий вихідний […]
