Серед зареєстрованих новонароджених малюків всього дві дівчинки — Варвара та Уляна. 

Про це Вільногірськ IN.UA повідомили у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

У травні 19 малюків батьки зареєстрували через Вільногірський відділ ДРАЦС. Це 17 хлопчиків та дві дівчинки.

Хлопчикам батьки дали такі імена: 

• Матвій;
• Владислав;
• Кирило;
• Олексій;
• Юрій;
• Макар;
• Марк;
• Богдан;
• Кіріл;
• Даніл;
• Максим;
• Дмитро;
• Святослав.

А також зареєстрували два Тимофія та два Даміра. 

Читайте також:

• У квітні у Вільногірську 16 немовлят отримали свідоцтва про народження
• «Пакунок малюка» оновили у 2024 році: що додали та як отримати
• Для малюків, народжених під час війни, вільногірські майстрині власноруч виготовили вишиванки

Електронна петиція — це одна з форм розгляду звернень громадян, яка у разі підтримки жителями, мала б розглядатися в особливому порядку. Так написано в Положенні, яке наразі діє в нашій громаді. Ми проаналізували документ та відповіді та виявили, що порядок розгляду петиції нічим не відрізняється від звичайного звернення, а в самому положенні про розгляд петиції не визначено, хто буде розглядати питання, яке підтримали сто вільногірців.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про подання петиції активною мешканкою Ольгою Прокопенко щодо облаштування дитячих майданчиків. Відповідь на петицію міська рада оприлюднила на своєму сайті. Ми порівняли відповіді на петицію та на звернення громадян і виявили, що обидва документи ідентичні.

Втім в Положенні про петицію визначено, що в разі набрання відповідної кількості голосів — в нашій громаді це 100 підписів — електронне звернення розглянуть в особливому порядку, але відповідь просто продублювали. У Положенні не визначено, у чому саме полягає цей особливий порядок, а також не вказано, яким органом буде розглядатися петиція.

Законом про звернення громадян, який визначає основні засади процесу подання і розгляду електронних петицій, не встановлено єдиного правила, хто саме має розглядати петицію — міський голова чи депутати міської ради. Вказано лише загально — органи місцевого самоврядування. Це має визначатися на рівні місцевого положення чи статуту, але в нашому випадку цього немає.

Як це працює в інших громадах?

Практика щодо форми розгляду та кількості підписів дуже різна. До прикладу, у Дніпрі потрібно зібрати 3000 підписів, і фінальну відповідь після розгляду комісіями надає міський голова. Причому механізм розгляду прописаний досить детально.

“Якщо петиція набрала більше 3 000 голосів жителів міста, вона розглядається робочою групою, за результатами чого складається протокол із висновками та пропозиціями, який направляється міському голові на розгляд. Міський голова після отримання протоколу робочої групи з метою вирішення питань, порушених в електронній петиції, дає відповідне доручення виконавчому органу міської ради, видає розпорядження або виступає суб’єктом подання проєкту рішення міської ради чи виконавчого комітету міської ради”, — зазначено в одній з відповідей на петицію на сайті DEM-місцеві петиції.   

У Павлограді питання, порушене в петиції, виносять на розгляд сесії міської ради. На тому ж сайті DEM-місцеві петиції ми знайшли приклад того, як у цій громаді працюють із петицією, яка набрала потрібну кількість голосів. У цій громаді потрібно отримати 500 підписів від жителів. Один із мешканців підняв питання небезпечного впливу міського звалища, яке, за словами автора, часто горить і тліє, на життя та здоров’я мешканців громади. На полігон виїхала комісія, яка складалася з депутатів, автора петиції та працівників міської ради. Петицію на сесії не підтримали, але ініціювали ряд перевірок.

Ми маємо за останній час лише один приклад підтриманої та розглянутої петиції від Ольги Прокопенко щодо облаштування дитячих майданчиків.

У відповіді вказано, що петицію розглянуло Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства, так само як і до звернення додається лист того самого управління. В обох випадках відповідь надана за підписом міського голови. Виходить, що зусилля щодо створення петиції та набору 100 прихильників нічого не дають у результаті. 

На найближчій сесії Вільногірської міської ради має відбутися скасування Положення про розгляд петицій. Сподіваємось, що депутати міської ради звернуть увагу на те, що в новому Положенні потрібно зазначити, яким органом і в якому порядку розглядається це питання. Можливо депутати захочуть взаємодіяти з активними громадянами та візьмуть питання розгляду електронних петицій на себе. 

На сайті міської ради також з’явилось посилання на систему DEM-місцеві петиції. Очевидно, найближчим часом вільногірці будуть залишати підписи саме тут, і відповідно має бути створене нове Положення, оскільки зміниться форма реєстрації та отримання відповіді.

Нагадаємо, це вже не перший раз, коли ми виявляємо невідповідності в документах міської ради. У Порядку акредитації журналістів та представників засобів масової інформації Вільногірської міської ради внесено вимоги, які не існують у законах України. Такі висновки ми зробили завдяки допомозі медіаюристів.

На вимогу в отриманні акредитації для журналістів,  Вільногірська міська рада посилаючись на ст.26 “Закону про медіа” просила надати документи, що засвідчують професійну належність осіб, кандидатури яких зазначені у поданні: диплом про спеціальну освіту або документ, що підтверджує членство у професійному об’єднанні.

Втім ст. 26 “Закону про медіа” не має таких положень. Ми повідомили про це у листі до міської ради та отримали акредитацію, але рішення про зміну Порядку в публічному просторі ми не бачили.

Читайте також:

У Вільногірську запрацювала геоінформаційна система земельного кадастру громади: деталі

У серпні 2025 року на сайті Вільногірської міської ради з’явився новий розділ, присвячений земельному кадастру. Це спеціальна цифрова платформа у вигляді карти, яка містить усю інформацію про наявні земельні ділянки на певній території. Вона візуалізує межі ділянок, їхнє цільове призначення, форму власності, дозволене використання та інші характеристики.

Детальніше про нову систему та її можливості — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Система земельного кадастру Вільногірської громади

Як зазначається на сайті платформи, усі дані базуються на інформації з державних реєстрів, відкритих джерел та місцевих картографічних матеріалів.

Розробкою займалася компанія MagneticOne, що спеціалізується на муніципальних технологіях. Саме вони виграли тендер на створення карти, який проводили у квітні. За даними платформи Prozorro, на все виділили 79 932 гривні з урахуванням податку на додану вартість.

У межах підготовки до запуску геоінформаційної системи було проведено комплексний аудит фактичного стану земель за межами населених пунктів громади, на який у серпні витратили 40 200 гривень. Він включав пошук тіньової оренди, самозахоплення, нецільового використання земель, обробіток ділянок без реєстрації права користування та інші проблемні випадки.

Як пояснюють розробники, під час аудиту збирали та зводили в єдину систему дані з різних джерел — державних реєстрів, архівних матеріалів та місцевих картографічних ресурсів. Важливим завданням стало зіставлення цієї інформації на карті: це дозволило не лише бачити ділянки, які офіційно зареєстровані у кадастрі та мають визначену форму власності (державну, комунальну чи приватну), а й виявити ті території, щодо яких інформації взагалі немає.

Земельний кадастр Вільногірської громади: як він працює

Нова система земельного кадастру Вільногірської територіальної громади — це інструмент із широким спектром можливостей, який дозволяє громаді контролювати використання територій, спрощує роботу з документацією та надає мешканцям і бізнесу зручний доступ до важливої інформації.

Після переходу на сторінку користувач бачить карту міста та всієї громади, розділену на зони різних кольорів — земельні ділянки. Також на карті позначені межі населених пунктів та адміністративні межі громади загалом.

Взаємодія з картою здійснюється за допомогою миші: достатньо натиснути на ділянку, щоб отримати дані про:

• кадастровий номер;
• код Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТТУ);
• належність до певної сільської ради;
• місцезнаходження;
• площу ділянки у гектарах за даними Державного земельного кадастру (ДЗК);
• цільове призначення;
• категорію земель.

Також система передбачає додаткові інструменти взаємодії:

• шари карти — можливість відключати певні позначення;
• легенду — повний перелік типів земельних ділянок відповідно до їхнього кольору;
• галерею базових карт — зміна зовнішнього вигляду карти;
• вимірювання — для визначення точної відстані між об’єктами;
• малювання — нанесення власних позначок;
• запит за кадастровим номером — можливість отримати додаткову інформацію про конкретну ділянку.
  

Відсутність ділянки в реєстрі

Нова система дозволяє перевіряти межі ділянок, їхнє цільове призначення, форму власності, дозволене використання та інші характеристики. Вона вже інтегрована в діяльність Вільногірської міської ради.

Наприклад, при аналізі редакція Вільногірськ IN.UA звернула увагу, що деякі ділянки не внесені на карту. Як зазначає Руслан Савчишин, засновник ТОВ “MagneticOne Муніципальні Технології”, відсутність цільового призначення та інформації про ділянку в цілому — це наслідок відсутності кадастру.

“Це означає, що ця ділянка не кадастрована, тобто інформації в регіональному кадастрі речових прав немає“, — каже Руслан Савчишин.

Він додав, що карта оновлюватиметься, якщо дані про певні ділянки будуть з’являтися в реєстрах.

Читайте також:

• Реорганізація шкіл у Дніпропетровській області: що чекає на вчителів
• Як вільногірці можуть подати звернення до керівництва міста