У багатьох містах України проводяться Андріївські вечорниці, що приурочені до свята Апостола Андрія Первозванного. 13 грудня традиційні гуляння проведуть і у Вільногірську. Організатори запрошують всіх охочих доєднатись.

Про це повідомляє Вільногірськ IN.UA 

Андріївські вечорниці: історія свята

Вечорниці, або досвітки — це вечір розваг, який проводили восени, або взимку. Такі вечори проводили у хаті. На вечорницях оповідали казки, танцювали, поєднуючи дозвілля з роботою.

Раніше, для проведення вечорниць дівчата підшуковували простору хатину. Господиня цього дому — жінка (бабуся, вдова), яку всі гості величали «вечернична» або «досвітчана мати». Саме вона стежила за дотриманням усіх звичаїв та традицій під час вечорниць. Причому, якщо молодь сиділа до опівночі, то це вечорниці, якщо до ранку — досвітки.

На вечорницях дівчата займалися вишиванням, прядінням і шиттям, адже їхня працьовитість визначала якість майбутнього приданого, яке вранці потрібно було показати матері. Хлопці також могли працювати — плести шлеї, лагодити упряж або виготовляти рукавиці, проте частіше вони розважали дівчат жартами, музикою та залицяннями. Якщо ж гуляння влаштовували з нагоди свят чи особливих подій, то вони перетворювалися на вечори танців, пісень і розваг.

Андріївські вечорниці для вільногірців

Андріївські вечорниці у Вільногірську відбудуться 13 грудня 2024 року о 17:00, за адресою вулиця Садова, 15а. Захід безкоштовний. Зареєструватись та дізнатись деталі можна за номером: 380634087774.

На заході також присутній дрес-код: українські наряди або елементи етностилю. На гостей чекає святковий стіл, на який кожен охочий може додати власну страву, або частування. Організатори наполягають взяти з собою гарний настрій.

Читайте також:

• М’ясо, овочі та сир: що купляли для Вільногірського ліцею №5 у 2024 році
• Діти Вільногірська і греко-римська боротьба: як спорт змінив їхні життя

Батьки за власним бажанням можуть змінити прізвище своїй дитині, якщо їй не виповнилося 7 років. По досягненню цього віку зміна прізвища можлива тільки її згодою.

Про це повідомляє Міністерство юстиції.

Як змінити прізвище дитині

У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.

Якщо один із батьків проти зміни прізвища дитини, то спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Крім того, існують випадки, коли прізвище дитини може бути змінено за заявою одного з батьків, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.

Для заміни прізвища батьки можуть звернутися до відділів державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Читайте також:

Батьки першокласників у цьому році отримають по 5000 тисяч гривень: як подати заявку

У Вільногірську в місцевій бібліотеці відбулася зустріч із письменницею Людмилою Охріменко, яка приїхала з Харкова, щоб презентувати свої книги. Під час заходу авторка представила нові романи — “Хрещена” та “Скляний дощ”.

Про це повідомляє журналістка Вільногірськ IN.UA, яка поспілкувалася з авторкою.

Як народжуються романи

Людмила Охріменко розповіла, що пише вже багато років і працює в різних жанрах: від дитячих оповідань та жіночих романів — до творів про мирну Україну і наше сьогодення. Останні присвячені подвигам військових, волонтерів та медиків.

Письменниця зазначає, що ретельно готується до кожної книги: вивчає літературу, досліджує історію, спілкується з героями та пропускає їхні переживання крізь себе.

Особливою для неї стала робота над романом “Оскар”, який отримав відзнаку конкурсу “Коронація слова – 2021” у номінації “Кращий воєнний роман”.

“Критики — мої читачі”

Людмила Охріменко вважає своїми головними критиками саме читачів. Вона наводить приклад, коли повість “Далека блакитна далечінь”, що містить багато автобіографічних моментів, спершу мала назву “Я достаю скелети із шафи”.

“Я отримала повідомлення: “Яка ж це чепуха”. Спершу засмутилася, але далі зрозуміла: читачка мала на увазі саме назву. Врешті вона сама запропонувала інший варіант — вислів із книги, який точніше передав сенс історії”, — згадує авторка.

Від жіночих історій до військових романів

На запитання відвідувачів, з якого твору варто почати знайомство з її творчістю, письменниця відповіла:

“Я пишу романи про жінок, дитячі оповідання, розповіді волонтерів, історії наших військових. Кожен може знайти щось для себе — головне, щоб книга була близькою серцю”.

Серед іншого Людмила згадала і про свою повість “Легка поведінка”, яка має несподівану історію створення.

“Коли я працювала в дитячому будинку, були фінансові складнощі у керівництва. І щоб оплатити годування дітей, я вирішила звернутися до жінок професії, про яку ви подумали, почувши назву книги. І саме моя ідея врятувала на певний період наших дітей — ті жінки оплачували постачальникам за їжу дітям”, — згадує молоді роки свого життя Людмила.

Сьогодні Людмила Охріменко — на пенсії, але продовжує активно працювати: пише й продає книги, донатить на ЗСУ, волонтерить і подорожує Україною, щоб її творчість дізнавалося якомога більше людей.

Читайте також:

У Вільногірську з 1 вересня запрацює шкільний автобус