Собаки тут не гавкають — вони кличуть. Про допомогу, про їжу, про шанс. Іноді — востаннє. А по інший бік вольєрів — люди, які тримаються, коли сили вже давно на межі.

Ми побували у притулку для собак у Вільногірську — тому самому, де зараз утримується понад 50 тварин. Там немає волонтерської команди у класичному розумінні. Є лише кілька жінок, які несуть це все на собі — фізично, морально й фінансово.

Коли “притулок” — це вольєри паркани й людське серце

Притулок знаходиться в промзоні. Це ніби захист — ніхто не скаржиться на гавкіт. Але це також ізоляція.

“Зараз у нас 50 собак. Це максимум. Більше ми не зможемо прийняти, просто не буде куди. Ми можемо брати нових, лише якщо хтось із нинішніх знайде родину”, — каже керівник притулку Олександр Словачевський, який зараз служить в ЗСУ.

Серед собак — колишні домашні улюбленці, викинуті щенята, старі пси, хворі, епілептики, травмовані. Вони всі тут, бо їм нікуди більше.

У притулку зараз немає можливості приймати малюків

“У нас ентерит. Це смертельно для щенят. Тому зараз навіть не беремо їх — інакше вони просто помруть,” — зізнаються волонтери.

Зараз головна мета — прилаштувати вже здорових, вакцинованих, стерилізованих собак, щоб звільнити місце для найважчих випадків.

Волонтери без волонтерів

Команди волонтерів тут немає. Є кілька людей, які “закривають” усі потреби: від годівлі до збору дров. Інколи хтось приходить допомогти. Інколи — просто перекидає копійчину. Але й за це — велика подяка.

“У нас немає зарплат. Просто є притулок. Просто є ми. І собаки”,— говорять жінки, які щодня несуть цей фронт.

А також волонтери притулку дякують місцевій группі Vilnohirsk_online адміністратори групи постійно допомогають, роблять збори коштів та перераховують частину коштів з реклами.

Санітарія, харчі й постійна потреба

Найбільша проблема — це повсякденні витрати. Кожен день треба годувати, прибирати, лікувати, закуповувати ліки, дезінфекцію, корм для хворих собак, мити миски, чистити підстилки.

Годування в місяць виходить більше ніж на 3000 гривень, а наприклад обробка “Сімпаріка” раз в 35 днів 18 800 гривень. Тож кожен ваш донат – рятує собак.

“Не просимо багато. Просто якщо можете — передайте миску. Передайте ліки. Або просто поділіться постом. Ми вже будемо вдячні”.

Посилання на конверт:

https://www.privat24.ua/send/gbh72

Номер карти конверта: 5168 7521 3433 0136,

Приватбанк: 5168 7451 1489 4386 Кукса В.М.

Хочеш допомогти?

Це простіше, ніж здається.

Контакти волонтерів — у відкритому доступі. Притулок не проти гостей: можна прийти, погратись із собаками, почухати за вухом того, хто все життя чекав на це.

А ще — допомогти з прибиранням, траву покосити, дрова порубати, принести корм або вітаміни. Або просто не пройти повз.

“У нас як у контактному зоопарку — тільки тут ніхто не розважається. Тут усі рятуються”.

Якщо хочете допомогти — переходьте на сторінку притулку у Facebook.

Тут завжди знайдеться місце для доброго серця.

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

Цього року у Вільногірську провели останню соціальну стерилізацію тварин. Вона відбулася 19 жовтня і стала п’ятою з початку проведення таких акцій. Захід організували спільно волонтери притулку для собак і притулку для котів.

Про це журналістам Вільногірськ IN.UA розповіла волонтерка Вікторія Кукса.

Соціальні стерилізації проводяться з кількома цілями — зменшити кількість безпритульних кошенят і цуценят, стерилізувати нових тварин у притулках, а також допомогти жителям навколишніх сіл і приватного сектору.

Волонтерська ініціатива 

За словами Вікторії Кукси, волонтери розпочали співпрацю з благодійною організацією ветеринарів у вересні 2024 року. Відтоді у Вільногірську  відбулося п’ять акцій, де стерилізували близько 600 тварин. Зокрема міська рада фінансувала роботу служби “Зооконтроль”, під час якої було проведено близько 85 операцій зі стерилізації безпритульних собак. 

Фахівці служби здійснювали відлов, операції та післяопераційну перетримку тварин. Така практика діє у більшості міст України. Волонтери зазначають, що підтримка міста є важливою складовою спільної роботи у вирішенні проблеми безпритульних тварин.

“Все пройшло добре. Не було не лише смертельних випадків — навіть ускладнень майже не траплялося. У кількох випадках були дрібні нюанси через недогляд господарів, наприклад, коли тварина втекла під час післяопераційного періоду”, — зазначила волонтерка.

Вікторія наголосила, що якість проведених операцій підтвердили самі власники тварин.

“Ми даємо можливість людям стерилізувати своїх самовигульних тварин, які безконтрольно народжують, а потім їхні приплоди опиняються на вулицях — у коробках чи виводках”, — пояснила волонтерка.

Менше охочих і байдужість частини мешканців

Як зазначила Вікторія Кукса, у 2025 році кількість учасників акцій зменшилася. Якщо раніше волонтерам доводилося складати списки резерву через велику кількість бажаючих, то тепер людей доводиться вмовляти.

“З’явилася тенденція, що люди неохоче реагують. Іноді між рядків чутно: “Та я краще втоплю або вивезу в посадку”. Ми закликаємо не бути байдужими. Так, стерилізація не безкоштовна, але її вартість у десять разів менша, ніж у клініці. І не потрібно витрачатися на дорогу — усе проводиться в місті”, — сказала вона.

Волонтери готові продовжувати — якщо буде підтримка громади

Волонтерка наголосила, що ініціативи тримаються виключно на волонтерських зусиллях.

“Ми витрачаємо на це свій вільний час, вихідні, сили. Готові робити це знову, але лише тоді, коли є відгук від людей. Без участі мешканців ситуація не зміниться”, — зазначила Вікторія.

Вона закликала містян відповідально ставитися до власних і безпритульних тварин, адже безконтрольне розмноження лише збільшує їх кількість.

“Я не агітую — це потрібно не нам, а суспільству. Якщо ми не хочемо, щоб біля гаражів бігали безпритульні собаки або щоб кошенята помирали від хвороб, давайте діяти разом. Почнемо з тварин — а далі наведемо лад і з іншими проблемами, бо все залежить від нас і нашої громади”, — підсумувала пані Вікторія.

Читайте також:

У Вільногірську з’явиться Тризуб біля спорткомплексу

Двічі на рік українці переводять стрілки годинників на літній та зимовий час. Цієї неділі відбудеться плановий перехід на зимовий час.

Коли потрібно перевести годинники читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Перехід на зимовий час

У неділю, 26 жовтня, стрілки годинника потрібно перевести о четвертій годині ранку на одну годину назад – тобто на третю ранку.

Смартфони, комп’ютери, ноутбуки та інші гаджети, на яких налаштоване автоматичне переведення годинника, оновлять час самостійно. На механічних годинниках, як і раніше, стрілки доведеться переводити вручну.

Додамо, що систему переходу часу з літнього на зимовий встановлює постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року.

Читайте також:

У Вільногірську розпочав роботу офіцер-рятувальник громади