Уряд спростив процедуру перебронювання працівників через Дію. Відтепер підприємствам не потрібно чекати 72 години для оновлення бронювання.

Про це повідомляє Міністерство економіки України.

Перебронювання працівників в Дії

Новація діятиме з 22 січня до 1 березня 2025 року для підприємств, які отримали статус критично важливих. Бронювання працівників здійснюватиметься в режимі реального часу, що допоможе уникнути затримок, які виникали раніше через 72-годинну паузу між завершенням попереднього терміну бронювання та оформленням нового.

Бронювання працівників медичних закладів у повному обсязі

Крім того, уряд дозволив повністю бронювати працівників державних та комунальних медичних закладів, скасувавши попереднє обмеження у 50% від кількості військовозобов’язаних.

Це стосується:

• закладів громадського здоров’я,
• установ, що здійснюють судово-медичні та судово-психіатричні експертизи,
• центрів крові.

“Спрощення процедури бронювання для медичних закладів — це важливий крок для забезпечення стабільної роботи критичних установ. Особливо значущим є скасування обмежень для медичних працівників”, — зазначив заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.

Як отримати статус критично важливого підприємства

Щоб підприємство могло скористатися спрощеною процедурою бронювання, необхідно:

1. Підготувати пакет документів відповідно до нових критеріїв.

2. Подати звернення до профільного Міністерства або обласної військової адміністрації (ОВА).

3. Дочекатися рішення комісії щодо надання статусу критично важливого.

Якщо підприємство хоче перебронювати працівників до 28 лютого, необхідно:

1. Підтвердити статус критично важливого підприємства за новими критеріями.

2. Анулювати попереднє бронювання працівника.

3. Подати нову заяву на бронювання, без необхідності чекати 72 години.

Нагадаємо, що після кібератаки на реєстри Міністерства юстиції 19 грудня 2024 року уряд автоматично продовжив чинні бронювання на один місяць.

Читайте також:

• Укрзалізниця прискорює поїзд Дніпро – Харків
• Підпал будок для тварин у Вільногірську: деталі події

Жінки у Вільногірську працюють лікарками, продавчинями, керівницями, але багато хто продовжує називати свою професію у чоловічому роді.

Редакція Вільногірськ IN.UA провела відеоопитування, щоб дізнатися ставлення жінок до фемінітивів, в  також звернулася за коментарями до медіаекспертки з гендерних питань. 

Що таке фемінітиви

Фемінітиви — це слова жіночого роду для позначення професій, посад чи видів діяльності жінок: лікарка, журналістка, начальниця, інженерка. Вони були природною частиною української мови у словниках Бориса Грінченка та інших виданнях початку ХХ століття, однак радянська мовна політика їх витіснила. Новий український правопис 2019 року повернув фемінітиви до норми, підкреслюючи рівність та видимість жінок.

Відповіді учасниць опитування

Серед опитаних місцеві жінки,які працюють лікаркою, фармацевткою, начальницею, продавчинею. Та у діловому середовищі більшість й надалі представляються як “лікар” і “начальник”.

“Чесно кажучи, мені зручно говорити “лікар”, бо це звично”,  — розповіла лікарка Олена Сіденко.

Начальниця відділу Вільногірського ДРАЦС Надія Кортікова поділилась: “Я себе називаю “керівник”. Працюю вже досить давно, ще коли ми всі були “керівниками”, тож, мабуть, така звичка й залишилася. Мене не ображає, коли мене називають “керівник”, а не “керівниця”, але якщо звертатимуться як “керівниця”, я теж нормально до цього ставлюся”.

Додамо, що редакція у своїй професійній діяльності використовує фемінітиви та дотримується гендерного балансу. Фемінітиви застосовуються для позначення професій, посад, видів діяльності й зайнятості жінок, що прописано в реакційній політиці.

Погляд медіаекспертки

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з гендерною медіаексперткою Тетяною Строй. 

Вона пояснила: “Потрібен час, щоб назви професій, посад тощо у жіночому роді унормувалися. Частина людей швидше перейшла до вживання фемінітивів, але й багато хто ще не звикли чи уникають, не розуміючи їхню важливість. На все потрібен час”.

За її словами, фемінітиви – це не нав’язане штучне нововведення, як дехто обурюється, а повернення історичної норми. Словники початку 20 століття містили до 800 фемінітивів. Потім радянська влада їх викорінила. Фемінітиви  важливі, бо роблять їх видимими у суспільстві. Надто довго вони були “у тіні”: в якості домогосподарок, “надійного тилу” успішних чоловіків, матусь, бабусь і берегинь. 

Медіаекспертка навела приклад Київської міської ради, яка закріпила у регламенті використання фемінітивів, та нагадала про чинний Класифікатор професій, що дозволяє вносити жіночі форми у трудові документи (“інженерка”, “заступниця”).

“Світ змінюється, ми змінюємося, мова природньо реагує на зміни суспільства. Фемінітиви допомагають описати внесок жінок у розвиток суспільства, особливо тепер, у час війни, коли вони переходять працювати у професії, що раніше вважалися суто “чоловічими””,  — додає медіаекспертка.

Чому це стосується Вільногірська

Редакція звернула увагу, що на сайті міської ради посади, які займають жінки, досі вказані у чоловічому роді. Попри те, що вони обіймають керівні посади, у документах та на сайті їх позначають як “начальник”, “заступник” чи “депутат”. Така практика є відлунням застарілих мовних традицій, хоча сучасне законодавство та мовні норми дозволяють використовувати фемінітиви й робити офіційну мову більш точною та гендерно чутливою.

Тетяна Строй додає, що дуже тішиться тому факту, що в українських медіа з’являється все більше матеріалів, які показують різні досвіди жінок, їхні успіхи в армії, у громадському житті, політиці, економіці, науці, бізнесі тощо. 

“Для того, щоб описати ці досвіди логічно вживати бійчиня, лейтенантка, поліціянтка, депутатка, професорка, підприємниця, винахідниця тощо. Вона все частіше чує такі слова у виступах громадських діячів, політиків, журналістів, державних службовців, а також в українському дубляжі фільмів та серіалів”, — пояснила Тетяна Строй.  

Втім вибір залишається за самою жінкою: можна називати себе і “лікарем”, і “лікаркою”, але фемінітиви дають суспільству чіткий сигнал: жінки тут є, вони працюють, керують, досліджують, будують — не менш професійно, ніж чоловіки.

Читайте також:

Адаптація після канікул: поради психологині, як допомогти дитині у школі

Вільногірськ запрошує на справжню театральну подію осені! У місті відбудеться прем’єра вистави “Повія”, поставленої за мотивами роману Панаса Мирного, у сучасній інтерпретації від Modern Theatre. Режисер-постановник, драматург Дмитро Рачковський, пропонує глядачам зануритися у світ української класики через призму сучасного мистецтва.

Сучасний підхід до класики

 “Повія” у постановці Modern Theatre — це не просто класичний твір, а його сучасна інтерпретація, з додаванням авторського бачення Дмитра Рачковського. Вистава поєднує глибину української літературної спадщини з актуальним театральним виконанням, тому буде цікава як шанувальникам класики, так і молодій аудиторії.

Про виставу

Головна героїня, дівчина Христина, втрачає батьків і змушена покинути рідне село, рятуючись від бридких домагань. Вона шукає роботу та притулок у великому місті, де життя виявляється не менш суворим і небезпечним. Доля випробовує Христину, даруючи їй надію вижити у елітному київському кабаре. Через драму, зраду та страждання дівчина проходить шлях самопізнання та боротьби за гідність.

У Вільногірську глядачі побачать виставу за участю акторів із різних міст України. Декілька акторів відомі завдяки серіалам і телепроектам, серед них — Інна Рощина, відома за серіалом “Кріпосна”. 

За рік гастролей виставу побачили вже близько 100 тисяч глядачів по всій Україні.

Після вистави глядачі зможуть особисто поспілкуватися з акторами, дізнатися більше про процес створення вистави та поставити запитання.

Де і коли
  Дата: 11 вересня
  Час: 18:00
Місце: КЗ “Вільногірський ЦКП”

Квитки та контакти
  Офіційний продаж квитків — Karabas
  Телефон для довідок: 067-972-80-12

Не пропустіть нагоду побачити сучасний театр у дії та відчути силу української класики через призму нового мистецького бачення!

Читайте також:

• Мрія про власну виставку: історія художниці з Вільногірська