Харчування у Вільногірських ліцеях: що їдять діти

У Вільногірську в соціальних мережах з’явився допис, у якому автор стверджує, що в одному з місцевих ліцеїв дітей нібито годують неякісною їжею. До публікації було додано й фотографію, яка, за словами автора, підтверджує його слова.

Редакція Вільногірськ IN.UA вирішила детально розібратися у ситуації та з’ясувати, чи відповідає оприлюднена інформація дійсності. Відповідно до журналістських стандартів — балансу думок та об’єктивності — редакція направила офіційні запити до місцевих ліцеїв. Відповіді на запити були отримані 7 жовтня, і редакція Вільногірськ IN.UA публікує розгорнутий матеріал щодо харчування у ліцеях.

Чи справді їжа у ліцеях не якісна?

У четвер, 18 вересня в одній з місцевих спільнот з’явився допис, де за словами автора дітей годують неякісною їжею.

“Чому в 4му ліцеї кормлять дітей помиями? За що платяться кошти? Суп рибний без риби, але з купою жиру! Котлета рибна, від якої рвота! І компот. Це 18.09.25. Коштує це диво 44 грн в день! Порахувати собівартість? Кожен день буде фото з вашої столової.І нехай персонал ліцею навіть не намагається не дозволяти користуватися телефонами під час обіду та перерви, або взяти телефони на перевірку у дітей!!!!!Вам перше попередження! Далі буде не переливки! Як додаток, то дітей поділили на категорії. Одним дають їстівне, навіть фрукти, а інші – вдавіться!”, — емоційно висловився автор допису.

Одна з жительок міста поділилася, що її діти також харчуються у шкільній їдальні. За її словами, їжа смачна, і дітям вона подобається. Втім, жінка не уточнила, про який саме навчальний заклад йдеться.

“Дитина харчується в їдальні, їсть тільки друге. Каже що завжди смачно. І вчора рибна котлета була смачна”, — написала користувачка Ольга Дон під дописом за 18 вересня.

Інша користувачка зазначила, що її діти навчаються у ліцеї №5, і висловила незадоволення якістю харчування в закладі. “Мої діти ходять а 5 ліцей теж платимо за обіди … Теж годують помиями”, — написала жінка.

Редакція з’ясувала, як організоване харчування у вільногірських ліцеях

Щоб отримати інформацію про харчування, редакція Вільногірськ IN.UA звернулася з офіційними запитами до Управління освіти, яке в свою чергу перенаправило запити до всіх ліцеїв міста. Ми поцікавилися, як організовано харчування учнів, які страви подають у їдальнях ліцеїв, хто відповідає за їхнє приготування та постачання продуктів.

У відповідь на запит журналістів ми отримали інформацію, що у Вільногірських ліцеях №2, №3, №4 та №5 готують страви за такими збірниками:

• “Збірник рецептур страв для харчування дітей шкільного віку в організованих освітніх та оздоровчих закладах” , Є.Клопотенко, 2019 рік,
• “Збірник рецептур страв для харчування дітей в закладах освіти, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку та закладах соціального захисту”, Клопотенко Є.В., Київ 2024 рік,
• “Збірник рецептур страв та кулінарних виробів для підприємств громадського харчування», видання 1982 рік,
• “Збірник рецептур для харчування школярів”, Київ/”Техніка”, 1990,
• “Технологічні карти страв та виробів для харчування дітей віком від 6 до 18 років у закладах освіти, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку та дитячих закладах сфери соціального захисту”. Науковий звіт санітарно-епідеміологічної оцінки № 8,2/2469 від 06.09.2021. Державна установа Інститут громадського здоров’я ім. О.М.Марзєєва НАМН України.

Додамо, що з 2021 році шкільні їдальні почали готувати за оновленими рецептами Євгена Клопотенка в рамках державної реформи шкільного харчування. Основна мета таких змін — зробити меню більш здоровим, збалансованим та різноманітним для дітей.

Нові рецепти передбачають використання свіжих овочів, фруктів, круп, молочних продуктів і м’яса, при цьому мінімізується додавання солі, цукру та жирів.

Станом на 7 жовтня Вільногірські ліцеї №2, №3, №4 та №5 не укладали договорів із сторонніми організаціями на приготування страв. Це означає, що їжа готується безпосередньо в шкільних їдальнях силами ліцею. Також, цю інформацію підтвердив і відділ освіти.

До того, ж кожен ліцей має по два штатних кухаря. Крім того журналісти отримали інформацію щодо кількості та переліку продуктів які були закуплені ліцеями.

Ліцей № 2 закупив такі продукти:

• Каркаде, картопля, капуста білокачанна, морква, буряк, цибуля, помідори свіжі, кабачки, перець солодкий, баклажани, капуста червонокачанна, яблука, банани, масло вершкове, сметана, молоко, сир кисломолочний, сир твердий, йогурт, кефір, яйця, манна крупа, пшоно, крупа гречана, крупа Артек, сухарі панірувальні, томатна паста, олія соняшникова, свинина, філе куряче, філе стегна куряче, риба заморожена (хек), чай, родзинки, зелений горошок заморожений, фруктова суміш, броколі заморожена, компотна суміш заморожена, ягоди в асортименті заморожені, хліб цільнозерновий.

Ліцей № 3 закупив такі продукти:

• Буряк столовий, морква, капуста білокачанна, цибуля ріпчаста, капуста червоноголова, помідор свіжий, огірок свіжий, перець солодкий, кабачок свіжий, баклажан свіжий, яблука, банани, картопля, томатна паста, горошок зелений, фруктова суміш, суміш компотна, ягода заморожена, броколі, булгур, пшоно, рис, крупа пшенична, крупа манна, крупа гречана, борошно цільнозернове, макарони, риба морожена, масло вершкове, сметана, йогурт, сир твердий, сир кисломолочний, молоко, хліб цільнозерновий, сухарі панірувальні, яйце куряче, філе куряче, свинина, олія рафінована, каркаде, какао, сік фруктовий, цукор, сіль, перець чорний мелений, паприка мелена, хмелі-сунелі, кориця мелена, часник сушений мелений, куркума мелена, орегано, гірчиця суха мелена, оцет 9%.

Ліцей № 4 закупив такі продукти:

• Яйця, риба, броколі, зелений горошок, капуста краснокачанна, перець солодкий, помідор, кабачок, каркаде, капуста білокачанна, морква, буряк столовий, цибуля, картопля, свинина, ягоди, компотна суміш, масло вершкове, ванільний цукор, сир кисломолочний, сир твердий, йогурт, сметана, молоко, соки плодово-ягідні, какао, крупа гречана, крупа пшенична Артек, крупа пшоно, борошно цільнозернове, сіль йодована, філе куряче, яблука, олія, баклажани, огірки, банани, кефір, хліб цільнозерновий.

Ліцей № 5 закупив такі продукти:

• Апельсини, баклажан, банан, борошно цільнозернове, броколі заморожене, буряк, гречка, зелений горошок, йогурт, кабачок свіжий, какао, капуста, картопля, кефір, кориця мелена, крохмаль, крупа булгур, крупа манна, крупа пшенична, лимон, макаронні вироби, масло вершкове, молоко, морква, огірок свіжий, перець солодкий, помідор, пшоно, риба свіжа, рис, родзинки, свинина, сир кисломолочний, сир твердий, сметана, сухарі панірувальні, томатна паста, філе куряче, фруктова суміш, хліб цільнозерновий, цибуля, яблука, ягоди заморожені, яйце.

У відповідь на інформаційний запит журналістам повідомили, що меню в ліцеях сезонне: кожного тижня учні отримують нові страви. При складанні меню враховують вік учнів, а також вміст білків, жирів і вуглеводів у стравах.

Але на питання з якою періодичністю готуються страви в ліцеях, відділ освіти не відповів, пояснивши, що таке запитання, згідно Закону України, не є запитом.

Наприклад, у перший тиждень у ліцеї № 2 в понеділок у меню були: салат з капустою та морквою, каша пшоняна, биточки зі свинини, хліб, сир твердий, узвар свіжі фрукти.

У ліцеї № 2 меню на понеділок у перший тиждень було таким:

У ліцеї № 3 меню на понеділок у перший тиждень було таким:

У ліцеї № 4 меню на понеділок у перший тиждень було таким:

У ліцеї № 5 меню на понеділок у перший тиждень було таким:

Також редакція Вільногірськ IN.UA отримала з власних джерел фото страв якими годують учнів у ліцеях № 2 та 5. На отриманих фото журналісти побачили страви, якими готують учнів у № 2 ліцеї. На фото: салат з капусти та моркви, тефтелі та рис.

Ті самі страви є й переліку меню ліцею № 2, втім зазначено, що рис має бути розсипчастим.

На іншому фото теж страви ліцею № 2: гречка, м’ясо та салат з капусти та моркви.

А також має бути капуста тушкована. Однак в деяких випадках в меню позначили, що тушковану капусту почнуть готувати з 1 листопада.

Харчування у ліцеї № 5 :

Згідно з меню, яке надало у відповідь на запит редакції ліцей № 5, тут каша пшоняна, запечене філе курки, салат з капусти моркви та зеленого горошку, хліб, сир, сік та свіжі фрукти. Перелік цих страв є в меню. Проте замість тушкованої капусти, салат з білокачанної капусти та моркви.

Однак журналісти не побачили свіжих фруктів, які зазначені в списку меню. Зокрема ліцей № 2 придбав понад 140 кг яблук, в ліцей № 5 придбав 60 кг апельсинів.

З власних джерел журналісти дізналися, що 14 жовтня, у вівторок учні ліцею № 2 отримали пів яблука до основного прийому їжі. Також учнів цього дня готували картоплею, ймовірно салатом з морквою та капусти.

Проте в меню зовсім інші страви. По вівторках учнів мали б годувати: ікрою буряковою, печенею по-домашньому з куркою, хліб, узвар та від фрукти. Або: салатом на кшталт грецького, курячі палички, макаронні вироби, хліб, чай з молоком, свіжі фрукти. Або картопляне пюре, овочі натуральні сезонні, ліниві голубці, кефір, свіжі фрукти.

Зокрема журналістам повідомили: що період, на який закупаються продукти харчування, залежить від фактичного відвідування учнями навчальних закладів.

Також журналісти провели невелике опитування серед жителів міста, щоб дізнатися, як харчуються діти у місцевих ліцеях. Батьки учня другого класу ліцею № 4 зазначили, що їх дитині подобається шкільне харчування.

Водночас одна з мам розповіла, що її дитина одного разу потрапила на другу зміну та помітила різницю: “Друга зміна харчується краще — там дають м’ясні страви, котлету чи шматочок м’яса, кашу, салат. А в першій зміні переважно сирники або запіканки, а не всі діти люблять молочні продукти”, — поділилася жінка.

Серед опитаних були й позитивні відгуки. Ще одна мама, чия дитина також навчається у ліцеї № 3 зазначила, що школяр задоволений харчуванням.

Редакції Вільногірськ IN.UA надали повне меню по всіх ліцеях, з повним переліком меню можна ознайомитися за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/10pJK5qwQLq3Bfzvvhll8GlrAmcSN4EE8

Золоті дерева, мальовничі водойми, скелясті береги та старовинні споруди – восени Дніпропетровщина має чимало локацій для атмосферних фотосесій. Не обов’язково їхати далеко чи шукати краєвиди лише у Дніпрі – цікаві місця для яскравих кадрів є і в інших куточках області. 

ТОП-5 локацій, де осінню природу можна поєднати з незвичайними пейзажами та архітектурою – на Вільногірськ IN.UA.

Старі Кодаки

Старі Кодаки – мальовнича локація неподалік Дніпра, яка восени особливо добре підходить для атмосферної фотосесії. Тут можна поєднати природні пейзажі з історичним колоритом: схили Дніпра, просторі краєвиди, дерева, вкриті золотим і багряним листям, та залишки давньої Кодацької фортеці створюють різнопланове тло для кадрів. Восени природа додає локації теплих відтінків, а м’яке сезонне світло допомагає зробити фотографії більш затишними й кінематографічними.

Токівський водоспад

Невеликий каскад завдовжки близько 30 метрів, де вода спадає по масивних виступах червоного граніту, знаходиться біля селища Токівське, на річці Камʼянка. Восени Токівський водоспад набуває особливого настрою – теплі відтінки трави й осінньої рослинності контрастують із червоним гранітом та водою. Ця локація – ідеальний варіант локації для осінньої фотосесії, якщо хочеться не просто “осіннього парку”, а ефектних пейзажів із камінням та водою. 

Тунельна балка 

Тунельна балка – це природний оазис посеред Дніпра з різноманітними деревами, чагарниками, струмками та пішохідними стежками, що у жовтні вкривається жовтим, червоним та темно-зеленим листям. Тут можна отримати різноманітні осінні кадри: портрети серед золотого листя, атмосферні фото на лісових стежках, а також романтичні знімки біля схилів. 

Ліси Орлівщини

Один із найбільших лісових масивів області, загальна площа якого сягає близько 40 тисяч гектарів та знаходиться за 40 кілометрів від Дніпра. Ліс тут дуже різноманітний – дубові та байрачні ліси, вербові зарості, соснові бори та багато іншого. Восени місце є дуже фотогенічним: за одну поїздку можна отримати кадри у різних стилях. Зокрема, серед золотого дубового лісу можна отримати теплі осінні портрети, а біля озера та берега Самари – кадри з відображенням дерев у воді. 

Замок у Дніпровському

Одна з найбільш незвичайних локацій Дніпропетровщини для атмосферної фотосесії – Дача архітектора у селищі Дніпровському. Восени це місце особливо цікаве через контраст старого каменю та жовто-зеленого листя. На фоні замку можна зробити кадри у стилі середньовічної казки: портрети біля кам’яних стін, арок і вежі, фото зі сходами та кадри, де осіннє листя обрамляє споруду.

Читайте також:

Осінь на городі: прості поради для врожаю наступного року

Цимбали звучать посеред подвір’я, діти сміються біля каруселей, а коло столів гості чекають на гарячі вареники. На вході жінка в українському вбранні усміхається, вітається й простягає канапки з хлібом і салом. Для охочих наливає трохи білого вина. 

Так Равликова ферма в Теплівці зустрічає гостей другого Фестивалю вареників. За кілька днів до початку організатори продали понад 300 квитків, хоча самі зізнаються, що такого ажіотажу не очікували.

Детальніше читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Фестиваль вареників у Теплівці: хатинка, у якій минуле зустрічається із сучасністю 

У центрі ферми стоїть невелика хатинка, яку господарі поступово наповнюють українськими речами. Тут є рушники, глечики та старовинні предмети побуту, що нагадують про українське село минулих поколінь.

Але найбільше нашу увагу привертає інша деталь – на вікні стоїть старий програвач, а буквально над ним висить сучасний Wi-Fi-роутер. Ця композиція добре передає саму ідею ферми: тут минуле не відокремлюють від сучасності, воно просто живе поруч із нею.

Саме в цій хатинці протягом фестивалю проходять майстер-класи. Біля майстрині, яка показує, як створювати мотанку, збирається багато жінок. За кілька хвилин навколо неї утворюється коло уважних очей і рук, які повторюють кожен рух.

А з подвір’я тим часом долинає музика.

Коли подвір’я заговорило цимбалами

Музика стає лейтмотивом фестивалю. На подвір’ї звучать українські пісні, а разом із ними – цимбали Анастасії Шморгун.

Вона грає на цьому інструменті все життя. Розповідає, що свого часу саме батьки привели її до музичної школи, де для неї обрали цимбали.

“Я сама тоді ще не знала, що це буде за інструмент. Батьки привели мене до музичної школи, і так почалася ця історія”, – згадує Анастасія.

Згодом дитяче захоплення перетворилося на професію: Анастасія закінчила музичну школу, училище та консерваторію, нині викладає у Верхівцевській музичній школі й навчає учнів онлайн.

“Цимбали – це не лише народна музика. На них можна грати класику, сучасні композиції, рок, джаз. Інструмент дуже багатогранний”, – пояснює вона.

За її словами, цимбали часто сприймають лише як частину фольклору, хоча їхні можливості значно ширші.

“Мені хочеться показати, що цимбали можуть звучати по-різному. Вони можуть бути ніжними, можуть бути дуже ритмічними та передавати зовсім інший настрій”, – говорить музикантка.

Паралельно на території ферми можна було спробувати себе в гончарстві, а просто неба за смаженням кабана стежив козак. 

“Готуємо козацьку страву – кабана на вертелі… Козаки за часом не слідкували. Зранку заготовили вугілля, піймали кабана, наділи на вертел – і весь день отримували задоволення”, – каже він. 

А потім ми бачимо равликів…

У якийсь момент наша журналістка відходить від основного святкового майданчика й згадує, що все ж таки перебуває на равликовій фермі.

Тут облаштована окрема ділянка, де прибрали траву, щоб відвідувачам було простіше побачити равликів, роздивитися, як вони живуть і чим харчуються. Люди підходять ближче, нахиляються та розглядають маленьких мешканців ферми. 

Сама ферма існує вже третій рік, а як локація для гостей та екскурсій працює близько року. У серпні тут відзначили річницю відкриття, а тепер простір уже встиг стати місцем проведення фестивалів і зустрічей.

Торік власниця ферми Ярослава Палієнко розповідала, що мріяла про равликову ферму кілька років, а територію поступово облаштовувала разом із родиною та колегами.

За її словами, спочатку хотілося просто створити затишне місце. Згодом виникла ідея зробити його простором, пов’язаним з Україною, її культурою та традиціями.

Сьогодні, гуляючи фермою, добре видно, як цей задум поступово оживає.

За варениками – у чергу 

Втім, скільки б тут не було музики, майстер-класів, равликів і фотозон, головним героєм фестивалю залишається вареник.

Біля місця, де їх видають, постійно утворюється черга. Щоразу, коли вона трохи скорочується, з іншого боку з’являються нові охочі скуштувати домашню страву.

Організатори навіть вибачаються за очікування та зізнаються, що перед фестивалем зробили все можливе, щоб вареників вистачило на всіх: 

“Ліпили всім селом, друзями, родиною… Днів, напевно, шість, а можливо сім разів збирались, щоб наліпити таку кількість”, – розповідає Ярослава.

Для тіста використали перевірений рецепт колеги Лариси – вареники начиняли картоплею, капустою та сиром. Окремо на гостей чекав й варіант із равликовою начинкою, які цього разу запропонував приготувати хлопець Ярослави. 

Ярослава каже, що можна було б піти значно простішим шляхом – купити готові вареники та просто зварити їх. Але тоді зникло б найважливіше.

“Такі моменти, як ліплення вареників, дуже об’єднує людей”, – каже вона.

Не равликами єдиними: люди, які творять атмосферу фестивалю

Серед тих, хто допомагав готувати фестиваль – Тетяна з Божедарівки. Вона живе там уже 50 років, хоча сама родом із Херсонської області. На Равликову ферму приїхала вдруге, на велосипеді.

“Минулого року я тут побувала, і мене так потягнуло сюди душею, що захотілося приїхати ще”, – розповідає Тетяна.

Цього разу Тетяна навіть допомагала в організації фестивалю.

“Я сьогодні наліпила десять вареників, прикрасила трохи подвір’я…”, – говорить вона.

Неподалік можна побачити ще одного героя фестивалю – коня на ім’я Орлик. Йому 12 років, але його господар Євген придбав його лише місяць тому, тому їхня історія знайомства ще зовсім нова.

“Спочатку було непросто. Він мене скидав, не слухався, кусався. Але потім ми поступово знайшли спільну мову”, – розповідає чоловік.

Орлик любить моркву та овес, а ще, як виявилося, не відмовляється від солодкого. Пізніше господар розповідає ще одну несподівану деталь:

“Йому навіть язик можна погладити. Він спокійно до цього ставиться”, – каже чоловік.

Другий Фестиваль вареників у Теплівці завершився так само, як і почався –  музикою, розмовами та людьми за столами.

Поступово гості роз’їжджаються, музика стихає, а ферма повертається до свого звичного ритму. До наступного фестивалю.

Читайте також:

Фестиваль вареників на Равликовій фермі: смак дитинства, музика та любов до України