Денний регіональний поїзд №824/823 сполученням Дніпро – Харків починає курсувати швидше в обох напрямках. В дорозі пасажири проведуть на 40 хвилин менше.

Про це повідомили в Укрзалізниці.

Графік руху

Дніпро – Харків (поїзд №824) курсуватиме щоденно, крім середи. Відправлення з Дніпра: 16:09. Прибуття до Харкова: 20:03 (замість 20:46). Зміни набувають чинності з 21 січня.

Харків – Дніпро (поїзд №823)Курсуватиме щоденно, крім четверга. Відправлення з Харкова: 9:33 (замість 9:42). Прибуття до Дніпра: 13:22 (замість 14:11). Зміни діють з 22 січня.

Сучасний комфорт

На маршруті курсує капітально оновлений електропоїзд ЕПЛ2Т, оснащений зручними вагонами другого класу. Спеціальними місцями для пасажирів з інвалідністю. Вагонами з кріпленнями для велосипедів.

Придбати квитки можна у застосунку Укрзалізниці, на офіційному сайті та чат-боті.

Читайте також:

• Розклад руху приміських поїздів та міських автобусів
• Підпал будок для тварин у Вільногірську: деталі події

Які солодощі можна їсти без шкоди для зубів? Хоча цукор традиційно вважається головним ворогом усмішки, не всі солодощі однаково шкідливі. Правильний вибір десертів і режим їх споживання допоможуть зберегти зубну емаль здоровою, а візити до стоматолога — рідкісними.

Які солодощі не шкодять зубам – читайте на Вільногірськ IN.UA

Солодке та зуби: що важливо знати

Рідше, але під час їжі — краще

Вживання солодощів під час основних прийомів їжі менш шкідливе для зубів, ніж часті перекуси між ними. Це пов’язано з тим, що часте споживання цукру створює сприятливі умови для розвитку карієсу. 

Клейкі солодощі — особливо небезпечні

Цукерки, іриски та батончики, які прилипають до зубів, можуть затримуватись у важкодоступних місцях, сприяючи розвитку карієсу та навіть пошкодженню пломб.

Природні цукри — менш шкідливі

Фрукти та овочі містять клітковину, воду та поліфеноли, які сприяють очищенню зубів і зменшують ризик карієсу.

Молоко підтримує здоров’я зубів

Коров’яче молоко багате на кальцій і казеїн, які зміцнюють зубну емаль і можуть знижувати ризик карієсу.

Які солодощі безпечні для зубів

• соковиті свіжі фрукти та ягоди;
  
  
• натуральні сухофрукти без доданого цукру (у невеликій кількості);
  
  
• чорний шоколад із низьким вмістом цукру;
  
  
• домашні ласощі без білого цукру, приготовані з бананів або фініків.

Матеріал має інформаційний характер, перед вживанням краще порадитися з лікарем

Читайте також: 

• Риба: ТОП-3 сортів з найбільшим вмістом білка
• ТОП-5 горіхів, які змінять ваше здоров’я на краще

Великдень — це не лише глибоко релігійне свято, а й час яскравих традицій, що сягають корінням у давнину. Від обміну фарбованими яйцями ще з часів стародавніх цивілізацій до запуску повітряних зміїв на Бермудських островах — святкування Великодня у світі вражає розмаїттям символів, звичаїв і культурних особливостей.

Редакція Вільногірськ.IN.UA підготувала добірку цікавих фактів про Великдень. 

Цікаві факти про Великдень

• Традиція обміну фарбованими яйцями виникла ще до появи християнства. У давнину перси та єгиптяни дарували одне одному яйця на честь весняного рівнодення, бажаючи родючості та довгого життя.
• Найбільше у світі пасхальне яйце розташоване у місті Вегревілл, провінція Альберта, Канада. Це гігантське яйце важить близько 2 тонн і має довжину приблизно 8 метрів.
• Англійська назва Великодня — Easter — походить від імені англосаксонської богині весни та світанку Eostre. У деяких культурах її ототожнюють із богинею Іштар.
• Ягня є ще одним важливим символом Великодня в багатьох країнах. Воно символізує жертовність і часто зображується на вітальних листівках із написом “Agnus Dei” (Агнець Божий). Також поширена традиція випікати пасхального баранчика з тіста.
• На Бермудських островах у Страсну п’ятницю існує звичай запускати повітряних зміїв, що символізують вознесіння Христа.
• Традиція купувати новий одяг на Великдень виникла в Нью-Йорку в середині XIX століття. Люди вірили, що новий одяг на свято принесе удачу на весь рік. Цей звичай зберігся донині й набуває дедалі більшої популярності.

Читайте також: 

• Як святкують Великдень в різних країнах
• Як правильно: “Пасха” чи “Великдень”, “паска” чи “куліч”