Мешканець Вільногірська бореться за те, щоб всі вивіски в місті були українською (ОНОВЛЕНО)

Наталія Москаленко 13:48, 27 Листопада 2024
Вивіски / фото Вільногірськ IN.UA
Вивіски / фото Вільногірськ IN.UA

Близько місяця тому Володимир Кліницький почав фіксувати порушення законів, які стосуються використання мови у публічному просторі. Проходячи містом, він щоразу натрапляв на вивіски, написані російською мовою — мовою країни-агресора.

Більше на Вільногірськ IN.UA

Вільногірець переймається мовним питанням

Володимир прийшов до редакції Вільногірськ IN.UA, щоб поділитися своєю стурбованістю мовною ситуацією в місті. Він не обмежується лише фотографуванням проблеми, а активно спілкується з власниками магазинів та сервісів, де досі можна побачити вивіски російською мовою.

За його словами, він обійшов уже кілька десятків торгових точок і на кожному кроці стикається з порушеннями. Коли Володимир звертається до підприємців, більшість з них реагують спокійно та готові змінити вивіски. Проте трапляються й випадки агресивної реакції. Володимир зазначає, що робить це він не просто так, адже згідно зі статтею 32 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та статтею 6 Закону України «Про рекламу», усі рекламні повідомлення мають бути розміщені лише державною мовою.

“Мовну проблему можна викласти трьома словами: ідентичність, безпека, оборона”, — наголосив Володимир.

Володимир вважає, що зміна вивісок не повинна бути результатом лише адміністративних санкцій чи примусу, а повинна відбуватись через усвідомлення необхідності будувати український простір у громаді.

«Людям бракує усвідомлення власної національної ідентичності. Люди не розуміють та не памʼятають, або не хочуть памʼятати нашу історію. Те, як наш народ роками цькували за українську мову, викорінювали її. Це відбувається і досі, тому ми маємо боротися», – додав Володимир Кліницький. 

За його словами, для багатьох власників бізнесів використання російської мови на вивісках — це звичка, з якою вони не готові розлучитися. Вони не усвідомлюють, наскільки важливо позбутися символів країни-агресора, особливо в умовах війни, коли кожен крок до українізації має велике значення для національної гідності та незалежності.

«Нас так вчили в школі, ми звикли до цього. Відповідали мені люди», – розповів активіст Володимир Кліницький.

Ще однією причиною залишати старі російськомовні вивіски, на думку Володимира, є небажання витрачати додаткові кошти і час на зміну вивісок. Водночас вони не враховують, що цей крок є не лише підтримкою національної ідентичності, але й сигналом до того, що їх бізнес є частиною сучасної української реальності.

Звернення до місцевої влади

Активіст також звернувся до керівництва міської ради. Він направив своє прохання до начальника управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради, Ростислава Варницького. Володимир сподівається, що через офіційні канали можна швидше вирішити проблему.

Володимир також планує зустрітися з головним архітектором міста Владиславою Перепечкіною, щоб обговорити можливості розв’язання цього питання.

Читайте також:

Підписуйтесь

Жива пам’ять про час: історія козацької доби у Верхньодніпровську

Діана Попович 17:00, 30 Липня 2025
Наталія Коновал, директорка Верхньодніпровського краєзнавчого музею / фото, Вільногірськ IN.UA

Українське козацтво залишило глибокий слід в історії — від захисту рідної землі до формування ідеї державності. Їхній дух свободи, самоврядування та відданість Батьківщині й досі надихають українців і формують національну ідентичність.

Від Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, козацьких зимівників до знищення Запорозької Січі – більше читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Фортеця часу: де починається козацька історія

Початки заселення території Верхньодніпровщини сягають козацької доби. Колись це були землі, де проходили захисні рубежі запорожців, а саме укріплення тут мало оборонний характер – як фортеця. “Тут кожен камінь дихає козацьким минулим”, – з хвилюванням розповідає Наталія Коновал, директорка Верхньодніпровського краєзнавчого музею.

Запорізька спадщина

В Україні існувало щонайменше близько десяти Запорозьких Січей. За словами директорки, вісім із них були на території сучасної Дніпропетровщини. Ці укріплення – свідки бурхливого розвитку запорозького козацтва, про яке в музеї можна дізнатися не лише з експозицій, а й з реконструйованого макета останньої Запорозької Січі, автором якого є Кузьма Голов’янко.

Макет Запорозької Січі / фото, Вільногірськ IN.UA

Мазепа, Полтава і наш край

З музею відкривається ще одна глибока сторінка – історія Івана Мазепи. Після поразки під Полтавою 1709 року шведська армія разом із Мазепою відступала саме через територію сучасного Верхньодніпровська. Тут, за словами директорки, в Дніпровокам’янці залишилася могила трьохсот мазепинців, які прикривали відступ союзних військ.

“У 1748 році онук одного з полеглих козаків поставив хрест на могилі свого діда, який і досі вцілів, незважаючи на війни, революції й бур’яни”, – наголошує Наталія Іванівна.

Козацькі зими й українська Кубань

Після руйнування Січі у 1775 році багато козаків рушили на Кубань, де й заклали підвалини нової спільноти. Проте дехто повертався й назад – зокрема на Верхньодніпровщину.

Архіви музею зберігають дані про п’ять козацьких зимівників на території сучасного міста, включно з зимівником Макара Нагая. Відомо навіть, де саме він був розташований.

“Ми маємо копії документів, які підтверджують – земля надавалась Григорію Потьомкіну, улюбленцю Катерини II. Тут оселилися українці і не тільки, які відслужили 25 років у війську разом зі своїми сім’ями”, – зазначає директорка.

Верхньодніпровськ: з козацької слободи – до міста

Поселення, що виникло довкола зимівника, називалось Григорівкою, пізніше – Новогригорівкою. У 1806 році воно стало повітовим містом і отримало нову назву – Верхній Дніпро (Верхньодніпровськ). Місто зростало, змінювалося, але завжди зберігало зв’язок з козацьким корінням.

“Слава Богу, що назву не змінювали далі, – усміхається пані Наталія, – бо кожна назва – це як ниточка до історії, з минулого в майбутнє”.

Петро Калнишевський: останній кошовий

Історія завершення козацької доби неможлива без згадки про Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорозької Січі. Після зруйнування Січі у 1775 році він був засланий на Соловецькі острови, де провів понад 25 років у неволі й помер у віці понад 100 років.

“На Соловках знайшли плиту з написом: “Останній кошовий отаман Війська Запорозького Петро Калнишевський””, – розповідає директорка.

Архітектура міста Архітектура Верхньодніпровська

Будинки ІХХ – початку ХХ століття – теж частина історії. Найцікавіша споруда – будинок повітового земства, збудований у 1876 році за проєктом архітектора Харманського, добудований в 1911 році, він пережив дві війни, революції, підірвані мости і реставрації.

Тут і нині збереглися мармурові сходи, по яких, за переказами, виїжджав на коні Нестор Махно у 1919 році. Основний інтер’єру залишається автентичним, незважаючи на реставрації і перебудови. Багато цікавих місць Верхньодніпрповська можна побачити під час пішохідних екскурсій по місту.

Підписуйтесь

У Вільногірську виділять 400 тис. грн, аби не допустити відключення світла в під’їздах

Анастасія Гришкова 13:08, 30 Липня 2025
фото, Вільногірськ IN.UA

У Вільногірську з 4 серпня можуть вимкнути світло в під’їздах. Причина — старі лічильники, які давно не перевіряли. Термін повірки яких закінчився ще у 2008–2009 роках.

Про це повідомив депутат та головний інженер Комунального підприємства “Жилкомсервіс” Віталій Федоренко під час сесії Вільногірської міської ради.

Рішення виділити кошти — прийняли

Федоренко запропонував спрямувати 400 тисяч гривень, які були передбачені на генератор для котельні №10, на перевірку 118 лічильників.

Він також пояснив, що для цього потрібно спершу придбати нові лічильники й тимчасово встановити їх на час перевірки основних.

Депутати також обговорили пропозицію від енергокомпанії — перейти на загальнобудинковий облік.

Федоренко додав: “Енергетична компанія вже закупила і перевірила лічильники для 183 будинків. Вони готові встановити їх за свій рахунок, щоб місто перейшло на новий спосіб обліку електроенергії”.

Він пояснив, що наразі договори з оператором системи розподілу не підписують, бо це призведе до додаткових витрат для мешканців.

“Побутова енергетична компанія вже закупила лічильники, але якщо погодитися, мешканцям доведеться платити за втрати у мережах — це додатково 2–2,5 мільйони гривень на рік. Тому рішення поки не ухвалене”, — зазначив він.

Рішення про виділення 400 тисяч гривень на перевірку лічильників депутати підтримали.

Читайте також:

Підписуйтесь

Жива пам’ять про час: історія козацької доби у Верхньодніпровську

Українське козацтво залишило глибокий слід в історії — від захисту рідної землі до формування ідеї державності. Їхній дух свободи, самоврядування та відданість Батьківщині й досі […]

17:00, 30.07.2025 Діана Попович

У Вільногірську виділять 400 тис. грн, аби не допустити відключення світла в під’їздах

У Вільногірську з 4 серпня можуть вимкнути світло в під’їздах. Причина — старі лічильники, які давно не перевіряли. Термін повірки яких закінчився ще у 2008–2009 […]

Вільногірців запрошують на навчання до Дніпропетровського центру професійно-технічної освіти

Жителі Вільногірська можуть пройти навчання та підвищити кваліфікацію у Дніпропетровському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Про це повідомляє Вільногірська міська рада. Навчання проводиться за […]

Усе місто зупиниться на хвилину: у Вільногірську оновлять систему сповіщення — сигнал почує кожен район

Управління архітектури та капітального будівництва (УАКБ) уклало договір з “Будпроектцентр” на оновлення міської системи оповіщення. Вартість робіт становить 477 тисяч гривень. Про це стало відомо […]

17:00, 29.07.2025 Діана Попович

У Кам’янському внаслідок ракетної атаки загинули двоє людей

У ніч на 29 липня російські війська здійснили ракетний обстріл Кам’янського. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще п’ятеро отримали поранення. Про це повідомляє у Кам’янське […]