Якщо нинішня гаряча фаза війни триватиме до п’яти років, в Україну повернуться 30–50% людей які виїхали у 2022 році.

Про це розповів доктор філософських наук, директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха в інтерв’ю Українській правді.

Прогноз соціолога

Загалом, за словами соціолога, прогнозувати точну кількість людей, які повернуться в Україну після перебування за кордоном, дуже складно. Навіть якщо сьогодні вони заявляють про наміри повернутися, це не гарантує, що вони дійсно це зроблять.

“Якщо гаряча фаза війни триватиме до п’яти років, можна очікувати, що на батьківщину повернеться від 30 до 50% тих, хто виїхав після 2022 року. Точну цифру буде залежати від того, яку програму повернення ми запропонуємо та від ставлення суспільства до цих людей на той момент”, — зазначив Головаха.

Він також підкреслив, що з кожним роком адаптація переселенців за кордоном ставатиме все глибшою. Ті, хто знайде роботу, влаштує дітей та налагодить своє життя, швидше за все, не повернуться в Україну.

“Я завжди порівнюю це з досвідом балканських війн. Там теж було багато біженців, і зрештою лише 30% з них повернулися”, — розповів соціолог.

Українці за кордоном

Одним з ключових факторів для повернення біженців є ставлення тих, хто залишився в Україні. За результатами дослідження Інституту соціології у 2023 році, 80% опитаних українців не мали претензій до тих, хто виїхав.

“Але, думаю, це буде змінюватися і не в кращий бік. Я на одному форумі виступав і казав, що нам потрібна комплексна державна програма, яка сприятиме тому, щоби вони повернулись. І в коментарях писали: “А чого це до них позитивне ставлення? Нічого собі, ми тут страждаємо, а вони там насолоджуються”, — розповів Головаха.

Соціолог також прокоментував створення Міністерства національної єдності, яке повинно об’єднувати українців за кордоном. Він висловив сумнів щодо доцільності використання слова “єдність” у назві цього міністерства.

“Назва мене трохи бентежить, тому що я жив у радянському суспільстві, де тільки про єдність і говорили: “Пролетарі всіх країн, єднайтеся”, “Партія і народ – єдині” – на кожному стовпі. Думаю, не тільки я це пам’ятаю, тому багато кого ця назва тригерить. Є реінтеграція, є міграційна політика, є інші сучасні терміни, які більше відповідають сутності”, — зауважив Головаха.

Він наголосив, що Україні потрібна не формальна, а змістовна консолідація, бо “формальна єдність” — це притаманно тільки тоталітарним країнам, де людей можуть змусити бути єдиними.

“Бо формальної єдності достатньо хіба що в тоталітарній країні. Там можна наказати бути єдиними і будуть єдиними. А куди вони подінуться: якщо не будеш єдиним – будеш у тюрмі”, — додав соціолог.

Читайте також:

• Працівники критичної інфраструктури матимуть 72 години на перебронювання після 28 лютого: деталі
• Що у 2024 році зробив “Жилкомсервіс” за гроші вільногірців

У 2025 році обміни полоненими між Україною та росією можуть стати систематичними. Уже вдалося досягнути попередніх домовленостей щодо цього. У разі успіху, українці зможуть частіше та в більшій кількості повертатися додому. 

Про це заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

Систематичні обміни полоненими

Деталей щодо систематичності та кількості людей Дмитро Лубінець не уточнив. Проте, за його словами, уже є попередні домовленості саме з російською омбудсменкою Тетяною Москальковою. Залишилося дочекатися, чи дотримається рф цих домовленостей. 

“Ми побачимо, чи російська сторона дотримає свого слова. Якщо так, то українське суспільство і побачить цю системність по кількості, по термінах, по категоріях”, – зазначив Дмитро Лубінець. 

Він додав, що списки формуватимуть за двома параметрами. У першу чергу спробують визволити тих, кому потрібна медична допомога. Далі витягатимуть тих, хто вже довго знаходиться в полоні рф. Інша сторона підтвердила готовність формувати списки за цим принципом.

Нагадаємо, що напередодні Нового року, 30 грудня, відбувся великий обмін полоненими. В ході обміну вдалось повернути додому 189 людей. Деякі з них провели у полоні понад 33 місяці.

Читайте також:

• Фронт наближається до Дніпропетровщини: військові аналітики заявлять про відстань у 7 кілометрів
• До якого числа українці можуть витратити “тисячу Зеленського”

Російське військове командування, ймовірно, змістило основний акцент своїх наступальних операцій на південний та південно-західний напрямки від Покровська Донецької області, тимчасово зосереджуючи сили на просуванні до кордону з Дніпропетровщиною, а не на захопленні самого міста.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) від 3 січня.

Ворог наближається до Дніпропетровщини

За інформацією українського військового оглядача Костянтина Машовця, на яку посилаються в Інституті вивчення війни, росіяни перекидають підрозділи зі сходу від Покровська на південь і південний захід. Зокрема, 433-й мотострілецький полк і 55-а мотострілецька бригада просуваються в напрямку Котліні, намагаючись перерізати важливу трасу Т-04−06 Покровськ-Межова. Додатково, на південь від Покровська зосереджені елементи 90-ї танкової дивізії, а також частини 80-го і 239-го танкових полків і 228-го мотострілецького полку, які наступають вздовж лінії Нововасилівка — Новоєлізаветівка в напрямку Успенівки та Надіївки.

Російські війська також зміцнили позиції на північ від Новогродівки, а також вздовж траси Т-05−15 Покровськ-Новотроїцьке, на північний схід від селища Шевченко. І хоча деякі російські джерела повідомляють про захоплення Звірова і просування в напрямку Воздвиженки та Вовкового, ці заяви не отримали підтвердження від ISW.

У перші дні січня, зокрема 2 та 3 числа, російські війська продовжували активні бойові дії у самому Покровську та його околицях, зокрема в районах:

• Водяного Другого;
• Баранівки;
• Миролюбівки;
• Лисівки;
• Шевченка;
• Зелені;
• Нової Праці;
• Піщаного;
• Звірова;
• Солоного;
• Котлиного;
• Успенівки;
• Нововасилівки.

На Покровському напрямку діяли підрозділи спецпризначенців російського підрозділу “Вега” (24-а бригада Головного розвідувального управління Генштабу РФ), що свідчить про високу інтенсивність операцій.

ISW також повідомляє про просування російських сил поблизу Курахового. Машовець зазначає, що українські війська, ймовірно, нещодавно залишили Курахівську ТЕС, а російські війська захопили Шевченко. Однак інформація про захоплення Слов’янки, яка знаходиться на північний захід від Курахового, залишається непідтвердженою.

Згідно з аналітиками, російські війська також продовжують наступ на північний захід від Вугледара в напрямку селищ Розлив, Янтарне та Костянтинополь. Операції на південь від Великої Новосілки тривають, але без суттєвих досягнень.

Читайте також:

• Як стати рятівником для безпритульних тварин взимку
• Бронювання від мобілізації священиків: думка священнослужителя з Вільногірська