Минулої доби, 18 липня, ворог продовжив бити по Нікопольському району з важкої артилерії. На цей раз, він поцілив у декілька цивільних об’єктів.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

Нікопольщина, обстріли

За словами голови ОВА, з важкої артилерії та дронами-камікадзе били по самому Нікополю, а також по Марганецькій та Покровській громадах. Загиблих та постраждалих немає.

Відомо, що пошкодження в наслідок обстрілів отримали приватне і комунальне підприємства, навчальний заклад, декілька ліній електропередач. Потрощені ще 8 приватних будинків, а також три легкових автомобілів й один мікроавтобус.

Як зазначив посадовець, близько опівночі обстріли припинились.

Читайте також:

• Мільйони гривень: яку суму витратили на доброустрій Вільногірського парку
• Що буде, якщо військовозобов’язаний не оновив дані: пояснення Міноборони

Міністерство розвитку громад та територій України розробило рекомендації, які мають сприяти активній участі внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у житті громад. Документ підготовлено в рамках реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021–2026 роки.

Детальніше читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Більше можливостей для ВПО

Відповідно до рекомендацій, ВПО мають право брати участь у вирішенні питань місцевого значення через інструменти локальної демократії на рівні з іншими жителями громади.

Жителями громади вважаються громадяни України, які задекларували або зареєстрували місце проживання на території громади, а також ті, чиє фактичне місце перебування підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за винятком військовослужбовців строкової служби та осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі за вироком суду).

Зокрема, ВПО можуть долучатися до:

• місцевих референдумів;загальних зборів (конференцій) жителів;місцевих ініціатив;
• громадських слухань;планування та розподілу коштів місцевого бюджету;
• публічних консультацій, організованих органами місцевого самоврядування;
• роботи консультативно-дорадчих органів при місцевій владі;
• громадського оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
• інших форм участі, що не суперечать законодавству.

У різних регіонах України внутрішньо переміщені особи реалізують успішні ініціативи для підтримки громад. Зокрема, у Мукачеві, Чернігові, Києві та Хмельницькому відкрили коворкінги “AwareZone” для молоді та переселенців. У Хмельницькому коворкінг облаштовано волонтерами: там є 15 робочих місць із комп’ютерами. На Івано-Франківщині громадська організація “Д.О.М.48.24” розвиває соціальне підприємництво, підтримує жінок та культурні проєкти, зокрема “Безпечні простори”, “Beauty Coworking”, бізнес-курси й документальний театр.

Читайте також:

Маломобільні жителі отримають додаткову медичну підтримку після евакуації – Мінсоцполітики

Електронна петиція — це одна з форм розгляду звернень громадян, яка у разі підтримки жителями, мала б розглядатися в особливому порядку. Так написано в Положенні, яке наразі діє в нашій громаді. Ми проаналізували документ та відповіді та виявили, що порядок розгляду петиції нічим не відрізняється від звичайного звернення, а в самому положенні про розгляд петиції не визначено, хто буде розглядати питання, яке підтримали сто вільногірців.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про подання петиції активною мешканкою Ольгою Прокопенко щодо облаштування дитячих майданчиків. Відповідь на петицію міська рада оприлюднила на своєму сайті. Ми порівняли відповіді на петицію та на звернення громадян і виявили, що обидва документи ідентичні.

Втім в Положенні про петицію визначено, що в разі набрання відповідної кількості голосів — в нашій громаді це 100 підписів — електронне звернення розглянуть в особливому порядку, але відповідь просто продублювали. У Положенні не визначено, у чому саме полягає цей особливий порядок, а також не вказано, яким органом буде розглядатися петиція.

Законом про звернення громадян, який визначає основні засади процесу подання і розгляду електронних петицій, не встановлено єдиного правила, хто саме має розглядати петицію — міський голова чи депутати міської ради. Вказано лише загально — органи місцевого самоврядування. Це має визначатися на рівні місцевого положення чи статуту, але в нашому випадку цього немає.

Як це працює в інших громадах?

Практика щодо форми розгляду та кількості підписів дуже різна. До прикладу, у Дніпрі потрібно зібрати 3000 підписів, і фінальну відповідь після розгляду комісіями надає міський голова. Причому механізм розгляду прописаний досить детально.

“Якщо петиція набрала більше 3 000 голосів жителів міста, вона розглядається робочою групою, за результатами чого складається протокол із висновками та пропозиціями, який направляється міському голові на розгляд. Міський голова після отримання протоколу робочої групи з метою вирішення питань, порушених в електронній петиції, дає відповідне доручення виконавчому органу міської ради, видає розпорядження або виступає суб’єктом подання проєкту рішення міської ради чи виконавчого комітету міської ради”, — зазначено в одній з відповідей на петицію на сайті DEM-місцеві петиції.   

У Павлограді питання, порушене в петиції, виносять на розгляд сесії міської ради. На тому ж сайті DEM-місцеві петиції ми знайшли приклад того, як у цій громаді працюють із петицією, яка набрала потрібну кількість голосів. У цій громаді потрібно отримати 500 підписів від жителів. Один із мешканців підняв питання небезпечного впливу міського звалища, яке, за словами автора, часто горить і тліє, на життя та здоров’я мешканців громади. На полігон виїхала комісія, яка складалася з депутатів, автора петиції та працівників міської ради. Петицію на сесії не підтримали, але ініціювали ряд перевірок.

Ми маємо за останній час лише один приклад підтриманої та розглянутої петиції від Ольги Прокопенко щодо облаштування дитячих майданчиків.

У відповіді вказано, що петицію розглянуло Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства, так само як і до звернення додається лист того самого управління. В обох випадках відповідь надана за підписом міського голови. Виходить, що зусилля щодо створення петиції та набору 100 прихильників нічого не дають у результаті. 

На найближчій сесії Вільногірської міської ради має відбутися скасування Положення про розгляд петицій. Сподіваємось, що депутати міської ради звернуть увагу на те, що в новому Положенні потрібно зазначити, яким органом і в якому порядку розглядається це питання. Можливо депутати захочуть взаємодіяти з активними громадянами та візьмуть питання розгляду електронних петицій на себе. 

На сайті міської ради також з’явилось посилання на систему DEM-місцеві петиції. Очевидно, найближчим часом вільногірці будуть залишати підписи саме тут, і відповідно має бути створене нове Положення, оскільки зміниться форма реєстрації та отримання відповіді.

Нагадаємо, це вже не перший раз, коли ми виявляємо невідповідності в документах міської ради. У Порядку акредитації журналістів та представників засобів масової інформації Вільногірської міської ради внесено вимоги, які не існують у законах України. Такі висновки ми зробили завдяки допомозі медіаюристів.

На вимогу в отриманні акредитації для журналістів,  Вільногірська міська рада посилаючись на ст.26 “Закону про медіа” просила надати документи, що засвідчують професійну належність осіб, кандидатури яких зазначені у поданні: диплом про спеціальну освіту або документ, що підтверджує членство у професійному об’єднанні.

Втім ст. 26 “Закону про медіа” не має таких положень. Ми повідомили про це у листі до міської ради та отримали акредитацію, але рішення про зміну Порядку в публічному просторі ми не бачили.

Читайте також:

У Вільногірську запрацювала геоінформаційна система земельного кадастру громади: деталі