Протягом тижня з 5 по 11 серпня у Вільногірську очікується переважно ясна погода. Температура повітря триматиметься трохи менше ніж 30 градусів тепла. За прогнозами метеорологів, опадів не буде.

Більше — у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Погода у Вільногірську на тиждень з 5 по 11 серпня

Сьогодні, 5 серпня, у Вільногірську очікується ясна погода. Максимальна температура повітря 26 градусів тепла.

6 серпня у місті, за даними синоптиків, буде мінлива хмарність. Без опадів. На термометрі +27.

Зранку 7 серпня можливі хмари, вдень вони розсіються та до вечора буде ясне небо. Температура коливатиметься від +19 до +27. 

8 серпня у місті очікується ясна погода. Максимальна температура повітря +28.

9 серпня над Вільногірськом світитиме сонце. На термометрі +29. 

10 серпня літній день дасть про себе знати температурою у 31 градус тепла. Ясне небо, опадів не передбачається.

11 серпня на небі не буде хмар, опадів не прогнозують. На термометрі від 20 до 28 градусів тепла.

Читайте також:

• У Вільногірську прогнозують недоотримання коштів у бюджет громади на понад 14 мільйонів гривень
• Черга на отримання тимчасового житла для ВПО: як цей процес запустити у Вільногірську
• Директора лікарні Ігоря Яцевича не беруть у члени виконкому: що відомо
• Концерт військового оркестру 93 бригади у місцевому парку

Грошова допомога до Дня Незалежності України надається одноразово у розмірі від 450 до 3100 гривень.

Про це йдеться у Постанові Кабінету міністрів.

Хто має право на грошову допомогу

Особи з інвалідністю внаслідок війни:

• I групи — 3100 гривень;
• I групи — 2900 гривень;
• III групи — 2700 гривень.

Також право на виплати мають:

• Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною — 3100 гривень.
• Учасники бойових дій, постраждалі на Революції Гідності, неповнолітні в’язні, діти, народжені в місцях несвободи — 1000 гривень.
• Члени сімей загиблих ветеранів, захисників, померлих учасників бойових дій та осіб з інвалідністю — 650 гривень.
• Учасники війни, колишні в’язні, примусово вивезені, діти партизанів і підпільників — 450 гривень.

Читайте також:

• Усе місто зупиниться на хвилину: у Вільногірську оновлять систему сповіщення — сигнал почує кожен район
• В Україні повернуть щоквартальну звітність для ФОП

Українське козацтво залишило глибокий слід в історії — від захисту рідної землі до формування ідеї державності. Їхній дух свободи, самоврядування та відданість Батьківщині й досі надихають українців і формують національну ідентичність.

Від Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, козацьких зимівників до знищення Запорозької Січі – більше читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Фортеця часу: де починається козацька історія

Початки заселення території Верхньодніпровщини сягають козацької доби. Колись це були землі, де проходили захисні рубежі запорожців, а саме укріплення тут мало оборонний характер – як фортеця. “Тут кожен камінь дихає козацьким минулим”, – з хвилюванням розповідає Наталія Іванівна Коновал, директорка Верхньодніпровського краєзнавчого музею.

Запорізька спадщина

В Україні існувало щонайменше близько десяти Запорозьких Січей. За словами директорки, вісім із них були на території сучасної Дніпропетровщини. Ці укріплення – свідки бурхливого розвитку запорозького козацтва, про яке в музеї можна дізнатися не лише з експозицій, а й з реконструйованого макета останньої Запорозької Січі, автором якого є Кузьма Голов’янко.

Мазепа, Полтава і наш край

З музею відкривається ще одна глибока сторінка – історія Івана Мазепи. Після поразки під Полтавою 1709 року шведська армія разом із Мазепою відступала саме через територію сучасного Верхньодніпровська. Тут, за словами директорки, в Дніпровокам’янці залишилася могила трьохсот мазепинців, які прикривали відступ союзних військ.

“У 1748 році онук одного з полеглих козаків поставив хрест на могилі свого діда, який і досі вцілів, незважаючи на війни, революції й бур’яни”, – наголошує Наталія Іванівна.

Козацькі зими й українська Кубань

Після руйнування Січі у 1775 році багато козаків рушили на Кубань, де й заклали підвалини нової спільноти. Проте дехто повертався й назад – зокрема на Верхньодніпровщину.

Архіви музею зберігають дані про п’ять козацьких зимівників на території сучасного міста, включно з зимівником Макара Нагая. Відомо навіть, де саме він був розташований.

“Ми маємо копії документів, які підтверджують – земля надавалась Григорію Потьомкіну, улюбленцю Катерини II. Тут оселилися українці і не тільки, які відслужили 25 років у війську разом зі своїми сім’ями”, – зазначає директорка.

Верхньодніпровськ: з козацької слободи – до міста

Поселення, що виникло довкола зимівника, називалось Григорівкою, пізніше – Новогригорівкою. У 1806 році воно стало повітовим містом і отримало нову назву – Верхній Дніпро (Верхньодніпровськ). Місто зростало, змінювалося, але завжди зберігало зв’язок з козацьким корінням.

“Слава Богу, що назву не змінювали далі, – усміхається пані Наталія, – бо кожна назва – це як ниточка до історії, з минулого в майбутнє”.

Петро Калнишевський: останній кошовий

Історія завершення козацької доби неможлива без згадки про Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорозької Січі. Після зруйнування Січі у 1775 році він був засланий на Соловецькі острови, де провів понад 25 років у неволі й помер у віці понад 100 років.

“На Соловках знайшли плиту з написом: “Останній кошовий отаман Війська Запорозького Петро Калнишевський””, – розповідає директорка.

Архітектура міста Архітектура Верхньодніпровська

Будинки ХІХ – початку ХХ століття – теж частина історії. Найцікавіша споруда – будинок повітового земства, збудований у 1876 році за проєктом архітектора Харманського, добудований в 1911 році, він пережив дві війни, революції, підірвані мости і реставрації.

Тут і нині збереглися мармурові сходи, по яких, за переказами, виїжджав на коні Нестор Махно у 1919 році. Основний інтер’єру залишається автентичним, незважаючи на реставрації і перебудови. Багато цікавих місць Верхньодніпрповська можна побачити під час пішохідних екскурсій по місту.