Відокремлений структурний підрозділ “Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій” оголосив набір на підготовчі курси для випускників 9 класів.

Про це повідомили на сторінці коледжу у Facebook.

Як долучитися до курсів

“Курси допоможуть поглибити знання з української мови та математики, підготуватися до написання мотиваційного листа та отримати цілеспрямовану підготовку до вступу до коледжу. Після завершення занять слухачі отримають додаткові бали на вступних іспитах“, — йдеться в дописі.

Заняття розпочинаються 1 жовтня 2025 року.

Адреса коледжу: вул. Центральна, 33, м. Вільногірськ, Кам’янський район, Дніпропетровська область, 51700.

Контактні телефони: +38(098) 212 87 53, +38(068) 875 75 31.

Читайте також:

Організація підвозу учнів до ліцеїв у Вільногірську: що розповіли у відділі освіти

День вчителя — це не лише професійне свято, але й символічна пам’ятка для людей про тих, хто формував особистості та продовжує будувати майбутнє країни. Редакція Вільногірськ IN.UA на честь свята поспілкувалися з мешканцями міста про наставників, їхній вплив і пам’ять про вчительські уроки, які залишилися на все життя.

Детальніше — в матеріалі.

День вчителя у Вільногірську: згадки містян

У переддень професійного свята кілька мешканців Вільногірська поділилися спогадами про вчителів, які визначили їхній життєвий шлях.

Міський депутат Олег Штамбург у розмові з журналістами пригадав першу вчительку Надію Куксу та класну керівницю Лідію Кучеренко — вимогливу, але щиру вчительку української мови та літератури, яка прищепила йому любов до читання. 

Він також пригадав вчительку історії Галину Нечипоренко. За словами Штамбурга, вона нещодавно відсвяткувала 90-річчя.

“Вчителі, які мене вчили в різний час та визначили мій теперішній світогляд, звички й уподобання: Кукса Надія Кузьмівна — вчитель початкових класів, Кучеренко Лідія Микитівна — вчитель української мови та літератури, Нечипоренко Галина Михайлівна — вчитель історії. З них жива лише Галина Михайлівна — нещодавно відсвяткувала 90-річний ювілей“, — поділився Олег Штамбург.

Інша відома мешканка Вільногірська, волонтерка Вікторія Кукса розповіла про власний досвід навчання. За її словами, усі вчителі 70-х років XX століття зробили величезний внесок у формуванні цілого покоління:

“Все, що я маю хорошого в житті, — це від них. Багато моїх однокласників самі стали педагогами та продовжують їхню справу в ліцеї №2“, — розповіла волонтерка в діалозі з журналістами.

Ганна Шокотько, власниця кав’ярні “Академія”, пригадала свою вчительку з біології Галину Жолоб — справедливу жінку, яка навчала дітей не лише власному предмету, але й поваги до себе.

“Вона вчила цінувати себе і не поспішати з рішеннями.Такі уроки важливі не менше за шкільну програму“. — ділиться Ганна.

Олег Алмазов, завідувач акушерсько-гінекологічного відділення Вільногірської центральної міської лікарні, також поділився своїми спогадами про людей, які відіграли важливу роль у його житті. Він з вдячністю згадує свого тренера з легкої атлетики Євгеній Дерюгін. Саме він допоміг майбутньому лікарю не лише у спорті, але й у життєвих ситуаціях: коли не було де зупинитися у Сімферополі, тренер дав прихисток, а також навчив роботі в команді та справжній спортивній дисципліні. 

“У нього відбулося моє становлення як спортсмена, перехід від дитячого погляду на життя до більш свідомого“, — ділиться Олег Алмазов.

Не менш важливою постаттю для нього став і Олексій Григорович Алексенко — лікар, який запросив його працювати й став прикладом професіоналізму.

Антон Боклаг, депутат, колишній секретар міської ради теж пригадав свою класну керівницю Тамару Красношлик, яка раніше працювала вчителем у Вільногірському ліцеї №4. Він сказав, що вона була чудовою людиною та справжнім професіоналом у своїй справі.

Сучасні вчителі

Редакція Вільногірськ IN.UA також звернулася й до сучасних педагогів. За словами однієї з них — Лариси Карпич, вчительки хімії у Вільногірському фаховому коледжі — її наставники формували не тільки особистість вихованців, але й допомагали їм знайти себе в житті. Зокрема, вони допомагали їм обрати майбутню професію. В цьому контексті вона згадала Лідію Валентинівну, власну вчительку хімії.

Власний коментар також надала наша журналістка Діана Попович, яка також є викладачкою ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”. За її словами серед тих, хто назавжди залишив слід у пам’яті — це вчителька української мови та літератури Юлія Доброгорська.

“Саме завдяки їй я полюбила писати й багато читати. Вона відкрила для мене світ слова, заохочувала працювати з текстами, брати участь в олімпіадах і творчих конкурсах, писати вірші. Її підтримка та натхнення значною мірою вплинули на мій вибір майбутньої професії: я вступила на філологічний факультет і стала викладачкою української мови та літератури“, — вказала співрозмовниця.

Важливою наставницею стала й викладачка університету Надія Іванівна Кириленко, яка завжди підтримувала у складні моменти й допомагала розвивати навички роботи з текстами.

“Загалом усі викладачі університету відіграли велику роль у моєму становленні. Саме завдяки їм я зрозуміла, що мені подобається працювати з текстами, і вони допомогли мені по-справжньому закохатися в журналістику“, — підкреслює Діана Попович.

Зазначимо, що в Україні День вчителя відзначають у першу неділю жовтня — у 2025 році свято припадає на 5 жовтня.

Читайте також:

• У Вільногірську витратять 57 тисяч на ремонт укриття по вулиці Варена
• Вільногірців запрошують на підготовчі курси Вільногірського фахового коледжу

До Вільногірської громади надійшла трагічна звістка — в боях на Донеччині загинув житель громади, солдат Збройних Сил України Олександр Валерійович Красавін.

Про це повідомили у Telegram -каналі Вільногірської міської ради.

У Вільногірську попрощаються із загиблим захисником Олександром Красавіним

Воїн народився 17 листопада 1982 року в смт Зачепилівка Харківської області. Згодом родина переїхала до Вільногірська, де Олександр навчався у школі №1, а згодом здобув фах екскаваторника у професійно-технічному училищі.

Після навчання він працював скреперистом у ТОВ “Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат’. Колеги згадують його як працьовиту, доброзичливу та життєрадісну людину.

13 липня 2025 року Олександра Красавіна було призвано на військову службу по мобілізації Першим відділом у місті Верхньодніпровськ Кам’янського РТЦК та СП. Після проходження підготовки він у складі військової частини став на захист України.

27 вересня 2025 року під час бойових дій поблизу населеного пункту Вільне Покровського району Донецької області Олександр Валерійович загинув, виконуючи свій військовий обов’язок.

Поховають Героя на Алеї Слави міського кладовища.

Церемонія прощання відбудеться 03 жовтня 2025 року о 12:00 на площі Героїв перед ПКіС “Металург”.