У Вільногірську затвердили Програму соціально-економічного розвитку на 2025–2027 роки. Головна редакторка Вільногірськ IN.UA Ганна Бокова звернула увагу на ключові недоліки документу: відсутність чітких механізмів реалізації, розмиті пріоритети та некоректний SWOT-аналіз. Чому цей план виглядає нереалістичним читайте — у матеріалі.

Майже всі любителі кінематографу, хоча б раз в житті стикалися з кіноляпами — помилками під час зйомок, які суперечать логіці або фактам у фільмі.

Можна знайти купу таких добірок, які створені задля розваг користувачів. Але коли ти стикаєшся з такими ляпами на рівні планування життя громади, стає не весело, а навіть страшно.

Ознайомлюючись з Програмою соціально-економічного та культурного розвитку Вільногірської громади на 2025-2027 рік, спіймала себе на думці, що можу написати сценарій такого ролику ляпів – назвемо їх ОМС-ляпи. Впевнена, що кожен, хто буде читати цю програму, зможе побачити свої нестиковки.

Поділюсь своїми думками і порівняннями програми, створеної міською радою Вільногірська, та подібними програмами інших міських рад. Це порівняння роблю для того, щоб показати, що це не мені чогось не вистачає, хоча, звісно, ця публікація є моєю авторською колонкою і відображає мої думки, а є приклади іншого рівня виконання таких задач.

Виявивши проблему, ми мали б, як редакція незалежного медіа, яке працює за стандартами журналістики, створити список питань, поставити їх виконавцям, отримати відповіді і лише тоді опублікувати матеріал. І ми зазвичай так і робимо.

Якщо оцінити кількість матеріалів, які не виходять з цієї причини або виходять неоперативно чи втрачають актуальність, – це приблизно 30%. Це відбувається тому, що отримати коментарі від місцевої ради дуже складно.

Розумію, що якщо в місті декілька днів не було води, і це питання відмовилися комунікувати на всіх рівнях, при цьому всі мережі наповнені коментарями невдоволених мешканців, то про програму соціально-економічного розвитку, про наявність якої не знає переважна більшість населення і тим більше не переймається її змістом, взагалі турбуватися не будуть.

Тому відповіді в телефонній розмові ми не отримаємо, а у запиті формально нам відпишуть так, щоб ми більше не питали.

Оскільки питання, на мою думку, є дуже важливим, ми вирішили на даному етапі дати цей матеріал у вигляді авторської колонки, яка не передбачає балансу думок.

Можливо, ця публікація спонукатиме місцеву владу уважніше читати те, що вони ухвалюють, і активніше комунікувати з медіа.

Я впевнена, що якби програму уважно прочитали депутати Вільногірської громади та її автори, цих ляпів би не було. А ви, наші читачі, звернете увагу на це важливе для розвитку громади рішення.

Ну ж бо, пріоритетом визначено: “Поліпшення рівня та якості життя населення, зростання заробітної плати”. Я думаю, що це саме те, чого прагнуть всі мешканці, безсумнівно. Але, по-перше, у програмі немає пояснень, за рахунок яких заходів цього будуть досягати і якими критеріями будуть вимірювати, чи досягли цієї важливої задачі.

Якщо ми визначили це пріоритетом, тобто будемо рухатися у цьому напрямку, то вважаємо, що тут у нас все не так добре, тобто це явно не наша сильна сторона на сьогодні. А ось тут і найбільший ляп, бо міська рада вважає це перевагою, тобто тим, що змінювати не потрібно і що нам буде всіляко допомагати.

Якщо ми визначили це пріоритетом, тобто будемо рухатися у цьому напрямку, то вважаємо, що тут у нас все не так добре, тобто це явно не наша сильна сторона на сьогодні.

А ось тут і найбільший ляп, бо міська рада вважає це перевагою, тобто тим, що змінювати не потрібно і що нам буде всіляко допомагати.

Нижче я наводжу скрін з програми — це таблиця зі SWOT-аналізу. Така схема використовується при стратегуванні і зазвичай включає чотири розділи, з яких два внутрішніх — це те, на що організація, яка пише стратегію, може впливати (сильні сторони і слабкі сторони), і два зовнішніх — це те, що нам дає середовище і на що ми впливати не можемо (ризики і можливості). Відповідно, сильні сторони — це те, чого ми вже досягли і на що будемо спиратися для подальшого розвитку, будемо посилювати і зберігати.

Нижче я наводжу скрін з програми — це таблиця зі SWOT-аналізу.

Така схема використовується при стратегуванні і зазвичай включає чотири розділи, з яких два внутрішніх — це те, на що організація, яка пише стратегію, може впливати (сильні сторони і слабкі сторони), і два зовнішніх — це те, що нам дає середовище і на що ми впливати не можемо (ризики і можливості).

Відповідно, сильні сторони — це те, чого ми вже досягли і на що будемо спиратися для подальшого розвитку, будемо посилювати і зберігати.

Так от, до сильних сторін у сфері “Економіка” включена “дешева робоча сила”. Тобто виконавці спочатку ставлять собі пріоритет на початку програми — що вони працюватимуть над збільшенням зарплати, — а в SWOT-аналізі визначають низьку оплату праці як сильну сторону.

На мою думку, це основний ляп цієї програми, і це приниження мешканців громади, бо тут акцент зроблено навіть не на оплаті, а на дешевій робочій силі, яку планують використовувати для зміцнення економіки.

Але ж низькі заробітки мешканців — це не лише їхня особиста проблема. Це низькі відрахування в бюджет, низька платоспроможність, а отже, і сфера послуг у місті рости не буде, що не сприяє розвитку підприємництва. Я думаю, ви вже збудували собі логічний ланцюжок причинно-наслідкових зв’язків. Йдемо далі.

Цікаво, що в одному документі наведено два списки пріоритетів, і вони не збігаються!У розділі 2 та розділі 11. Це геніальний ляп №2 авторів цієї програми. Ще одні пріоритети, тобто треті, ми знайдемо наприкінці документа. Там вони будуть називатися стратегічними цілями — їх три, і вони в чомусь співпадають, в чомусь ні. У цілому це як новий погляд, третя альтернативна думка щодо розвитку громади. До неї ми ще повернемося.

Можливо, ці пріоритети писали різні люди, потім поєднували треті, і ніхто з них не читав програму в цілому? Тут можна було б пограти в дитячу забавку “Знайди відмінності”.

В 11-му розділі про підвищення якості життя вже немає мови. Зате додається новий пріоритет — підтримка малого підприємництва. Цим якраз і завершується розділ 11.

Це ще одна прекрасна ініціатива, яка б могла зміцнити економіку, покращити рівень життя в громаді і наповнити бюджет, але в цій програмі виглядає як ляп №3 і повна зневіра у місцевий бізнес.

У розділі “Розвиток малого та середнього підприємництва” на сторінці 14 (навмисно не кажу номер розділу, бо під номером 7 в програмі їх два) написано, що збільшення малих та середніх підприємств не прогнозується. Про це різними словами повідомляють у трьох абзацах. Росту не буде, бо зовнішній стан економіки країни і війна цьому не сприяють.

Наприкінці, щоб точно закріпити ефект і неможливість розвитку, додають: фінансуватися заходи, спрямовані на розвиток бізнесу, не будуть, бо сенсу в тому немає.

Але ж в наступному розділі про торгівлю та сферу послуг з’являється надія: планується розширити сферу послуг та побутового обслуговування.

Знову нестиковка з тим, що ми бачимо на тій же самій сторінці. Наприкінці документа у таблиці операційних цілей і завдань знову зазначені заходи на розвиток підприємництва. Це вже ляп у квадраті, я б сказала.

Ляп №4 виглядає як самообман, або необізнаність співробітників, які готували цю частину програми, відчуття, що це були різні люди знову підтверджується. 

У таблиці SWOT-аналізу, у розділі «Інфраструктура», зазначено сильною стороною: “Можливість розпоряджатися комунальними об’єктами (за потреби)”.Що автори мали на увазі, коли додали в лапках “за потреби”?

Сама ця можливість явно перевищена, бо парк, який є центральним місцем для відпочинку і культурних розваг, не є у власності громади. Міська рада за бюджетним кодексом не може навіть виплачувати гроші підрядникам за його прибирання, не кажучи вже про реконструкцію.

І це мають знати виконавці цієї програми, люди, які за неї голосували. Це не сильна, а слабка сторона, яка ускладнює життя. Ми не можемо на ній будувати майбутнє, ми маємо її усунути як перешкоду, щоб вкластися в розвиток.

Про реконструкцію парку автори (можна вже з великою вірогідністю сказати, чисельні автори) згадують і в таблиці операційних цілей. Тут йдеться про продовження реконструкції парку — як і коли це буде зроблено, не вказано. В програмі взагалі немає відповідальних і термінів.

Всі заходи просто перераховуються, а хто це буде робити, коли, за які кошти — шукайте, любі друзі, у інших програмах міської ради.

Та там ви це також не знайдете, бо, якщо ви, до прикладу, відкриєте програму розвитку фізичної культури чи охорони здоров’я, то побачите загальний перелік “за все хороше”, і в кінці — загальну суму фінансування.

Не зрозуміло, на що вона буде витрачена, як допоможе здійснитися усім тим покращенням, які там обіцяють, як можна буде прослідкувати, що ми досягли підвищення якості життя чи залучення людей до здорового способу життя — ви не дізнаєтесь.

Тому що конкретних індикаторів у вигляді кількості заходів чи збільшення кількості людей, які отримають користь, ви не знайдете.

Ляп №5, яким я завершу свій огляд, бо мені здається, що вже до цього ніхто і не дочитає, — це одкровення, які у SWOT-аналізі представлені в розділі “Мешканці, громадська активність”.

Здається, що цю частину також писали інші люди, це видно навіть по оформленню тексту та формулюванням. Особливо в сфері безпеки. Якщо подивитися на слабкі сторони, то тут визначені реальні проблеми суспільства.

Біда в тому, що на більшість проблемних питань не передбачається заходів для вирішення проблем. Тут їх вирішили підсвітити і далі про них не згадувати.

А може, знову ж таки, погано читали і не помітили. Про високу ініціативність населення та взаємодію з владою також, мабуть, хтось інший писав.

Спостерігаючи за життям у громаді, я цієї взаємодії не бачу, принаймні про неї не звітують. Можливо, “за закритими дверима” є якась взаємодія.

Порівняння з іншими громадами

Для порівняння, як може виглядати логічна програма, наведу спочатку Кам’янську громаду. Тут в програмі визначені стратегічні цілі, які по розділах програми розписані детально. У підрозділах є мета, заходи і очікувані результати, логічно поєднані і не дублюються.

Можемо звернутися до подібної програми Бахмутської громади. Територія була окупована, мешканці вимушено переїхали до інших громад, міська рада працює в евакуації.

Ця програма по структурі дуже схожа на програму Вільногірської громади. Також описана поточна ситуація і визначені можливі напрямки розвитку, наприкінці наводиться таблиця з заходами. Рішення, які пропонуються, витікають з проблеми, вказані результати.

У програмі, яку створили в цьому році в Вільногірській міській раді, за яку проголосували депутати, мав би читати міський голова, немає результатів.

Відповідно, і очікувати результатів, якщо вони навіть не заплановані, важко. Та ми й ніколи не дізнаємось, чи виконали задачі, якщо не визначили критерії оцінки.

Хочу відмітити, що якщо б ми відкрили програму соціально-економічного розвитку Вільногірської громади за минулий рік, враження були б набагато гіршими.

Прогрес є, і можливо, в наступному році програма стане більш логічною. Та можливо, до її створення реально долучать громадськість.

Уявлення про те, що силові види спорту — винятково чоловіча справа, поступово відходить у минуле. Сьогодні дедалі більше жінок доводять: сила може поєднуватися з ніжністю, а спортивні досягнення не мають вікових обмежень.

Деталі — на Вільногірськ IN.UA.

Мешканка Вільногірська Тетяна — одна з тих жінок, які власним прикладом руйнують стереотипи. Ще кілька років тому її життя не було пов’язане зі спортом. Але з початком повномасштабної війни вона відкрила для себе пауерліфтинг, і цей вид спорту став для неї справжнім джерелом внутрішньої опори.  

У спорт привела донька

Тетяна розповідає, що вперше зацікавилася пауерліфтингом завдяки доньці Варварі.

Саме на початку повномасштабного вторгнення дівчина почала відвідувати секцію пауерліфтингу та швидко досягла успіхів. За два роки тренерка доньки запропонувала спробувати свої сили і самій Тетяні.

“Спочатку я навіть не думала, що зможу виступати на змаганнях. Але завдяки підтримці тренерки та наполегливій праці повірила у себе”, — згадує жінка.  

За її словами, діти часто стають найбільшою мотивацією для батьків.

“Діти мотивують бути сильнішою, не здаватися й показувати власним прикладом, що в житті все можливо”.

Тетяну привабила у пауерліфтингу не тільки можливість стати фізично сильнішою.

“Мене привабила саме сила — не лише фізична, а й моральна. Пауерліфтинг вчить долати себе, бути терплячою і не здаватися після невдач”, — каже Тетяна. 

Для неї кожне тренування — це не просто робота з вагою, а можливість зміцнити характер, розвинути дисципліну та впевненість у собі.

Найскладніше — повірити в себе

На початку спортивного шляху найбільшим викликом стали не фізичні навантаження, а внутрішні сумніви.

“Найскладніше було повірити у власні сили. Були страхи, хвилювання через вік і через те, що силовий спорт часто вважають “не жіночим””.

Втім, жінка переконана: жіночність не має нічого спільного зі слабкістю.

“Жінка може бути ніжною, доброю й водночас сильною. Спорт не забирає жіночність, а навпаки — додає впевненості, сили характеру та поваги до себе”.

Сьогодні Тетяна вже має вагомі спортивні досягнення. Вона брала участь у чемпіонатах області та України, де здобувала призові місця.

“Я пишаюся тим, що не побоялася почати й продовжую рухатися вперед”.

Однак, за словами спортсменки, найголовніша перемога — це не медалі, а внутрішні зміни, які приносить спорт.

Спорт як підтримка у важкий час

Коли рідні перебувають на фронті, зберігати емоційну рівновагу особливо складно. Для Тетяни пауерліфтинг став способом впоратися з тривогою.

“Коли близькі воюють, дуже важко емоційно. І саме спорт став для мене місцем сили. На тренуваннях я хоча б ненадовго переключаюся від тривог”, — зізнається жінка. 

За її словами, заняття допомагають не опускати руки й вірити у власні сили навіть у найскладніші періоди.

“Почати варто для себе”

Тетяна переконана: для занять спортом не потрібен “ідеальний момент”.

“Треба почати для себе — для здоров’я, для настрою, для впевненості. І навіть маленькі перемоги з часом можуть повністю змінити життя”.

Вона радить жінкам не зважати на вік, страхи чи думку оточення.

“Якщо є бажання — значить, усе можливо. Іноді саме один крок до себе нової змінює все життя”, — каже Тетяна. 

Попереду у Тетяни — нові цілі та нові старти.

Вона хоче покращувати результати, брати участь у змаганнях і надалі доводити, що сила жінки полягає не лише у фізичній підготовці, а й у здатності вірити в себе та рухатися вперед попри будь-які труднощі.

Читайте також:

Дисципліна як спадок: спортивний шлях Альбіни Ніхаєнко

У Вільногірську комунальне підприємство “Енергоефект”, про відновлення роботи якого редакція повідомляла раніше, провело низку закупівель без використання електронної системи торгів. Загальна сума трьох договорів склала 136 тисяч гривень.

Детальніше про закупівлі підприємства – в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Найдорожча закупівля – обслуговування бюветів

Найбільший договір КП “Енергоефект” уклало на ремонт і технічне обслуговування водоочисних станцій. Вартість послуг становить 64 тисячі гривень.

Згідно з документами закупівлі, підрядник має обслуговувати чотири бюветні комплекси у Вільногірську до кінця 2026 року. Переможцем стало приватне підприємство “ЄВК УЛЬТРА-СІСТЕМС”, зареєстроване у Вільногірську.

Договір підписали 11 травня 2026 року. Закупівлю провели без використання електронної системи.

Ще 60 тисяч – на відеонагляд

Того ж дня “Енергоефект” уклав ще один договір із тим самим підприємством – ПП “ЄВК УЛЬТРА-СІСТЕМС”  на послуги з ремонту і технічного обслуговування аудіовізуального та оптичного обладнання.

Фактично йдеться про обслуговування систем відеонагляду. Вартість договору склала 60 тисяч гривень.

У документах зазначено, що послуги також надаватимуться до 31 грудня 2026 року.

Інтернет для підприємства обійдеться у 12 тисяч гривень

Окремо комунальне підприємство уклало договір на послуги провайдера. За інтернет-зв’язок “Енергоефект” заплатить 12 тисяч гривень.

Переможцем цієї закупівлі стало товариство з обмеженою відповідальністю “ВАЙТЛІНК”, зареєстроване у Вільногірську. Договір також діятиме до кінця 2026 року.

Усі договори – коштом місцевого бюджету

В усіх трьох звітах про закупівлі зазначено, що фінансування здійснюється за рахунок місцевого бюджету. Загалом комунальне підприємство “Енергоефект” вже уклало договорів на 136 тисяч гривень. Підприємство поступово формує витрати на забезпечення своєї діяльності та обслуговування міської інфраструктури.

Читайте також:

Відкрита вакансія головного інженера Жилкомсервісу