Інцидент із лавкою на Площі Героїв: що обурило громаду і що кажуть мами учасниць

Інцидент із лавкою на Площі Героїв: що обурило громаду і що кажуть мами учасниць фото 6 18:40, 11 Вересня 2025
Інцидент із лавкою на Площі Героїв: що обурило громаду і що кажуть мами учасниць фото 1
Не закріплена лавка на Площі Героїв / фото, скрішот з відео

Днями у соцмережах з’явилося відео, яке викликало хвилю обговорень та осуду. На кадрах було видно дівчину-підлітка біля перекинутої лавки на Площі Героїв у Вільногірську, поруч із пам’ятним знаком Тризуба. Після публікації відео, підлітки опинилися під хвилею критики: у коментарях лунали образи.

Редакція Вільногірськ IN.UA вирішила розібратися в ситуації: поспілкуватися з батьками неповнолітніх учасниць, із тими, хто відповідає за стан лавок, а також із представниками поліції.

Обурення громади і офіційна реакція

Реакцію на подію опублікувала Вільногірська міська рада, де заявила про “порушення громадського порядку” та “цинічну поведінку”. Міський голова Володимир Василенко наголосив, що площа має сакральне значення: саме тут громада прощається із загиблими воїнами-захисниками, а подібні випадки є проявом зневаги до пам’яті полеглих.

Цей цинічний вчинок викликав обурення як родин полеглих воїнів-земляків, так і багатьох жителів нашої громади, адже це місце для людей має певне сакральне значення: площу впорядковували громадськими силами на знак шани державних символів, наших захисників, пам’яті загиблих. Тут ми прощаємося з нашими Героями, проводжаємо їх в останню дорогу. У ці воєнні роки для всіх нас кожен день – це втрати, стрес, боротьба. І зусилля родин полеглих воїнів створити цей куточок пам’яті, зібрати в кулак волю і дати життя новим ідеям, новим ініціативам – це повинно стати прикладом гідності й честі для молоді. А у нас, на жаль, для декого немає нічого святого”, — написав міський голова Володимир Василенко.

За інформацією поліції, на матір дівчини, склали протокол за ч.1 ст. 184 КУпАП (невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей). Справу передали до Вільногірського міського суду.

Позиція батьків щодо звинувачень та хейту

Ганна Васянович, мама однієї з дівчат, підтвердила, що її донька знімала відео. За словами жінки, лавка перевернулася тоді, коли подруга сіла, а потім вставала з неї. Діти почали сміятися, як це зазвичай роблять підлітки, і це не мало жодного стосунку до неповаги до пам’яті загиблих. Вона наголосила, що її родина ставиться до військових з повагою, адже серед знайомих є ті, хто загинув на війні. Вона також вважає, що лавки на Площі закріплені ненадійно.

Інша мати Яна Забігайло, розповіла що її донька хотіла сісти на лавку, але, опершись, відчула, що вона хитається. Дівчина відійшла, лавка перевернулася.

“Діти в цьому не винні, оскільки лавка не була прикріплена. Немає доказів того, що діти навмисно перевернули лавку, адже навіть відсутні елементарні докази, наприклад, відеоспостереження”.

Жінка здивована тим, в який спосіб поліція долучилась до справи.

Поліція написала в особисті повідомлення в Telegram моїй доньці, щоб вона з’явилася до поліції. Це порушує закон, адже повідомлення було направлене неповнолітній дитині, а не батькам. Коли я запитала поліцію, яке вони мають право викликати мою неповнолітню дитину, мені відповіли по телефону, що не змогли знайти дані батьків. Через 20–30 хвилин вони прибули до мене на місце роботи з протоколом до суду”, — розповіла матір дівчини.

Також редакція Вільногірськ IN.UA звернулася за коментарями до ініціаторів створення народного проєкту Площі Героїв.

Нам підтвердили, що лавки не закріплені, але вважають, якщо на них просто сидіти вони не впадуть. Іх планують закріпити в майбутньому, ці плани були і раніше. Поведінку дівчини оцінюють як непристойну поведінку на місці памʼяті та вважають, що резонансу б не було, якщо б подружка не виклала це відео в історію.

Натомість мама дівчини вважає, що резонанс спричинило розповсюдження інформації в місцевому каналі:

Адміністратори соціальних мереж не мали права викладати відео неповнолітніх без дозволу батьків, оскільки в мережах пішли образи на дітей”.

Під постом з відео — можна побачити різні думки щодо ситуації. Хтось намагається зрозуміти і проаналізувати ситуацію, хтось засуджує.

Інцидент із лавкою на Площі Героїв: що обурило громаду і що кажуть мами учасниць фото 2
Скріншот коментарів під відео

Свою думку на підтримку дівчат висловила місцева жителька Олена Біленко.

“…Навряд чи це була свідома наруга з боку дівчат. Лавка впала, і, знаючи особливості підліткової психології, вважаю, якщо дівчата засміялися, то саме з факта падіння лавки. Згадайте себе в такому віці: нам було б теж смішно. Ну а те що виклали в соцмережі, то це те, з чим ми живемо заради хайпу. І від себе додам, що там є прапорець з іменем мого загиблого сина. Чесно, я не відчула жодної наруги. А ось коли вночі чую, як дорослі чоловіки бухають та ще і голосно сміються, а поліція чомусь не контролює порядок в місті під час комендантської години, то це мене обурює,” — написала Олена.

Інцидент із лавкою на Площі Героїв: що обурило громаду і що кажуть мами учасниць фото 3
Коментарі під відео / скріншот

“Ума немає Виховання нуль. Жах”, — прокоментувала Олена Кучеренко.

“Чекаємо завтра сльози і соплі на камеру з вибаченнями!” — висловилися Юлія Криворучко.

Інцидент із лавкою на Площі Героїв: що обурило громаду і що кажуть мами учасниць фото 4
Скріншот коментарів під відео

“Читаю коменти і шоці, ви всі знаєте що роблять ваші діти? Та багато з коментаторів вважають свою поведінку достойною, але це не завжди так на думку інших.Так випадок кричущий, але ж радити покинути місто мамі – це вже погроза. До чого тут, ким працює мама? Впевнений, що реакція з боку рідних була, але ж такі випадки вказують на те, що в наших шкільних програмах мало часу приділяється вихованню людяності, толерантності, патріотизму. Досить уже гадити один на одного, читаючи ваш комент бачу тільки особисте негативне ставлення до мами”, — обурився Ринат Клименко.

Також журналістка “Вільногірськ IN.UA” поспілкувалася з власницею кав’ярні “Академія”, розташованої поблизу місця події.

Вона повідомила, що свідком події не була і не має поруч с закладом відеоспостереження, висловила думку, що лавки треба прикріпити або забетонувати, тому що, за її словами, вони легко перекидаються, а якщо сяде людина похилого віку, чи дитина заповзе і перекинеться, це може бути або серйозна травма або навіть летальний випадок.

Втім у законодавчому полі не встановлені забовʼязанння, що лавки мають бути прикріплені, принаймні, ми не знайшли інформації, яка це підтверджує.

Відповідно до Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, усі елементи благоустрою (лавки, смітники, світильники тощо) повинні бути оформлені, узгоджені та перебувати на балансі органів місцевого самоврядування або відповідальних юридичних осіб. Балансоутримувач також зобов’язаний наглядати за ними та утримувати їх у належному стані.

У Вільногірській міській раді нам повідомили, що лавки встановлені на площі Героїв, не перебувають на балансі громади. Відповідно, за їх стан відповідають ініціатори встановлення.

Нам не вдалося отримати коментарі від Вільногірської поліції. На місці нас відправляють до прес-секретарки в Камʼянському, яка знаходиться у відпустці. Тож питання, якими доказами володіють правоохоронці, чому матір звинувачують у неналежному вихованні дитини, чому звертаються до дитини в соціальні мережі с запрошенням до поліції – поки залишаються відкритими.

Редакція Вільногірськ IN.UA неодноразово подавала до поліції заяви щодо отруєння безпритульних тварин у місті, побитих ліхтарів на Площі Героїв та розкрадання інсталяцій у галереї. Жодна з цих справ не була передана до суду.

Редакція звернулася за коментарями до відділу комунікації ГУНП у Дніпропетровській області, де нам пояснили, що місцева поліція зобов’язана коментувати події.

Інцидент із лавкою на Площі Героїв: що обурило громаду і що кажуть мами учасниць фото 5

“Діяльність поліції є гласною, і будь який поліцейський уповноважений і є розпорядником інформації по даному адміністративному матеріалу, може коментувати”.

Ганна Старчевська // начальниця відділу комунікації ГУНП у Дніпропетровській області

Підписуйтесь

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 7 16:00, 13 Серпня 2026
“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 6
Військовий Євген/ фото з особистого архіву Ірини

Над хатою кружляють лелеки. Вони зібралися високо в небі, перекрикуючи одне одного. Уже вечоріє, а біля будинку люди чекають на машину, яка має привезти Євгена. Його мали привезти ще вдень, близько другої, але час минає, а над селом поступово густішає темрява.

Машина приїжджає пізно, людей біля хати багато. Хтось стоїть поруч, хтось чекає біля дверей. Усе відбувається ніби в напівтемряві, уривками, і мати потім майже не зможе згадати цей вечір.

Пам’ятатиме тільки одне – двері і лелек над хатою. Коли Євгена занесли всередину, вони раптом почали кричати особливо голосно. Поступово стає темно.

Історія Євгена – на Вільногірськ IN.UA.

Хлопчик, який постійно був у русі

У дитинстві Євген був дуже активним. Мати згадує – коли треба було його хоч ненадовго посадити на місце, допомагали тільки мультфільми.

“Гіперактивний. Мені казали, що всі діти повинні такими бути. Але він був дуже активний”, – каже пані Ірина. 

Хлопчик ріс у селі, постійно щось вигадував, кудись біг, міг нашкодити, не послухатися, зробити щось по-своєму.

Євген народився у Дрездені. Тоді його батько був військовим і служив ще у НДР. До двох років хлопчик жив із обома батьками, а після їхнього розставання мати повернулася з ним в Україну.

Далі було село, родичі, поїздки в гості, двоюрідні сестри.

І саме там мати іноді чула про сина такі характеристики, які зовсім не збігалися з тим, яким він був удома. Коли вона приїжджала забирати Євгена від родичів, його хвалили: 

“Боже, такий хороший хлопчик, і допомагав, і слухався”.

Мати не могла повірити, що йдеться саме про її сина.

“Я кажу: це точно про мого Женю ви розповідаєте?”

Він був активним, непосидючим, але вже тоді в ньому була риса, яка залишиться на все життя: якщо щось треба зробити – він береться.

Брався за все 

Євген любив техніку – мотоцикли, машини, різні механізми. Любив працювати руками.

Зварювання фактично було в його житті ще змалку – мати говорить про це як про навичку, яка залишилася у спадок. Після школи він вступив навчатися на зварювальника.

“Йому, скажімо так, у спадок дісталося зварювання, і він дуже любив варити метал”, – згадує пані Ірина. 

Пізніше життя привело його до ДТЕК, де він працював електромонтером. Робота була складною: високовольтні лінії, висота 26 і 34 метри, технічні роботи.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 7
Євген на роботі/ фото з особистого архіву Ірини

Але Євген не обмежувався лише тим, що вже вмів. Якщо з’являлася нова справа – пробував. Пані Ірина згадує, що деякий час в її будинку не було води. Коли Євген почав заробляти, вирішив провести її сам. Взяв труби, паяльник і взявся до роботи.

“Він брався за всю роботу, йому було цікаво дізнатися щось нове”.

На роботі Євген був відповідальним. Та був із тих людей, які не відмовляються від роботи лише тому, що вона складна або незнайома.

Девʼять років у Вільногірську

Близько дев’яти років Євген прожив у Вільногірську. Спочатку працював електромонтером у контактній мережі. Потім знайшов роботу на високовольтній лінії 750 кВ і перевівся туди.

До міста він переїхав, коли вирішив самостійно будувати своє доросле життя.

“Просто вирішили з дівчиною бути самостійними”, – каже мати. 

Вільногірськ йому подобався. Найбільше Євген любив не саме місто, а людей, які були поруч – у нього був гараж, де він зварив буржуйку, щоб друзі могли збиратися разом узимку.

Євген любив шашлики, компанії, зустрічі.

“Він звик до шашлику, до компанії, йому завжди це подобалося, він завжди міг зібрати навколо себе всіх”, – згадує пані Ірина. 

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 8
Євген з друзями у гаражі/ фото з особистого архіву Ірини

“Мам, війна”

24 лютого 2022 року Євген прокинувся раніше за матір.

Вона збиралася на роботу – працювала в охороні на комбінаті. Син був удома, оскільки за два дні до початку повномасштабної війни він повернувся додому з речами після розриву стосунків.

Мати подумала, що він переживає через особисте. Але вранці 24 лютого почула інше.

“Мам, війна”.

Спочатку пані Ірина йому не повірила.

“Кажу: що ти чудиш. Думаю, хлопець переживає через свій розрив і все таке”, – розповідає про перший день війни пані Ірина. 

Пізніше на роботі їй підтвердили, що почалася війна.

Євген практично відразу почав телефонувати до військкомату. Потім поїхав туди. Мати намагалася його відмовити. Вона розуміла, що все відбувається на емоціях: щойно закінчилися стосунки, почалася війна. Але точно знала – він усе одно піде.

“Він по-іншому не міг”.

Вона сама з дитинства говорила синові, що чоловік має бути відповідальним, має захищати своїх близьких.

“Женя, ти розумієш, що ти ростеш чоловіком. Ти маєш захищати, ти маєш заробляти. Ти – надія й опора для мене і в майбутньому для дружини. Тобто ти маєш бути чоловіком”, – завжди казала пані Ірина своєму синові. 

6 березня 2022 року Євген відмовився від бронювання на роботі та пішов до війська добровольцем.

Два слова, щоб знати, що живий

До війни мати й син були дуже близькими.

“Коли його не було поруч, ми щодня телефонували один одному”, – каже мати. 

Ця звичка не зникла й після того, як Євген опинився на фронті. Він телефонував із позицій. Мати не знала, як йому вдавалося виходити на зв’язок, але він знаходив можливість.

Їй не були потрібні довгі розмови.

“Я йому завжди казала: синку, хоча б два слова скажи, що живий, усе нормально”.

Іноді вони телефонували одне одному майже одночасно. Мати могла подумати, що треба набрати сина – і саме в цей момент лунав його дзвінок.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 9
Останнє фото з Євгеном, “Він був у відпустці, зібрав усіх, ніби для прощання”/ фото з особистого архіву Ірини

Їхній зв’язок був настільки тісним, що навіть відстань не ставала перешкодою.

А потім настав день, коли телефон Євгена замовк.

Останній дзвінок

Увечері Євген подзвонив матері й розповів, що отримав контузію.

“Мам, у мене була контузія, я трохи там у госпіталі. Загалом, прокапався”.

Вона не одразу зрозуміла, що сталося. Євген заспокоював її. Потім сказав, що незабаром повернеться до хлопців.

Це був четвер. За словами Євгена, у суботу їх мали змінити з позиції. Наступного ранку мати чекала на його дзвінок. Він зазвичай телефонував дуже рано, близько четвертої. Але цього разу телефон мовчав.

“Він завжди мені телефонував о четвертій ранку. Ну, раніше. Але цього разу не подзвонив ні о п’ятій, ні о сьомій, ні о десятій”.

Поступово прийшла тривога.

“Я почала розуміти, що щось сталося”.

Пані Ірина зателефонувала другові Євгена. Спочатку ще шукали пояснення: можливо, він відпочиває, можливо, була важка ніч, можливо, не може вийти на зв’язок. Але минув день, півтора дня – тиша.

“Уже всі знали, що його немає, але мені не казали”.

Мати ще сподівалася, що син живий і просто не може зателефонувати. Поки не приїхав представник військкомату.

“Для мене він був надією й опорою”

Мати не хоче, щоб із Євгена робили недосяжний образ. Вона хоче, щоб його пам’ятали таким, яким він був.

“Нехай кожен запам’ятає його таким, яким він був для нього”.

Для матері Євген був сином.

“Для мене він був надією й опорою”.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 10
“У мене в телефоні лише одне фото з ним”/ фото з особистого архіву Ірини 

Для колег – працівником, який не відмовлявся від роботи.

“Він виконував те, що десь хтось не міг. Він за це все брався, він все робив”.

Після його смерті, каже мати, у неї ніби зникла земля під ногами.

“У мене пішла земля з-під ніг”.

Але вона не дозволяє собі просто зупинитися.

“Зараз я доначу, волонтерю. Не сиджу на місці, скажімо так, допомагаю хлопцям по-всякому”.

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 11
“Він нам усім завжди дарував квіти, а тепер ми йому”/ фото з особистого архіву Ірини 

Того вечора лелеки кричали над хатою, коли Євгена заносили всередину. Мати не знає, чому їх було так багато, але відтоді щороку помічає їх.

“Я тепер завжди їх восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю”.

Читайте також:

Підписуйтесь

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 8 12:30, 13 Серпня 2026
Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 12
Закупівлі Лихівської громади у липні/ фото ШІ

У липні замовники Лихівської громади закуповували пальне, послуги для розвитку громади, матеріали для пожежної команди та робочий одяг. Окремі закупівлі продуктів харчування не завершилися укладенням договорів.

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA.

Виконавчий комітет Лихівської селищної ради

Виконавчий комітет уклав договорів на 1 277 383,29 гривні. Найбільшою за вартістю стала закупівля пального.

  • Бензин А-95 (Євро 5), талон; Дизельне паливо (Євро 5), талон — 742 020,00 гривень. 
  • Навчальний курс “Школа стратегічного управління для лідерів громад” — 99 000,00 гривень. 
  • Послуги по проведенню наукових досліджень: “Розробка та проходження стратегічної екологічної оцінки до Розробки Місцевого плану управління відходами на території Лихівської селищної територіальної громади” — 98 200,00 гривень. 

Пальне закупили за процедурою запиту ціни пропозицій. Його вартість становила понад половину всіх укладених договорів виконкому.

Ще 16 закупівель провели через прямі договори без використання електронної системи. Їхня загальна сума становила 535 363,29 гривні.

Також виконком оголошував відкриті торги з особливостями. Очікувана вартість становила 835 000 гривень, однак процедура не відбулася.

КЗ “Лихівська місцева пожежна команда”

Пожежна команда уклала договорів на 43 187 гривень. Бюджетні кошти витратили на засоби пожежогасіння та матеріали для ремонтних робіт.

  • Ранцевий вогнегасник — 13 599,00 гривень. 
  • Придбання матеріалів, будматеріалів, інвентаря та інструментів для проведення ремонтних робіт господарським способом (бетон-контакт, грунтовка) — 8 475,00 гривень. 
  • Мотопомпа — 8 010,00 гривень. 

Усі сім закупівель провели через прямі договори. Закупівель вартістю понад 100 тисяч гривень не було.

КП “Лихівський господар”

КП “Лихівський господар” уклало два договори на загальну суму 3 900 гривень.

  • Спеціальний робочий одяг — 3 080,00 гривень. 
  • Дезінфікуючий засіб — 820,00 гривень. 

Обидві закупівлі провели без використання електронної системи.

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту

У липні відділ освіти не мав завершених закупівель з укладеними договорами. Водночас замовник оголосив дві закупівлі продуктів харчування, які були скасовані через відсутність пропозицій.

  • Огірки свіжі; Морква свіжа; Яблука свіжі; Лимони свіжі; Цибуля ріпчаста свіжа; Капуста білоголова свіжа; Банани свіжі; Апельсини свіжі; Буряк столовий — 211 600,00 гривень. 
  • Хліб та батони, здобні вироби — 161 600,00 гривень. 

Обидві процедури проводили як запити ціни пропозицій. Фактичні витрати за ними становили 0 гривень.

Постачальники з повторними договорами

У липні окремі виконавці укладали по кілька договорів з одним або різними замовниками громади.

  • ФОП Бурляй Валентина Андріївна — 103 334,00 гривні, два договори з виконкомом. 
  • ФОП Плоха Олеся Вячеславівна — 99 322,00 гривні, два договори з виконкомом. 
  • ФОП Безуглий Євген Віталійович — 8 100,00 гривень, три договори з виконкомом. 
  • ФОП Саватєєва Алла Миколаївна — 9 700,00 гривень, два договори з пожежною командою. 
  • ФОП Плохий Віталій Миколайович — 9 178,00 гривень, два договори з пожежною командою. 
  • ФОП Олешко Ігор Ігорович — 9 185,00 гривень, два договори з різними замовниками

Окремо найбільшим постачальником за сумою договору стало ТОВ “ПЕТРОЛ ПАРТНЕР”. Підприємство отримало 742 020 гривень за постачання бензину А-95 та дизельного пального для виконкому.

За даними аналізу, загальна сума укладених договорів замовників Лихівської громади у липні 2026 року становила 1 324 470,29 гривні.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини фото 9
Історії

“Я тепер завжди лелек восени проводжаю, плачу, а навесні зустрічаю – це наші діти”: історія воїна Євгена з Божедарівки за спогадами матері Ірини

Над хатою кружляють лелеки. Вони зібралися високо в небі, перекрикуючи одне одного. Уже вечоріє, а біля будинку люди чекають на машину, яка має привезти Євгена. […]

16:00, 13.08.2026 Єва Буянова
Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів фото 10

Що купували замовники Лихівської громади у липні 2026 року: аналіз закупівель бюджетних коштів

У липні замовники Лихівської громади закуповували пальне, послуги для розвитку громади, матеріали для пожежної команди та робочий одяг. Окремі закупівлі продуктів харчування не завершилися укладенням […]

12:30, 13.08.2026 Єва Буянова
Що купували замовники Божедарівської громади у липні: аналіз бюджетних закупівель фото 11

Що купували замовники Божедарівської громади у липні: аналіз бюджетних закупівель

У липні бюджетні кошти громади витратили на пальне, проєктні роботи, товари для медичних, соціальних та комунальних потреб. Найбільшу частину закупівель становили витрати на пальне та […]

12:00, 11.08.2026 Єва Буянова
17-річному підлітку з Пʼятихаток успішно пересадили нирку фото 12

17-річному підлітку з Пʼятихаток успішно пересадили нирку

У Запорізькій обласній клінічній лікарні успішно виконали пересадку нирки 17-річному Станіславу. Хлопець кілька років боровся з нирковою недостатністю та перебував у очікуванні на відповідного донора. […]

16:00, 07.08.2026 Єва Буянова
Лихівську громаду планують забезпечити житлом для дитячих будинків сімейного типу фото 13

Лихівську громаду планують забезпечити житлом для дитячих будинків сімейного типу

Наприкінці липня, у Лихівській селищній раді провели перше засідання комісії, яка займається підготовкою пропозицій щодо отримання державної субвенції для забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу.  […]

14:00, 07.08.2026 Єва Буянова