Історії

“У рятувальника немає права на паніку”: історія Сергія Одинокого, який відповідає за безпеку Вільногірська

“У рятувальника немає права на паніку”: історія Сергія Одинокого, який відповідає за безпеку Вільногірська фото 2 13:00, 2 Грудня 2025
“У рятувальника немає права на паніку”: історія Сергія Одинокого, який відповідає за безпеку Вільногірська фото 1
Офіцер-рятувальник Вільногірська Сергій Одинокий / фото надав Сергій Одинокий

Він виріс зовсім поруч із Вільногірськом, а сьогодні відповідає за безпеку всієї громади. Сергій Одинокий — офіцер-рятувальник, який очолює сектор №3 Кам’янського районного управління ДСНС у Дніпропетровській області.  Його робота — це щоденна відповідальність, багато напрямків і постійна готовність до викликів.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалась із Сергієм Одиноким, щоб дізнатися, як він прийшов до професії, що входить у його роботу та як він бачить безпеку громади сьогодні.

Нагадаємо, що редакція Вільногірськ IN.UA  нещодавно писала, що в місті працює офіцер-рятувальник. Тому ми прагнемо познайомити мешканців із людиною, яка щоденно працює над тим, щоб громада була захищеною й готовою до викликів.

Від Вишневого до Вільногірська: шлях, що привів до служби

Сергій Одинокий народився та виріс у селі Вишневе Кам’янського району. У Вільногірську він бував часто, а вперше почав тут безпосередньо проживати, коли вступив до Вільногірського технікуму НМетАУ (нині — ВСП “Вільногірський фаховий коледж УДУНТ”). Після завершення навчання Сергій близько п’яти років фактично не мешкав у місті. Остаточно переїхав до Вільногірська вже згодом — у зв’язку зі службовою необхідністю.

“Після закінчення навчання в технікумі, я вступив до НМетАУ та, майже відразу, взявши академічну відпустку, пішов на службу в один з органів Міністерства оборони України. Після звільнення в запас продовжив навчання за заочною формою та почав обирати собі професію.
Короткостроково працював на різних підприємствах, але вже не зовсім хотілося буденного одноманітного життя працюючи в цивільній сфері. Було бажання знайти для себе щось цікавіше, багатше на емоції, корисне для суспільства та, бажано, з долею ризику”,
  — розповідає Сергій.

Перші чотири роки служив у 52-й державній пожежно-рятувальній частині ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. Згодом — послідовні кроки кар’єрного зростання: провідний інспектор, головний інспектор, а потім — офіцер-рятувальник Вільногірської громади. Сьогодні має чотири освітні ступені, серед яких — молодший спеціаліст та бакалавр в цивільній сфері і бакалавр та магістр в сфері пожежної безпеки та цивільного захисту

“Бути офіцером-рятувальником — це робити життя громади безпечнішим”

Свою роль Сергій пояснює просто, але значущо: забезпечити безпеку людей. За цими словами — величезний комплекс завдань, від превенції до реагування.

Офіцер-рятувальник координує взаємодію влади, служб і населення, прогнозує ризики, аналізує причини пожеж, займається об’єктами критичної інфраструктури, організовує навчання для дітей, дорослих і працівників підприємств.

“У рятувальника немає права на паніку”: історія Сергія Одинокого, який відповідає за безпеку Вільногірська фото 2
Офіцер-рятувальник громади / фото надав Сергій Одинокий

“Бути офіцером-рятувальником громади — це робити все максимально можливе самому та залучаючи органи влади, населення й суб’єктів господарювання, створити систему цивільного захисту, яка забезпечить безпеку в громаді та її готовність до надзвичайних ситуацій”, — підкреслює він.

Щоденна робота: десятки напрямків, одна ціль

Серед основної роботи Сергія — реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, контроль за пожежною та техногенною безпекою, перевірки, обстеження, превентивні заходи, робота з фахівцями освіти та підприємств, документування правопорушень і взаємодія з поліцією.

“У рятувальника немає права на паніку”: історія Сергія Одинокого, який відповідає за безпеку Вільногірська фото 3
Сергій Одинокий проводить огляд обладнання на виробництві / фото надав Сергій Одинокий

Також він відповідає за:

  • облік пожеж і аналіз причин їх виникнення;
  • оцінку стану пожежної безпеки населених пунктів;
  • участь в евакуаційних заходах;
  • ідентифікацію вибухонебезпечних предметів та організацію їх знешкодження;
  • розвідку місць надзвичайних ситуацій, зокрема пов’язаних із ворожими обстрілами.

“У сфері безпеки немає другорядних завдань”

Відповідаючи на питання про найпоширеніші надзвичайні ситуації, Сергій відзначає: “Враховуючи особливості території та населення Вільногірської громади, найчастіше це пожежі та різнобічна допомога населенню. Але, хочеться сподіватись, що у взаємодії з населенням ми й ці події зведемо до мінімуму”.

Щодо готовності громади до кризових ситуацій він висловлюється стримано:
“Немає нічого ідеального, але ми маємо прагнути. Якщо сказати, що все добре — це або недооцінити ризики, або зупинити розвиток”.

“У рятувальника немає права на паніку”: історія Сергія Одинокого, який відповідає за безпеку Вільногірська фото 4
Сергій Одинокий проводить інструктаж / фото надав Сергій Одинокий

Певні аспекти цивільного захисту, зокрема під час воєнного стану, не підлягають широкому розголосу, але робота над ними триває щоденно.

Робота з ліцеями, підприємствами та громадою

Окрема частина діяльності — освітня та роз’яснювальна робота. Для закладів освіти це навчальні заняття, екскурсії до частин, виїзні заняття з вибухотехніками, популяризація проєктів “Класи безпеки” та “Рух юних пожежних-рятувальників”, підготовка закладів до навчального року.

“У рятувальника немає права на паніку”: історія Сергія Одинокого, який відповідає за безпеку Вільногірська фото 5
Заняття у дитячому садку міста / фото надав Сергій Одинокий

З підприємствами та організаціями — це інструктажі, консультації, превентивна робота, перевірки.

Крім цього, рятувальник щодня спілкується з мешканцями на вулицях: роздає пам’ятки, пояснює правила безпеки, нагадує про мінні ризики та порядок дій під час повітряної тривоги.

“У рятувальника немає права на паніку”: історія Сергія Одинокого, який відповідає за безпеку Вільногірська фото 6
Робота з мешканцями міста / фото надав Сергій Одинокий

Про виклики, плани та проєкти

У сфері безпеки щодня з’являються нові завдання — через зміну ситуації в країні та регіоні. Частина інформації є закритою, але робота триває постійно.

Про плани Сергій говорить коротко, але влучно: “Щоденно виконувати свої посадові обов’язки — це і є шлях до підвищення безпеки громади”.

На прохання згадати особливий випадок Сергій відповідає: виділити один неможливо. Кожна історія залишає або позитивний, або болючий досвід — і кожна щось змінює.

“У рятувальника немає права на паніку”: історія Сергія Одинокого, який відповідає за безпеку Вільногірська фото 7
Робота ДСНС під час завалів / фото надав Сергій Одинокий

Поради мешканцям: знання — це безпека

Рятувальник закликає жителів громади дбати про себе та близьких, не нехтувати правилами та не соромитися вчитися.

“Особиста безпека починається зі знань та ставлення до них”, — наголошує він.

Також просить приділяти увагу людям літнього віку й тим, хто має обмежені можливості: пояснювати їм правила користування електроприладами та газовим обладнанням. Бо кожна така розмова може запобігти трагедії.

Найкраща підтримка від громади — це відповідальність. Дотримання правил, уважність до себе та інших, підвищення власної грамотності у сфері цивільного захисту.

“Кожен може почати покращувати безпеку вже сьогодні”, — каже Сергій Одинокий.

Читайте також:

Підписуйтесь

Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області 

Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області  фото 3 10:00, 15 Вересня 2026
Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області  фото 8
Вільногірські пауерліфтери / фото Альбіна Ніхаєнко

17 вихованців КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу представили Вільногірськ на Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу серед вихованців ДЮСШ. За підсумками змагань команда виборола 15 нагород та стала чемпіоном у командній першості.

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA. 

12 вересня 2026 року команда КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу міста Вільногірська взяла участь у Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу серед вихованців дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Такі змагання проводять раз на рік, тож підготовка до них потребує від спортсменів тривалих тренувань, наполегливості та значних зусиль.

Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області  фото 9
Спортсмени / фото Альбіна Ніхаєнко

Цьогоріч Вільногірськ представили 17 спортсменів. Додому команда привезла 15 нагород.

Чемпіони області

Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області  фото 10
Чемпіони області / фото Альбіна Ніхаєнко

Золоті медалі здобули: 

  • Красілова Діана;
  • Петруша Софія;
  • Корчагіна Марія;
  • Ніхаєнко Альбіна;
  • Бондар Веніамін;
  • Тімік Євген;
  • Скоблік Даніл;
  • Стороженко Андрій;
  • Гальченко Данило;
  • Тхоренко Ілля.

Срібними призерами змагань стали: 

  • Заїка Златослава;
  • Черненко Варвара;
  • Соц Артемій;
  • Гудим Матвій;
  • Юдченко Адам.

Окремо відзначили за волю до перемоги та наполегливість дебютантів змагань – Скляренка Максима та Кривоноса Радіона.

Вільногірці – серед найкращих в абсолютній першості

Спортсмени “Авангарду” також здобули призові місця в абсолютній першості.

Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області  фото 11
Спортсменки на пʼєдесталі / фото Альбіна Ніхаєнко

Серед дівчат:

1 вікова група:

  • 1 місце – Красілова Діана;
  • 2 місце – Петруша Софія;
  • 3 місце – Заїка Златослава.

2 вікова група:

  • 2 місце – Корчагіна Марія;
  • 3 місце – Черненко Варвара.

3 вікова група:

  • 2 місце – Ніхаєнко Альбіна.

Серед юнаків:

  • 2 місце – Стороженко Андрій;
  • 3 місце – Скоблік Даніл.

За підсумками командної першості КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу міста Вільногірська посіло перше місце та стало чемпіоном змагань.

Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області  фото 12
Спортсмени на пʼєдесталі / фото Альбіна Ніхаєнко

Подяки

У спортивних перемогах важлива не лише робота самих спортсменів. Значну роль у підготовці команди відіграє тренер, який допомагає вихованцям розвивати силу, техніку та витривалість, підтримує їх під час підготовки й змагань.

Важливою опорою для юних спортсменів залишаються й батьки. Команда висловила їм подяку за постійну підтримку, турботу, терпіння та фінансову допомогу.

Окрему вдячність висловили українським військовим, завдяки мужності яких діти мають можливість тренуватися, брати участь у змаганнях та представляти рідне місто.

Також команда подякувала шанувальнику “залізного світу” за фінансову підтримку та допомогу спортивному відділенню.

Окремі слова вдячності адресували президенту Олегу Дерлюку та команді ДОФП за організацію і проведення чемпіонату.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Мріяв повернутися додому”: яким побратими запамʼятали військового Григорія Громова, який загинув біля Вільногірська 

“Мріяв повернутися додому”: яким побратими запамʼятали військового Григорія Громова, який загинув біля Вільногірська  фото 4 17:00, 10 Вересня 2026
“Мріяв повернутися додому”: яким побратими запамʼятали військового Григорія Громова, який загинув біля Вільногірська  фото 13
Григорій Громов / фото з особистого архіву побратима

На кухні лунає українська музика. Григорій щось готує, жартує, наводить порядок – навіть у короткі хвилини відпочинку він не звик сидіти без діла. Для побратимів його кухня була місцем, де можна було хоч ненадовго відчути себе вдома. Він добре готував, допомагав іншим і ніколи не відмовляв у підтримці. А ще любив коней і чекав дня, коли закінчиться війна, щоб повернутися до своїх справ. Цього дня він так і не дочекався.

6 серпня під час виконання бойового завдання загинув 55-річний військовослужбовець Григорій Громов. Разом із побратимами він ніс бойову службу поблизу Вільногірська. Ті, хто служив поруч із ним, згадують його як відповідальну, добру й веселу людину, яка завжди підтримувала інших і ніколи не відмовляла у допомозі.

Більше – на Вільногірськ IN.UA. 

Познайомилися під час формування підрозділу

З побратимом Михайлом Касюком Григорій познайомився наприкінці 2023 року, коли військовослужбовців із різних підрозділів зібрали під час формування 646-го окремого зенітно-кулеметного батальйону.

Разом вони проходили навчання, бойове злагодження, а згодом потрапили до однієї мобільної вогневої групи. На початку 2024 року військові поїхали на Запорізький напрямок, де провели близько двох місяців. Після цього їх перекинули на Дніпропетровщину – до Вільногірська.

“Ми разом вчилися, разом росли”, – згадує Михайло Касюк.

Спочатку Григорій був номером обслуги, а наприкінці 2024 року став кулеметником. За словами побратима, свою роботу він виконував дуже добре та відповідально.

“Мріяв повернутися додому”: яким побратими запамʼятали військового Григорія Громова, який загинув біля Вільногірська  фото 14
Григорій із побратимами / фото з особистого архіву побратима

Кухня, жарти та українська музика

Поза бойовою роботою Григорій був людиною порядку. За словами Михайла, у нього завжди було чисто й організовано.

За цивільною спеціальністю та попереднім досвідом служби Григорій був кухарем. Тому саме він часто відповідав за харчування екіпажу.

“Він дуже смачно готував, на ньому весь екіпаж тримався”, – розповідає побратим.

Попри бойові умови, Григорій залишався веселою людиною. Побратим пригадує, що військовий багато жартував і любив слухати музику. Особливо – українську. На кухні чи просто на вулиці поруч із Григорієм часто звучали українські пісні: народні, сучасні, естрадні.

Загинув під час бойового чергування

6 серпня військові з самого ранку перебували під загрозою обстрілів. За словами Михайла Касюка, тоді лунали повітряні тривоги та були атаки ударними безпілотниками.

Екіпаж, у якому служив Григорій, командування направило на підсилення до населеного пункту Вишневе. Там спочатку стався приліт ударного безпілотника, а згодом – балістичної ракети.

Військовий автомобіль опинився під ракетним обстрілом. Машина була неподалік від місця удару, через що військові потрапили під дію уламків.

Григорій загинув. Водій автомобіля отримав контузію та баротравму й наразі проходить лікування.

Як і багато військових, Григорій хотів одного – щоб війна закінчилася і він зміг повернутися додому. Він мріяв знову займатися своїми справами та повернутися до звичного життя. 

Григорію було 55 років. У нього залишилися дружина Світлана, син, донька та онука.

Читайте також:

Підписуйтесь

Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області  фото 5

Вільногірські пауерліфтери здобули 15 нагород на чемпіонаті області 

17 вихованців КДЮСШ “Авангард” відділення пауерліфтингу представили Вільногірськ на Чемпіонаті області з класичного пауерліфтингу серед вихованців ДЮСШ. За підсумками змагань команда виборола 15 нагород та […]

10:00, 15.09.2026 Єва Буянова
“Мріяв повернутися додому”: яким побратими запамʼятали військового Григорія Громова, який загинув біля Вільногірська  фото 6
Історії

“Мріяв повернутися додому”: яким побратими запамʼятали військового Григорія Громова, який загинув біля Вільногірська 

На кухні лунає українська музика. Григорій щось готує, жартує, наводить порядок – навіть у короткі хвилини відпочинку він не звик сидіти без діла. Для побратимів […]

17:00, 10.09.2026 Єва Буянова
Від класу “Захисту України” до кабінету реабілітації: як пройшов візит голови Кам’янської РВА до Вільногірської громади фото 7
Фоторепортаж

Від класу “Захисту України” до кабінету реабілітації: як пройшов візит голови Кам’янської РВА до Вільногірської громади

Телефон у руках Сергія Якименка під час візиту до Вільногірської громади майже не замовкав. Дзвінок за дзвінком – робочі питання, які потрібно вирішувати просто зараз. […]

14:34, 10.09.2026 Єва Буянова
Джерело життя для патронатної родини: як команда “Бджола Вільногірськ” допомагала сімʼї Слісаренків отримати воду  фото 8
Реклама

Джерело життя для патронатної родини: як команда “Бджола Вільногірськ” допомагала сімʼї Слісаренків отримати воду 

Велика родина, де подекуди одночасно виховується до десяти дітей, роками жила без базових зручностей через відсутність води. Те, що починалося як гостра побутова проблема, зрештою […]

14:20, 09.09.2026 Єва Буянова
Що купували замовники Божедарівської громади у серпні 2026 року: аналіз закупівель фото 9

Що купували замовники Божедарівської громади у серпні 2026 року: аналіз закупівель

У серпні замовники Божедарівської громади витрачали кошти на пальне, електроенергію, охорону, матеріали та послуги. Найбільшою підтвердженою закупівлею стали бензин А-95 і дизельне паливо для заправки […]

17:07, 01.09.2026 Єва Буянова