Стася Милославська оголосила про збір коштів на придбання автомобіля для ЗСУ. Автівки, які вона раніше придбала за власні гроші, вже повністю вийшли з ладу і ремонту не підлягають. Тому вона звертається за допомогою до вільногірців. Щоб підрозділ її чоловіка міг якісно виконувати бойові завдання, необхідно зібрати ще $2000. Наразі для них це фізично та матеріально непідйомна сума.

Більше на Вільногірськ IN.UA.

Історія Стасі Милославської

Стася Милославська збирає кошти з початку повномасштабного вторгнення, допомагаючи друзям, знайомим та всім, хто цього потребує. Вона робить це для свого чоловіка та братів, які також на фронті, купуючи необхідні речі за кошти родинного бюджету. Неодноразово вони передавали на фронт автомобілі, амуніцію та інші важливі предмети.

Чоловік Стасі служить у 103-й бригаді, 62-му батальйоні, постійно перебуває в гарячих точках і ризикує життям заради спокою українців. Стася пишається ним і стверджує, що завдяки йому та іншим військовим вона може спати спокійно, а її діти вільно ходять до школи.

“Я розумію, що війна не для всіх. Чоловіки потрібні й тут, для збереження бізнесів та підтримки економіки України. Але якщо ви не можете бути на фронті, не забувайте про донати. У нас має бути одна мета: закінчення російської агресії на нашій території,” — наголошує Стася.

В порівнянні з тогорічними зборами, підтримка від людей значно зменшилася. Місцеві пабліки відмовляються публікувати збори, пояснюючи, що донати зменшилися. Більшість коштів надходить лише від друзів та знайомих.

“Постійно чую, що люди втомилися, але мені важко зрозуміти цю відповідь. Наче наші хлопці не втомилися і перерви не потребують. Таке ставлення цивільних до війни не зовсім приємне, ніби ми вже перемогли,” — ділиться вона.

Стася також підкреслює, що не можна покладатися лише на допомогу держави. Було б краще, якби влада втручалася частіше, адже це могло б дати вагоміший результат. На кону — життя наших людей, чоловіків, братів та синів. Ми не можемо просто сидіти і чекати; потрібно діяти.

Редакція Вільногірськ IN.UA закликає всіх небайдужих долучитися до збору задля нашої перемоги. Більше інформації за посиланням: https://www.instagram.com/p/DBYnl30BsIl/?igsh=Y3Y5OWVtdDV1ejYw 

Читайте також:

• Співак Петро Чорний відвідав Вишневе: благодійний концерт на підтримку ЗСУ
• Жінка в ЗСУ: історія вільногірської вчительки, яка пішла захищати Україну

Рибалкам Дніпропетровщини нагадали, що з 1 листопада на зимувальних ямах почнеться заборона ловлі риби. Триватиме вона до початку весняно – літньої нерестової заборони 2025 року.

Про це повідомляє Дніпропетровський рибоохоронний патруль.

На ресурсі Дніпропетровського рибоохоронного патруля повідомляють, що це їх основною метою є збереження водних біоресурсів та забезпечення оптимальних умов їх зимівлі.

Видано наказ, де затверджено перелік меж зимувальних ям. У ньому зазначено водойми та місця, де вводиться дана заборона. Найближчим до Вільногірська є Макортівське водосховище.

Визначені місця зимівлі водних біоресурсів (зимувальні ями) на акваторії Макортівського водосховища:

• Акваторія на відстані 150 метрів від берега в межах с. Андріївка, площею

– 6 га;

• Акваторія від греблі на відстань 1000 м проти течії по всій ширині

водосховища, площею – 35 га;

• Акваторія за 100 метрів від берега з верхньої границі с. Нова Зоря по

траверзу на протилежний берег шириною 400 м і вниз за течією на 1000 м,

площею – 40 га.

Проте, у рибалок є й інші варіанти – у заборонений період ловля дозволена поза межами зимувальних ям. Можна користуватися гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків не перевищує 7 одиниць на одного рибалку.

За недотримання зазначених норм передбачена адміністративна відповідальність – штраф від 34 до 680 грн. Крім штрафу за незаконний вилов нараховуються збитки за кожну виловлену рибину.

Читайте також:

• Отримання житлових субсидій: ВПО, які живуть у Вільногірську, запрошують на вебінар
• Помер Олександр Пойда, депутат Вільногірської міської ради V скликання

Сьогодні, 29 жовтня, Вільногірськ зі сльозами на очах проводжав в останню путь молодшого сержанта Ігоря Кліценка. На церемонії поховання Захисника зібралися його близькі, побратими, колишні колеги, друзі та небайдужі містяни, об’єднані спільним болем втрати.

Більше на Вільногірськ IN.UA.

З промовою виступив міський голова Володимир Василенко, який наголосив на мужності Героя. Після його слів священник прочитав молитви, а присутні вшанували пам’ять загиблого хвилиною мовчання. В атмосфері глибокої скорботи лунав плач рідних, наповнюючи серця всіх присутніх

Ігор Кліценко народився 22 серпня 1969 року у Вільногірську. Він навчався у середній школі №4 і працював на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті, зокрема на збагачувальній фабриці та у цеху гірничого технологічного транспорту.

Ігор був призваний до армії у березні 2022 року, на початку повномасштабної війни. Як молодший сержант, він служив водієм-механіком у 17-й танковій штурмовій бригаді. Брав участь у боях на Донеччині, зокрема за Бахмут і Часів Яр, а також у визволенні Херсона. Побратими називали його «Дєд» за його мудрість; він був прикладом гідності, мужності, чуйності та фронтової дружби.

19 жовтня 2024 року, під час бойових дій у населеному пункті Ольгівка Курської області рф, Ігор отримав серйозні поранення, які виявилися смертельними. У нього залишилися мати Валентина Семенівна, дружина Олена, сестра Наталія та донька Анна, а також дворічний онук, який так і не дочекався дідуся.

Редакція Вільногірськ IN.UA висловлює глибокі співчуття рідним загиблого.

Читайте також:

• Кривий Ріг вночі опинився під ворожим ударом: є загиблі
• У Вільногірську попрощалися назавжди із полеглим військовослужбовцем